Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/987/25
Провадження № 2/945/1172/25
03 листопада 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючої судді Лопіної О.О., за участю секретаря судового засідання Швець Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
20 травня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - позивач) через свого представника Ткаченко Марію Миколаївну в системі «Електронний суд» сформувало до Миколаївського районного суду Миколаївської області позовну заяву до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення кредитної заборгованості.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» посилалося на те, що 27.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №75162344, згідно з умовами якого відповідачу було надано кредит, договір підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер телефону відповідача. У подальшому, 27.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 27/01/2022, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передало за плату належні йому, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» прийняло належні Товариству з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» права вимоги до боржників, що вказані у реєстрі боржників, в тому числі і право грошової вимоги до відповідача.
10.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» передало за плату належні йому, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» прийняло належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників, що вказані у реєстрі боржників, в тому числі і право грошової вимоги до відповідача.
03.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 102165413, згідно з умовами якого відповідачу було надано кредит, договір підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер телефону відповідача. У подальшому, 17.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 17/12-2021-62, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» передало за плату належні йому, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» прийняло належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Мілоан» права вимоги до боржників, що вказані у реєстрі боржників, в тому числі і право грошової вимоги до відповідача.
10.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» передало за плату належні йому, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» прийняло належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників, що вказані у реєстрі боржників, в тому числі і право грошової вимоги до відповідача.
Відповідач, будучи позичальником не виконує умови договорів, не сплачує кошти на погашення кредитного зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість за Договором № 75152344, у розмірі 6 816,00 грн, яка складається з: 2 001,00 грн заборгованості за основним боргом, 4 778,39 грн - заборгованості за відсотками, 23,01 - інфляційні збитки, 4,60 - нараховані 3% річних та за Договором № 102165413, у розмірі 37 265,00 грн, яка складається з: 5 000,00 грн заборгованості за основним боргом, 32 265,00 грн - заборгованості за відсотками.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21 травня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
02 червня 2025 року відповідач ОСОБА_1 направила до суду відзив на позовну заяву у якій зазначила, що позивач не надав доказів видачі грошових коштів відповідачу та у подальшому не має підстав для заявлення клопотання про витребовування доказів через пропущений строк. Вказує на те, що у матеріалах справи не міститься копії договору факторингу між Кредитором та Позивачем у повному обсязі, у тому числі докази оплати договору факторингу, та додатків до нього, що підтверджувало б належність Позивача як нового кредитора у справі. Також позивачем нараховуються проценти за користування кредитними коштами поза межами строку дії кредиту.
Розрахунок заборгованості, на який посилався позивач у позові не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, отже не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначений розрахунок з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.
Відповідач вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Вказує про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції), що проценти за користування кредитними коштами перевищують у п'ять разів тіло кредиту.
Тому із урахуванням наведеного у договорі комплексного банківського обслуговування фізичних осіб щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором (комісії), є нікчемними.
У зв'язку з зазначеним вище відповідач просить суд відмовити у задоволені позову.
Представником позивача ТОВ «Коллект Центр» - Ткаченко Марією Миколаївною в системі «Електронний суд» сформовано 05 червня 2025 року відповідь на відзив, відповідно до якої зазначено, що між первісними кредиторами та Відповідачем укладено електронні кредитні договори, які відповідають вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». При укладенні договорів сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору.
Відповідач вказує лише на недоведеність факту перерахування йому кредитних грошових коштів, але будь-яких доказів цьому не надає. При цьому Позивач зазначає, що Відповідач має вільний доступ до своїх рахунків у банківських установах і мав безперешкодну можливість надати суду докази про те, що кредитні грошові кошти на його банківську картку, вказану в договорі чи іншу картку, якою він користується, не надходили.
У розрахунку заборгованості (розрахунку і первісного кредитора, і фактора) чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована.
У відповіді зазначено, що 27.08.2021 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено Договір № 75162344, відповідно до п.2 якого, сума позики 2 001,00 грн, строк позики 30 днів. Знижена процентна ставка - 0,01%, процентна ставка за понадстрокове користування Позикою за день становить 2,70%. Відповідно до п.4 Договору Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики.
Отже, продовження строку кредитування та автопролонгація договору передбачені розділом 7 Правил. З розрахунку заборгованості вбачається, що строк кредитування було автоматично продовжено у зв'язку із наявною заборгованістю.
03.09.2021 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено Договір № 102165413, у якому сторонами погоджено, що строк користування кредитом продовжується у разі наявності непогашеної заборгованості, а таке продовження не потребує додаткових дій ні від Кредитора, ні від Позичальника. Сторони Договору погодили окремий випадок автоматичної пролонгації договору, без необхідності вчинення будь-яких додаткових дій з боку сторін. Підписанням даного договору відповідач погодився на зазначені умови. Отже, ним було надано згоду на автопролонгацію договору у разі наявності заборгованості. Таким чином кредитором нараховано заборгованість відповідно до умов укладеного договору.
У справі, що розглядається, заборгованість складається із: заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за відсотками. Позивач не нараховував пеню, неустойку та/або інші штрафні санкції за невиконання умов договору, а лише відсотки, у розмірі та строк, погоджений сторонами.
Тому, розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами Кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим. Звернуто увагу, що дані договори не оскаржуються в судовому порядку як сторонами договору, так і будь-якими іншими особами, є дійсними, відповідають волі сторін та чинному законодавству.
24 червня 2025 року ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області клопотання представника позивача щодо проведення засідань у режимі відеоконференції задоволено.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 08 липня 2025 року за клопотанням представника позивача витребувано з Акціонерного товариства КБ «Приватбанк» інформацію, чи видавалась АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) кредитна картка № НОМЕР_2 ; докази зарахування на картку № НОМЕР_2 кредитних коштів у сумі 2 001,00 грн, які 27.08.2021 року та 5 000,00 грн, які 03.09.2021 року були на неї перераховані, та виписку по рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за номером картки № НОМЕР_2 за період із 27.08.2021 по 27.09.2021 року.
28 жовтня 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» направило на адресу суду витребувані документи ухвалою суду від 08 липня 2025 року.
У судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» не з'явився, при цьому в додаткових поясненнях сформованих в системі «Електронний суд» 03 листопада 2025 року просив розглядати справу без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлялась про дату, час і місце судового засідання, до суду повернулось зворотне повідомлення про отримання відповідачем особисто судової повістки та конверти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
27 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 75162344, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису)- cwrA9okF8v.
Згідно з п.1 Договору позики, за цим Договором Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики (а. с. 30).
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Так, за умовами Договору, сума позики становить 2 001 грн 00 коп. (дві тисячі одна грн нуль коп.), строк позики 30 днів, процентна ставка (базова)/день 1,99%. Дата надання позики 27.08.2021. Дата повернення позики (останній день) 26.09.2021.Знижена процентна ставка - 0,01%, процентна ставка за понадстрокове користування Позикою за день становить 2,70%. Відповідно до п.4 Договору Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення на залишок Позики.
З долученої довідки, виданої ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес», 29.01.2025 на банківську картку НОМЕР_2 , видану на ім'я ОСОБА_2 , перераховані кошти у розмірі 2 001,00 грн (а. с. 40).
Відповідач умови кредитного договору не виконував, та згідно розрахунку заборгованості, виданого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», станом на 27.01.2022 виникла заборгованість у сумі 6 779,39 грн, яка складається з 2 001,00 грн заборгованості за основним боргом, 4 778,39 грн - заборгованості за відсотками (а. с. 43 і на звороті - 44).
27 січня 2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 27/01/2022, у відповідності до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» за плату належні йому Права Вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» приймає належні Товариству з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Перелік боржників, підстави виникнення права вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані, зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку № 1, є невід'ємною частиною Договору (а. с. 55-57 та на зворотах).
Згідно з Реєстром боржників № 1 до Договору факторингу № 27/01/2022 від 22 лютого 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики № 75162344 від 27.08.2021 року в розмірі 6 779,39 грн (а. с. 58 на звороті - 61).
10.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023/01, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» право вимоги за договорами кредиту, у тому числі за Кредитним договором 75162344 від 27.08.2021 укладеними із відповідачем ОСОБА_1 .
На виконання умов цього договору факторингу його сторонами складено Акт приймання-передачі інформації згідно Реєстру Боржників за Договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023/01 від 10.01.2023 у якому вказано, що Клієнт передав, а Фактор прийняв інформацію згідно Реєстру Боржників згідно Додатку № 3 до Договору (а. с. 62-65 та на зворотах).
Відповідно до Реєстру боржників від 10.01.2023 до Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023/01 від 10.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 75162344 від 27.08.2021, у розмірі 6 816,00 грн (а. с. 66 на звороті-67 на звороті).
Крім того, 03 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 102165413 (далі - Кредитний договір). Вказаний договір підписаний одноразовим ідентифікатором J15685 (а. с. 37) та є укладеним відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Так, за умовами договору пункту 1.1 кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим Договором, на строк, визначений п.1.3. Договору, надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит. Сума (загальний розмір) кредиту становить 5 000,00 грн у валюті: Українські гривні (пункт 1.2 Договору).
Сторони домовились, що кредит надається строком на 30 днів з 03.09.2021 (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 03.10.2021 року (пункти 1.3, 1.4 Договору).
Пунктом 1.5 Договору передбачено, що загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту), складають 15.00 грн в грошовому виразі та 4.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у пунктах 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 5 015,00 гривень.
Проценти за користування кредитом: 15,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (пункт 1.6 Договору).
Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього Договору (пункт 1.7) (а. с. 18-22 та на звороті).
Пунктом 2.3. Договору передбачено, що продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах. Стандартні (базові) умови передбачають, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору.
Підписавши Договір, у якому передбачена пролонгація строку його дії та визначено умови нарахування відсотків під час пролонгації (за базовою ставкою), відповідач повністю погодилась з його умовами, а тому Суд не приймає до уваги доводи відповідача про їх несправедливість.
Згідно квитанції № 1753067814, 03.09.2021 року ТОВ «Мілоан» перерахувало на картковий рахунок НОМЕР_3 за кредитним договором №102165413 кошти у сумі 5 000 грн (а. с. 37 на звороті).
17.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 17/12-2021-62, у відповідності до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» за плату належні йому Права Вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» приймає належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Мілоан» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Перелік боржників, підстави виникнення права вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані, зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку № 1, є невід'ємною частиною Договору (а. с. 50-51 та на зворотах).
Згідно з Реєстром боржників № 1 до Договору факторингу № 29-11-102 від 29.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики № 102165413 від 03.09.2021 року в розмірі 20 015,00 грн (а. с. 53 - 54).
10.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023/01, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» право вимоги за договорами кредиту, у тому числі за Кредитним договором №102165413 від 03.09.2021 укладеними із відповідачем ОСОБА_1 .
На виконання умов цього договору факторингу його сторонами складено Акт приймання-передачі інформації згідно Реєстру Боржників за Договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023/01 від 10.01.2023 у якому вказано, що Клієнт передав, а Фактор прийняв інформацію згідно Реєстру Боржників згідно Додатку № 3 до Договору (а. с. 62-65 та на зворотах).
Відповідно до Реєстру боржників від 10.01.2023 до Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023/01 від 10.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 102165413 від 03.09.2021, у розмірі 37 265,00 грн (а. с. 68 на звороті).
Згідно з п. 1) ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.
Крім того, за змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012 тощо.
З доказів, наданих позивачем вбачається, що на підтвердження факту набуття ТОВ «Коллект Центр» права вимоги до відповідача за кредитними договорами позивач надав копії відповідних документів, зокрема договорів факторингу, витяги з реєстру прав вимоги.
Не приймаються до уваги і доводи відповідача, що позивачем не надано доказів здійснення фактором оплати за відступлені права вимоги, так як матеріали справи містять платіжні доручення за договорами факторингу (а.с. 52, 58).
Крім того, стаття 204ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
У даній справі договори факторингу у встановленому законом порядку відповідачем не визнавалися недійсними.
З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17).
За такого в разі відсутності у матеріалах справи доказів здійснення факторами оплати за відступлені права вимоги не свідчать про недоведеність фактів відступлення права грошової вимоги за укладеними кредитними договорами до позивача.
Отже судом встановлено, що між первісним кредитором та відповідачем укладено договори позики, які було підписано одноразовим ідентифікатором, надісланим відповідачу, на умовах визначених у договорах відповідачу надано кредитні кошти, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами, та зі встановленими строками їх повернення.
Згідно виписки за договором по рахунку ОСОБА_1 , наданої АТ КБ «ПриватБанк» 28 жовтня 2025 року підтверджено, що на рахунок 27.08.2021 було зараховано кошти у сумі 2 001,00 грн, 03.09.2021 зараховано кошти у сумі 5 000 грн, якими відповідач активно користувалась.
Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову. Відповідач доказів оплати боргу до суду не надав, контр розрахунок суми заборгованості не подав.
За таких обставин, з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за Договором позики № 75162344від 27.08.2021 року в розмірі 6 816,00 грн та за Договором про споживчий кредит № 102165413 від 03.09.2021 в розмірі 37 265,00 грн.
Щодо витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 16 000 грн суд враховує таке.
Відповідно до положень ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Поряд з цим, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми витрат на правничу допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача, суд враховує відсутність будь-яких заперечень та клопотань зі сторони відповідача та висновки, викладені у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2025 року, справа № 275/150/22, провадження № 61-13766св24, зокрема: саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності».
За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати, понесені на правничу допомогу згідно Договору № 01-07/2024 від 01.07.2024, витягу з акту № 9 про надання правової допомоги від 30.04.2025 в сумі 16 000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, згідно з положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись статтями 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 141 ст. ст. 258, 259, ст. 264, 265 ЦПК України,
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» суму заборгованості за Договором позики № 75162344від 27.08.2021 року в розмірі 6 816,00 грн та за Договором про споживчий кредит № 102165413 від 03.09.2021 в розмірі 37 265,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати з оплати судового збору в сумі 2 422 грн 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16 000 грн.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄРДПОУ 44276926, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3, офіс 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Олена ЛОПІНА