Вирок від 04.11.2025 по справі 473/402/20

Справа № 473/402/20

Номер провадження1-кп/473/124/2025

ВИРОК

іменем України

"04" листопада 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

прокурора ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,

обвинувачених ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ,

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження №12019150190001374 за обвинуваченням

ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дачу-Борзой Грозненського району Чеченської Республіки Російської Федерації, чеченця, громадянина Російської Федерації, який не працює, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України, не судимого,

-в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.147, ч.1 ст.263, ч. 3 ст.289 ( в редакції, станом на 18.08.2019 року) КК України,

ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Миколаєва Миколаївської області, українця, громадянина України, який не працює, неодруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , судимого: 11.03.2008 Заводським районним судом м.Миколаєва за ч. 4 ст.187, ст..69, ч. 2 ст.146 КК України до 5 років позбавлення волі; 29.03.2012 Арбузинським районним судом Миколаївської області за ст..391 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі. Звільнився 29.04.2013 по відбуттю строку покарання;

- в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.147, ч. 3 ст.289 ( в редакції, станом на 18.08.2019 року) КК України,

ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Вознесенська Миколаївської області, українця, громадянина України, приватного підприємця, одруженого, який має на утриманні одну неповнолітню дитину, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5 , в силу ст. 89 КК України, не судимого,

-в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.147, ч. 3 ст.289 ( в редакції, станом на 18.08.2019 року) КК України,

ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця Республіки Аджарія, українець, громадянин України, який не працює, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , в силу ст..89 КК України, не судимого,

-в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.147, ч. 3 ст.289 ( в редакції, станом на 18.08.2019 року) КК України,

ВСТАНОВИВ:

Приблизно у серпні 2019 року, точної дати не встановлено, у ОСОБА_21 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме спеціалізованим вантажним автомобілем «DAF FT XF H4EN3» реєстраційний номер НОМЕР_1 , та спеціалізованим напівпричепом «BENALU C32CMS01» реєстраційний номер НОМЕР_2 , до нього, які перебували на правах користування у мешканця м. Вознесенська Миколаївської області ОСОБА_10 та фактично на праві власності належали ОСОБА_25 .

Для вчинення вказаного злочину, ОСОБА_21 вирішив підшукати осіб, які разом з ним вчинять вказаний злочин під його безпосереднім керівництвом та відповідно до його вказівок.

Реалізуючи свій злочинний умисел, підшукуючи співучасників задуманого ним злочину, 18.08.2019, у денний час, точного часу не встановлено, ОСОБА_21 зустрівся з ОСОБА_22 та місцевими мешканцями м. Вознесенська Миколаївської області - ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , яким запропонував вчинити незаконне заволодіння вищевказаними транспортними засобами, на що ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 надали свою згоду.

ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 змовились, що для незаконного заволодіння транспортним засобом їм необхідно здійснити тиск шляхом застосування насильства та погроз його застосування на користувача транспортних засобів - ОСОБА_10 , який на їх вимогу передасть їм ключі від транспортного засобу та сам автомобіль з напівпричепом, після чого вони ними незаконно заволодіють.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 18.08.2019, перебуваючи у м. Вознесенську Миколаївської області, ОСОБА_21 надав вказівку ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , які тривалий час знайомі з ОСОБА_10 , попри що привезти ОСОБА_10 , незалежно від волі ОСОБА_10 , за адресою: м. Вознесенськ, вул. Тимірязєва,173, за місцем розташування ТОВ «ВІТТАР», де він буде чекати разом з ОСОБА_22 .

Приблизно о 16:00 год. 18.08.2019 ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , виконуючи вказівку ОСОБА_21 , з'ясували місцезнаходження ОСОБА_10 , а саме біля ІНФОРМАЦІЯ_5, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, куди в подальшому направились на автомобілі Toyota Hilux реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_23 .

Перебуваючи у вказаному місці у вказаний час, ОСОБА_23 , користуючись довірою ОСОБА_10 , з яким знайомий тривалий час, запросив останнього сісти до автомобіля Toyota Hilux, на що ОСОБА_10 погодився. Після цього, ОСОБА_24 та ОСОБА_23 , без будь-яких пояснень своїх дійсних намірів, під приводом того, що з ОСОБА_10 хтось хоче поспілкуватись, повезли ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_6 , де на нього очікували ОСОБА_21 та ОСОБА_22

ОСОБА_10 , перебуваючи в автомобілі Toyota Hilux реєстраційний номер НОМЕР_3 , через короткий проміжок часу, який рахується хвилинами, звертаючи увагу на підозрілу поведінку ОСОБА_24 та ОСОБА_23 , напрямок руху автомобіля, зрозумів куди його везуть, після чого, висловив своє небажання їхати разом із ОСОБА_24 та ОСОБА_23 , за вказаною адресою та виявив бажання залишити автомобіль, попрохав зупинити його і відпустити. ОСОБА_24 та ОСОБА_23 , діючи відповідно вказівок ОСОБА_21 та за попередньою змовою з останнім та ОСОБА_22 , відмовились зупинити автомобіль та відпустити ОСОБА_10 , продовживши рух автомобіля на швидкості, що позбавляло ОСОБА_10 можливості безпечно залишити автомобіль за власної волі.

Прибувши за адресою: м. Вознесенськ Миколаївської області, вул. Тимірязєва,173, ОСОБА_24 , ОСОБА_23 , контролюючи пересування та рухи ОСОБА_10 , завели останнього до одного з приміщень, де перебували ОСОБА_21 та ОСОБА_22 .

Перебуваючи у приміщенні за вказаною адресою, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , реалізуючи спільний злочинний умисел з ОСОБА_24 та ОСОБА_23 , спрямований на незаконне заволодіння транспортними засобами - автомобілем «DAF FT XF H4EN3» з напівпричепом «BENALU C32CMS01», почали вимагати від ОСОБА_10 інформацію про місце знаходження транспортних засобів, а також почали вимагати передачу їм офіційних документів - свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та ключів від автомобіля «DAF FT XF H4EN3», супроводжуючи свої незаконні вимоги погрозами застосування фізичного насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, які ОСОБА_10 сприймав як реальні.

Отримавши від ОСОБА_10 відмову у наданні інформації про місце знаходження транспортних засобів та передачу офіційних документів - свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та ключів від автомобіля «DAF FT XF H4EN3», ОСОБА_21 разом із ОСОБА_22 , діючи з метою реалізації спільного злочинного умислу, направленого на заволодіння транспортними засобами та офіційними документами, почали погрожувати ОСОБА_10 фізичною розправою над ним та членами його сім'ї, рідними та близькими, шляхом застосування фізичного насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілого.

Після чого, отримавши від ОСОБА_10 чергову відмову підкорятись їх незаконним вимогам та виконувати їх, з метою спонукання останнього до вчинення необхідних їм дій, а саме надання інформації про місцезнаходження транспортних засобів та передачу свідоцтва про реєстрацію і ключів від автомобіля, у ОСОБА_21 , якому від ОСОБА_23 та ОСОБА_24 стало відомо, що у ОСОБА_10 є молодший брат, виник злочинний умисел, направлений на взяття у заручники родича ОСОБА_10 , його молодшого брата - ОСОБА_11 , розраховуючи, що під погрозою застосування фізичних насильницьких дій до останнього, ОСОБА_10 виконає його незаконні вимоги.

Після цього, ОСОБА_21 надав вказівку ОСОБА_22 , ОСОБА_24 та ОСОБА_23 аналогічним чином привезти ОСОБА_11 до нього за тією ж адресою.

Приблизно о 17:00 ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_23 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_21 , з'ясували місцезнаходження ОСОБА_11 , а саме по вул. Михайлівська в м. Вознесенську, де зустріли останнього та, користуючись знайомством з останнім, зловживаючи довірою, запросили ОСОБА_11 сісти в автомобіль Toyota Hilux, на якому прибули.

Після чого, ОСОБА_22 , ОСОБА_24 та ОСОБА_23 , поводячи себе грубо та агресивно, одразу повідомили про те, що у його брата ОСОБА_10 серйозні проблеми та дали зрозуміти, що він не повинен сперечатись та має їхати з ними. Після чого, відвезли ОСОБА_11 за адресою: м. Вознесенськ, вул. Тимірязєва,173, та обмеживши рухи та пересування останнього, разом завели його в одне з приміщень, де на них очікував ОСОБА_21 , під контролем та психологічним тиском якого, поєднаним з погрозами застосування фізичного насильства весь цей час перебував ОСОБА_10 .

Далі, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , продемонструвавши ОСОБА_10 , що його молодший брат знаходиться у них, не має можливості за власною волею залишити вищевказане місце та його рухи ними обмежено, тобто утримується, як заручник, почали по черзі погрожувати ОСОБА_10 застосуванням насильства до ОСОБА_11 , небезпечного для життя та здоров'я останнього, вимагаючи від ОСОБА_10 вчинення бажаних ними дій, а саме розповісти про місце знаходження транспортних засобів, передати офіційні документи - свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів та ключі від автомобіля «DAF FT XF H4EN3». При цьому ОСОБА_22 , демонструючи серйозність своїх намірів, утримував в руках ніж, демонстрував його ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , погрожуючи його застосуванням відносно останніх, а саме відрізати обом пальці рук у разі невиконання ОСОБА_10 його та ОСОБА_21 вимог. Під час вказаних злочинних дій ОСОБА_22 наніс один удар в область грудної клітини ОСОБА_10 , а ОСОБА_21 в свою чергу, наніс ОСОБА_10 удар палкою в область спини, чим спричинив останньому побої, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, продовжуючи погрожувати застосуванням до нього та його брата ОСОБА_11 насильства, небезпечного для його життя та здоров'я.

Після цього, ОСОБА_10 розуміючи та суб'єктивно сприймаючи загрозу своєму життю та здоров'ю, а також загрозу життю та здоров'ю своєму молодшому брату ОСОБА_11 , як реальну, та те, що його брата звільнять лише після виконання ним незаконним вимог вищевказаних осіб, розповів що ключі від автомобіля перебувають за місцем його мешкання, автомобіль перебуває на стоянці біля Вознесенського відділу поліції за адресою: м. Вознесенськ, вул. Київська,24, а свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів перебувають у власниці транспортних засобів - ОСОБА_25 , погодивши при цьому вигнати автомобіль з причепом зі стоянки.

У подальшому ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_21 та ОСОБА_24 , контролюючи пересування ОСОБА_10 , на автомобілі Toyota Hilux направились за місцем мешкання останнього, де він забрав ключі від автомобіля «DAF FT XF H4EN3» з напівпричепом «BENALU C32CMS01», при цьому спроб покинути вказане місце, або звернутись за допомогою не намагався, оскільки його брат ОСОБА_11 весь час утримувався у заручниках у вищевказаному місці під наглядом ОСОБА_21 за адресою: АДРЕСА_6 , та розумів, що його життю та здоров'ю загрожує небезпека, що спонукало його до виконання незаконних вимог ОСОБА_26 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 .

Після чого, ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , контролюючи пересування ОСОБА_10 на автомобілі Toyota Hilux направились за місцем знаходження автомобіля «DAF FT XF H4EN3» з напівпричепом «BENALU C32CMS01».

На стоянці ОСОБА_10 сів за кермо автомобіля «DAF FT XF H4EN3» з напівпричепом «BENALU C32CMS01». ОСОБА_22 , контролюючи всі його дії, сів поряд на пасажирське місце та наказав їхати на виїзд з м. Вознесенська, що ОСОБА_10 виконав.

Весь цей час ОСОБА_23 , керуючи автомобілем Toyota Hilux, супроводжував автомобіль «DAF FT XF H4EN3» з напівпричепом «BENALU C32CMS01».

Приблизно у цей проміжок часу, після надання згоди ОСОБА_10 та виконання незаконних вимог ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 та ОСОБА_23 , його брата ОСОБА_11 було звільнено.

Далі, приблизно через 20 хвилин, приблизно о 22:00, перебуваючи біля нафтобази по Київському шосе на виїзді з м. Вознесенська, ОСОБА_22 наказав ОСОБА_10 зупинитись біля припаркованого на узбіччі автомобіля, що останній виконав.

З припаркованого автомобіля, біля якого зупинився ОСОБА_10 вийшов ОСОБА_21 , підійшов до автомобіля «DAF FT XF H4EN3» та наказав ОСОБА_10 залишити вказаний автомобіль з напівпричепом «BENALU C32CMS01», залишивши ключі в замку запалювання, а двигун запущеним та пересісти до автомобіля Toyota Hilux, що останній виконав та в автомобілі залишився лише ОСОБА_22 .

Після цього, ОСОБА_23 на автомобілі Toyota Hilux відвіз ОСОБА_10 до м. Вознесенська та висадив його там.

Таким чином, за викладених обставин, у вказаний спосіб, ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 незаконно заволоділи транспортним засобом, а саме спеціалізованим вантажним автомобілем «DAF FT XF H4EN3» реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 925 510 грн. та спеціалізованим напівпричепом «BENALU C32CMS01» реєстраційний номер НОМЕР_2 вартістю 642 538 грн., протиправно вилучивши їх у ОСОБА_10 всупереч його волі.

Крім того, у невстановлений час та місці ОСОБА_21 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав у невстановленої особи (осіб) пістолет марки Glok - 19 та патрони калібру 9-мм у кількості 15 одиниць. Вказаний пістолет Glok - 19 та патрони калібру 9-мм у кількості 15 одиниць, ОСОБА_21 переніс до автомобіля «Toyota land Сruiser», реєстраційний номер НОМЕР_4 , який перебуває у його користуванні на праві родинних зв'язків, та зберігав і транспортував у ньому протягом невстановленого часу. 01.11.2019, під час проведення санкціонованого обшуку автомобіля «Toyota land Сruiser», реєстраційний номер НОМЕР_4 , який було зупинено під час безпосереднього керування ним ОСОБА_21 , виявлено та вилучено пістолет моделі Glok - 19, магазин якого споряджений 15-ма патронами калібру 9-мм. Пістолет є ручною короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю - пістолетом Glok - 19 калібру 9х19мм Parabellum. Патрони у кількості 15 одиниць, є боєприпасами - 9-мм патронами Parabellum.

Обвинувачений ОСОБА_21 винним себе в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.147, ч. 1 ст.263, ч.3 ст.289( в редакції, станом на 18.08.2019 року) КК України, не визнав та пояснив, що з ОСОБА_27 він знайомий приблизно з 2014-2015 років. ОСОБА_27 заборгував ОСОБА_21 гроші за наданні йому ОСОБА_21 послуги з перевезень. Через цей борг між ним та ОСОБА_27 виник конфлікт. ОСОБА_21 на базі зустрівся з ОСОБА_10 . Зазначив, що ОСОБА_10 приїхав на територію бази разом з ОСОБА_24. ОСОБА_10 був з пляшкою пива у руках. Також ОСОБА_21 від ОСОБА_10 дізнався, що ОСОБА_27 заборгував гроші і йому, тоді вони вдвох вирішили вигнати автомобіль ОСОБА_27 та поставити його у ОСОБА_28 , щоб ОСОБА_27 повернув їм борги. З ОСОБА_28 домовлявся ОСОБА_21 про те, щоб він під'їхав та забрав автомобіль. ОСОБА_10 сам передав автомобіль ОСОБА_28 ОСОБА_21 не знав, що цей автомобіль належав ОСОБА_25 , а вважав, що це автомобіль ОСОБА_27 . Також, ОСОБА_21 зазначав, що на базі між ним та ОСОБА_10 виникала сварка, бо п'яний ОСОБА_10 почав грубити ОСОБА_21 , але він йому не погрожував і не бив його. Крім того, ОСОБА_21 зазначив, що він бачив, як з ОСОБА_24 на базу приїжджав молодший брат ОСОБА_10 , але для чого він приїжджав ОСОБА_21 не відомо. Що ж стосується вилучення пістолету з автомобіля, яким керував ОСОБА_21 , то ОСОБА_21 зазначив, що він дійсно керував автомобілем «Toyota land Сruiser», який зупинили працівники поліції та підкинули йому пістолет.

Обвинувачений ОСОБА_22 винним себе в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.147, ч.3 ст.289( в редакції, станом на 18.08.2019 року) КК України, не визнав та пояснив, що він з ОСОБА_21 приїхали на базу, де ще знаходились люди. Потім туди ж приїхали і ОСОБА_29 з ОСОБА_10 та його братом. Потерпілий ОСОБА_10 приїхав, щоб примиритися з ОСОБА_21 . Про що вони розмовляли ОСОБА_22 не чув. Зазначає, що навіть давав ОСОБА_10 гроші, щоб той в магазині придбав собі пиво, а також сам ходив з ним до магазину. Він нікого не бив, нічого у ОСОБА_30 не вимагав, нікому не погрожував. Ніякого відношення до заволодіння транспортним засобом - автомобілем DAF він не має.

Обвинувачений ОСОБА_24 винним себе в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.147, ч.3 ст.289( в редакції, станом на 18.08.2019 року) КК України, не визнав та пояснив, що він давно знайомий з ОСОБА_10 та його братом. В той день ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_24 , що в нього неприємності та треба поїхати на базу вирішувати питання. Син ОСОБА_24 на автомобілі Toyota разом з ОСОБА_24 та ОСОБА_10 поїхали на базу. Там ОСОБА_24 бачив ОСОБА_21 та ОСОБА_22 з якими він раніше знайомий не був. ОСОБА_10 зайшов в приміщення, а ОСОБА_24 до приміщення не заходив, курив на вулиці. Бачив, як з приміщення виходили ОСОБА_10 та ОСОБА_22 , вони ходили до магазину купляли пиво. Також зазначив, що він та син привозили на базу і брата ОСОБА_10 , чи провозили вони їх разом чи окремо він не пам'ятає. Він не бачив, щоб хтось застосовував до ОСОБА_10 насильство чи погрожував йому. Про автомобіль DAF ОСОБА_24 нічого не відомо. Що ж стосується розмови між ОСОБА_24 та ОСОБА_10 під час негласних слідчих дій, то ОСОБА_24 зазначив, що все що він сказав було сказано «по приколу», так як він перебував в стані алкогольного сп'яніння.

Обвинувачений ОСОБА_23 винним себе в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.147, ч.3 ст.289( в редакції, станом на 18.08.2019 року) КК України, не визнав та пояснив, що йому розповів батько про те, що їх знайомий ОСОБА_10 , з яким батько дуже добре спілкувався, хвилюється через те, що біля його будинку на автомобілі чергує чоловік на ім'я ОСОБА_31 та його хлопці, а отже у ОСОБА_10 можуть бути неприємності. ОСОБА_23 в той час користувався автомобілем свого знайомого ОСОБА_32 і вирішив йому зателефонувати, так як думав, що ОСОБА_33 може знати ОСОБА_31 і допомогти вирішити питання з ОСОБА_10 ОСОБА_33 сказав, щоб вони під'їхали на базу, щоб вирішити питання. ОСОБА_23 поїхав додому до ОСОБА_10 , де тоді перебував і його батько, забрав їх та вони втрьох поїхали на територію бази, де вже перебували ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_33 , та чоловік на ім'я ОСОБА_31 . Вони всі розмовляли. В цей час ОСОБА_10 зателефонував його брат та ОСОБА_10 звернувся з проханням до ОСОБА_23 , щоб він поїхав до магазину «Везунчик» та привіз його брата - ОСОБА_11 , який чекає біля магазину. Після того, коли ОСОБА_23 привіз ОСОБА_11 на базу, то виявив, що в нього на автомобілі пробито колесо. ОСОБА_23 пішов займатись ремонтом колеса і тому нічого не чув, що відбувалось. Приблизно через півтори години він закінчив бортувати колесо і відвіз батька та ОСОБА_11 до магазину «Везунчик». Потім він повернувся на базу за ОСОБА_10 . За пропозицією ОСОБА_10 вони заїхали додому до останнього, а потім ОСОБА_10 сказав, що потрібно їхати до стоянки біля поліції. ОСОБА_23 підвіз його до стоянки і бачив, як ОСОБА_10 розмовляв з охоронцем, а потім виїхав на вантажному автомобілі і сказав ОСОБА_23 , щоб той їхав за ним. ОСОБА_34 поїхав за ОСОБА_10 на виїзд з м. Вознесенська. Там вони зупинились, ОСОБА_10 вийшов з фури, до фури сів інший чоловік. Після чого ОСОБА_10 сів до автомобіля ОСОБА_23 і сказав, що він віддав автомобіль на технічне обслуговування. ОСОБА_23 довіз ОСОБА_10 до магазину АТБ. Зазначив, що на базі чув розмови про якийсь борг, але подробиць не знає.

Вина обвинувачених ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , в скоєні кримінальних правопорушень, повністю підтверджується дослідженими в судовому засідані доказами.

Так, свідок ОСОБА_35 пояснила суду, що вона співмешкала з ОСОБА_10 . В серпні 2019 року ОСОБА_10 працював на автомобілі DAF з кабіною білого кольору. Зі слів ОСОБА_10 вона знала, що автомобіль DAF належить чи чоловікові на ім'я ОСОБА_36 , чи його матері. В той день зранку, ОСОБА_10 сказав, що йде до друзів. В обідній час він прийшов додому, був дуже напружений, взяв ключі від автомобіля, які знаходились у коридорі на маленькому холодильнику, та вискочив з ними. Повернувся ОСОБА_10 приблизно о 22:00 год., був наляканий, у нього було червоне обличчя. ОСОБА_35 спитала, що трапилось, але він відповів, щоб ОСОБА_35 зателефонувала ОСОБА_37 та повідомила, що автомобіля більше немає. Тоді вона відправила ОСОБА_38 про те, що автомобіля більше немає. Через деякий час ОСОБА_10 розповів, що був вимушений вигнати зі стоянки автомобіль, так як якісь люди утримували його брата і били брата та самого ОСОБА_10 . ОСОБА_10 казав, що до цього причетний чоловік на ім'я ОСОБА_39 та ОСОБА_29 .

Свідок ОСОБА_28 пояснив суду, що він займається ремонтом автомобілів. В середині 2019 він зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_21 , який прохав підготувати вантажний автомобіль до наступного збору врожаю. ОСОБА_28 погодився і вони домовились про зустріч через кілька днів. В серпні 2019 приблизно о 21:00-22:00 год., йому зателефонував ОСОБА_21 та повідомив, що автомобіль потрібно забрати біля переїзду перед м. Вознесенськом, так як водій дуже зайнятий і не може пригнати його до м. Южноукраїнська. ОСОБА_28 зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_40 , виїхали на місце, на належному їм автомобілі, за кермом якого була ОСОБА_41 . Коли вони приїхали ОСОБА_28 побачив автомобіль DAF з білою кабіною та сірим причепом. Автомобіль був заведений, з нього вийшов чоловік, як ОСОБА_28 вирішив, то це був водій. Чоловік спішив, перебіг через дорогу, сів до автомобіля червоного кольору та автомобіль поїхав. Ключі були в замку запалення DAFа, тому ОСОБА_28 сів до автомобіля та поїхав на ньому до м.Южноукраїнська. Через тиждень ОСОБА_28 зателефонував ОСОБА_21 та повідомив, що потрібно для ремонту автомобіля, але ОСОБА_21 відповів, що потрібно почекати. Так як ОСОБА_28 виїжджав за кордон, він залиши ключі ОСОБА_42 (який зараз перебуває за кордоном) і попросив перегнати автомобіль на ремонтну базу. Через пару тижнів ОСОБА_28 знову зателефонував до ОСОБА_21 , але той відповів що потрібно почекати, зараз не до автомобіля. Через місяці два ОСОБА_28 зателефонували працівники поліції і повідомили, що автомобіль DAF перебуває у розшуку.

Свідок ОСОБА_40 повідомила суду, що вона співмешкає з ОСОБА_28 і вони займаються ремонтами автомобілів. Кілька років тому вони з чоловіком повинні були забрати автомобіль на ремонт на прохання ОСОБА_21 . Вони разом на своєму автомобілі поїхали в напрямку м. Вознесенська, щоб забрати автомобіль щоб відремонтувати його. Біля м. Вознесенська її чоловік пересів у фуру і поїхав в напрямку м. Южноукраїнська, а вона поїхала за ним. Автомобіль вони залишили на Гарді, де були бокси ОСОБА_43 . На другий день вони з ОСОБА_28 підрахували, що ремонт фури буде коштувати 3000 доларів США та повідомили ОСОБА_21 про вартість, на що той відповів, що грошей зараз немає. Через деякий час приїхала поліція, та розповіла, що автомобіль, який вони забрали на прохання ОСОБА_21 , був викрадений. ОСОБА_40 добровільно видала ключі від автомобіля працівникам поліції. Свідок ОСОБА_40 повідомила, що вона телефонувала ОСОБА_21 та повідомила про те, що трапилось, але ОСОБА_21 спочатку зробив вигляд, що її не впізнав, а потім звинуватив в тому, що відбулось. Більше ОСОБА_40 з ним не спілкувалась.

Свідок ОСОБА_27 пояснив суду, що він є сином потерпілої ОСОБА_25 . У власності його матері в 2019 році знаходились автомобіль DAF з напівпричепом. Він влаштував до ОСОБА_25 водієм на автомобіль DAF свого товариша ОСОБА_10 . Також ОСОБА_27 зазначив, що в 2019 році він взяв в борг у ОСОБА_21 гроші в сумі 20 000 доларів США, які потім віддав. Але ОСОБА_21 телефонував ОСОБА_44 та повідомив про те, що ОСОБА_45 винен крім боргу ще й відсотки, які складають 10 000 доларів США. ОСОБА_27 був не згоден з цією сумою, про що і повідомив ОСОБА_21 . Також ОСОБА_27 повідомив, що він розмовляв з ОСОБА_21 по телефону і ОСОБА_21 хотів, щоб ОСОБА_27 повернув борг. Через деякий час від матері він дізнався, що автомобіль DAF з напівпричепом пропав і місцезнаходження його невідоме. Тому ОСОБА_25 написала заяву до поліції про угон автомобіля. При розмові з ОСОБА_10 останній повідомив ОСОБА_27 про те, що автомобіль забрав ОСОБА_21 . Через деякий час працівники поліції повернули його матері автомобіль з напівпричепом. Крім звернення до поліції, ОСОБА_27 також звертався до ОСОБА_46 та ОСОБА_47 , щоб ті посприяли йому в поверненні автомобіля, але питання вони не вирішили.

Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.08.2019, ОСОБА_25 повідомила, що 18.08.2019 о 21:35 в м. Вознесенську Миколаївської області невстановлена особа з території автомобільної стоянки, що розташована по вул. Київська, незаконно заволоділа транспортним засобом «DAF» моделі «FT XF H4EN3» реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричепом «BENALU» моделі «C32CMS01» реєстраційний номер НОМЕР_2 , т. 3 а.с.22.

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , ОСОБА_25 є власницею транспортного засобу напівпричепу «BENALU» моделі «C32CMS01» реєстраційний номер НОМЕР_2 , т.3 а.с.23-24.

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , ОСОБА_25 є власницею транспортного засобу «DAF» моделі «FT XF H4EN3» реєстраційний номер НОМЕР_1 , т.3 а.с.24-25.

Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 29.10.2019, ОСОБА_10 просить притягнути до кримінальної відповідальності чоловіків на ім'я ОСОБА_39 та ОСОБА_48 , які 18.08.2019, перебуваючи на асфальтній базі в м. Вознесенську, спричинили йому побої, т. 3 а.с.62.

Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.09.2019, ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_23 , як особу, яка 18.08.2019 на автомобілі марки Toyota червоного кольору відвіз його до приміщення, розташованого на території промислового підприємства в м.Вознесенську, т.4 а.с.104-107.

Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.09.2019, ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_22 , як особу, яка 18.08.2019, знаходячись на території промислової бази в м. Вознесенська, погрожуючи фізичною розправою над ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , незаконно заволодів транспортним засобом, належним ОСОБА_25 . Оточуючі називали дану особу на ім'я ОСОБА_48 , т.4 а.с.108-111.

Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.09.2019, ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_21 , як особу, яка 18.08.2019, знаходячись у приміщенні, яке знаходиться на території промислової бази в м. Вознесенська, куди привезли ОСОБА_10 та який, погрожуючи фізичною розправою над ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , незаконно заволодів транспортним засобом, належним ОСОБА_25 . Оточуючі називали дану особу на ім'я ОСОБА_39 , т.4 а.с.112-115.

Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.08.2019, ОСОБА_11 впізнав ОСОБА_23 , як особу, яка 18.08.2019 на автомобілі Toyota, разом з іншими особами відвіз його до приміщення, розташованого на території промислової бази в м. Вознесенську. Даного чоловіка ОСОБА_11 знає, як ОСОБА_49 , т. 4 а.с.124-127.

Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.08.2019, ОСОБА_11 впізнав ОСОБА_22 , який на автомобілі марки Toyota разом з ОСОБА_24 та ОСОБА_23 відвезли його до приміщення, розташованого на території промислової бази в м. Вознесенську, де знаходився ОСОБА_10 , якому в подальшому чоловік, якого він впізнав, наніс удар рукою в область грудної клітини, т.4 а.с.120-123.

Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.08.2019, ОСОБА_11 впізнав ОСОБА_21 , як особу, яка 18.08.2019, знаходилась в приміщенні, розташованому на території промислової бази в м. Вознесенська, де знаходився ОСОБА_10 , якому в подальшому даний чоловік наніс удар палкою по спині, т.4 а.с.116-119.

Згідно протоколу освідування ОСОБА_22 від 11.12.2019, зафіксована наявність у ОСОБА_22 особливості кисті правої руки на якій не згинається вказівний палець, що зазначили при слідчих діях потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , т.6 а.с.34-39.

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 06.09.2019 з відеозаписом слідчого експерименту, який був переглянутий в судовому засіданні, ОСОБА_10 відтворив обставини незаконного заволодіння транспортним засобом, належним ОСОБА_25 , а саме вантажним автомобілем марки «DAF» з напівпричепом «BENALU» 18.08.2019 в м. Вознесенську Миколаївської області, також вказав маршрут за яким ОСОБА_24 та ОСОБА_23 , проти його волі, привезли ОСОБА_10 до промислової бази та показав місце її розташування. Зазначив, що чоловік на ім'я ОСОБА_39 вдарив його палкою в область спини, а чоловік на ім'я ОСОБА_48 (що співпадає з ім'ям ОСОБА_22 ), наніс йому удар кулаком в область грудної клітини та погрожував відрізати пальці ОСОБА_10 та його брату ОСОБА_11 . Також вказав на місце з якого його змусили забрати транспортний засіб та маршрут до місця, де чоловік на ім'я ОСОБА_48 (що співпадає з ім'ям ОСОБА_22 ) та чоловік на ім'я ОСОБА_39 змусили його покинути транспортний засіб, т.4 а.с.175-180.

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 03.01.2019 з відеозаписом слідчого експерименту, який був переглянутий в судовому засіданні, ОСОБА_10 відтворив обставини незаконного заволодіння транспортним засобом, належним ОСОБА_25 , а саме вантажним автомобілем марки «DAF» з напівпричепом. Під час слідчого експерименту ОСОБА_10 зазначив, що на територію бази його привезли ОСОБА_29 , які під'їхали до нього біля військомату і запропонували поїхати з ними. Коли ОСОБА_29 почали їхати в напрямку району Болгарка , ОСОБА_10 зрозумів, що відбувається щось незрозуміле і хотів вийти, але ОСОБА_29 не дали йому такої можливості. ОСОБА_10 вказав на місце на території бази, де ОСОБА_29 залишили автомобіль та на споруду, куди завели ОСОБА_10 . Також ОСОБА_10 провів учасників слідчого експерименту до кімнати куди його завели та пояснив, що там були чоловіки на ім'я ОСОБА_39 та ОСОБА_48 . Вони всі разом почали вимагати, щоб ОСОБА_10 віддав ключі та документи від автомобіля «DAF». Казали, що вони все одно заберуть автомобіль. Потім ОСОБА_29 десь поїхали та привезли брата ОСОБА_10 - ОСОБА_11 . Коли ОСОБА_11 зайшов до приміщення, де знаходився ОСОБА_10 , чоловік на ім'я ОСОБА_39 спитав у ОСОБА_10 : «Тобі не шкода свого брата?». Також ОСОБА_10 вказав яким чином чоловіки на ім'я ОСОБА_39 та ОСОБА_48 наносили йому удари. Також зазначив, що чоловік на ім'я ОСОБА_48 погрожував йому та брату ножем та казав, що відріже пальці. Тоді ОСОБА_10 сказав, що ключі від автомобіля дійсно знаходяться в нього і він згоден вигнати автомобіль зі стоянки. Вони поїхали до ОСОБА_10 додому, де він швидко зайшов, взяв ключі та пішов. Після чого поїхали до стоянки, звідки ОСОБА_10 вигнав автомобіль, т. 5 а.с.109-113.

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 06.09.2019 з відеозаписом слідчого експерименту, який був переглянутий в судовому засіданні, ОСОБА_11 відтворив відомі йому обставини незаконного заволодіння транспортним засобом, належним ОСОБА_25 , а саме вантажним автомобілем марки «DAF» з напівпричепом «BENALU» 18.08.2019 в м. Вознесенську Миколаївської області. Вказав маршрут за яким його везли ОСОБА_24 та розповів про незаконне утримання та обставини побиття його брата ОСОБА_10 двома чоловіками, т.4 а.с.187-192.

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 03.01.2020 з відеозаписом слідчого експерименту, який був переглянутий в судовому засіданні, ОСОБА_11 відтворив відомі йому обставини незаконного заволодіння транспортним засобом «DAF» з напівпричепом. ОСОБА_11 розповів, що ОСОБА_29 та ще один чоловік привезли його на автомобілі до території підприємства яке розташоване по АДРЕСА_6 . Показав де саме на території підприємства зупинився автомобіль, та всі вийшли та пішли до приміщення. Вказав на кімнату в приміщенні куди його завели та де перебував його брат ОСОБА_10 . Також показав, як двоє чоловіків наносили удари ОСОБА_10 . Зазначив, що вони погрожували потерпілим також і шляхом демонстрації ножа. Повідомив, що ні він, ні ОСОБА_10 самостійно пересуватись по території не могли. ОСОБА_10 навіть відпрошувався у цих чоловік, щоб сходити до туалету. Через деякий час ОСОБА_10 та ще хтось з ним десь поїхали, хто не пам'ятає, а потім повернулись разом з ОСОБА_10 і тоді ОСОБА_11 відпустили, т.5 а.с.94-98.

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 07.11.2019 з відеозаписом слідчого експерименту, який був переглянутий в судовому засіданні, ОСОБА_28 , вказав на місце, де в серпні 2019 він зустрівся з ОСОБА_51 в м. Вознесенську і місце, де він забрав вантажний автомобіль «DAF». Також ОСОБА_28 вказав на маршрут, яким він рухався до м. Южноукраїнська та на місці вказав на територію бази, куди він заїхав на автомобілі «DAF» та поставив його у бокс, т. 5 а.с.101-104.

Згідно заяви ОСОБА_40 від 06.11.2019, вона добровільно видала працівникам поліції ключі з написом DAF від автомобіля DAF НОМЕР_1 , який в серпні 2019 її співмешканець ОСОБА_28 загнав у бокс в м.Южноукраїнську, т. 5 а.с.128.

Згідно протоколу обшуку від 07.11.2019, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07.11.2019, за участю ОСОБА_52 , був проведений обшук на території автобусного парку, за адресою: м. Южноукраїськ, вул. Комунальна,7. В боксі, розташованому на даній території, виявлено автомобіль DAF FT XF H4EN3 реєстраційний номер НОМЕР_7 з напівпричепом BENALU C32CMS01 реєстраційний номер НОМЕР_2 , які були оглянуті та вилучені до СУ ГУНП в Миколаївської області. Присутній при обшуку ОСОБА_53 пояснив, що даний автомобіль на території комплексу залишив чоловік на ім'я ОСОБА_54 , що відповідає імені свідка ОСОБА_28 , т. 5 а.с.132-138, 129-131.

Згідно висновку експерта №125 від 30.10.2019 середня ринкова вартість транспортного засобу - вантажного автомобіля DAF FT XF H4EN3, 2014 року випуску, станом на 18.08.2019 складала 925 510 грн. Ринкова вартість транспортного засобу спеціалізованого напівпричепу BENALU C32CMS01, 2012 року випуску, станом на 18.08.2019 року складала 642 538 грн., т. 5 а.с.121-127.

Згідно заяви ОСОБА_25 від 07.11.2019, вона отримала від працівників поліції автомобіль DAF FT XF H4EN3 реєстраційний номер НОМЕР_7 з напівпричепом BENALU C32CMS01 реєстраційний номер НОМЕР_2 , а також ключ від автомобіля DAF, якими незаконно заволоділи невідомі їй особи, т. 5 а.с.149.

Згідно заяви ФОП ОСОБА_55 вона надає слідчому ксерокопію сторінки журналу виїзду автомобільного транспорту зі стоянки, розташованої за адресою: м. Вознесенськ, вул. Київська ,28-А, за період часу з 21:00 для 18.08.2019 по 22:45 18.08.2019, а також оптичний диск із записом з камер відеоспостереження за вищевказаний період, т. 5 а.с.151.

Згідно копії з журналу виїзду автомобільного транспорту зі стоянки розташованої за адресою: м. Вознесенськ, вул. Київська ,28-А, 18 серпня о 21:25 виїхав автомобіль DAF реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_56 , т. 5 а.с.152.

Згідно протоколу огляду предмету від 02.11.2019, слідчим оглянутий оптичний DVD-R диск на якому міститься відеозапис, який починається 18.08.2019 о 21:31. На вказаному відеозаписі в 21:31:15 до стоянки під'їжджає автомобіль із якого виходить ОСОБА_10 та прямує через ворота до стоянки. Автомобіль, з якого вийшов ОСОБА_10 розгортається та стає неподалік. З автомобіля виходить ще одна особа та знаходиться на значній відстані від стоянки. В 21:37:00 зі стоянки виїжджає вантажівка з причепом та зупиняється біля автомобіля на якому приїхав ОСОБА_10 . О 21:40:20 вантажівка продовжує рух в невстановленому напрямку. Відеозапис переглянутий в судовому засіданні, т. 5 а.с.154, 153.

Згідно протоколу огляду предмету від 16.10.2019, слідчим оглянутий жорсткий диск серійний номер 5LZ5AB08 виробник «SEAGATE», наданий ТОВ «СІСТЕК». При відкритті даного диску на ньому міститься файловий каталог з назвою «export», при відкритті якого в ньому міститься десять відеофайлів. Відеофайл №1 містить відеозапис камери відеоспостереження, розташованої в м. Вознесенську на перехресті вул. Київська та Чубчика. В 16:59 год.18.08.2019 по вул. Київській фіксується автомобіль Toyota Hilux червоного кольору, номерний знак НОМЕР_3 , який рухається по вул. Чубчика у північному напрямку. Даний автомобіль також зафіксований о 21:26:38 18.08.2019, рухається від вул. Чубчика у північному напрямку. Також 18.08.2019 о 22:05:11 камера фіксує автомобіль Toyota Hilux червоного кольору, номерний знак НОМЕР_3 , який рухається у південному напрямку від вул. Чубчика. При перегляді відео файлу №2 встановлено, що він містить відеозапис з камери відеоспостереження, розташованої в м. Вознесенську, вул. Київська та перехресті вул. Кібрика. О 17:00 год. 18.08.2019 по вул. Київська фіксується автомобіль Toyota Hilux червоного кольору, номерний знак НОМЕР_3 , який повертає з вул. Київська ліворуч на вул. Кібрика. В 21:36:33 в м. Вознесенську по вул. Київська фіксується автомобіль DAF FT XF H4EN3 білого кольору реєстраційний номер НОМЕР_7 , який рухається в північному напрямку від вул. Кібрика. В 21:37:06 18.08.2019 по вул. Київська фіксується автомобіль Toyota Hilux червоного кольору, номерний знак НОМЕР_3 ,який рухається в північному напрямку від вул. Кібрика. Даний автомобіль також фіксується на вул. Київська о 22:04:42 год 18.08.2019 та рухається і південному напрямку від вул. Кібрика. При перегляді відео файлу №4 встановлено, що він містить відеозапис камери відеоспостереження за 18.08.2019, розташованої в м.Вознесенську по вул. Київська та перехрестя провулку Танасчишина ( виїзд в бік м.Миколаєва). О 15:51 год. фіксувався автомобіль Toyota Hilux номерний знак НОМЕР_3 , який рухався по мосту в напрямку від вул. Тімірязєва до провулку Танасчишина, а потім від провулку Танасчишина у південному напрямку. О 16:13:58 даний автомобіль рухався від провулку Танасчишина в напрямку вул. Тімірязєва. О 16:59:24 вищевказаний автомобіль рухався по мосту від вул. Тімірязєва до провулку Танасчишина, а потім від провулку Танасчишина у північному напрямку. О 17:18:32 автомобіль Toyota Hilux номерний знак НОМЕР_3 , рухалась по провулку Танасчишина , а потім повернула на міст у напрямку вул. Тімірязєва, о 18:09 год, даний автомобіль рухався від. вул. Тімірязєва до провулку Танасчишина, а від нього у північному напрямку. Крім того, даною камерою фіксувався рух вищевказаного автомобіля від вул. Танасчишина до вул. Тімірязєва о 18:33:43, 19:00:02 год. та рух автомобіля автомобіль Toyota Hilux червоного кольору, номерний знак НОМЕР_3 , від вул. Тімірязєва до вул. Танасчишина 18:52:54, 19:22:20 год. О 21:21 год. вищевказаний автомобіль рухається по мосту від вул. Тімірязєва до вул. Танасчишина, від вул.. Танасчишина до вул. Київська та повертає праворуч. О 22:05:57 даний автомобіль рухається у напрямку від вул. Танасчишина до вул. Тімірязєва. При перегляді відео файлу №5 встановлено, що він містить відеозапис камери відеоспостереження за 18.08.2019, розташованої в м.Вознесенську по вул. Київська. О 16:59:42 камера фіксує автомобіль Toyota Hilux номерний знак НОМЕР_3 , який рухається в північному напрямку, о 18:09 год. даний автомобіль рухається і північному напрямку та повертає ліворуч. О 18:33:29 год. вищезазначений автомобіль рухається в бік вул.. Київська та повертає праворуч, а о 18:55:57 він рухається по вул. Київська та повертає ліворуч. О 21:26 год. автомобіль Toyota Hilux номерний знак НОМЕР_3 повертає з провулку Танасчишина на вул. Київська та рухається у північному напрямку по вул. Київська. О 22:05 фіксується вищезазначений автомобіль, який рухається у напрямку до провулку Танасчишина та зупиняється праворуч, праві пасажирські двері відчиняються та з автомобіля виходить ОСОБА_10 , який прямує до магазину із вивіскою «ВСЕ ДЛЯ ДОМУ». О 22:06:05 год. ОСОБА_10 заходить до приміщення магазину, а через 39 секунд виходить та прямує по пішохідному переходу у напрямку протилежного боку вул. Київська. При перегляді відео файлу №6 встановлено, що він містить відеозапис камери відеоспостереження за 18.08.2019, розташованої в м. Вознесенську по вул. Київська та перехрестя з вул. Кутвицького у напрямку виїзду з м. Вознесенська в бік смт Олександрівка. О 21:38:55 камера фіксує автомобіль Toyota Hilux номерний знак НОМЕР_3 який рухається по вул. Київська у напрямку виїзду з м. Вознесенська у бік смт Олександрівка. О 21:43:10 камера фіксує вантажний автомобіль DAF FT XF H4EN3 білого кольору реєстраційний номер НОМЕР_7 , який рухається по вул. Київська у напрямку виїзду з м. Вознесенська у бік смт Олександрівка, за яким рухається автомобіль Toyota Hilux номерний знак НОМЕР_3 . О 22:00:34 год. камера фіксує автомобіль Toyota Hilux номерний знак НОМЕР_3 , який рухається по вул. Київська у бік центру міста, т. 5.а.с.158- 230, 157.

Згідно протоколу про хід і результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 27.11.2019, на підставі ухвали слідчого судді Миколаївського апеляційного суду від 23.09.2019, зафіксований зміст телефонних розмов ОСОБА_28 . Так, 08.11.2019 о 11:31:31 ОСОБА_28 з номеру телефону НОМЕР_8 чоловіку на ім'я ОСОБА_57 , розповів що в серпні 2019 року його попросили відремонтувати вантажний автомобіль, який він поїхав та забрав. Потім з'ясувалось, що люди, які просили відремонтувати автомобіль, заволоділи ним незаконно. Також 06.11.2019 о 15:44:21 за абонентським номером мобільного зв'язку НОМЕР_9 , зафіксована розмова між ОСОБА_28 та ОСОБА_40 , під час якої вони обговорюють те, що у чоловік на ім'я ОСОБА_39 , взяли автомобіль начебто на ремонт, т.6 а.с. 25-30, 23-24.

Згідно протоколу про хід і результати аудіо, відео контролю місця від 29.10.2019, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Миколаївського апеляційного суду від 23.09.2019, зафіксована розмова між ОСОБА_10 , який був залучений до негласних слідчих дій на підставі його заяви від 05.09.2019, та ОСОБА_24 , яка відбулась 11.10.2019, зі змісту даної розмови підтверджується факт того, що обвинувачені ОСОБА_29 привезли ОСОБА_10 до ОСОБА_21 , а також те, що ОСОБА_29 привезли ОСОБА_11 до ОСОБА_21 , та факт того, що ОСОБА_11 тримали у заручниках. ОСОБА_10 стверджує про факт його побиття ОСОБА_22 , цікавиться у ОСОБА_24 чи дійсно б обвинувачені відрізали би його брату палець. Також, під час розмови, ОСОБА_24 підтверджує факт незаконного заволодіння вантажним автомобілем, т.6 а.с.1-14, т.5 а.с.231, 242-243.

Згідно протоколу про хід та результати візуального спостереження за особою, його поведінкою або тих с ким він контактує у публічно доступних місцях, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Миколаївського апеляційного суду від 23.09.2019, 11.10.2019 о 10:54 год. зафіксована зустріч ОСОБА_24 та ОСОБА_10 у приміщенні кафетерію «Ветеран». Зустріч та розмова між ОСОБА_24 та ОСОБА_10 тривала до 11:40 год. 11.10.2019, т. 6 а.с.18-22, 16-17.

Згідно протоколу про хід і результати аудіо, відео контролю місця від 29.10.2019, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Миколаївського апеляційного суду від 23.09.2019, зафіксовані розмови між ОСОБА_27 , який був залучений до негласних слідчих дій на підставі його заяви від 28.08.2019, та ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , зі змісту розмов між ними підтверджується факт того, що автомобіль DAF з причепом перебуває у ОСОБА_21 і що ОСОБА_27 намагається повернути цей автомобіль. Так, 22.10.2019 відбулась зустріч ОСОБА_27 та ОСОБА_47 під час якої ОСОБА_27 цікавиться у ОСОБА_47 щодо чоловіка на ім'я ОСОБА_60 та чи вирішене питання з автомобілем ОСОБА_27 . Під час розмови, ОСОБА_61 зазначив, що автомобіль ОСОБА_27 стоїть і що ОСОБА_39 хоче за нього «десятку». Під час розмови ОСОБА_61 неоднарозово підтверджує, що машина перебуває у чоловіка на ім'я ОСОБА_39 . 25.10.2019 між ОСОБА_27 та ОСОБА_58 знову відбулась зустріч, під час якої вони розмовляли про автомобіль ОСОБА_27 та про те, як вирішити питання, щоб забрати автомобіль. О 22:13:13 год. 25.10.2019 відбулась зустріч між ОСОБА_27 , ОСОБА_59 та ОСОБА_62 . Під час розмови ОСОБА_59 говорить ОСОБА_27 про необхідність зустрітись з чоловіком на ім'я ОСОБА_39 для вирішення питання щодо автомобіля ОСОБА_27 .Також, під час розмови ОСОБА_59 просить ОСОБА_27 розповісти що у нього трапилось з ОСОБА_39, зазначає, що ОСОБА_39 «нормальний человек». ОСОБА_27 повідомляє ОСОБА_59 що ситуація з автомобілем нічим не обгрунтована, що автомобіль забрали у його родини, а саме у водія автомобіля, а зараз ставлять умови. Під час розмови ОСОБА_59 пропонує з'ясувати звідки у ОСОБА_27 борг перед ОСОБА_39, на що ОСОБА_27 зазначив: «Ми нікому нічого не винні. Поняття не маю про що мова», т. 6 а.с. 65-170, 61-64.

Згідно протоколу про хід і результати аудіо, відео контролю місця від 11.11.2019, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Миколаївського апеляційного суду від 23.09.2019, зафіксовані розмови між ОСОБА_27 , який був залучений до негласних слідчих дій на підставі його заяви від 28.08.2019, та ОСОБА_62 . Так 28.10.2019 ОСОБА_27 зустрівся з ОСОБА_58 з метою вирішення питання щодо автомобіля та можливості його забрати. Під час розмови, ОСОБА_61 підтверджує, що автомобіль знаходиться у чоловіка на ім'я ОСОБА_39 та те, що ОСОБА_27 необхідно забрати свою заяву, щоб забрати автомобіль. Також ОСОБА_27 розповідає ОСОБА_63 , що він розмовляв з ОСОБА_39 по телефону і той йому погрожував. ОСОБА_27 повідомляє ОСОБА_63 про те, що він забере автомобіль і тоді поїде забирати заяву. Під час розмови ОСОБА_27 наголошує на тому, що він їм нічого не винен та те, що автомобіль належить його матері, а ОСОБА_39 забрав автомобіль у його матері нізащо. ОСОБА_61 постійно озвучує умови, які поставив ОСОБА_39 при розмові з ОСОБА_59 , який намагається вирішити питання повернення автомобіля, для того, щоб ОСОБА_27 мав можливість забрати автомобіль, т. 6 а.с.171-203.

Згідно протоколу про хід і результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 08.11.2019, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Миколаївського апеляційного суду від 23.09.2019, зафіксований зміст телефонних розмов, які передаються телефонними каналами зв'язку абонентськими номерами НОМЕР_10 та НОМЕР_11 , якими користується ОСОБА_21 . Так, 27.10.2019 року о 12:29:56 зафіксована розмова між ОСОБА_21 та ОСОБА_59 де вони домовляються про зустріч. В той же день о 13:37:31 та 14:19:17, 14:41:32, ОСОБА_21 знову спілкується з ОСОБА_59 щодо зустрічі, яка повинна відбутись між ними. 27.10.2019 о 20:01:03 зафіксована розмова між ОСОБА_21 та ОСОБА_59 під час якого, ОСОБА_59 просить його під'їхати до «Академії карате» де чоловік на ім'я ОСОБА_36 їх чекає для серйозної розмови. 28.10.2019 о 12:38:43 зафіксована розмова між ОСОБА_21 та ОСОБА_27 під час якої ОСОБА_27 зазначає, що хоче повернути автомобіль у відповідь ОСОБА_21 висловлює погрози на адресу ОСОБА_27 . Також, під час розмови щодо автомобіля ОСОБА_21 відповів «Я своє слово сказав. І по машині, я своє слово держу», т. 6. а.с.209-231, 207-208.

Згідно протоколів про хід і результати аудіо, відео контролю місця, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Миколаївського апеляційного суду від 05.11.2019, зафіксована розмова між ОСОБА_24 та ОСОБА_23 , яка відбулась 07.11.2019 о 20:22 год. в приміщенні ізолятора тимчасового тримання №1 ГУНП в Миколаївської області, згідно якої ОСОБА_23 повідомляє батькові про те, що ОСОБА_36 нічого не хоче вирішувати та про те, що працівники поліції знайшли фуру, обговорюють, що необхідно казати під час судових засідань, та обговорюють, що необхідно поговорити з ОСОБА_64 ( ОСОБА_10 ), який повинен «Дати в зад», щоб вони нормально жили з ним, т. 6 а.с.236-248, 232-233, т.7 а.с.5-18, 1-4.

Згідно протоколу обшуку від 01.11.2019, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.10.2019, був проведений обшук автомобіля «Toyota land Сruiser» номерний знак НОМЕР_4 , який знаходився в м. Миколаєві по проспекту Героїв України, на відстані 60 метрів від автозаправки «Аміс», за участю ОСОБА_21 . В ході обшуку автомобіля під чохлом з переднього пасажирського сидіння виявлений та вилучений предмет ззовні схожий на пістолет чорного кольору моделі Glok серійний номер НОМЕР_12 , з якого вийнятий магазин в якому міститься 15 набої калібру 9х19 мм, т.7 а.с.61-70, 53-55.

Згідно висновку експерта №457 від 01.11.2019, пістолет, вилучений 10.11.2019, в ході проведення санкціонованого обшуку автомобіля «Toyota land Сruiser» номерний знак НОМЕР_4 , виготовлений промисловим способом та є вогнепальною зброєю. Пістолет є ручною короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю - пістолетом Glok-19 калібру НОМЕР_31. Пістолет знаходиться в справному стані та придатний до стрільби. Патрони в кількості 15 шт. надані на експертизу є боєприпасами - 9-мм патронами Parabellum. Патрони придатні до стрільби, т. 7 а.с.102-109.

Згідно висновку експерта №1815 від 27.11.2019 з пістолету вилученому 10.11.2019, в ході проведення санкціонованого обшуку автомобіля «Toyota land cruiser» номерний знак НОМЕР_4 , з маркуванням НОМЕР_32 проводився постріл після останнього чищення, т. 7 а.с.112-118.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі, сумніву в своїй належності, достовірності та допустимості не викликають.

Протокол обшуку від 01.11.2019 квартири АДРЕСА_7 , проведений на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.10.2019 ( т.3 а.с.180-182, 184-190), протокол обшуку від 01.11.2019 автомобіля Toyota Hilux реєстраційний номер НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_65 , проведений на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.10.2019 (т. 3 а.с.241-234, 245-252), протокол обшуку від 01.11.2019, проведений на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва ( т.7, а.с.146-153, 143-145), висновок експерта №1110 від 18.11.2019 ( т. 7 а.с.121-126), висновок експерта №803 від 05.11.2019 ( т. 7 а.с.129- 132), висновок експерта №855 від 20.11.2019 (т. 7 а.с.254-260) визнати неналежними доказами, так як вони жодним чином не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального проведення, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Суд не приймає до уваги пояснення надані ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в судовому засіданні виходячи з наступного.

Так, ОСОБА_10 в судовому засіданні зазначив, що в 2019 році він почав працювати у ОСОБА_25 на вантажному автомобілі DAF, куди його влаштував його товариш ОСОБА_27 , який є сином потерпілої. Біля 3-4 місяців він займався підготовкою автомобіля. В той день ОСОБА_24, які також є друзями ОСОБА_10 попросили його поїхати поговорити, ОСОБА_10 не заперечував і добровільно поїхав з ними. Вони поїхали на асфальтну базу, де були ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_29 . ОСОБА_21 розповів ОСОБА_10 що ОСОБА_27 винен йому гроші і хотіли, щоб ОСОБА_10 за борг віддав їм ключі від автомобіля, на що ОСОБА_10 погодився і добровільно передав їм ключі та автомобіль. Також, при додатковому допиті в судовому засіданні ОСОБА_10 змінив свої покази та пояснював суду, що він та ОСОБА_21 були на рибалці, де посварились. Через деякий час йому зателефонував ОСОБА_24 та сказав, що потрібно поговорити. Вони зустрілись біля військомату і ОСОБА_24 сказав, що ОСОБА_21 бажає примиритись з ОСОБА_10 . Вони поїхали на асфальтну базу, де розмовляли. Там вони з ОСОБА_21 знову посварились, так як ОСОБА_10 був п'яний, і сварка переросла в штовханину між ними. В цей час на базу приїхав і брат ОСОБА_10 - ОСОБА_11 . Потім ОСОБА_10 вибачився перед присутніми і його та брата розвезли по домам. Через деякий час до нього прийшла ОСОБА_25 і спитала де автомобіль, ОСОБА_10 пішов на стоянку і виявив, що автомобіль зник. Уточнив, що коли він їхав на базу, ключі від автомобіля були в нього в кишені, а автомобіль перебував на стоянці. Зазначає, що ключі в нього могли випасти під час штовханини з ОСОБА_21 та вказав, що автомобіль в нього ніхто не вимагав. При наступному додатковому допиті потерпілого ОСОБА_10 він вже стверджував, що перебував на базі, де гаражувався автомобіль і вигнав автомобіль зі стоянки та передав його з метою ремонту. Про ремонт автомобіля домовлявся він через ОСОБА_21 .

Свідок ОСОБА_11 суду пояснював, що його ОСОБА_29 привезли на територію асфальтного заводу, де були ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , його брат та ОСОБА_66 та ОСОБА_21 грали в шахи. ОСОБА_11 там покурив та поїхав додому. Про заволодіння автомобілем йому нічого не відомо, в його присутності у ОСОБА_10 нічого не вимагали. ОСОБА_11 ніхто не погрожував.

Але, пояснення ОСОБА_10 протирічать поясненням, які ж сам потерпілий і надавав в судовому засіданні, та протирічать поясненням ОСОБА_11 . Крім того, їх пояснення протирічать даним протоколу проведення слідчого експерименту з ОСОБА_10 від 03.01.2020, протоколу протоколом проведення слідчого експерименту з ОСОБА_11 від 06.09.2019, протоколу проведення слідчого експерименту з ОСОБА_11 від 06.09.2019, протоколу проведення слідчого експерименту від 06.09.2019 з ОСОБА_10 , проясненням свідка ОСОБА_35 , протоколу про хід і результати аудіо, відео контролю місця від 29.10.2019, згідно якого зафіксована розмова між ОСОБА_10 та ОСОБА_24 .

Що ж стосується доводів захисника ОСОБА_19 про те, протоколи слідчих експериментів з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є недопустимими доказами, так як при проведенні слідчих експериментів з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 їм не була роз'яснена ст. 63 Конституції України і потерпілі не були повідомлені про своє право відмовитись від давання показань, а також те, що протоколи слідчих експериментів містять дані про те, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтверджують покази надані раніше, що в свою чергу є порушенням принципу безпосередності дослідження доказів, то суд вважає дані доводи такими, що не заслуговують на увагу.

Так, при перегляді відеозаписів слідчих експериментів встановлено, що слідчим під час проведення слідчих експериментів з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 їм роз'яснено право не свідчити проти себе та своїх близьких родичів, а також роз'яснено право користуватись під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій допомогою адвоката.

Суд звертає увагу на те, що показання і протокол слідчого експерименту є окремими самостійними процесуальними джерелами доказів, які суд оцінює за правилами ст. 94 КПК. За встановленим кримінальним процесуальним законом порядком належна правова процедура проведення слідчого експерименту містить низку процесуальних гарантій, дотримання яких виключає обґрунтовані сумніви щодо правомірного отримання відомостей від суб'єкта за відсутності протиправного тиску на особу, за його волею та вільним волевиявленням, за умов усвідомлення ним права мовчати і не свідчити проти себе, забезпечення права на захист і правову допомогу, справедливості кримінального провадження в цілому. До системи таких гарантій належить також участь понятих, здійснення безперервного відеозапису слідчої (розшукової) дії як складові судового контролю за дотриманням засад кримінального провадження, детальне і ґрунтовне роз'яснення прав та процесуальних наслідків участі особи в проведенні слідчого експерименту тощо.

Згідно висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, викладеного у постанові від 14.09.2020 у справі №740/3597/17 приписи ч. 4 ст.96 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст. 95 КПК. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів - протоколом слідчого експерименту. Заперечення особою у судовому засіданні відомостей, які слідчий, прокурор перевіряв або уточнював за його участю під час слідчого експерименту, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту.

Суд не приймає до уваги пояснення свідка ОСОБА_27 , в частині того, що ОСОБА_27 в 2019 році взяв в борг у ОСОБА_21 гроші в сумі 20 000 доларів США, які потім віддав. Але перед заволодінням автомобілем ОСОБА_21 телефонував ОСОБА_44 та повідомив про те, що ОСОБА_45 винен крім боргу ще й відсотки, які складають 10 000 доларів США. ОСОБА_27 був не згоден з цією сумою, про що і повідомив ОСОБА_21 . Також ОСОБА_27 повідомив, що він розмовляв з ОСОБА_21 по телефону і ОСОБА_21 хотів, щоб ОСОБА_27 поверну в борг.

Дані пояснення спростовуються даними протоколу про хід і результати аудіо, відео контролю місця від 29.10.2019, згідно якого зафіксовані розмови між ОСОБА_27 , який був залучений до негласних слідчих дій на підставі його заяви від 28.08.2019, та ОСОБА_58 , ОСОБА_59 22.10.2019 відбулась зустріч ОСОБА_27 та ОСОБА_47 під час якої ОСОБА_27 цікавиться у ОСОБА_47 щодо чоловіка на ім'я ОСОБА_60 та чи вирішене питання з автомобілем Під час розмови, ОСОБА_61 зазначив, що автомобіль ОСОБА_27 стоїть і що ОСОБА_39 хоче за нього «десятку». О 22:13:13 год. 25.10.2019 відбулась зустріч між ОСОБА_27 , ОСОБА_59 та ОСОБА_62 . Під час розмови ОСОБА_59 говорить ОСОБА_27 про необхідність зустрітись з чоловіком на ім'я ОСОБА_39 для вирішення питання щодо автомобіля ОСОБА_27 . Також, під час розмови ОСОБА_59 просить ОСОБА_27 розповісти що у нього трапилось з ОСОБА_39. ОСОБА_27 повідомляє ОСОБА_59 що ситуація з автомобілем нічим не обгрунтована, що автомобіль забрали у його родини, а саме у водія автомобіля, а зараз ставлять умови. Під час розмови ОСОБА_59 пропонує з'ясувати звідки у ОСОБА_27 борг перед ОСОБА_39, на що ОСОБА_27 зазначив: «Ми нікому нічого не винні, поняття не маю про що мова», (т. 6 а.с. 65-170, 61-64).

Також, поясненням ОСОБА_27 про те, що він мав борг перед ОСОБА_21 спростовуються і протоколом про хід і результати аудіо, відео контролю місця від 11.11.2019, згідно якого зафіксована розмови між ОСОБА_27 , та ОСОБА_58 28.10.2019, під час якої ОСОБА_27 наголошує на тому, що він їм нічого не винен та те, що автомобіль належить його матері, а ОСОБА_39 забрав автомобіль у його матері нізащо (т. 6 а.с.171-203).

Що ж стосується доводів захисника ОСОБА_19 про те, що всі негласні слідчі дії є недопустимими доказами, так як вони отриманні в порушення норм КПК, а саме з порушенням норм КПК складені всі протоколи негласних слідчих дій, так як слідчим не відображені повністю перебіги даних слідчих дій, а слідчий обмежився відображенням лише отриманих результатів, не зрозуміло, як до слідчих дій залучались спеціалісти та протоколи негласних слідчих дій складені не одразу після закінчення процесуальної дії, а через певний проміжок часу та на думку захисника , обвинувачені не повідомлялись про те, що їх конституційні права були тимчасово обмежені, то суд відноситься до них критично.

Так, приписами ст. 87 КПК визначено, які докази суд зобов'язаний визнати недопустимими. Згідно правового висновку, наведеного у постанові Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року (у справі № 639/8329/14), зазначено, що вирішуючи питання про застосування правил ст. 87 КПК до наданих сторонами доказів, ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті.

В ході судового розгляду суд не встановив порушень процесуального закону під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій та відповідно оформлення результатів їх проведення, як і не встановив підстав для визнання протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій недопустимими доказами.

Згідно з ч. 2 ст. 258 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов'язаний звернутися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на втручання у приватне спілкування в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 КПК України, якщо будь-яка слідча (розшукова) дія включатиме таке втручання.

У ч. 4 ст.258 КПК України зазначено, що втручанням у приватне спілкування є доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним. Різновидами втручання в приватне спілкування є: 1) аудіо-, відеоконтроль особи; 2) арешт, огляд і виїмка кореспонденції; 3) зняття інформації з електронних комунікаційних мереж; 4) зняття інформації з електронних інформаційних систем.

Вказані негласні слідчі (розшукові) дії у вигляді: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; аудіо-, відеоконтролю за ОСОБА_10 та ОСОБА_24 ; аудіо-, відеоконтролю за ОСОБА_27 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 ; аудіо-, відеоконтролю за ОСОБА_24 та ОСОБА_23 , візуальне спостереження за особою ( ОСОБА_24 ) та її поведінкою або тих з ким вона контактує у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; проведені на підставі ухвал слідчого судді Миколаївського апеляційного суду від 23.09.2019 (т.5 а.с.242-243, т. 6 а.с.23-24, 16-17, 62-63, 207-208), ухвали слідчого судді Миколаївської апеляційного суду від 05.11.2019 ( т.7 а.с.1-4), за згодою свідка ОСОБА_27 на залучення його для проведення слідчих (розшукових) дій в тому числі і негласних (т.6 а.с.61) та ОСОБА_10 на залучення його для проведення слідчих (розшукових) дій в тому числі і негласних ( т.5 а.с.231).

Тобто, проведення негласних слідчих (розшукових) дій реалізовано у визначений процесуальним законом спосіб.

Більше того, як визначено ч. 1 ст. 246 КПК України, негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 260 КПК України аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, візуальне спостереження за особою та її поведінкою або тих з ким вона контактує у публічно доступних місцях, є різновидами втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов'язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування. Таким чином, суть зазначеної слідчої (розшукової) дії полягає саме у прихованому втручанні у особисте життя особи без повідомлення їй про це.

Як вбачається з матеріалів вказаного кримінального провадження, під час досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК, усі ухвали слідчих суддів, якими надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій та протоколи негласних слідчих дій, були відкриті стороні захисту.

Також, суд звертає увагу на те, що залучення спеціалістів при проведення негласних слідчих дій, відбувалось на підставі доручення слідчого СУ ГУНП в Миколаївської області ОСОБА_67 від 30.09.2019 працівникам УСР ГУПН в Миколаївської області виконати ухвали слідчого судді Миколаївського апеляційного суду про проведення негласних слідчих дій, з зазначенням ухвал слідчого судді Миколаївського апеляційного суду, які містяться в матеріалах кримінального провадження, т. 5 а.с.237-239.

Доводи захисника ОСОБА_19 про те, що протокол обшуку комплексу автобусного парку є недопустимим доказом, так як під час проведення обшуку особам у яких був проведений обшук не була надана можливість одержати правову допомогу адвоката, а також, що обшуки здійснювались не особами, які зазначені в ухвалі про дозвіл не проведення обшуку, а проводився оперативними співробітниками, проте доручення на них в матеріалах справи відсутні, то слід зауважити, що обшук комплексу автобусний парк на 115 автобусів за адресою: Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, Комунальна зона,7, що належить у 56/100- частині приватному підприємства «Атланта» та земельної ділянки за даною адресою, які є єдиною територією, проведений на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07.11.2019, слідчим ОСОБА_68 , який зазначений в ухвалі слідчого судді від 07.11.2019 (т.5 а.с.129-131). Згідно відеозапису обшуку від 07.11.2019 при обшуку (т.5 а.с.132-138) присутній ОСОБА_69 , який зазначив, що він є братом власника комплексу - ОСОБА_70 . Всім учасником обшуку роз'яснені їх права в тому числі і те, що слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника, слідчий, прокурор зобов'язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення. Після оголошення ухвали про дозвіл на проведення обшуку та роз'яснення учасникам обшуку їх прав, ОСОБА_69 добровільно повів всіх учасників обшуку до місця на території комплексу, де знаходився автомобіль DAF FT XF H4EN3 реєстраційний номер НОМЕР_7 з напівпричепом BENALU C32CMS01 реєстраційний номер НОМЕР_2 , зазначивши, що даний автомобіль на це місце поставив чоловік на ім'я ОСОБА_54 ( ОСОБА_28 ).

Також, згідно протоколу обшуку та доданому до нього відеозапису обшуку встановлено, що його учасниками, окрім понятих та слідчого, були інспектор-криміналіст Южноукраїнського ВП ОСОБА_71 , оперуповноважений ВБОЗ УСР Миколаївської області ОСОБА_72 та заступник начальника відділу ВБОЗ УСР в Миколаївської області ОСОБА_73 .

Суд звертає увагу на те, що надання допомоги слідчому при проведенні слідчих (розшукових) дій представниками інших підрозділів органів внутрішніх справ є однією з форм взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ. Залучення співробітників оперативних підрозділів для проведення процесуальних дій має організаційний характер і не потребує прийняття процесуального документа у виді письмового доручення ( Постанова Верховного Суду від 03.10.2023 року справа № 487/5033/18).

Отже, суд не вбачає підстав для визнання результатів обшуку комплексу автобусний парк на 115 автобусів за адресою: Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, Комунальна зона,7, від 07.11.2019 недопустимим доказом у зв'язку з порушенням його суттєвих умов.

Суд критично ставиться і до доводів захисника ОСОБА_20 , який зазначив, що протокол обшуку від 01.11.2019 автомобіля «Toyota land Сruiser» номерний знак НОМЕР_4 , за участю ОСОБА_21 , є недопустимим доказом.

Так, даний обшук проведений на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.10.2019 (т.7 а.с.53-55). В ході обшуку автомобіля під чохлом з переднього пасажирського сидіння виявлений та вилучений предмет зовні схожий на пістолет чорного кольору моделі Glok серійний номер НОМЕР_12 , з якого вийнятий магазин в якому міститься 15 набоїв калібру 9х19 мм. Під час обшуку були присутні адвокати ОСОБА_16 та ОСОБА_15 . Після проведення обшуку від адвоката ОСОБА_16 надійшли наступні зауваження: предмети, які зазначені в ухвалі суду не знайдені, вилучені грошові кошти належать власниці автомобіля ОСОБА_74 , обшук проводився не уповноваженою особою - оперуповноваженим за дорученням слідчого, не був забезпечений ОСОБА_21 перекладач на російську мову, особи понятих не встановлені. Більш ніяких зауважень від адвокатів ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які безпосередньо були присутні та і від ОСОБА_21 при проведені обшуку не надходило. Отже, ніхто з осіб, які були присутні при проведенні обшуку не мали сумніву щодо того, що працівниками поліції в автомобілі, яким керував ОСОБА_21 , був дійсно знайдений пістолет з набоями.

Що ж стосується того, що при проведенні даної слідчої дій приймали участь інші працівники поліції, крім слідчого, які зазначені в протоколі обшуку: інспектор ВКЗ СУ ГУНП в Миколаївської області ОСОБА_75 , оперуповноважений УСР в Миколаївської області ОСОБА_76 та оперуповноважений в ОВС УСБУ в Миколаївскьої області ОСОБА_77 , то як зазначав суд вище, залучення співробітників оперативних підрозділів для проведення процесуальних дій має організаційний характер і не потребує прийняття процесуального документа у виді письмового доручення.

Зауваження захисника ОСОБА_16 , викладені нею в протоколі обшуку про те, що ОСОБА_21 не був наданий перекладач на російську мову, суд не приймає до уваги, так як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_21 добре розуміє українську мову і послуг перекладача не потребував і не потребує.

Отже обшук в автомобілі «Toyota land Сruiser» номерний знак НОМЕР_4 , проведений у відповідності до вимог ст. 234-236 КПК України та протокол обшуку є належним та допустимим доказом.

Аналізуючи викладене, досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що пред'явлене ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 обвинувачення доведене, але підлягає виключенню з обвинувачення посилання на те, що діями обвинувачених потерпілій ОСОБА_25 була завдана велика матеріальна шкода.

Так, відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам при вирішенні питання про те, чи були збитки реальними, необхідно виходити з положень п. 1 ч. 2 ст.22 Цивільного кодексу України, де зазначено, що такими збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, що вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Якщо транспортний засіб не зазнав ніяких пошкоджень внаслідок незаконного заволодіння, його технічний стан не погіршився і відновлення він не потребує або сума відповідних витрат менша від зазначеної у п. 3 примітки до ст..289 КК України , така кваліфікуюча ознака, як заподіяння значної або великої шкоди, відсутня. У випадках коли особа знищила транспортний засіб, яким незаконно заволоділа, чи призвела до такого стану, що він повністю втратив свою цінність і його вже не можна використовувати за прямим призначенням, розмір реальних збитків дорівнює вартості автомобіля на день вчинення злочину. Таким же чином треба вирішувати це питання, якщо транспортний засіб після незаконного заволодіння не знайдено. У разі пошкодження внаслідок дій винної особи окремих деталей, вузлів, агрегатів транспортного засобу, розмір реальних збитків необхідно визначати виходячи з вартості запасних частин і відновлювального ремонту.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, транспортний засіб вантажним автомобіль «DAF FT XF H4EN3» реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 925 510 грн. та спеціалізований напівпричеп «BENALU C32CMS01» реєстраційний номер НОМЕР_2 вартістю 642 538 грн., яким заволоділи обвинувачені, було повернуто потерпілій ОСОБА_25 , яка претензій майнового характеру до обвинувачених щодо стану автомобіля не висувала.

Таким чином, у діях ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 така кваліфікуюча ознака, передбачена ч. 3 ст.289 ( в редакції, станом на 18.08.2019 року)КК України, як завдання великої матеріальної шкоди, відсутня, оскільки відсутні реальні збитки заподіяні потерпілій ОСОБА_25 , що узгоджується з постановами Верховного Суду від 16.09.2020 справа № 755/14255/15-к та 18.08.2021 справа № 662/937/17, аналогічний висновок зроблено і у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16 вересня 2020 року (справа № 755/14255/15-к, провадження № 51-1567км20).

Отже, дії обвинуваченого ОСОБА_21 , які виразилися в утриманні особи ( ОСОБА_11 ), як заручника з метою спонукання родичів затриманого, до вчинення будь-якої дії, як умови звільнення заручника, належить кваліфікувати за ч. 1 ст.147 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_21 , які виразились в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_10 , з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_10 , належить кваліфікувати за ч. 3 ст.289 КК України ( в редакції, яка діяла станом на 18.08.2019 року).

Дії обвинуваченого ОСОБА_21 , які виразились в придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, належить кваліфікувати за ч. 1 ст.263 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_22 , які виразилися в утриманні особи ( ОСОБА_11 ), як заручника з метою спонукання родичів затриманого, до вчинення будь-якої дії, як умови звільнення заручника, належить кваліфікувати за ч. 1 ст.147 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_22 , які виразились в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_10 , з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_10 , належить кваліфікувати за ч. 3 ст.289 КК України ( в редакції, яка діяла станом на 18.08.2019 року).

Дії обвинуваченого ОСОБА_23 , які виразилися в утриманні особи ( ОСОБА_11 ), як заручника з метою спонукання родичів затриманого, до вчинення будь-якої дії, як умови звільнення заручника, належить кваліфікувати за ч. 1 ст.147 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_23 , які виразились в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_10 , з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_10 , належить кваліфікувати за ч. 3 ст.289 КК України ( в редакції, яка діяла станом на 18.08.2019 року).

Дії обвинуваченого ОСОБА_24 , які виразилися в утриманні особи ( ОСОБА_11 ), як заручника з метою спонукання родичів затриманого, до вчинення будь-якої дії, як умови звільнення заручника, належить кваліфікувати за ч. 1 ст.147 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_24 , які виразились в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_10 , з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_10 , належить кваліфікувати за ч. 3 ст.289 КК України ( в редакції, яка діяла станом на 18.08.2019 року).

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_21 , згідно зі ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_21 , згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_22 , згідно зі ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_22 , згідно зі ст. 67 КК України, прокурором в обвинувальному акті не зазначено.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_23 , згідно зі ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_23 , згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_24 , згідно зі ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_24 , згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_21 , суд враховує ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушенняь а саме те, що скоєне ОСОБА_21 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.289 ( в редакції, яка діяла станом на 18.08.2019 року)КК України є особливо тяжким злочином, передбачене ч.1 ст.147, ч. 1 ст.263 КК України є тяжкими злочинами, відсутність обставин, які обтяжують та пом'якшують його покарання, те, що обвинувачений посередньо характеризується, в силу ст. 89 КК України не судимий, та вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, в межах санкцій, передбаченої ч. 1 ст.147, ч. 1 ст.263, ч. 3 ст.289( в редакції, яка діяла станом на 18.08.2019 року) КК України.

Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_22 , суд враховує ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень, а саме те, що скоєне ОСОБА_22 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.289 ( в редакції, яка діяла станом на 18.08.2019 року)КК України є особливо тяжким злочином, передбачене ч.1 ст.147 КК України є тяжким злочином, відсутність обставин, які обтяжують та пом'якшують його покарання, те, що обвинувачений ОСОБА_22 посередньо характеризується, судимий за скоєння злочинів проти власності та проти життя та здоров'я особи, та вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, в межах санкцій, передбаченої ч. 1 ст.147, ч. 3 ст.289 ( в редакції, яка діяла станом на 18.08.2019 року) КК України.

Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_23 , суд враховує ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушенняь а саме те, що скоєне ОСОБА_23 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. КК України 289 ( в редакції, яка діяла станом на 18.08.2019 року)є особливо тяжким злочином, передбачене ч.1 ст.147 КК України є тяжким злочином, відсутність обставин, які обтяжують та пом'якшують його покарання, те, що обвинувачений посередньо характеризується, в силу ст. 89 КК України не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, та вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, в межах санкцій, передбаченої ч. 1 ст.147, ч. 3 ст.289 ( в редакції, яка діяла станом на 18.08.2019 року) КК України.

Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_24 , суд враховує ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушеннь а саме те, що скоєне ОСОБА_24 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.289 КК України( в редакції, яка діяла станом на 18.08.2019 року) є особливо тяжким злочином, передбачене ч.1 ст.147 КК України є тяжким злочином, відсутність обставин, які обтяжують та пом'якшують його покарання, те, що обвинувачений посередньо характеризується, в силу ст. 89 КК України не судимий, та вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, в межах санкцій, передбаченої ч. 1 ст.147, ч. 3 ст.289 ( в редакції, яка діяла станом на 18.08.2019 року) КК України.

Відповідно до ч. 4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

В судовому засіданні не надані докази того, хто є власником купюр номіналом 100 доларів США в кількості 39 штук, купюр номіналом 50 доларів США в кількості 2 штук обвинувачений ОСОБА_21 чи його донька ОСОБА_78 . Відповідно до ч. 12 ст.100 КПК України спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства. У такому випадку річ зберігається до набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ст. 124 КПК України всі судові витрати покладаються на обвинуваченого та підлягають стягненню з нього.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_21 визнати винним в скоєнні кримінальних правопорушень , передбачених ч. 1 ст.147, ч. 1 ст.263, ч.3 ст. 289( в редакції, станом на 18.08.2019 року) КК України, та призначити йому покарання:

за ч.1 ст.147 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі;

за ч. 1 ст.263 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;

за ч.3 ст.289 КК України ( в редакції, яка діяла станом на 18.08.2019 року) - 9 (дев'ять) років позбавлення волі з конфіскації всього належного йому майна.

На підставі ч.1 ст.70 України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_21 покарання у виді 9 (дев'ять) років позбавлення волі з конфіскації всього належного йому майна.

Запобіжний захід ОСОБА_21 , до набрання вироком законної сили, залишити у вигляді застави. Після набрання вироком законної сили та припинення дії запобіжного заходу у виді застави, визначеної ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 24.03.2020 та ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 02 серпня 2022 року, повернути заставодавцю ОСОБА_15 заставу у розмірі 693 660 (шістсот дев'яносто три шістсот шістдесят) грн., внесену ним за ОСОБА_21 на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Миколаївській області та повернути ОСОБА_21 заставу в розмірі 9 924 (дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять чотири) грн. внесену ним на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Миколаївській області.

Строк відбування покарання ОСОБА_21 обчислювати з дня взяття його під варту, після звернення вироку Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 04.10.2025 року до виконання. Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_21 строк тримання його під вартою з 01.11.2019 по 25.03. 2020 року включно.

ОСОБА_22 визнати винним в скоєнні кримінальних правопорушень , передбачених ч. 1 ст.147, ч.3 ст. 289( в редакції, станом на 18.08.2019 року) КК України, та призначити йому покарання:

за ч.1 ст.147 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі;

за ч.3 ст.289 КК України ( в редакції, яка діяла станом на 18.08.2019 року) - 8 (вісім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскації всього належного йому майна.

На підставі ч.1 ст.70 України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_22 покарання у виді 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскації всього належного йому майна.

Запобіжний захід ОСОБА_22 , до набрання вироком законної сили, залишити у вигляді застави. Після набрання вироком законної сили та припинення дії запобіжного заходу у виді застави, визначеної ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 24.03.2020 та ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 02 серпня 2022 року, повернути заставодавцю ОСОБА_15 заставу у розмірі 630 600 (шістсот тридцять тисяч шістсот) грн., внесену ним за ОСОБА_22 на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Миколаївській області та повернути ОСОБА_22 внесену ним заставу в розмірі 7 443 (сім тисяч чотириста сорок три) на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Миколаївській області.

Строк відбування покарання ОСОБА_22 обчислювати з дня взяття його під варту, після звернення вироку Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 04.11.2025 року до виконання. Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_22 строк тримання його під вартою з 01.11.2019 по 26.03. 2020 року включно.

ОСОБА_23 визнати винним в скоєнні кримінальних правопорушень , передбачених ч. 1 ст.147, ч.3 ст. 289( в редакції, станом на 18.08.2019 року) КК України, та призначити йому покарання:

за ч.1 ст.147 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі;

за ч.3 ст.289 КК України ( в редакції, яка діяла станом на 18.08.2019 року) - 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.

На підставі ч.1 ст.70 України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_23 покарання у виді 7 (семи ) років 6 (шести) місяців позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.

Запобіжний захід ОСОБА_23 , до набрання вироком законної сили, залишити у вигляді особистого зобов'язання.

Строк відбування покарання ОСОБА_23 обчислювати з дня взяття його під варту, після звернення вироку Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 04.11.2025 року до виконання. Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_23 строк тримання його під вартою з 01.11.2019 по 19.11.2019 року включно. На підставі ч.7 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_23 у строк покарання строк перебування обвинуваченого під цілодобовим домашнім арештом з 20.11.2019 по 24.03.2020 з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

ОСОБА_24 визнати винним в скоєнні кримінальних правопорушень , передбачених ч. 1 ст.147, ч.3 ст. 289 ( в редакції, станом на 18.08.2019 року) КК України, та призначити йому покарання:

за ч.1 ст.147 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі;

за ч.3 ст.289 КК України ( в редакції, яка діяла станом на 18.08.2019 року) - 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.

На підставі ч.1 ст.70 України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_24 покарання у виді 7 (семи) років 6 (шести) позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.

Запобіжний захід ОСОБА_24 , до набрання вироком законної сили, залишити у вигляді особистого зобов'язання.

Строк відбування покарання ОСОБА_24 обчислювати з дня взяття його під варту, після звернення вироку Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 04.11.2025 року до виконання. Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_24 строк тримання його під вартою з 01.11.2019 по 19.11.2019 року включно. На підставі ч.7 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_24 у строк покарання строк перебування обвинуваченого під цілодобовим домашнім арештом з 20.11.2019 по 24.12.2019 з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_21 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в сумі 2 439 (дві тисячі чотириста тридцять дев'ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_22 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в сумі 2 439 (дві тисячі чотириста тридцять дев'ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_23 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в сумі 2 439 (дві тисячі чотириста тридцять дев'ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_24 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в сумі 2 439 (дві тисячі чотириста тридцять дев'ять) грн.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Центрального районного суду від 03.01.2020 року, на автомобіль марки Toyota Hilux реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_79 , скасувати.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 06.12.2019, на мобільний телефон марки SAMSUNG іmei 1-НОМЕР_33, іmei 2 - НОМЕР_14 , з сім картою, який поміщений до сейф-пакету INZ 10183034; ніж з чохлом, який поміщений до сейф-пакету ЕХР 0268183; купюри номіналом 100 доларів США в кількості 39 штук, купюри номіналом 50 доларів США в кількості 2 штук, які поміщені до сейф-пакету INZ 1082494; мобільний телефон FLY з сім картою оператора «Лайфселл», який поміщений до сейф-пакету INZ 1082500, мачете з чохлом, який поміщено до сейф-пакету ЕХР 0420040, скасувати.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 06.12.2019, на скетч-картку від сім-карти № НОМЕР_15 ; скетч картку від сім-карти № НОМЕР_16 , скетч-картку від сім-карти № НОМЕР_17 ; сім-картку з логотипом МТС з номером НОМЕР_18 ; мобільний телефон марки SAMSUNG в корпусі чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_19 , НОМЕР_20 ; скетч-картку від сім-карти № НОМЕР_21 ; мобільний телефон марки Meizu M3 ІМЕІ НОМЕР_22 , НОМЕР_23 з сім-карткою № НОМЕР_24 ; мобільний телефон марки Xiomi Redmi 7 ІМЕІ НОМЕР_25 , НОМЕР_26 з сім-карткою № НОМЕР_27 ; мобільний телефон марки Iphone 6+ з сім - карткою № НОМЕР_28 , скасувати.

Речові докази:

-мобільний телефон марки SAMSUNG іmei 1-НОМЕР_33, іmei 2 - НОМЕР_14 , з сім картою; ніж з чохлом; мобільний телефон FLY з сім картою оператора «Лайфселл, мачете з чохлом, які належать ОСОБА_21 та зберігаються в матеріалах кримінального провадження у процесуального прокурора ОСОБА_8 , конфіскувати в дохід держави;

-купюри номіналом 100 доларів США в кількості 39 штук, купюри номіналом 50 доларів США в кількості 2 штук, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження у процесуального прокурора ОСОБА_8 , зберігати у процесуального прокурора ОСОБА_8 до набрання рішенням суду щодо належності даних речових доказів законної сили;

-мобільний телефон «SAMSUNG GALAXY A6+», ІМЕІ НОМЕР_29 , сік-карту мобільного оператора «LIFE» та пошкоджений на три частини флеш накопичувач об'ємом на 4Gb, які належить на праві власності ОСОБА_22 , та зберігаються в матеріалах кримінального провадження у процесуального прокурора ОСОБА_8 , конфіскувати в дохід держави;

-скетч-картку від сім-карти № НОМЕР_15 ; скетч картку від сім-карти № НОМЕР_16 , скетч-картку від сім-карти № НОМЕР_17 ; сім-картку з логотипом МТС з номером НОМЕР_18 ; мобільний телефон марки SAMSUNG в корпусі чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_19 , НОМЕР_20 ; скетч-картку від сім-карти № НОМЕР_21 ; мобільний телефон марки Meizu M3 ІМЕІ НОМЕР_22 , НОМЕР_23 з сім-карткою № НОМЕР_24 ; мобільний телефон марки Xiomi Redmi 7 ІМЕІ НОМЕР_25 , НОМЕР_26 з сім-карткою № НОМЕР_27 ; мобільний телефон марки Iphone 6+ з сім - карткою № НОМЕР_28 , які належать ОСОБА_24 та зберігаються в матеріалах кримінального провадження у процесуального прокурора ОСОБА_8 , повернути ОСОБА_24 , як власнику;

-пістолет Glok-19 калібру 9х19мм Parabellum, патрони в кількості 12 шт., які є боєприпасами - 9-мм патронами Parabellum які зберігаються в камері схову речових доказів відділення поліції №1 Миколаївського районного управління поліції, знищити;

-автомобіль Toyota Hilux реєстраційний номер НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_65 , який переданий на зберігання ОСОБА_79 , залишити йому, як власнику;

-предмет зовні схожий на пістолет з написом «ФОРТ 10Р» 9 мм Р.А. НОМЕР_30 , який переданий на зберігання ОСОБА_80 , залишити їй, як власниці;

- предмет ззовні схожий на пістолет чорного кольору з написом «AFLARM Т910», який переданий на зберігання ОСОБА_81 , залишити йому, як власнику;

- предмет ззовні схожий на рушницю з написом «ESCORT», чотири предмета ззовні схожі на набої, 3 з написом «ТАХО» та 1 з написом «Терен 12К», та 6 предметів схожих на набої з маркуванням «Рись 9мм», та 6 предметів схожих на набої з маркуванням «НОМЕР_34», предмет ззовні схожий на ніж чорного кольору, 58 предметів схожих на набої з маркуванням «НОМЕР_35, два упакування з написом НОМЕР_36», предмет ззовні схожий на магазин коричневого кольору, в якому знаходяться предмети ззовні схожі на набої з маркуванням «НОМЕР_37», 4 упакуванням з написом «НОМЕР_38» з предметами схожими на набої в кількості по 10 одиниць в упакуванні, 5 упакувань з написом «Терен 12П» з предметами схожими на набої в кількості по 10 одиниць в кожній, 4 упакування з написом «Терен 12 К» з предметами ззовні схожими на набої в кількості 10 одиниць в кожній, 6 предметів схожих на набої з написом «Шершень 12*70», предмети схожі на набої з написом «ТАХО 12*70» в кількості 45 одиниць, 2 предмети схожі на набої з написом «Терен 12К», які належать ОСОБА_82 , залишити йому, як власнику;

- DVD-R диск з відеозаписом з камер спостереження ТОВ «СІСТЕК», який зберігається в матеріалах кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд усіма учасниками процесу протягом 30 днів з моменту його проголошення, а ОСОБА_21 протягом 30 днів з моменту вручення йому копії вироку.

Судді: ОСОБА_1

ОСОБА_83

ОСОБА_3

Попередній документ
131501605
Наступний документ
131501607
Інформація про рішення:
№ рішення: 131501606
№ справи: 473/402/20
Дата рішення: 04.11.2025
Дата публікації: 06.11.2025
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Незаконне заволодіння транпортним засобом
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (05.03.2020)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 04.03.2020
Розклад засідань:
14.11.2025 02:04 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
14.11.2025 02:04 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
14.11.2025 02:04 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
14.11.2025 02:04 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
14.11.2025 02:04 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
14.11.2025 02:04 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
14.11.2025 02:04 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
14.11.2025 02:04 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
14.11.2025 02:04 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
07.02.2020 11:30 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
17.02.2020 15:30 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
05.03.2020 11:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
24.03.2020 11:30 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
07.04.2020 15:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
06.05.2020 13:30 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
08.05.2020 13:30 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
12.06.2020 09:30 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
24.07.2020 14:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
26.10.2020 10:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
29.10.2020 10:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
30.10.2020 08:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
07.12.2020 10:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
14.12.2020 10:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
18.01.2021 10:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
18.02.2021 14:30 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
22.02.2021 10:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
26.02.2021 11:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
02.03.2021 10:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
15.03.2021 15:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
07.04.2021 14:30 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
07.05.2021 11:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
14.05.2021 13:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
28.05.2021 10:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
28.07.2021 10:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
20.09.2021 10:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
11.10.2021 15:30 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
10.11.2021 15:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
24.11.2021 09:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
24.12.2021 09:30 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
03.02.2022 11:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
02.03.2022 09:30 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
05.10.2022 10:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
04.11.2022 10:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
13.12.2022 11:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
30.01.2023 11:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
31.01.2023 11:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
22.02.2023 13:30 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
28.02.2023 13:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
31.03.2023 10:30 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
25.04.2023 13:30 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
27.04.2023 11:30 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
24.05.2023 10:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
26.05.2023 10:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
13.09.2023 11:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
17.10.2023 14:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
30.11.2023 13:30 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
22.12.2023 10:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
05.02.2024 15:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
28.02.2024 11:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
21.03.2024 13:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
28.03.2024 10:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
12.04.2024 10:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
09.05.2024 10:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
14.05.2024 14:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
23.07.2024 14:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
25.09.2024 15:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
31.10.2024 10:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
25.11.2024 11:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
25.11.2024 15:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
16.12.2024 10:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
27.01.2025 15:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
20.02.2025 13:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
14.03.2025 10:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
04.04.2025 10:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
15.04.2025 15:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
07.05.2025 15:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
12.05.2025 12:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
16.05.2025 12:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
22.07.2025 14:30 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
28.07.2025 11:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
31.07.2025 12:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
01.08.2025 10:10 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
16.09.2025 14:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
22.09.2025 11:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
24.09.2025 15:30 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
26.09.2025 10:30 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
06.10.2025 11:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
16.10.2025 15:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
27.10.2025 15:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
03.11.2025 16:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
04.11.2025 10:00 Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЗАІЧЕНКО ВОЛОДИМИР ЛЕОНІДОВИЧ
МИРОНОВА ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА
суддя-доповідач:
ЗАІЧЕНКО ВОЛОДИМИР ЛЕОНІДОВИЧ
МАЗУР МИКОЛА ВІКТОРОВИЧ
МИРОНОВА ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА
захисник:
Вишневський Андрій Анатолійович
Герасимець Микола Миколайович
Гриненко Тетяна Вікторівна
Конограй Микола Валентинович
Ліпатов Сергій Володимирович
обвинувачений:
Іслангірієв Апті Магомедович
Кравчук Руслан Васильович
Рибінський Ростислав Ярославович
Рибінський Ярослав Борисович
потерпілий:
Буленко Артем Олександрович
Буленко Олександр Олександрович
Ярошевич Надія Василівна
суддя-учасник колегії:
БАТРАК ВІТАЛІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
ДРОБИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ЕДУАРДОВИЧ
ЗУБАР НАТАЛІЯ БОРИСІВНА
КРАСНОВСЬКИЙ ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ
член колегії:
ВУС СВІТЛАНА МИХАЙЛІВНА
Вус Світлана Михайлівна; член колегії
ВУС СВІТЛАНА МИХАЙЛІВНА; ЧЛЕН КОЛЕГІЇ
ЧИСТИК АНДРІЙ ОЛЕГОВИЧ