Іменем України
30.10.2025 Справа №607/22176/25 Провадження №1-кс/607/6354/2025
м. Тернопіль
Слідча суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржниці ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Тернопільської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення,
23.10.2025 ОСОБА_3 звернулась до слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із вказаною скаргою, в якій просить: 1) зобов'язати прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_5 відповідно до ст. 214 КПК України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі за текстом - ЄРДР) відомості за фактом вчинених працівниками патрульної поліції та СБУ кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191, 255, 279, 358, 286, 187, 364, 365, 355, 255, 366 КК України, а також порушень, передбачених ст. 188-39 КУпАП та ст. 17 Конституції України; 2) направити матеріали справи в ДБР м. Львів та розпочати досудове розслідування за указаними вище статтями; 3) видати ОСОБА_3 пам'ятку потерпілого.
Скарга мотивована тим, що 25.09.2025 о 09 год. 00 хв. ОСОБА_3 зі своїми чотирма знайомими прибули на вул. Бродівську у м. Тернополі, де патрульною поліцією, працівниками ТЦК та СБУ був зупинений транспортний засіб їхнього знайомого на ім'я ОСОБА_6 . На місці події ОСОБА_3 побачила, що автомобіль її знайомого був заблокований машиною патрульної поліції (держномер 1785) та машиною з іноземними номерами (WPR8750R) та обкладений фішками. Також біля указаного транспортного засобу перебували двоє поліцейських, три особи в камуфляжній формі (ТЦК без нагрудних камер) та одна особа у цивільному. У той час як ОСОБА_3 , перебуваючи на протилежній стороні вулиці, розмовляла по мобільному телефону, до неї підійшов чоловік у цивільному одязі та крикнув: «Віддайте телефон, інакше я вас заарештую». При цьому указаний чоловік мав службове посвідчення, увімкнену нагрудну камеру та вказав, що є працівником СБУ. Злякавшись указаного чоловіка, ОСОБА_3 почала втікати, а останній її наздогнав та намагався викрасти з її кишені мобільний телефон. Також цей чоловік штовхав ОСОБА_3 ззаду у спину, унаслідок чого скаржниця опинилась на проїзній частині дороги, де їй сигналили транспортні засоби. У подальшому працівник поліції, який перебував на місці події, у забороненому місці перейшов дорогу та також почав бігти за ОСОБА_3 та кричав, що складе на неї постанову. У зв'язку із цими подіями ОСОБА_3 викликала наряд поліції, слідчо-оперативну групу та службу моніторингу, однак за її викликом на місце події ніхто не приїхав. Указані дії представників правоохоронних органів скаржниця розцінює як злочин проти людяності та геноцид. Зазначила, що їй завдана моральна шкода, яку ОСОБА_3 оцінює у розмірі 1 млн грн.
17.10.2025 за вказаними вище подіями ОСОБА_3 звернулась до керівника Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_5 із заявою (скаргою) про кримінальні правопорушення і злочини, що передбачені ст. 191, 255, 279, 358, 286, 187, 364, 365, 355, 255, 366 КК України, ст. 188-39 КУпАП, ст. 17 Конституції України.
Однак в порушення вимог ст. 214 КПК України відомості про дані кримінальні правопорушення до ЄРДР внесені не були, а тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України ОСОБА_3 звернулась до слідчої судді із даною скаргою.
У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримала з викладених у скарзі підстав та просила скаргу задовольнити. Додатково зазначила, що Тернопільська обласна прокуратура не уповноважена направляти її заяву до Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, а зобов'язана була внести до ЄРДР відомості за такою заявою. При цьому, на думку скаржниці, такі дії мали бути вчинені саме керівником Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_5 , оскільки йому була адресована заява про кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_4 заперечував проти задоволення скарги. Пояснив, що викладені у заяві від 17.10.2025 відомості не підтверджували обставини вчинення кримінальних правопорушень, а тому відомості за такою заявою до ЄРДР внесені не були. Зазначив, що зі змісту заяви ОСОБА_3 вбачається факт можливого вчинення правопорушення, однак не кримінального. При цьому, ураховуючи, що ОСОБА_3 вказала, що кримінальні правопорушення вчинені працівниками поліції, ТЦК та СБУ, заява була скерована за підвідомчістю до Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.
Заслухавши пояснення скаржниці та прокурора, дослідивши зміст скарги та додані до неї матеріали, слідча суддя дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Пункт 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначає, що на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Аналогічні вимоги містяться у п. 1 глави 2 розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого Наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 (далі за текстом - Положення). Зокрема, в даній нормі зазначається, що унесення відомостей до Реєстру здійснюється уповноваженими службовими особами органів прокуратури та органів досудового розслідування з дотриманням строків, визначених КПК України та цим Положенням, а саме: про заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення - у термін, визначений ч. 1 ст. 214 КПК України.
Як вбачається з доданих до скарги документів, 17.10.2025 ОСОБА_3 подала на ім'я керівника Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_5 заяву (скаргу) про вчинені кримінальні правопорушення та злочини. Указане підтверджується відповідною відміткою про реєстрацію вхідного документа за № 1372 від 17.10.2025, проставленою на даній заяві (скарзі), листом Тернопільської обласної прокуратури № 31-640вих-25 від 28.10.2025 та не заперечувалось у судовому засіданні прокурором.
Зі змісту заяви (скарги) ОСОБА_3 вбачається, що остання виклала обставини можливого, на її думку, вчинення злочинів проти людяності та геноциду, вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191, 255, 279, 358, 286, 187, 364, 365, 355, 255, 366 КК України, а також порушень, передбачених ст. 188-39 КУпАП та ст. 17 Конституції України.
Також у заяві (скарзі) ОСОБА_3 просила виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести до ЄРДР відомості про зазначені вище кримінальні правопорушення за обставинами, що викладені у заяві ОСОБА_3 , згідно зі ст. 55 КПК України видати останній пам'ятку потерпілого, розпочати досудове розслідування та направити матеріали в ДБР м. Львів.
Слідча суддя встановила, що відомості за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень від 17.10.2025 до ЄРДР до цього часу не внесені. Указане вбачається з листа Тернопільської обласної прокуратури № 31-640вих-25 від 28.10.2025, а також вказувалось прокурором у судовому засіданні.
Так, згідно з указаним вище листом відповідно до наказу Генерального прокурора № 309 від 30.09.2021 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» та Положення про Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони (на правах Департаменту) Офісу Генерального прокурора, затвердженого наказом Генерального прокурора № 144 від 30.05.2023, звернення ОСОБА_3 від 17.10.2025 надіслано для розгляду та інформування заявниці до Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.
Поряд з цим, як вбачається зі змісту листа Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону № 30.56/02-3083вих-25 від 29.10.2025, за результатами розгляду листа Тернопільської обласної прокуратури звернення ОСОБА_3 24.10.2025 направлене до представництва внутрішньої безпеки в Тернопільській області (з дислокацією у м. Тернопіль) 2 управління Головного управління внутрішньої безпеки Служби безпеки України (№ 30.56/02-3017вих-25).
Разом з тим вимоги ст. 214 КПК України зобов'язують слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Наведене також підтверджується імперативними положеннями ч. 4 ст. 214 КПК, згідно з якими відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
При цьому згідно з ч. 7 ст. 214 КПК України якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.
Відтак скерування заяви про вчинення кримінального правопорушення до іншого органу прокуратури за підвідомчістю без внесення відомостей за цією заявою до ЄРДР, не відповідає вказаним вимогам закону, оскільки прокурор зобов'язаний спочатку внести відповідні відомості до ЄРДР і лише потім направляти матеріали за належністю.
З урахуванням викладеного доводи скаржниці про порушення прокурором вимог ст. 214 КПК України є обґрунтованими, так як відомості про кримінальні правопорушення, про які зазначено у заяві ОСОБА_3 , до ЄРДР не внесені.
Поряд з цим, надаючи оцінку змісту заяви (скарги) ОСОБА_3 про кримінальні правопорушення, слідча суддя зазначає таке.
Згідно з ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч. 4 ст. 214 КПК України).
До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України).
Також приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до ЄРДР.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
При цьому підставами вважати заяву чи повідомлення саме повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення у розумінні ст. 214 КПК України є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, суб'єктивна та об'єктивна сторони кримінального правопорушення тощо).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, відомості про які мають обов'язково бути внесені до ЄРДР, та відповідно наслідком подання таких заяв не є обов'язкове здійснення досудового розслідування. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Поряд з цим статтею 11 КК України надано визначення кримінального правопорушення як передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Так, аналізуючи зміст заяви ОСОБА_3 , слідча суддя встановила, що у вказаній заяві не викладені обставини, що можуть свідчить про наявність ознак усіх кримінальних правопорушень, про які зазначено скаржницею. При цьому відомості за ст. 188-39 КУпАП та ст. 17 Конституції України внесенню до ЄРДР взагалі не підлягають.
Верховний Суд у постанові від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18 вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
Відтак ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
У п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 06.09.2005 у справі «Павлюлінець проти України» (заява № 70767/01) Суд висловив позицію, що право на порушення кримінальної справи проти третьої особи як таке не гарантується Конвенцією (Kubiszyn v. Poland, ухвала від 21.09.1999, заява № 37437/97).
Таким чином, на переконання слідчої судді, обставини, викладені у заяві ОСОБА_3 від 17.10.2025 всупереч положенням ч. 1 ст. 214 КПК України не можуть свідчити про вчинення злочинів проти людяності та вчинення геноциду, а також усіх перелічених скаржницею кримінальних правопорушень, оскільки у такій заяві відсутні достатні відомості про ці кримінальні правопорушення.
Слідча суддя, вважає, що ініціювання кримінального провадження за встановлених обставин є необґрунтованим засобом кримінально-правового примусу та не відповідає приписам кримінального процесуального закону.
Дослідивши усі надані докази та оцінивши доводи скаржниці, слідча суддя вважає, що внесенню до ЄРДР як такі, що можуть містити ознаки кримінального правопорушення, підлягають обставини щодо можливого вчинення службовою особою дій, що полягали у штовханні ОСОБА_3 у спину, у тому числі зіштовхуванні на проїзну частину, та у спробі заволодіти належним ОСОБА_3 мобільним телефоном.
Крім цього, згідно з ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Відповідно до вимог ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим згідно з вимогами ч. 5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
З урахуванням викладеного прийняття рішення про необхідність вручити заявниці пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого чи винести постанову про відмову у визнанні потерпілою належить до виключних повноважень особи, яка прийняла заяву про вчинене кримінальне правопорушення, у даному випадку до повноважень уповноваженого прокурора Тернопільської обласної прокуратури.
Приймаючи до уваги, що на даний час жодне з цих рішень прокурором не прийняте, слідча суддя вважає, що скарга ОСОБА_3 у частині зобов'язання видати ОСОБА_3 пам'ятку потерпілого є передчасною та задоволенню не підлягає.
Так само слідча суддя не уповноважена на визначення органу досудового розслідування, якому мають бути передані матеріали за заявою (скаргою) ОСОБА_3 , оскільки такий орган визначається уповноваженою службовою особою органу, що вніс відомості до ЄРДР, протягом п'яти робочих днів з дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності.
За таких підстав слідча суддя дійшла висновку, що скарга ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Тернопільської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, підлягає частковому задоволенню.
Крім цього, слідча суддя враховує рішення Конституційного Суду України № 4-р(ІІ)/2020 від 17.06.2020 та роз'яснює, що положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Керуючись ст. 214, 303, 306, 307, 309, 369-372, 532 КПК України, слідча суддя
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Тернопільської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену службову особу Тернопільської обласної прокуратури внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 17.10.2025, що зареєстрована Тернопільською обласною прокуратурою 17.10.2025 за вх. № 1372, через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявниці витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань та протягом п'яти робочих днів з дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.
У іншій частині скарги відмовити.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1