Справа №487/4034/25
Провадження №2/487/2283/25
31.10.2025 Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді - Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання - Щербатюк М.С., представника відповідача - Селюкова П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві клопотання представника відповідача - адвоката Селюкова П.В. про поновлення пропущеного строку для подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері,
В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Селюкова П.В. заявив клопотання про поновлення пропущеного строку для подання відзиву на позовну заяву посилаючись на те, що відповідачем було направлено до суду та позивачу відзив на позовну заяву разом з додатками через кур'єрську служби доставки 28.07.2025, відповідно до квитанцій, проте 31.10.2025 він дізнався, що відзив до суду не надійшов, чи отримала відзив позивач йому не відомо, доказів на підтвердження того, що вказаний лист з відзивом було отримано судом та/або позивачем надати не може, але вважає, що відповідач не повинен відстежувати доставку листа відправникам. При цьому, припускає, що оскільки в країні воєнний стан, листи могли десь загубитися. Вказані обставина вважав поважними для поновлення пропущеного строку для подання відзиву.
Позивач та її представник до суду не з'явилися, представник позивач - адвокат Качан Р.Ю. продав до суду заяву про розгляд справи за їхньою відсутністю.
Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши подане клопотання, вважає його таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, щоОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Качан Р.Ю. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері.
Ухвалою судді від 23.06.2025 відкрито провадження у справі за позовною заявою в порядкуспрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали, протягом якого він має право: подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; подати відзив, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову (ст. 83 ЦПК України). В ухвалі також роз'яснено відповідачу, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов.
Копія ухвали та позовна заява з додатками направлена відповідачу за адресою його реєстрації: м. Миколаїв вул. Генерала Олекси Алмазова, 26, але конверт повернутий до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням строку зберігання».
08.07.2025 адвокат Селюков П.В. подав до суду заяву про вступ його як представника відповідача, про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим клопотання було задоволено, розгляд справи відкладено на 29.08.2025.
На підставі заяви відомості представника відповідача - адвоката Селюкова П.В. були внесенні до електронної справи та ним отримано доступ до вказаної справи.
Відтак, останнім днем встановленого судом строку на подання відзиву на позовну заяву є 24.07.2025.
29.08.2025 розгляд справи відкладено у зв'язку з перебуванням судді у на лікарняному на 09.10.2025.
09.10.2025 адвокат Селюков П.В. подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю.
Представником відповідача відзив на позовну заяву до суду подано лише 31.10.2025.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною першою статті 49 ЦПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).
Частиною сьомою статті 178 ЦПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Згідно статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
У даному випадку у системному зв'язку з наведеними вище приписами застосуванню підлягають також норми статті 126 ЦПК України за якими право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, у разі подання відзиву на позовну заяву поза межами строку встановленого судом для його подання, суд повертає заяву заявнику.
Отже, право на подання відзиву на позовну заяву може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для його подання, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
За приписами статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Суд виходить з того, що обрахування строку на подання відзиву на позов починається відповідно для кожного учасника справи з наступного дня після дати отримання ним ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справі перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.
Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках.
Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ЦПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків.
Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Питання щодо поновлення/продовження процесуального строку безпосередньо пов'язана з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов'язком та спрямоване на реалізацією саме його суб'єктивних процесуальних прав (обов'язків).
Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
Можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин. У зв'язку з цим для суду має значення й строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого законом або судом до вчинення учасником справи процесуальної дії, стосовно якої заявлено клопотання.
На підтвердження направлення відповідачем відзиву на адресу Заводського районного суду м. Миколаєва та позивачу ОСОБА_1 , представником відповідача надані копії квитанції Кур'єрської служби доставки ТОВ «Двадцять п'ять годин», які не містять штампу і дати кур'єрської служби щодо направлення листів, відсутній опис вкладеного, відсутні підтвердження доставки листів кур'єрською поштою з підписом від отримувача на підтвердження вручення, що свідчило би про фактичне отримання листів, також суду не надано доказів відстеження листів онлайн за трек-номером, щоб можливо було побачити статус доставки та підтвердило би отримання листів.
Отже, посилання представника відповідача на причини поважності пропуску процесуального строку щодо загублення листів з відзивом на позовну заяву кур'єрською службою через введення воєнного стану на території України, суд не приймає до уваги, оскільки будь-якими доказами вказані твердження не підтверджуються.
Відомостей про об'єктивну неможливість здійснення своїх процесуальних прав відповідачем по справі, до суду не надходило.
Натомість, кожна сторона користується своїми правами на власний розсуд.
На думку суду заява представника відповідача про поновлення пропущеного строку на подання відзиву не містить поважних причин їх пропуску, оскільки відповідач його представник були обізнані про наявність в провадженні суду позовної заяви ОСОБА_1 з 07.07.2025, як зазначав представник відповідача в заяві від 08.07.2025, що давало об'єктивну змогу відповідачу та його представнику скористатись свої правом на подання відзиву.
При цьому, адвокат Селюков П.В. відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» мав можливість з липня 2025 року перевірити та впевнитися щодо отримання відзиву за позовну заяву судом.
Частиною 2 статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи, що строк в межах якого може бути подано відзив на позовну заяву сплив, відзив подано до суду після закінчення цього строку, суд не знайшов підстав для поновлення відповідного строку, а тому відсутні підстави для прийняття відзиву на позовну заяву.
Керуючись ст. ст.49, 127, 260 ЦПК України, суд
В задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Селюкова П.В. про поновлення пропущеного строку для подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері - відмовити.
Відзив представника відповідача - адвоката Селюкова П.В. на позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері - повернути.
Ухвала може бути оскарженав апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя С.М. Афоніна
Повний текст ухвали складено 04.11.2025.