Доманівський районний суд Миколаївської області
Справа № 475/730/25
Провадження № 1-кп/475/165/25
Провадження слідчих органів № 2025 15 320 0000017
04 листопада 2025 р.с-ще Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, с-ща. Доманівка справу на підставі обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025153200000017 від 14.05.2025р., про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження с.Прибужжя, Доманівського району Миколаївської області, ІПН: НОМЕР_1 , громадянина України, з базовою середньою освітою, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця по мобілізації на посаді стрільця снайпера другого мотопіхотного відділення третього мотопіхотного взводу другої мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 , військове звання «солдат», раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
за участю учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого: ОСОБА_3 ,
21.06.2024 року на виконання Указу Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності військових частин Збройних Сил України та інших формувань, громадянина України ОСОБА_3 призвано на військову службу за по мобілізації та того ж дня направлено для її проходження до військової частини НОМЕР_2 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 11.08.2024р №224 солдата ОСОБА_3 , призначено на посаду стрільця-снайпера другого мотопіхотного відділення третього мотопіхотного взводу другої мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 , зараховано до списків особового складу вказаної військової частини.
Таким чином, з 21.06.2024 року, тобто з моменту відправлення ОСОБА_3 у військову частину НОМЕР_2 із територіального центру комплектування та соціальної підтримки, він набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
14.05.2025 року близько 13:30 год., ОСОБА_3 та його співмешканка ОСОБА_5 перебували на території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , де під час розпивання спиртних напоїв між ними, на грунті ревнощів, виникла словесна сварка, в ході якої у ОСОБА_3 виник умисел на спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень.
ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у виді спричинення тілесних ушкоджень і бажаючи їх настання, у ході сварки, наніс своїй співмешканці ОСОБА_5 три удари кулаком лівої руки в область потилиці.
Тим самим, в результаті умисних та протиправних дій ОСОБА_3 , спричинив потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: садна потиличної області голови, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
За таких обставин, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.125 КК України, а саме умисного легкого тілесного ушкодження.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєному визнав повністю, вказавши, що 14.05.2025 близько 13:30 год. на території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , між ним та його співмешканкою ОСОБА_5 , на грунті ревнощів, виникла словесна сварка, в ході якої нього виник умисел на спричинення співмешканкі тілесних ушкоджень.
Після чого приїхала поліція, яка його забрала для дачі пояснень, а ОСОБА_5 доставили в лікарню, для встановлення тяжкості тілесних ушкоджень. Свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України визнав повністю, щиро розкаюється у вчиненому, просив суворо не карати, у випадку пришначення покарання у виді штрафу, має можливість його оплатити. Зазначив, що загалом з потерпілою в них зараз хороші відносини, вони одразу примирились, проживають разом та виховують спільну дитину. Не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, але подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, із обвинуваченми вони помирилися, проживають разом. Заяв про відшкодування її матеріальної та моральної шкоди не заявляла, претензій до обвинуваченого не має та йому пробачила.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_6 , а також стосуються речових доказів. При цьому суд з'ясував правильність розуміння учасниками судового процесу змісту цих обставин, з'ясував чи немає сумнівів в добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, дослідивши документи, які характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України при викладених в обвинувальному акті обставинах, доведена повністю та кваліфікує його дії: за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, у відповідності до вимог статті 65 КК України, враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив дії, які згідно статті 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття.
Відповідно до п. 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах.
Відповідно до вимог, визначених у статтях 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом враховується, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії кримінальних проступків, дані про його особу, який на обліках в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий, є діючим військовослужбовцем, особу винного, який вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, посередньо характеризується за місцем свого проживання та служби, його поведінку до, під час та після вчиненого кримінального правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, тому суд вважає, що виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, можливе при призначенні покарання у виді штрафу в межах санкції передбаченої ч. 1ст. 125 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілою не заявлено.
У відповідності до матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_3 на досудовому розслідуванні запобіжний захід не обирався, під час судового розгляду підстави для його обрання також відсутні.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта у справі, відсутні.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 , визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ч. 9 ст. 100 КПК України, після набрання вироком законної сили, речові докази:
- медичну довідку видану КНП «Доманівська БЛ» ДСР, яка зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Миколаївського апеляційного суду через Доманівський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_7