Справа № 489/7912/25
Провадження № 3/489/1997/25
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Постанова
іменем України
04 листопада 2025 року місто Миколаїв
Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Рибіцька К.О., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч.3 ст. 126 КУпАП,
встановила:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №459593 від 20.09.2025, встановлено що 20.09.2025 о 12:47 год в м. Миколаєві по вул. 2-га Набережна, 2а, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2110, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, бліде обличчя, тремтіння пальців рук. Водію було запропоновано пройти медичний огляд у встановленому законом порядку в медичному закладі КНП МОЦПЗ МОР, на що водій відповів відмовою, чим порушив п. 2.5 ПДР.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №459602 від 20.09.2025 вбачається, що 20.09.2025 о 12:47 год. у м. Миколаєві по вул. 2-га Набережна, 2а, водій ОСОБА_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами Великоолександрівським відділом ДВС у Бериславському районі Херсонської області від 06.06.2025 ВП №72006168, керував транспортним засобом ВАЗ 2110, д.н.з. НОМЕР_2 , чим порушив та ст.15 Закону України «Про дорожній рух».
Оскільки особа притягається до адміністративної відповідальності за кілька адміністративних правопорушень, справи про які перебувають на розгляді одного судді, тому з метою своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин правопорушень є доцільним провести одночасний розгляд вказаних справ, об'єднавши їх в одне провадження.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не з'явилася двічі, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася шляхом направлення судової повістки, по телефону, оголошенням на сайті судової влади, повідомленням у додаток Viber. Таким чином, судом вжито всіх можливих заходів для своєчасного виклику особи до суду. До суду не надходило клопотання про відкладення розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон АліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також у п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року ЄСПЛ констатував, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, відомо, що на розгляді Інгульського районного суду міста Миколаєва знаходиться справа про адміністративне правопорушення відносно неї, про що їй повідомлялось особисто під час складення протоколу та засвідчено її підписом. У зв'язку з цим, особа, відносно якої складено протокол, яка обізнана про те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно неї перебуває на розгляді в суді, виходячи із практики ЄСПЛ, зобов'язана вживати заходів для того, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження, зокрема отримати судову повістку та з'явитися до суду для розгляду вказаної справи.
Згідно зі ст. 6 Конвенції із захисту прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суддя враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, самостійно, відповідно до принципу диспозитивності, вирішує питання щодо участі в судовому засіданні.
Отже, оскільки від особи не надходило клопотання про відкладення розгляду справи та остання мала достатньо часу та можливостей реалізувати своє право викласти свої аргументи щодо протоколу про адміністративне правопорушення, тому суддя вважає можливим провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, суд виходить з того, що якщо особисто особа не з'явилася у судове засідання, а суддя вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення (постанови), не відкладаючи розгляд справи, то він може вирішити таку справу. При цьому, основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чи її захисника, а можливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Також суд враховує той факт, що участь особи в суді при розгляді справи про адміністративне правопорушення вказаної категорії не є обов'язковою.
Таким чином, беручи до уваги розумний строк розгляду справи, відсутність клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, а також відсутність обґрунтованого клопотання необхідності відкладення розгляду справи, суддя приходить до висновку про можливість та доцільність розгляду справи у відсутність особи, відносно якої складено протокол.
Дослідивши матеріали, що знаходяться у справі (протоколи про адміністративне правопорушення; направлення на огляд водія з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння; постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; диски з відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейських; довідки УПП в Миколаївській області), суд дійшов таких висновків.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з частинами 2, 3 та 6 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з вимогами пункту 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ та МВС.
Відповідно до п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів, в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Пункт 3 зазначеного Порядку передбачає можливість проведення огляду як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), так і лікарем закладу охорони здоров'я.
Проте Інструкція про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, яка визначає саму процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду, деталізує процедуру такого огляду у залежності від виду сп'яніння.
Так, розділ ІІ зазначеної Інструкції визначає порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів.
В той же час пунктом 12 розділу ІІ даної Інструкції визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пункт 4 розділу І Інструкції визначає ознаки саме наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на відміну від п. 3 розділу І Інструкції, який визначає ознаки алкогольного сп'яніння.
При цьому відповідно до положень п. 7 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.
Пунктом 15 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Із пунктів 16, 17, 18, 19, 22 розділу ІІІ Інструкції слідує, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма». Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Таким чином, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що у разі наявності у поліцейського підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, огляд такого водія поліцейським на стан сп'яніння на місці із використанням спеціальних технічних засобів не проводиться, а водій в обов'язковому порядку направляється до найближчого закладу охорони здоров'я для встановлення того, чи перебуває він в стані наркотичного сп'яніння та для проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.
З відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейських судом встановлено, що ОСОБА_1 оголошено ознаки наркотичного сп'яніння, які в нього вбачалися (01:45 час на відео), водію запропоновано пройти огляд у медичному закладі (02:05 час на відео), водій відмовився пройти огляд у медичному закладі (02:45 час на відео), водію роз'яснено наслідки відмови (час на відео 03:04) та права, передбачені ст. 268 КУпАП (час на відео 03:17).
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом зафіксовано на відео.
Таким чином, встановлені суддею обставини вказують на наявність вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованого їй правопорушення та своїми діями вона вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Оцінивши сукупність досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійсно керувала транспортним засобом та відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.
Таким чином, встановлені суддею обставини вказують на наявність вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованого їй правопорушення та своїми діями вона вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим підлягає адміністративній відповідальності за вчинене правопорушення.
Враховуючи особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини вчинення адміністративного правопорушення, вважаю за доцільне накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка містить безальтернативний вид накладення стягнення, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Частина 3 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Пунктом 2.1 «а» ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно з постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом від 06.06.2025, державним виконавцем Великоолександрівського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Михайловим А.І. встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно судового наказу №361/1077/23, виданого 29.03.2023.
З відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейських судом встановлено, що ОСОБА_1 відомо про наявність у нього заборгованості по сплаті аліментів (час на відео 02:50), про неотримання постанови про обмеження у праві керування не повідомив.
На запит суду Великоолександрівським відділом ДВС надано відповідь від 04.11.2025 про направлення постанови від 06.06.2025 ВП №72006168 на адресу боржника, зазначену у виконавчому документі.
Оцінивши сукупність досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійсно керувала транспортним засобом, маючи тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.
Таким чином, встановлені суддею обставини вказують на наявність вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованого їй правопорушення та своїми діями вона вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП, у зв'язку з чим підлягає адміністративній відповідальності за вчинене правопорушення.
Враховуючи особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини вчинення адміністративного правопорушення, вважаю за доцільне накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 126 КУпАП, у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Таким чином, суд призначає остаточне покарання в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, на яку накладено стягнення, підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.
Керуючись статтями 252,266,280,283,284,285 КУпАП, суддя
постановила:
Справи про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 20.09.2025 серії ЕПР1 №459593 (справа №489/7912/25, провадження №3/489/1997/25) та за ч.3 ст.126 КУпАП згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 20.09.2025 серії ЕПР1 №459602 (справа №489/7914/25, провадження №3/489/1998/25) - об'єднати в одне провадження, присвоївши єдиний номер №489/7912/25 (провадження №3/489/1997/25).
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч.3 ст. 126 КУпАП, і накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач коштів: Миколаївське ГУК /Микол. обл./ 21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300, рахунок отримувача: UA438999980313010149000014001), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя К.О. Рибіцька