Справа № 489/7525/25
Провадження № 8/489/3/25
Ухвала
Іменем України
04 листопада 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Костюченка Г.С.,
із секретарем судових засідань Козловською А.В.,
за участі заявника ОСОБА_1 , представника заявника - адвоката Дідух К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві заяву ОСОБА_1 про перегляд судового наказу Інгульського районного суду м. Миколаєва від 15.09.2025, виданого за заявою ОСОБА_2 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання дитини, за нововиявленими обставинами,
встановив:
25.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду через свого представника - адвоката Дідух К.О. із заявою, згідно якої просив скасувати судовий наказ, виданий Інгульским районним судом м. Миколаєва 15.09.2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50% розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 15.09.2025 до досягнення дитиною повноліття - за нововиявленими обставинами.
Відмовити ОСОБА_2 , у видачі судового наказу стягнення з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 .
Визнати дії ОСОБА_2 щодо введення суду в оману шляхом зазначення в заяві про видачу судового наказу завідомо неправдивих відомостей зловживання процесуальними правами та стягнути з неї в дохід державного бюджету штраф в розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних особі.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що на сьогодні, ОСОБА_1 є не тільки батьком ОСОБА_3 , а також його опікуном, оскільки син є дитиною з інвалідністю, що підтверджується Посвідченням, серія НОМЕР_1 , виданим УСВК Інгульського району14.10.2024 року.
Відповідно до Медичного висновку 88 про дитину з інвалідністю від 29.08.2024 року опікунство встановлено до 04.08.2039 року. За індивідуальною програмою реабілітації дитини-інваліда 217 від 21.08.2024 року КНП МОЦПЗ МОР призначений та розписаний курс лікування/реабілітації, який ми разом з сином постійно проходимо відпоаідно до видів та строків, призначених лікарями.
Дитина постійно знаходиться та проживає разом з батьком. Заявником не доведений факт проживання разом з матір'ю, оскільки остання надала до суду Витяги з територіальної громади від 01.07.2025 року № 2025/008724309, в якому зазначено про реєстрацію ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , а син ОСОБА_3 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади від 12.09.2025 року № 2025/013357804.
Ці факти спростовують твердження Заявника про те, що син проживає разом з нею. Дитина не тільки проживає разом з батьком, знаходиться на повному його утриманні, а також отримує соціальну пенсію, що підтверджується випискою з банківського рахунку.
Дитина відвідує навчальні курси, на які його супроводжує батько та оплачує послуги фахівців, що також підтверджується випискою з банківського рахунку. Натомість, Заявниця вказує, що не працює, а тому потребує грошового забезпечення. Тому піклування сином та забезпечення його не ставиться в пріоритеті, що також спростовує підстави для стягнення аліментів з батька дитини.
Батьки за нормами СК України зобов'язані удвох утримувати дитину. Натомість, заявниця не надала належного та допустимого доказу її участі в такому утриманні сина та проживанні разом з нею.
Вищезазначені обставини мають значення для вирішення справи і є істотними для постановлення правильного рішення у справі про стягнення аліментів, адже склалась ситуація, за якої аліменти стягнену то з батька, з яким дитина фактично проживає та перебуває на його утриманні, на користь матері, яка з дитиною не проживає. Дані обставини не були відомі суду на час видачі судового наказу від 15.09.2025.
З урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_1 просить суд задовольнити заяву про перегляд судового наказу Інгульскького районного суду м. Миколаєва від 15.09.2025 по справі № 489/7525/25 за нововиявленими обставинами та постановити ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 26.09.2025 заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 20 жовтня 2025, з урахуванням вимог ст. 429 ЦПК України. Відповідно до вимог якої заява про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяті днів з дня відкриття провадження за ново виявленими або виключними обставинами.
09 жовтня 2025 ОСОБА_2 надіслала на адресу суду заперечення щодо заяви про перегляд судного рішення. Зазначала, що заявник вводить суд в оману. Дитина фактично проживає з нею, знаходиться на її утриманні, вставлення опікунства над дитиною є фіктивним з метою уникнення ОСОБА_1 мобілізації.
31 жовтня 2025 на адресу суду надійшли додаткові пояснення представника ОСОБА_1 , зазначала наступне.
На підтвердження факту проживання сина разом з батьком надала копію Акту про проживання від 30.10.2025 року за вих. № 11, засвідченого ОСББ «Космонавтів 140».
Так, згідно з інформацією, викладеною в Акті, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживають разом за адресою АДРЕСА_3 з травня місяця 2025 року. Від Заявниці 08.10.2025 року надійшли заперечення, в яких, на підтвердження факту проживання сина з матір'ю надає Витяг з Реєстру територіальної громади від 16.07.2025 року, в якому вказано, що ОСОБА_2 зареєстрована з 16.07.2025 року за адресою АДРЕСА_2 . А також надає Акт про проживання від 07.10.2025 року, засвідчений ОСББ Херсонське шосе 32. Згідно з інформацією, викладеною в Акті, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживають за адресою АДРЕСА_2 . Але , в Акті від 07.10.2025 року не зазначено, з якої саме дати вищевказані фізичні особи проживають за такою адресою.
Отже, сторонами було надано ряд документів на підтвердження та/або спростування факту проживання сина разом з батьком чи матір'ю.
Витяг з територіальної громади від 01.07.2025 року № 2025/008724309, в якому зазначено про реєстрацію ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 .
Витяг з територіальної громади від 12.09.2025 року № 2025/013357804, в якому зазначено про реєстрацію ОСОБА_3 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 . 3. Витяг з територіальної громади від 16.07.2025 року № 2025/008724309, в якому зазначено про реєстрацію ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 .
Акт про проживання від 07.10.2025 року , засвідчений ОСББ «Херсонське шосе 32» про проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 . При цьому, дата, з якої проживають такі особи за цією адресою, не вказана.
Акт про проживання від 30.10.2025 року, засвідчений ОСББ «Космонавтів 140» про проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_3 з 05.2025 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 20 жовтня 2025 року ОСОБА_2 заявила клопотання про відкладення судового розгляду для надання їй можливості скористатися правничою допомогою. Протокольною ухвалою Інгульского районного суду від 20.10.2025 клопотання було задоволено, розгляд справи відкладено з метою забезпечення ОСОБА_2 права на захист та призначено справу до розгляду на 04 листопада 2025.
Заявник ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні 04.11.2025 заявлені вимоги підтримали. Пояснив, що дитина сторін фактично проживали з ним з травня 2025 року знаходиться на його утриманні.
ОСОБА_2 в судове засідання, призначене на 04.11.2025 не з'явилась, повідомлена судом про розгляд справи належним чином, причини неявки суду не повідомила. Повідомлення про розгляд справи здійснювалось судом шляхом особистого повідомлення в судовому засіданні, про що остання власноруч розписалася.
04 листопада 2025, тобто в день розгляду справи, на адресу суду надійшла заява представника ОСОБА_2 - адвоката Довгалюк К.С. з клопотанням відкласти розгляд справи та надати їй можливість ознайомитися з матеріалами справи.
Суд вважає, що заява про відкладення розгляду справи є відвертим зловживанням процесуальними правами з боку ОСОБА_2 , оскільки судом було задоволено клопотання про відкладення розгляду справи на 04.11.2025 саме для надання можливості отримати правничу допомогу. ОСОБА_2 не заперечувала проти призначення розгляду справи саме на 04.11.2025, часу для звернення до фахівця в галузі права мала цілком достатньо.
Також, суд зауважує, що ст. 429 ЦПК України передбачено, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяті днів з дня відкриття провадження за ново виявленими або виключними обставинами.
В зв'язку з чим клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки не містить поважності таких причин, та з іншого боку відкладення розгляду буде порушувати законні права та інтереси заявника.
Враховуючи викладене, суд ухвалив розглядати справу за відсутності ОСОБА_2 та ї представника - адвоката Довгалюк К.С.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши заявника та його представника. суд встановив наступне.
15.09.202 Інгульським районним судом м. Миколаєва видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50% розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 15.09.2025 до досягнення дитиною повноліття
Також судом було вирішено стягнути з боржника на користь держави судовий збір в розмірі 302 грн. 80 коп.
Відповідно до свідоцтва про народження дитини, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до копії Акту про проживання від 30.10.2025 року за вих. № 11, засвідченого ОСББ «Космонавтів 140» батько постійно проживає з сином - ОСОБА_3 .
Згідно з інформацією, викладеною в Акті, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживають разом за адресою АДРЕСА_3 з травня місяця 2025 року.
Відповідно до статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину однієї чверті, на двох дітей однієї третини, на трьох і більше дітей половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до частин першої, сьомої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Згідно із частиною восьмою статті 170ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Підставами для такого перегляду є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (частина перша та пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України).
Частиною другою статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 глави 3 розділу V ЦПК України з метою перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів дає підстави для висновку, що такими нововиявленими обставинами є юридичні факти, які існували на час видачі судового наказу, є істотними для розгляду заяви про його видачу, тобто могли вплинути на висновки суду про права та обов'язки заявника і боржника.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року).
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішуються судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома, то зміст судового рішення був би іншим.
Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
В обґрунтування заявлених вимог про перегляд судового наказу в зв'язку з ново виявленими обставинами ОСОБА_1 посилається на те, що з травня 2025 року неповнолітня дитина - ОСОБА_3 проживає разом з ним та знаходяться на його утриманні.
Згідно довідки з місця проживання - Витягу з реєстру територіальної громади від 12.09.2025 року № 2025/013357804 ОСОБА_3 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .
Таким, чином отримана судом інформації не підтверджує факт спільного проживання та перебування на утриманні ОСОБА_2 її неповнолітнього сина ОСОБА_3 станом на дату звернення її до суду та видачі судового наказу, що слугувало підставою для видачі судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини з ОСОБА_1 .
Зазначені обставини існували на час ухвалення судового рішення (наказу) 15.09.2025, але залишились невідомими боржнику ОСОБА_1 та суду, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення і після отримання інформації про наявність судового наказу та довідки з місця проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно є нововиявленими в розумінні ст. 423 ЦПК України.
Вищевикладені обставини суд розцінює як нововиявлені в розумінні положень ст. 423 ЦПК України з наступних підстав.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга стаття 423 ЦПК України.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 8 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Також судом враховується, що при винесенні судового наказу не розглядалася обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Оскільки судом встановлено наявність нововиявлених обставин, суд приходить до висновку, що наявні підстави для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заява підлягає задоволенню.
Щодо вимог про визнання дій ОСОБА_2 щодо введення суду в оману шляхом зазначення в заяві про видачу судового наказу завідомо неправдивих відомостей зловживання процесуальними правами та стягнення з неї в дохід державного бюджету штрафу в розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних особі, суд вважає необхідним відмовити, оскільки порядок розгляду зави про перегляд рішення за нвовиявленими обставинами не передбачає вирішення зазначених питань.
Керуючись ст. ст. 170, 423 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового наказу Інгульського районного суду м. Миколаєва від 15.09.2025, виданого за заявою ОСОБА_2 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання дитини, за нововиявленими обставинами - задовольнити частково.
Скасувати судовий наказ, виданий Інгульским районним судом м. Миколаєва 15.09.2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50% розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 15.09.2025 до досягнення дитиною повноліття .
Відмовити ОСОБА_2 , у видачі судового наказу стягнення з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/
Суддя Г.С. Костюченко
Повний текст ухвали складено 04.11.2025.