Копія
30 жовтня 2025 року Справа № 608/2286/25
Номер провадження2-а/608/197/2025
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :
головуючої судді Яковець Н. В.
з участю секретаря Олійник О. С.,
розглянувши у письмовому провадженні в місті Чорткові справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В жовтні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В позовній заяві посилався на те, що перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується електронним військово-обліковим документом з мобільного додатку "Резерв+". 05 травня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 звернувся до Національної поліції України, щоб доставити його для складання протоколу про адміністративне правопорушення у зв'язку із порушенням правил військового обліку, а саме: неявкою по повістці. 25 липня 2025 року ОСОБА_1 подав заяву про визнання вчинення адміністративного правопорушення, яке полягає в неявці по повістці для уточнення військово-облікових даних до ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказавши, що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності. Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності просив надати представнику адвокату Манорик Г. Г., або направити на електронну пошту.
28 липня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_2 за результатом розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення було винесено постанову про адміністративне правопорушення № 2252 від 28 липня 2025 року. 22 вересня 2025 року державним виконавцем Чортківського відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрито виконавче провадження №79166608 про стягнення штрафу в розмірі 34 000,00 грн. в дохід держави на підставі постанови №2252 від 28 липня 2025 року.
Позивач вважає винесену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступне. Постанову за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП № 2252 від 28 липня 2025 року він не отримував, про розгляд справи повідомлений не був, та відповідно не був присутній під час розгляду адміністративної справи, що позбавило його можливості надати пояснення та реалізувати його право на захист. Копія постанови йому не вручалася, отримав її самостійно тільки 23 вересня 2025 року у відділі державної виконавчої служби. Звертає увагу, що розгляд адміністративних справ за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП повинен відбуватися з дотриманням усіх гарантій для особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Його право на належний захист та участь у розгляді справи було фактично проігноровано. Відсутність підтверджень належного повідомлення про час і місце розгляду, а також невручення постанови свідчать про грубі процесуальні порушення, які ставлять під сумнів законність і обґрунтованість прийнятого рішення. Такі дії органу, що розглядав справу, призвели до позбавлення можливості реалізувати гарантовані права та забезпечити справедливий розгляд справи відповідно до вимог КУпАП і міжнародних стандартів захисту прав людини. Вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення містить лише формальне посилання на статті КУпАП, які нібито були порушені, без конкретизації фактичних обставин справи та без наведення детального опису дій, що становлять склад правопорушення. В постанові жодним чином не зазначено, яка саме повістка була надіслана, не вказано, які саме військово-облікові дані він повинен був уточнити, не вказано хто видав вказану повістку, нечітко зазначено дату, коли він мав з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 за повісткою. Також позивач зазначив, що не ухилявся від військового обліку чи виконання військового обов'язку, вчасно оновив військово-облікові дані. 18 січня 2023 року за результатом медичного огляду був визнаний придатним до військової служби, про що міститься відповідна відмітка в електронному військово-обліковому документі з мобільного додатку "Резерв+". 01 липня 2025 року уточнив свої військово-облікові лані, про що також міститься відповідна відмітка. Крім того, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови неможливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, що відповідачем не доведено.
Від ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що категорично заперечує проти позову, оскільки вважає позовні вимоги незаконними та необґрунтованими. Відповідно до чинного законодавства позивач зобов'язаний був з'явитися до Відповідача на вказану дату та час, як було зазначено в належним чином оформленій повістці. Однак, Позивачем без поважних причин було проігноровано його обов'язок. Дізнавшись про можливість доставлення Позивача до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_2 працівниками Національної поліції України, він направив на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву, в якій визнавав факт вчинення правопорушення та висловлював згоду на розгляд справи про адміністративне правопорушення без його участі. Самим Позивачем копія вказаної заяви додана до позову. У Відповідача виникає обґрунтоване нерозуміння того, що Позивач у змісті позовної заяви вказує на порушення його прав внаслідок розгляду справи про адміністративне порушення без його участі, в той час, як ним самим була подана заява про згоду на саме такий порядок розгляду справи, що не вимагає додаткового його оповіщення про час та місце розгляду. У змісті позовної заяви Позивач продовжує не розуміти зміст та заперечувати факт вчинення ним адміністративного правопорушення, вимагати доказів його вчинення, в той час, як в тій же заяві він «визнає, що вчинив правопорушення, яке полягає в неявці по повістці для уточнення військово-облікових даних, не оспорює допущене порушення». Звертає увагу, що в тексті оскаржуваної постанови наявна технічна описка: зазначено «абз. 7 п. 3 ч. 1 ст. 22» замість «абз. 7 ч. 3 ст. 22». Однак, саме формулювання абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» прописано в текстовому виразі в оскаржуваній постанові, як таке, що порушив Позивач. Технічна описка, допущена працівником ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок великої завантаженості, ніяким чином не впливає на суть вчиненого Позивачем адміністративного правопорушення, не призводить до порушення прав Позивача, не спростовує факту вчинення ним правопорушення та не впливає на розмір штрафу.
Згідно положень законодавства, начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 за відсутності Позивача було винесено постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності від 28 липня 2025 року № 2252. Оскільки Позивач направив заяву не через електронний кабінет ЄДРПВР, то ІНФОРМАЦІЯ_3 не мав права направляти копію постанови на електронну пошту, вказану Позивачем у заяві. Адвокат Манорик Г.Г., якій Позивач доручив отримання постанови, як своєму представнику, до ІНФОРМАЦІЯ_4 з відповідним запитом не зверталася. Тож, на виконання вимог КУпАП, Позивачу була направлена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності засобами поштового зв'язку, про що у справі проставлено відповідну відмітку. Законом гарантовано право Позивача особисто цікавитися станом розгляду справи про адміністративне правопорушення, запитувати та одержувати копії документів по справі. Однак, з дня винесення постанови 28 липня 2025 року по день відкриття виконавчого провадження по справ 22 вересня 2025 року, Позивач не цікавився станом розгляду справи про адміністративне правопорушення з невідомих Відповідачу причин. Також, Позивач всупереч вимогам законодавства не надав оригінали чи копії документів, що підтверджували б оплату ним частини штрафу в розмірі 50 % від суми протягом 10 календарних днів, або повної суми штрафу протягом 15 календарних днів.
Щодо тверджень Позивача про те, що йому невідомо, які дані потребували уточнення, пояснює, що оскільки ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів є завданням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Позивач не може оцінювати наповнення Реєстру відомостями щодо особи та необхідність доповнення чи уточнення таких відомостей. Зокрема, наприклад Позивачем особисто надано як додаток до позовної заяви роздруківку електронного військово-облікового документу з додатку «Резерв+», де вказано дату проходження останньої ВЛК 18.01.2023. а згідно вимог чинного законодавства про військовий облік, військовозобов'язані мають проходити ВЛК не рідше одного разу на рік, оскільки строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби - один рік. Шляхом інформаційної взаємодії з електронними реєстрами встановити чи проходив Позивач повторні ВЛК у 2024 та 2025 роках не вдалося. Якщо особа дотримувалася правил військового обліку і проходила ВЛК своєчасно, вона надає оператору ЄСІТС «Оберіг» відповідні документи для внесення виправлених відомостей. Це є окремий приклад нестачі у Відповідача відомостей про військовозобов'язаного, що потребують уточнення, але не вичерпний їх перелік. Отже, виходячи з вищевикладеного, Позивачем було вчинене адміністративне правопорушення, про що була складена обґрунтована постанова виключно в межах повноважень Відповідача та відповідно чинного законодавства.
У відповіді на відзив позивач ОСОБА_1 зазначив, що копія постанови не була направлена йому через електронний кабінет, а поштове відправлення не містить підтвердження вручення, відтак Позивач фактично не був повідомлений про розгляд справи і не знав про існування постанови до моменту відкриття виконавчого провадження. Навіть якщо заява про розгляд без участі подавалася, Відповідач повинен був дотриматись принципу правової визначеності, а саме: повідомити про дату розгляду, факт винесення постанови та момент набрання нею законної сили. Невиконання цього обов'язку свідчить про істотне порушення процесуальних прав Позивача. Звертає увагу суду, що повернення поштового відправлення з відміткою «відсутній за адресою» не підтверджує факту вручення повістки, а отже не може вважатися належним оповіщенням. Відповідачем не надано доказів дотримання працівниками Укрпошти усіх процедурних вимог щодо вручення повістки, зокрема докази повідомлення Позивача за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК" в матеріалах справи відсутні. Позивач не заперечує обов'язку з'являтися за повістками, однак такий обов'язок виникає лише після належного вручення повістки, чого в даній справі не відбулося. Відповідач не надав доказів, що Позивач фактично отримав повістку чи був ознайомлений з її змістом. саме посилання Відповідача на власну компетенцію щодо ведення Єдиного державного реєстру лише підтверджує, що обов'язок щодо актуалізації даних та їх перевірки покладено не на Позивача, а на сам територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Водночас, Відповідачем не надано жодних доказів, що ним було вчинено передбачені законом дії для отримання або уточнення персональних даних Позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами та базами даних. З огляду на те, що Позивач перебуває на військовому обліку саме у Відповідача, останній мав усі технічні та правові можливості для уточнення необхідних відомостей у передбачений законом спосіб. Водночас, доказів того, що така перевірка проводилася, або що її проведення було неможливим до суду не надано. Це свідчить про формальний підхід Відповідача до виконання своїх функцій та спростовує твердження про законність винесеної постанови.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, у відповіді на відзив просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, справу розглядати без його участі.
Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_5 в судове засідання не з'явився, у відзиві просили розгляд справи проводити без участі представника.
Вивчивши та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 28 липня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_2 винесено постанову про адміністративне правопорушення № 2252, з якої вбачається, що 25 липня 2025 року від громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , житель м Чортків, Тернопільська обл. надійшла заява від 25.07.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 з приводу притягнення до адміністративної відповідальності, так як не буде оспорювати порушення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію., а саме громадянину ОСОБА_1 відповідно до пункту 30-2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» направлена повістка засобами поштового зв'язку «Укрпошта» для прибуття в ІНФОРМАЦІЯ_3 до 06.07.2025 року для уточнення персональних даних. Відповідно до даних поштового оператора поштове відправлення повернулось в ІНФОРМАЦІЯ_3 з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання особи. ОСОБА_1 на визначену та повідомлену належним чином дату і час та місце прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 не з'явився. Будь яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав. Згідно постанови ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 гривень. У постанові міститься роз'яснення, що відповідно до ст. 300-3 КУпАП у разі якщо постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, винесена в порядку, передбаченому статтею 279-9 цього Кодексу, та особа протягом десяти календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили сплатила не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу (в розмірі 8500 грн.) за постановою про накладення адміністративного стягнення, така постанова вважається виконаною. На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати протягом 15 днів з дня отримання постанови органами державної виконавчої служби штраф, визначений постановою по справі про адміністративне правопорушення буде стягнуто у подвійному розмірі 34 000 грн.
Згідно заяви ОСОБА_1 , адресованої керівнику ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 25.07.2025 року позивач зазначив, що визнає, що вчинив правопорушення, яке полягає в неявці по повістці для уточнення військово-облікових даних. На виконання ст. 279-9 КУпАП повідомляє, що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності. Постанову про притягнення до відповідальності просив надати на руки його представнику, адвокату Манорик Г. Г., або направити на його електронну пошту.
Вирішуючи питання правомірності прийняття оскаржуваної постанови, суд виходить з такого.
Положеннями ч.ч. 1-4 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Як передбачено ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Приписами статті 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Статтею 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно з ч.3 ст.210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм інших нормативно-правових актів у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації, оборони України та про військовий обов'язок та військову службу.
Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час розгляду судом справи.
Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 року постановлено про проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ст.245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Відповідно до ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до ч. 2 ст.26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Правила), який є додатком до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно із п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05 березня 2009, листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Крім того, згідно практики Верховного Суду врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження. Саме такий підхід підтверджується чіткою та послідовною судовою практикою, зокрема постановою КАС від 1 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14, постановою Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17, постановами Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18, від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17.
За статтею 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.
Відповідно до статті 279-9 КУпАП, у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
ІНФОРМАЦІЯ_7 протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов'язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Позивач ОСОБА_1 скористався своїм правом на подання заяви про визнання ним адміністративного правопорушення, яке полягало в неявці за повісткою для уточнення військово-облікових даних, та зазначив, що згідний на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності.
Тому суд погоджується з думкою представника відповідача про відсутність порушення прав ОСОБА_1 внаслідок розгляду справи про адміністративне правопорушення без його участі.
Позивач повинен був особисто цікавитися станом розгляду справи про адміністративне правопорушення, запитувати та одержувати копії документів по справі. Проте з часу подання ним заяви від 25 липня 2025 року по день відкриття виконавчого провадження по справі 22 вересня 2025 року ОСОБА_1 не цікавився станом розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Суд не приймає до уваги доводи позивача про неналежне вручення йому повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , так як ним було подано заяву про визнання вчинення правопорушення. Крім того, повістка повернулась з відміткою про повернення листа у зв'язку з «відсутністю адресата за вказаною адресою».
Також суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідач не вказав, які саме дані слід уточнити, не надав відомостей, з яких вбачається про можливість чи не можливість отримання даних держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, так як такі доводи спростовуються поясненнями відповідача, наданими у відзиві.
Відповідно з вимогами ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 належним чином сповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних, не з'явився по повістці до відповідача, вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, визнав свою вину, про що надав відповідну письмову заяву.
З урахуванням викладеного суд вважає, що під час винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 28.07.2025 посадова особа відповідача діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а сама постанова відповідає вимогам ст. 251, 278, 279, 280, 283 КУпАП, є правомірною та відсутні підстави для її скасування.
Так, ч. 3 ст. 286 КАС України визначає, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, ст.ст. 7, 9, 210-1, 242-246, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 162, 205, 241-246, 250, 286, 293, 295 КАС України, суд -
В позові ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 2252 від 28 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Чортківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, а в разі апеляційного оскарження рішення - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом:
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/2286/25.
Рішення набрало законної сили "____" ______________ 2025 року.
Суддя: Н. В. Яковець
Копію рішення видано "____" ______________ 2025 року.
Секретар: