30.10.2025 Справа №607/1821/13- к Провадження №1-кп/607/836/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , у м. Тернополі в залі суду під час розгляду кримінального провадження №12012210180000122, стосовно ОСОБА_4 про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 296 КК України, розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
встановив:
Прокурор ОСОБА_3 подав клопотання, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 . Для забезпечення участі обвинуваченого у розгляді вищевказаного клопотання враховуючи відсутність можливості забезпечення його явки за викликом, прокурор звернувся до суду із клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У вказаному клопотанні зазначено наступне: «В Тернопільському міськрайонному суді на розгляді перебуває кримінальне провадження № 12012210180000122 від 26.12.2012 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 296 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.02.2012 близько 23.00 год ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_1 вчиняв хуліганські дії та кинув у ОСОБА_5 дерев'яну сувенірну булаву, чим заподіяв останньому середньої тяжкості тілесне ушкодження. Таким чином, ОСОБА_6 , обвинувачуєтьсяу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 296 КК України. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 296 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду є те, що він усвідомлюючи міру покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення може навмисно переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності.?
Так, обвинувачений ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленим про судові засідання до суду не прибував, про причини неявки не повідомляв. Ухвалою судді Тернопільського міськрайооного суду від 09.02.2024 ОСОБА_4 оголошено в розшук. Таким чином, обвинувачений будучи обізнаним про розгляд в суді щодо нього кримінального провадження свідомо почав переховуватися від суду. Ризиком того, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілих та свідків є те, що шляхом погрози він може схиляти потерпілих та свідків до дачі неправдивих показів, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід судового розгляду. Також необхідно врахувати обставини, передбачені ст. 178 КК України, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, тяжкість покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 296 КК України. Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Крім того, згідно п. З ч. 2 ст. 183 КПК України, до обвинуваченого ОСОБА_4 можливо застосувати міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки останній обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до трьох років.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 переховується від суду, оскільки ним вчинено нетяжкі кримінальні правопорушення, за які передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до трьох років, що дає підстави вважати, що він може вчинити незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів у цьому провадженні необхідно надати дозвіл на затримання з метою розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної його поведінки та виконання ним процесуальних рішень. Крім того, 14.01.2025 на розгляд в Тернопільський міськрайонний суд скеровано клопотання про обрання запобіжного заходи у виді тримання під вартою ОСОБА_4 .
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 пояснив, що існують підстави для обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак враховуючи те, що на даний час до обвинуваченого запобіжні заходи не застосовані та місцеперебування його невідоме, з метою забезпечення його безпосередньої участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу необхідно отримати дозвіл на його затримання з метою приводу.
Суд ознайомившись зі змістом клопотань сторони обвинувачення, оглянувши наявні матеріали судового провадження приходить до переконання про доцільність надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виходячи із наступних підстав.
На підставі статей 8,129 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Суддя, здійснюючи правосуддя є незалежним та керується верховенством права; Основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ч.1, ч.2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно зі ст.188 КПК України, прокурор, має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання може бути подане: одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.
В свою чергу на підставі ст. 28, 318 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки; проведення судового розгляду у розумні строки забезпечує суд; судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 тривалий час систематично не з'являвся до суду. Крім того, він не повідомляв про причини неявки, у зв'язку з чим його оголошено в розшук ухвалами Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 лютого 2024 року та від 14 січня 2025 року. За таких обстави суд вважає, що ОСОБА_4 умисно не прибуває до суду та заздалегідь не повідомляє про причини, тобто порушує свої обов'язки передбачені ст.42 КПК України, про поважні причини не повідомляє і в такий спосіб перешкоджає здійсненню правосуддя.
Згідно ч.1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ним ряду кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 296 КК України, за одне з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, що узгоджується із вимогами п.2 ч.2 ст. 183 КПК України. При цьому, прокурором доведено, що, перебуваючи на волі, обвинувачений переховувалася від суду, у зв'язку з чим його оголошено у розшук.
Також доведено обставини котрі свідчать про існування ризиків визначених ст. 177 КПК України зокрема: ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду є те, що він усвідомлюючи міру покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення може навмисно переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності. Так, обвинувачений ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленим про судові засідання до суду не прибував, про причини неявки не повідомляв. Ухвалами судді Тернопільського міськрайооного суду від 09.02.2024 та від 14.01.2025 ОСОБА_4 оголошено в розшук. На даний час ОСОБА_4 продовжує ухилятись від суду. Таким чином, обвинувачений будучи обізнаним про розгляд в суді щодо нього кримінального провадження свідомо почав переховуватися від суду. Ризиком того, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілих та свідків є те, що шляхом погрози він може схиляти потерпілих та свідків до дачі неправдивих показів, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід судового розгляду. Також необхідно врахувати обставини, передбачені ст. 178 КК України, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, тяжкість покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 296 КК України.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, стосовно ОСОБА_4 узгоджується з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де поміж іншого зазначено, що необхідність забезпечити належний хід провадження також була достатньою підставою для тримання особи під вартою.
Однак слід врахувати, що метою надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 є саме забезпечення його явки для участі у вирішенні поданого прокурором клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що безумовно не свідчить про вирішення вказаного клопотання на даному етапі а є рішенням суду, який створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений ухилився від суду, суд зупиняє судове провадження щодо обвинуваченого до його розшуку.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що ОСОБА_4 протягом тривалого часу ухилявся від явки до суду, тим самим перешкоджав здійсненню судового розгляду, існує реальна загроза, що обвинувачений ОСОБА_4 буде і надалі переховуватися від суду, що приведе до затягування судового розгляду кримінального провадження та порушить право учасників кримінального провадження, зокрема потерпілих, на вирішення справи в розумні строки, крім цього перебуваючи на волі він може впливати на свідків та потерпілих, відтак наявні достатні підстави для винесення ухвали про дозвіл на його затримання з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора слід задовільнити та надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, оголосити його у розшук та зупинити судове провадження в даному кримінальному провадженні до його розшуку.
Керуючись статтями 8, 129 Конституції України, 22, 28, 94, 42, 177, 187, 189, 190, 318, 331, 335 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , задовільнити.
Надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_2 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Оголосити розшук обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Судове провадження на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012210180000122, стосовно ОСОБА_4 про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 296 КК України - зупинити до розшуку обвинуваченого.
Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: 1) приводу обвинуваченого до суду; 2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; 2-1) добровільного з'явлення, обвинуваченого до суду, про що суд повідомляє прокурора; 3) відкликання ухвали прокурором.
Строк дії ухвали закінчується 30 квітня 2026 року в 23 год. 59 хв.
Контактні дані прокурора Тернопільської окружної прокуратури - ОСОБА_3 , адреса: м. Тернопіль, бульвар Т.Шевченка, 7, номера телефону (0352) 52-13-63, (0352) 43-11-54), НОМЕР_1 .
Копію ухвали направити прокурору Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_1