Справа № 472/1316/25
Провадження №1-кс/472/161/25
про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту
04 листопада 2025 року селище Веселинове
Миколаївської області
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря
судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
(в режимі відеоконференції),
ст. слідчого СВ - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 у с-щі Веселинове Миколаївської області клопотання старшого слідчого СВ Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_4 , погоджене з начальником Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Вознесенськ Миколаївської області, громадянину України, освіта професійно-технічна, розлучений, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , який проживав до затримання за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 129 КК України,
03 листопада 2025 року до Веселинівського районного суду Миколаївської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_4 , погоджене з начальником Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 129 КК України ОСОБА_5 , яке обґрунтовується наступним.
В ході досудового розслідування кримінального провадження встановлені обставини, які є достатніми для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 129 КК України.
В ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи на меті злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання боєприпасів, діючи з прямим умислом, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що йому не надано дозвіл на придбання, носіння та зберігання боєприпасів, у невстановлені в ході досудового розслідування час, місці та спосіб, незаконно придбав ручну гранату типу «DM51А2», іноземного виробництва, промислового виготовлення, військового призначення, споряджену вибуховою речовиною тротил (тринітротолуол) та засіб підриву (детонування) - уніфікований запал дистанційної дії типу «DM82А3», промислового виготовлення, військового призначення, що застосовується для спорядження ручних гранат, споряджених вибуховою речовиною тротил (тринітротолуол), що при конструктивному поєднанні між собою, а саме корпусу осколкової ручної гранати типу «DM51А2» з уніфікованим запалом дистанційної дії типу «DM82А3» утворюють вибуховий пристрій промислового виготовлення військового призначення - осколкову ручну гранату «DM51А2», яка відноситься до категорії бойових припасів основного призначення, та у подальшому, у невстановлений час, незаконно переніс вказаний бойовий припас до місця мешкання колишньої дружини ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав без передбаченого законом дозволу до 01.11.2025 року.
01.11.2025 року під час невідкладного обшуку домоволодіння ОСОБА_7 , яке розташоване по АДРЕСА_1 , працівниками поліції було проведено особистий обшук ОСОБА_5 , в ході якого в кишені куртки було виявлено та вилучено ручну гранату типу «DM51А2», іноземного виробництва.
Крім того, продовжуючи злочинну діяльність 01.11.2025 року приблизно о 09:00 годині ОСОБА_5 , перебуваючи в домоволодінні своєї співмешканки ОСОБА_7 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з умислом, спрямованим на погрозу вбивством ОСОБА_7 , та усвідомлюючи характер своїх дій та розуміючи, що ця погроза може викликати у ОСОБА_7 реальне побоювання за своє життя, дістав з кишені куртки осколкову ручну гранату «DM51А2», яка відноситься до категорії бойових припасів основного призначення, та демонструючи її, почав погрожувати вбивством потерпілій ОСОБА_7 .
При цьому, у потерпілої ОСОБА_7 виникли справжні побоювання за своє життя, оскільки ОСОБА_7 сприймала погрози вбити її як реальні, так як останній поводив себе агресивно, висловлювався нецензурною лайкою та, демонструючи їй гранату, обіцяв підірвати потерпілу.
01.11.2025 року в ході невідкладного обшуку в домоволодінні ОСОБА_7 , яке розташоване по АДРЕСА_1 , було проведено особистий обшук ОСОБА_5 , в ході якого в кишені куртки було виявлено предмет, зовні схожий на гранату.
Згідно з актом перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів працівників Управління ВТС ГУ НП в Миколаївській області, виявлений предмет є ручною гранатою типу DM51A2, спорядженою підривачем DM82A3.
ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України 01.11.2025 року (фактичне затримання 01.11.2025 року о 13:25 годині), та 01.11.2025 року останньому повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 129 КК України.
Слідчий обґрунтовує клопотання навністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чинити тиск на потерпілу, свідків в кримінальному провадженні.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції) та ст. слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали повністю з підстав, викладених в клопотанні.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та підозрюваний ОСОБА_5 просили відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на те, що слідчим та прокурором не доведено застсоування більш м'якого запобіжного заходу. Просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, вказуючи, що у підозрюваного є брат ОСОБА_8 , який разом з дружиною ОСОБА_9 надали згоду на проживання підозрюваного ОСОБА_5 разом з ними за адресою: АДРЕСА_3 .
Заслухавши думки прокурора ОСОБА_3 , ст. слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до переконання, що ОСОБА_5 оголошено обгрунтовану підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 129 КК України, що підтверджується доказами:
- заявою про вчинення кримінального правопорушення;
- протоколом обшуку;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 ;
- довідкою ВТС ГУ НП в Миколаївській області;
- іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя дійшов до переконання, що вказаний в клопотанні ризик того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України) підтверджено тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання від 3 до 7 років позбавлення волі, а тому з метою ухилення від покарання може залишити місце фактичного проживання.
Крім того, в ході судового розгляду клопотання підтверджено наявність ризику того, що ОСОБА_5 може здійснювати незаконний вплив на потерпілу (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), оскільки ОСОБА_5 , достовірно знаючи потерпілу ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності, а саме - шляхом залякування та погроз та іншого впливу на потерпілу, показання якої має важливе значення по кримінальному провадженню, може негативно впливати на об'єктивність її подальших показань, що матимуть суттєве значення по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що хоча слідчий та прокурор і довели наявність існування вищевказаних ризиків, однак їх рівень на момент розгляду клопотання не є настільки високим, щоб утримувати підозрюваного в умовах ізоляції від суспільства.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 181 КПК України до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, може бути застосовано домашній арешт, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З врахування викладеного, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором не доведено на момент розгляду клопотання, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти встановленим судом ризикам.
Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
В ході розгляду клопотання встановлено, що у підозрюваного є брат ОСОБА_8 , який разом з дружиною ОСОБА_9 в судовому засіданні надали згоду на проживання підозрюваного ОСОБА_5 разом з ними за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить на праві власності ОСОБА_9 , що підтверджується наданими стороною захисту документами.
Вирішуючи питання про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку, що більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього обов'язків.
Враховуючи вимоги ч.4 ст.194 КПК України щодо рішення суду у разі висновку про недоведеність обставин недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя вважає необхідним обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло цілодобово, з покладенням відповідних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
За обставин, зазначених вище, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя
Задовольнити частково клопотання старшого слідчого СВ Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_4 , погоджене з начальником Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 .
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Вознесенськ Миколаївської області, громадянину України, освіта професійно-технічна, розлучений, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимому, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 129 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні залишати цілодобово житло, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , в межах строку досудового розслідування, а саме до 01 січня 2026 року включно.
Відповідно до ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, а також прокурора, який здійснює процесуальне керівництво по першій вимозі для проведення слідчих чи процесуальних дій, та до суду;
- не відлучатися цілодобово зі свого місця проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання та місця роботи.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту через прокурора Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 або через старшого слідчого СВ Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_4 - передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 - до Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Біла, буд. 44, м. Миколаїв).
Контроль за виконанням ухвали суду доручити прокурору Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 та старшому слідчому СВ Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_4 .
Строк дії ухвали суду закінчується 01 січня 2026 року о 24:00 годині.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області ОСОБА_1