Справа № 489/6814/25
Кримінальне провадження №1-кс/489/3013/25
04 листопада 2025 р. м.Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого та прокурора, яка полягає у не розгляді клопотання про визнання потерпілим,
встановив:
Заявник звернувся із скаргою в якій просив визнати бездіяльність уповноваженої особи СВ ВП №2 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області та прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва щодо нерозгляду клопотання ОСОБА_2 від 19.10.2025 року про визнання потерпілими незаконною та такою, що підлягає усуненню. Зобов'язати прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12025152040001059, або уповноважену особу органу досудового розслідування невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту оголошення ухвали, розглянути клопотання ОСОБА_2 від 19.10.2025 року про визнання потерпілими ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 і прийняти відповідне процесуальне рішення (винести постанову). Зобов'язати прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12025152040001059 або уповноважену особу органу досудового розслідування розглянути та вирішити питання щодо залучення ОСОБА_2 як законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_3 (ст. 59 КПК України) і повідомити про це ОСОБА_2 на його адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_3 (відповідно до ч. 2 ст. 220 КПК України). Зобов'язати уповноважену особу невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту оголошення ухвали, розглянути питання про застосування термінового заборонного припису щодо ОСОБА_4 , відповідно до статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», враховуючи наявні висновки судово-психологічних експертиз про психологічне травмування малолітньої дитини ОСОБА_3 .
24.10.2025 р. ОСОБА_2 надіслав заяву про закриття провадження на підставі ч. 2 ст. 305 КПК України.
Дослідивши матеріали скарги приходжу до наступного.
Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 303 КПК України , на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, крім іншого, рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
Відповідно до п.7 ч.2 ст.36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, крім іншого, скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих.
Згідно з ч.2 ст.305 КПК України слідчий чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, передбачені пунктами 1, 2, 5 і 6 частини першої статті 303 цього Кодексу, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою. Прокурор може самостійно скасувати рішення, що передбачене пунктами 3 та 10 частини першої статті 303 цього Кодексу і оскаржується в порядку, передбаченому частиною шостою статті 284 цього Кодексу, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.
23 жовтня 2025 року ОСОБА_2 було отримано на електронну пошту постанову прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_5 про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілими. Таким чином, бездіяльність, яка була предметом оскарження, була усунена шляхом прийняття відповідного процесуального рішення.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 303-306,309 КПК України, суд,
постановив:
Провадження за скаргою ОСОБА_2 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження - закрити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1