01 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 905/55/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К. М.- головуючого, Жукова С. В., Картере В. І.
за участю секретаря судового засідання Сулім А. В.
за участю ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» арбітражного керуючого Паркулаба В.Г., представника Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» - Горяніна А. О., представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» - Середи В. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго»
на ухвалу Господарського суду Донецької області від 22.04.2025
на рішення Господарського суду Донецької області від 22.04.2025
та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2025
у справі № 905/55/24
за заявою Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго»
до відповідачів:
1) ОСОБА_1 ;
2) ОСОБА_2 ;
3) ОСОБА_3
про покладення солідарної відповідальності
у межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго»
У провадженні Господарського суду Донецької області знаходиться справа № 905/55/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (далі - ТОВ «ДТЕК Східенерго», Боржник) на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою цього суду від 28.10.2024.
Короткий зміст заявлених вимог
Кредитор Боржника Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» (далі - ПАТ «Донбасенерго», Кредитор, скаржник) звернувся до місцевого господарського суду із заявою про покладення солідарної відповідальності на керівників ТОВ «ДТЕК Східенерго», в якій просив:
- визнати порушеними колишнім керівником ТОВ «ДТЕК Східенерго», що перебував на посаді з липня 2018 року по травень 2020 року, ОСОБА_1 строк подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності Боржника та покласти солідарну відповідальність на колишнього керівника ОСОБА_1 за зобов'язаннями Боржника у справі № 905/55/24 про його банкрутство;
- визнати порушеними колишнім керівником ТОВ «ДТЕК Східенерго», що перебував на посаді з травня 2020 року по травень 2022 року, ОСОБА_2 строк подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності Боржника та покласти солідарну відповідальність на колишнього керівника ОСОБА_2 за зобов'язаннями Боржника у справі №905/55/24 про його банкрутство;
- визнати порушеними керівником ТОВ «ДТЕК Східенерго», що перебував на посаді з травня 2022 року ОСОБА_3 строк подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності Боржника та покласти солідарну відповідальність на керівника ОСОБА_3 за зобов'язаннями Боржника у справі № 905/55/24 про його банкрутство.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.01.2025 прийнято заяву ПАТ «Донбасенерго» про покладення солідарної відповідальності на керівників Боржника до розгляду в межах справи про банкрутство ТОВ «ДТЕК Східенерго»; вирішено здійснювати такий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 04.02.2025 суд першої інстанції призначив додаткову судову економічну експертизу до Висновку експерта №008/12/24 від 19.12.2024 за результатами проведення судової економічної експертизи ТОВ «ДТЕК Східенерго».
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.04.2025 у справі №905/55/24 відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку на подачу доказів та долучення до матеріалів справи Звіту незалежного аудитора ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» щодо фінансової звітності ТОВ «ДТЕК Східенерго» станом на 31.12.2018; відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ «Донбасенерго» про витребування у Боржника відповідних доказів.
Вказала ухвала мотивована тим, що:
- у матеріалах справи наявні всі належні, допустимі та достовірні докази за період з 2018 по 2022 роки, що підлягають дослідженню у даному спорі, відтак відсутні підстави для поновлення строку на подачу доказів та долучення до матеріалів справи Звіту ТОВ «Бейкер Тіллі Україна»;
- додаткове витребування у ТОВ «ДТЕК Східенерго» аудиторських звітів щодо фінансової звітності, стосовно яких відсутня достовірна інформація про їх існування, є недоцільним та не відповідає вимогам статті 81 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки необхідні відомості та обставини вже були встановлені та підтверджені належними доказами в межах зазначеної справи.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 22.04.2025 відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «Донбасенерго» про покладання солідарної відповідальності на керівників Боржника (відповідачів) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відмовляючи у задоволенні заяви про покладання солідарної відповідальності, суд першої інстанції керувався відсутністю належних та допустимих доказів, що підтверджують наявність у діях (чи бездіяльності) колишніх керівників складу правопорушення, передбаченого нормою частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
За висновками місцевого господарського суду, сам по собі факт наявності боргів або фінансових труднощів не свідчить про провину керівника. Щоб суд визнав особу відповідальною, потрібно було довести, що вона діяла умисно або через грубу недбалість, і що саме її дії напряму спричинили неплатоспроможність підприємства.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 апеляційну скаргу ПАТ «Донбасенерго» залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Донецької області від 22.04.2025 та рішення Господарського суду Донецької області від 22.04.2025 у справі №905/55/24 залишено без змін.
У наведеній постанові суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання ПАТ «Донбасенерго» про долучення доказів та витребування звітів незалежного аудитора щодо фінансової звітності ТОВ «ДТЕК Східенерго» за 2019- 2022 роки.
Також апеляційний господарський суд констатував правомірність висновку суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ПАТ «Донбасенерго» про покладання солідарної відповідальності на керівників Боржника у порядку вимог частини шостої статті 34 КУзПБ.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Кредитор (ПАТ «Донбасенерго») подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 22.04.2025, рішення цього суду від 22.04.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 у справі, ухвалити нове рішення про задоволення заяви про покладення солідарної відповідальності на Боржника, задоволення клопотання про витребування доказів та клопотання про поновлення строку на подання доказів.
Касаційну скаргу Кредитор мотивував підставами касаційного оскарження, які визначені пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України та полягають у такому:
- застосуванні судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків Верховного Суду про їх застосування, які [висновки] викладені у постановах від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 09.06.2022 у справі № 904/76/21, від 09.04.2024 у справі № 908/2859/22, від 28.01.2025 у справі № 914/4064/21 (щодо умов/складових для встановлення такого юридичного факту як загроза неплатоспроможності боржника), від 04.09.2024 у справі №908/3236/21 (щодо аудиторських висновків як одних із джерел інформації для встановлення наявності ознак загрози неплатоспроможності боржника);
- відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування пункту 2 частини першої статті 27 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» в аналогічних правовідносинах, зокрема, щодо заборони виплачувати дивіденди у разі стійкої загрози неплатоспроможності товариства;
- відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування статей 3, 4, 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в аналогічних правовідносинах.
У контексті допущених судами попередніх інстанцій процесуальних порушень скаржник зазначає про безпідставне залишення поза увагою обставин того, що:
- Верховний Суд чітко розмежував активи, які можуть враховуватись при аналізі неплатоспроможності, і вказав, що враховується лише та дебіторська заборгованість, строк виконання якої настав;
- при аналізі ознак неплатоспроможності критерієм є не загальна сума активів, а співвідношення ліквідних активів і поточних зобов'язань;
- ТОВ «ДТЕК Східенерго» у 2019-2021 роках здійснювало виплату дивідендів у період стійкої загрози неплатоспроможності, що підтверджується зокрема наявністю від'ємного власного капіталу. Таким чином, в умовах, коли його чисті активи мали від'ємне значення та не забезпечували можливості задоволення вимог кредиторів, знаходячись у стані загрози неплатоспроможності, Боржник вивів грошові кошти на загальну суму понад 4 млрд. грн. у вигляді дивідендів на користь пов'язаних осіб;
- суб'єкти солідарної відповідальності - керівники боржника підписували фінансову звітність, в якій власний капітал мав зростаюче з року в рік від'ємне значення (тобто пасиви перевищували активи). Керівники отримували звіти аудитора, в яких вказано про перевищення поточних зобов'язань над активами (за підсумками 2018 року - 2 789 896 тис. грн.), ознайомлені із висновком аудитора про суттєву невизначеність щодо безперервності діяльності підприємства. При цьому керівники боржника не тільки не вжили заходів для з'ясування питання: чи перебуває підприємство у стані стійкої фінансової неспроможності, - а і всупереч закону вивели з підприємства грошові кошти у розмірі 4 млрд. грн. на користь пов'язаних із Боржником осіб (засновників) під виглядом дивідендів.
Скаржник також стверджує, що в оскаржуваних рішеннях суди першої і апеляційної інстанцій не застосували приписи пункту 2 частини першої статті 27 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», не навели мотивів з яких вказана імперативна норма не застосована.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Боржник подав відзив, у якому просив залишити касаційну скаргу без задоволення з викладених у відзиві підстав, оскаржувані судові рішення - залишити без змін як законні та обґрунтовані.
За змістом поданого відзиву Боржник стверджує, що загроза його неплатоспроможності виникла 31.12.2022 та безпосередньо пов'язана зі збройною агресією проти України. Також доводить, що керівники Боржника мали право добросовісно розраховувати на подолання в розумний строк тимчасових фінансових ускладнень, оскільки рух грошових коштів за 2018 -2022 роки свідчив про те, що на рахунки ТОВ «ДТЕК Східенерго» надходило грошових коштів значно більше, ніж існував розмір кредиторської заборгованості.
У мотивах поданого відзиву Боржник зазначає про безпідставність доводів скаржника про неврахування в оскаржуваному судовому рішенні правових висновків Верховного Суду, оскільки такий не робив висновку про те, що при аналізі неплатоспроможності враховується лише та дебіторська заборгованість, строк виконання якої настав. Крім того, вважає, що оскаржувані судові рішення не суперечать правовим висновкам Верховного Суду, на які посилається скаржник.
Боржник переконує, що суди першої та апеляційної інстанцій дослідили висновок експерта №001/03/25 від 27.03.2025 та інші докази та дійшли правильного висновку про те, що виплата дивідендів була здійснена правомірно і при їх виплаті не було порушено вимоги статті 27 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та не було завдано шкоди кредиторам.
Касаційне провадження
29.07.2025 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ «Донбасенерго».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2025 для розгляду касаційної скарги у цій справі визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Жуков С. В., Картере В.І.
Ухвалою від 15.08.2025 Верховний Суд, серед іншого, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ «Донбасенерго» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 22.04.2025, на рішення Господарського суду Донецької області від 22.04.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 у справі № 905/55/24; призначив касаційну скаргу до розгляду на 01.10.2025 о 11:00.
У зв'язку з відпусткою судді Жукова С.В., автоматизованою системою документообігу суду 15.09.2025 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатом якого визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Картере В. І., Погребняк В. Я.
Ухвалою від 15.09.2025 Верховний Суд задовольнив заяву ліквідатора ТОВ «ДТЕК Східенерго» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У зв'язку з відрядженням судді Погребняка В.Я. автоматизованою системою документообігу суду 30.09.2025 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатом якого визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Картере В. І., Жуков С. В.
Судове засідання 24.09.2025 відбулось за участю ліквідатора ТОВ «ДТЕК Східенерго» арбітражного керуючого Паркулаба В. Г. та представників ПАТ «Донбасенерго» та ТОВ «ДТЕК Східенерго», які надали пояснення щодо суті вимог та доводів касаційної скарги.
Інші учасники справи, зокрема відповідачі, явку представників у судове засідання не забезпечили, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Оскільки явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов'язковою за законом і не визнавалася такою судом, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників цієї справи про банкрутство чи їх повноважних представників.
При цьому згідно з наказами голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2025 № 3327/0/6-25 та 22.09.2025 №3247/0/6-25 суддя Картере В. І. перебував у відрядженні з 25.09.2025 по 27.09.2025 та з 02.10.2025 по 18.10.2025 відповідно, а згідно наказу від 24.09.2025 № 3334/0/6-25 - у відпустці з 19.10.2025 по 24.10.2025 та з 27.10.2025 по 31.10.2025.
З огляду на зазначене, повна постанова складена касаційним судом у строк, який є об'єктивно необхідним для вчинення відповідної процесуальної дії.
Установлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Установлення моменту виникнення ознак загрози неплатоспроможності потребувало з'ясування вартості активів ТОВ «ДТЕК Східенерго», для чого необхідні спеціальні знання у сфері бухгалтерського, податкового обліку та фінансової звітності.
З метою з'ясування обставин справи, що входять в предмет доказування та потребують володіння спеціальними знаннями, ТОВ «ДТЕК Східенерго» (як учасник справи) залучило судового експерта ОСОБА_4 , який має вищу економічну освіту за спеціальністю «економіст», освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст», кваліфікацію судового експерта за спеціальностями: 11.1 «Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку та звітності», 11.2 «Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій», 11.3 «Дослідження документів фінансово-кредитних операції». Стаж експертної роботи 22 роки. Свідоцтво № 907 від 16.01.2014, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України.
На вирішення експертизи були поставлені відповідні питання, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
За результатами проведення судової економічної експертизи складено Висновок експерта № 008/12/24 від 19.12.2024, згідно з яким встановлено таке:
1. На підставі яких документів відповідно до чинного законодавства визначаються показники фінансової звітності суб'єкта господарювання стосовно розміру (вартості) активів та пасивів, що відображаються в балансі?
Відповідь: «Показники фінансової звітності суб'єкта господарювання стосовно розміру (вартості) активів та пасивів у відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV із змінами і доповненнями, визначаються на підставі даних бухгалтерського обліку, що відображені в регістрах бухгалтерського обліку суб?єкта господарювання.»
2. Який розмір (вартість) активів ТОВ «ДТЕК Східенерго» за період 2018-2022 роки?
Відповідь: «Розмір (вартість) активів ТОВ ТОВ «ДТЕК Східенерго'за період 2018-2022 роки складають: станом на 31.03.2018 - 20 285 040 тис. грн; станом на 30.06.2018 - 20 270 646 тис. грн; станом на 30.09.2018 - 20 967 843 тис. грн; станом на 31.12.2018 - 21 689 614 тис. грн; станом на 31.03.2019 - 20 349 842 тис. грн; станом на 30.06.2019 - 19 752 696 тис. грн; станом на 30.09.2019 - 17 450 009 тис. грн; станом на 31.12.2019 - 15 245 335 тис. грн; станом на 31.03.2020 - 14 339 018 тис. грн; станом на 30.06.2020 - 13 191 600 тис. грн; станом на 30.09.2020 - 11 695 776 тис. грн; станом на 31.12.2020 - 9 841 311 тис. грн; станом на 31.03.2021 - 8 938 397 тис. грн; станом на 30.06.2021 - 8 346 122 тис. грн; станом на 30.09.2021 - 8 780 179 тис. грн; станом на 31.12.2021 - 9 122 354 тис. грн; станом на 31.03.2022 - 9 725 655 тис. грн; станом на 30.06.2022 - 9 443 708 тис. грн; станом на 30.09.2022 - 7 567 401 тис. грн; станом на 31.12.2022 - 5 804 192 тис. грн».
3. Чи є взаємо відповідними показники розміру (вартості) активів відображених в регістрах бухгалтерського обліку та фінансовій звітності ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» за період 2018-2022 роки? Якщо ні, то в чому полягає невідповідність?
Відповідь: «Показники розміру (вартості) активів відображених в регістрах бухгалтерського обліку та фінансовій звітності ТОВ «ДТЕК Східенерго» за період 2018-2022 роки не є взаємо відповідними, але є взаємопов'язаними. Взаємна невідповідність полягає в тому, що в фінансової звітності відображається не фактична балансова вартість активів за даними регістрів бухгалтерського обліку, а згорнуте значення показника фактичної балансової вартості активу за даними регістрів бухгалтерського обліку та резерву який нарахований в бухгалтерському обліку з метою складання і подання фінансової звітності за міжнародними стандартами в силу вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
4. Чи передбачає нарахування резервів зменшення вартості (розміру) активу?
Відповідь: «Нарахування резервів зменшення вартості (розміру) активу не передбачає зменшення вартості активу в бухгалтерському обліку суб'єкта господарювання, оскільки Міжнародні стандарти фінансової звітності розділяються поняття нарахування резервів та знецінення (переоцінка) активу.»
5.Чи враховує Порядок проведення аналізу фінансово-господарського стану суб'єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №3105/5 від 10.09.2020 року, Методичні рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 року №14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 року №1361, спеціальні вимоги заповнення бухгалтерської звітності відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності в частині нарахування резервів для визначення ознак неплатоспроможності (загрози неплатоспроможності)?
Відповідь: «Порядок проведення аналізу фінансово-господарського стану суб'єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №3105/5 від 10.09.2020 року, Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 року №14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 року №1361, в частині нарахування резервів для визначення ознак неплатоспроможності (загрози неплатоспроможності) не враховує спеціальні вимоги заповнення бухгалтерської звітності відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (докладно відмінності зазначені в дослідницькій частині)».
6. Який показник розміру (вартості) активів повинен бути врахований при визначенні ознак загрози неплатоспроможності боржника?
Відповідь: «Узагальнюючи результати дослідження нормативно та судовою практикою встановлено, при визначенні ознак загрози неплатоспроможності боржника повинен бути врахований показник розміру (вартості) активів, зазначений в регістрах бухгалтерського обліку без врахування резервів знецінення та резервів під очікувані кредитні збитки.»
7.З врахуванням Кодексу України з процедур банкрутства та практики Верховного суду України чи є ознаки загрози неплатоспроможності ТОВ «ДТЕК Східенерго» у період 2018-2022 роки, якщо так, то коли виникла загроза неплатоспроможності й чи пов'язано її виникнення зі збройною агресією проти України?
Відповідь: «З врахуванням Кодексу України з процедур банкрутства та практики Верховного суду України ознаки загрози неплатоспроможності ТОВ «ДТЕК Східенерго» у період 2018-2022 роки виявлені станом на 31.12.2022 року та пов?язані з безпосереднім впливом збройної агресії проти України.»
З наведеного суди з'ясували, що за наслідками проведення судової економічної експертизи від 19.12.2024 встановлено, що ознаки загрози неплатоспроможності ТОВ «ДТЕК Східенерго» у період 2018-2022 роки виявлені станом на 31.12.2022 та пов'язані з безпосереднім впливом збройної агресії проти України.
29.01.2025 Господарський суд Донецької області у справі № 905/55/24 про банкрутство ТОВ «ДТЕК Східенерго» призначив додаткову судову економічну експертизу до Висновку експерта №008/12/24 від 19.12.2024 за результатами проведення судової економічної експертизи ТОВ «ДТЕК Східенерго».
Проведення експертизи доручив судовому експерту ОСОБА_4.
На вирішення експерта поставлені наступні питання:
1. Встановити чи є документально та нормативно обґрунтованими виплати дивідендів учасникам ТОВ «ДТЕК Східенерго» у 2019-2021 роках? На підставі поданих ТОВ «ДТЕК Східенерго» для дослідження експерту документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, встановити наявність та ступінь впливу факту виплати дивідендів учасникам ТОВ «ДТЕК Східенерго» у 2019- 2021 роках на показники балансової вартості активів (без врахування резервів знецінення та резервів під очікувані кредитні збитки) і поточних зобов'язань та забезпечень ТОВ «ДТЕК Східенерго».
2.Чи викликали операції з виплати дивідендів учасникам ТОВ «ДТЕК Східенерго» у 2019-2021 роках неплатоспроможність ТОВ «ДТЕК Східенерго»?
3.Чи були сформовані та наявні економічні підстави для звернення керівників ТОВ «ДТЕК Східенерго» до суду із заявою про банкрутство ТОВ «ДТЕК Східенерго» у період 2018-2022 років?
На виконання вимог ухвали суду від 29.01.2025 судовим експертом ОСОБА_4 проведено судову економічну експертизу, за результатом чого складено Висновок експерта № 001/03/25 від 27.03.2025, згідно з яким:
1. Дослідженням, проведеним на підставі наданих експерту документів, підтверджується документальна та нормативна обґрунтованість виплати дивідендів учасникам ТОВ «ДТЕК Східенерго» у 2019-2021 роках.
2. Дослідженням наданих експерту документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, встановлено, що виплати дивідендів учасникам ТОВ «ДТЕК Східенерго» у 2019- 2021 роках призвела до:
- зменшення балансової вартості активів (без врахування резервів знецінення та резервів під очікувані кредитні збитки) та;
- зменшення поточних зобов'язань та забезпечень ТОВ «ДТЕК Східенерго».
3. За результатами дослідження наданих експерту документів встановлено, що операції з виплати дивідендів учасникам ТОВ «ДТЕК Східенерго» у 2019-2021 роках не призвели до виникнення ознак неплатоспроможності ТОВ «ДТЕК Східенерго».
4. Дослідженням наданих експерту документів не встановлено економічних підстав для звернення керівників ТОВ «ДТЕК Східенерго» до суду із заявою про банкрутство ТОВ «ДТЕК Східенерго» у період з 2018 року по 3-й квартал 2022 року.
Висновки судової економічної експертизи №008/12/24 від 19.12.2024 та №001/03/25 від 27.03.2025 виконані експертом ОСОБА_4, містить кваліфіковане та детальне дослідження фінансово-економічної діяльності підприємства та відповідає вимогам щодо формулювання обґрунтованих, об'єктивних і науково обґрунтованих висновків. Висновок складений у межах компетенції експерта, з дотриманням норм законодавства та вимог, що стосуються проведення судових експертиз.
У матеріалах справи № 905/55/24 наявний звіт від 30.05.2024 про результати аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності ТОВ «ДТЕК Східенерго» та становища на ринках ТОВ «ДТЕК Східенерго» за 2021-2023 роки, щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій з майном ТОВ «ДТЕК Східенерго» (далі - Аудиторський звіт), який прийнятий судами як належний та допустимий доказ.
Цей аудиторський звіт складений ТОВ «Стандарт-Аудит» (реєстраційний номер у Реєстрі аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності № 1259) за зверненням розпорядника майна боржника ТОВ «ДТЕК Східенерго» на виконання ухвали Господарського суду Донецької області у справі №905/55/24 від 05.02.2024.
Аудиторським звітом, зокрема, встановлено таке:
- аналіз правочинів ТОВ «ДТЕК Східенерго» протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, а також після відкриття провадження у справі про банкрутство, показав доцільність та реальність таких правочинів, відсутність вчинення їх на шкоду кредиторам з метою уникнення відповідальності за зобов'язаннями боржника;
- ознак фіктивного банкрутства ТОВ «ДТЕК Східенерго» станом на 05.02.2024 року не існує;
- ознак дій з доведення до банкрутства ТОВ «ДТЕК Східенерго» станом на 05.02.2024 року не існує;
- ознак дій з приховування банкрутства ТОВ «ДТЕК Східенерго» станом на 05.02.2024 року не існує;
- щоквартальний аналіз показників за 2022 рік показав, що станом на 31.12.2022 року сума поточних зобов'язань та забезпечень перевищила загальну суму активів на 167 371 тис. грн., що свідчить про виникнення ознак загрози неплатоспроможності боржника станом на цю дату. Боржник не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі, внаслідок збройної агресії проти України, та через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться бойові дії, та на тимчасово окупованих російською федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій. Дії керівника боржника є виправданими, оскільки в умовах перебування майна боржника на тимчасово окупованих російською федерацією територіях та територіях ведення бойових дій, постійними обстрілами Курахівській міської територіальної громади Покровського району Донецька області, де знаходиться ТОВ «ДТЕК Східенерго» та діяльність якого є виробництво електричної енергії, відноситься до критичної інфраструктури, об'єкти якої піддаються постійним ворожим обстрілам, що є загальновідомим фактом, відсутня можливість належним чином здійснювати аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, провести інвентаризацію його майна та визначити його вартість, продати майно, а також здійснити стягнення дебіторської заборгованості внаслідок знаходження як певних контрагентів так й документів на територіях, на яких ведуться бойові дії, та на тимчасово окупованих російською федерацією територіях, а також не визначеності періоду продовження воєнного стану.
У розділі Аудиторського звіту «Втрата контролю над активами та резерви на знецінення» зазначено, що:
- важливим фактором, що значно впливає на фінансовий стан компанії, є втрата операційного контролю над основними активами внаслідок війни. Як зазначено в аудиторському звіті, контроль над майновими об'єктами такими як Зуївська та Луганська теплові електростанції було втрачено через окупацію. Це призвело до нарахування резервів на знецінення основних засобів, нематеріальних активів, незавершених капітальних інвестицій та запасів;
- сума резервів на знецінення станом на 31.12.2023 склала 6 232 773 тис. грн, що значно вплинуло на збитки компанії. Відповідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), формування таких резервів є вимогою для об'єктивного відображення реальної фінансової ситуації. Однак на практиці це тільки поглиблює проблеми компанії, роблячи відновлення її платоспроможності неможливим.
З відомостей Аудиторського звіту суди встановили, що питання аналізу правочинів ТОВ «ДТЕК Східенерго» протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, а також після відкриття провадження у справі про банкрутство були досліджені фахівцями. За наслідками аудиту, фактів вчинення їх на шкоду кредиторам з метою уникнення відповідальності за зобов'язаннями боржника не встановлено.
При аналізі загальних показників діяльності ТОВ «ДТЕК Східенерго» за період 2021-2023, аудиторами ТОВ «Стандарт-Аудит» враховано, що з березня 2017 року ТОВ «ДТЕК Східенерго» втратило операційний контроль і доступ до майна Відокремленого підрозділу «Зуївська теплова електрична станція» у зв'язку з військовими діями на неконтрольованій Українською владою території м. Зугрес Донецької області та взяттям активів боржника під контроль незаконно самопроголошеною владою. В результаті виробництво електричної енергії та теплової енергії Відокремленим підрозділом «Зуївська теплова електрична станція» було припинено.
З серпня 2020 року до лютого 2022 року виробнича діяльність ТОВ «ДТЕК Східенерго» здійснювалась на виробничих потужностях ЦМК «Курахівська теплова електрична станція», «Луганська теплова електрична станція», взятих в суборенду у ТОВ «Курахівська теплова електрична станція» та ТОВ «Луганська теплова електрична станція».
У зв'язку з повномасштабним вторгненням російських військ в Україну 24.02.2022 та окупацією м. Щастя Луганської області виробничу діяльність Відокремленого підрозділу «Зуївська теплова електрична станція» було припинено.
Форс-мажорні обставини діяльності ТОВ «ДТЕК Східенерго» протягом 2021 -2023 років, а також попереднього періоду:
- втрата операційного контролю над значною часткою майна підприємства - Відокремленим підрозділом «Зуївська теплова електрична станція» у результаті захоплення м. Зугрес Донецької області незаконними збройними формуваннями у березні 2017 року;
- втрата операційного контролю над значною часткою майна підприємства - Відокремленим підрозділом «Луганська теплова електрична станція» у зв'язку з окупацією м. Щастя Луганської області у ході повномасштабної російської агресії;
- скорочення, через форс-мажорні обставини, обсягів виробництва електричної та теплової енергії та, як наслідок, зменшення доходів боржника;
- виходячи з обставин неможливості використання активів, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, а також зважаючи на повну відсутність з цієї причини їх економічної ефективності, формування резерву на знецінення основних засобів, необоротних активів, незавершених капітальних інвестицій та запасів ЦМК «Луганська теплова електрична станція» та «Зуївська теплова електрична станція» з подальшим віднесенням сум резервів на збитки боржника.
Повна відсутність платоспроможності дебіторів ТОВ «ДТЕК Східенерго», більша частина які:
- знаходиться на тимчасово окупованій російською федерацією території України;
- знаходиться в процедурі банкрутства та для яких введено мораторій задоволення вимог кредиторів;
- знаходиться на території російської федерації та є її суб'єктом.
Дія Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії», що забороняє стягнення дебіторської заборгованості шляхом порушення справ про банкрутство відносно ДП «Енергоринок», найбільш крупного дебітора ТОВ «ДТЕК Східенерго».
Наявність нормативно-правових актів, що діють на території НКТ, та передбачають сплату вартості проданої електроенергії виключно з грошових коштів, які надходять від споживачів, як оплата за електричну енергію, послуги постачання та розподілу електроенергії.
Відсутність за вищевказаними обставинами у необхідних обсягах власних оборотних коштів для ведення прибуткової фінансово-господарчої діяльності.
Збитковість діяльності ТОВ «ДТЕК Східенерго» у результаті впливу наступних негативних обставин:
- використання у технологічному процесі Відокремленим підрозділом «Луганська теплова електрична станція» природного газу, середньозважена ціна якого практично вдвічі перевищувала ціну вугілля з огляду на блокування поставок вугілля з боку російської федерації та за відсутності інших логістичних альтернатив постачання вугілля;
- запровадження практики цінових обмежень по реалізації електричної енергії Відокремленим підрозділом «Курахівськая теплова електрична станція» на організованих сегментах ринку електричної енергії на рівні, який не покривала собівартість виробництва електроенергії;
- подорожчання палива для виробництва електричної енергії в умовах військового стану та пов'язана з цим збитковість реалізації продукції за 2022 рік.
Чистий дохід від реалізації продукції ТОВ «ДТЕК Східенерго» за 2023 рік відсутній.
З наведеного судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Аудиторський звіт спростовує твердження заявника про недобросовісність поведінки керівників Боржника, а також те, що останніми спричинено майнові втрати кредиторам.
Водночас із зазначених вище доказів суди в цілому з'ясували, що загроза неплатоспроможності ТОВ «ДТЕК Східенерго» виникла станом на 31.12.2022 і її причиною була збройна агресія російської федерації.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Згідно частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши оскаржувані судові рішення суду у касаційному порядку та перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з таких підстав.
Предметом касаційного дослідження є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду заяви Кредитора про визнання колишніх керівників Боржника такими, що порушили вимоги частини шостої статті 34 КУзПБ, та застосування до них солідарної відповідальності за зобов'язаннями Боржника.
Крім того, предметом судового розгляду є питання законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції від 22.04.2025 у цій справі, якою: відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку на подачу доказів та долучення до матеріалів справи Звіту незалежного аудитора ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» щодо фінансової звітності ТОВ «ДТЕК Східенерго» станом на 31.12.2018; відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ «Донбасенерго» про витребування у Боржника відповідних доказів.
Щодо розгляду заяви про поновлення строку на подання доказів
ПАТ «Донбасенерго» подало до суду заяву від 07.04.2025 про поновлення строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи Звіту незалежного аудитора ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» щодо фінансової звітності ТОВ «ДТЕК Східенерго» станом на 31.12.2018.
Відповідно до частини другої статті 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно частин четвертої, п'ятої та восьмої цієї статті якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Водночас частиною першою статті 119 ГПК України унормовано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому наявність таких обставин має підтверджуватися належними доказами.
Отже, поновлення процесуального строку на подання доказів можливе виключно за наявності поважних причин, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Мотивуючи заяву про поновлення строку на подання доказів (Звіту незалежного аудитора ТОВ «Бейкер Тіллі Україна») Кредитор зазначав, що Звіт було виявлено у відкритому доступі в мережі Інтернет під час підготовки пояснень до висновків судових експертів від 19.12.2024 та 27.03.2025, тобто вже після спливу строку подання доказів.
Суд першої інстанції, розглянувши клопотання позивача про поновлення строку на подання доказів, дійшов висновку про те, що наведені ПАТ «Донбасенерго» доводи не свідчать про існування об'єктивних та непереборних обставин, які б унеможливили подання цього доказу у строки, визначені процесуальним законом.
Як наслідок, урахувавши, що докази були подані позивачем з порушенням визначеного законом строку, а поважні причини його пропуску відсутні, місцевий господарський суд ухвалою від 06.03.2024 (залишеною без змін оскарженою постановою суду апеляційної інстанції у цій справі) відмовив позивачу у поновленні процесуального строку на подання відповідних доказів.
Поряд з цим судами попередніх інстанцій встановлено, що у матеріалах справи немає даних щодо обставин, за яких ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» здійснювало аудит фінансової звітності ТОВ «ДТЕК Східенерго» станом на 31.12.2018, зокрема, не встановлено правових підстав для проведення такого аудиту, джерел походження дослідженої інформації, а також факторів, що могли вплинути на об'єктивність висновків. Крім того, суди зазначили про відсутність інформації про те, які саме відомості та документи були досліджені під час проведення аудиту, а також чи аналізувалися аудитором первинні бухгалтерські документи та податкова звітність ТОВ «ДТЕК Східенерго».
У цьому зв'язку попередні судові інстанції дійшли висновку про те, що Звіт незалежного аудитора ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» (про поновлення строку на подання та долучення до матеріалів справи якого клопотав позивач) не відповідає критеріям належності, допустимості та достовірності і, відповідно, не може бути використаний для встановлення обставин, що мають значення для справи.
Втім, Верховний Суд зауважує, що саме за результатом здійсненої судом першої інстанції правової оцінки поважності обставин пропуску встановленого ГПК України строку на подання позивачем Звіту незалежного аудитора ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» та долучення такого доказу до матеріалів справи цим судом не встановлено підстав для поновлення відповідного процесуального строку, що стало підставою для відмови у задоволенні відповідної заяви позивача.
Тобто, за відсутності підстав для поновлення позивачу строку на подання Звіту незалежного аудитора ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» як доказу, у суддів попередніх інстанцій не було необхідності у здійсненні правової оцінки такого доказу, зокрема на предмет його належності, допустимості та достовірності.
Водночас така оцінка не впливає на правомірність висновку місцевого господарського суду про відмову позивачу у поновленні процесуального строку на подання відповідного доказу, оскільки вказаним судом встановлено неповажність причин пропуску такого строку, що не спростовує й сам скаржник згідно змісту наведених у касаційній скарзі доводів.
Таким чином, Верховним Судом не встановлено неправильного застосування (порушення) судами попередніх інстанцій приписів статей 80, 119 ГПК України під час розгляду заяви позивача про поновлення строку на подання доказів.
Аргументи скаржника із покликанням на висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21 (стосовно того, що аудиторські звіти можуть бути використані як джерело доказів для оцінки фінансового стану боржника та виявлення ознак загрози його неплатоспроможності), колегія суддів вважає безпідставними, адже, з огляду на не поновлення судом першої інстанції строку на подання позивачем Звіту незалежного аудитора ТОВ «Бейкер Тіллі Україна», у судів попередніх інстанцій була відсутньою необхідність для оцінки такого доказу на предмет його належності, про що зазначалось вище.
Відтак у Верховного Суду відсутні підстави для перевірки правомірності висновків попередніх судових інстанції щодо такої оцінки під час дослідження питання правильності застосування положень статей 80, 119 ГПК України.
Ураховуючи зазначене, Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника в частині оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 22.04.2025, постановленої за результатами розгляду клопотання ПАТ «Донбасенерго» про поновлення строку на подання доказів та залишеної без змін постановою апеляційного суду від 09.07.2025 у цій справі.
Щодо розгляду заяви про витребування у Боржника доказів
Позивач - ПАТ «Донбасенерго» 07.04.2025 подав до місцевого господарського суду заяву про витребування доказів, яку мотивував тим, що у процесі підготовки пояснень, наданих в результаті ознайомлення з Висновками судового експерта №008/12/24 від 19.12.2024 та №001/03/25 від 27.03.2025, виявив у відкритому доступі в мережі Інтернет Звіт незалежного аудитора щодо фінансової звітності ТОВ «ДТЕК Східенерго» станом на 31.12.2018, підготовлений компанією ТОВ «Бейкер Тіллі Україна». У цьому звіті міститься інформація, що беззаперечно свідчить про обізнаність керівництва ТОВ «ДТЕК Східенерго» щодо загрози неплатоспроможності товариства.
У цьому звязку ПАТ «Донбасенерго» здійснило пошук інших Звітів аудитора щодо фінансової звітності ТОВ «ДТЕК Східенерго» за періоди 2019, 2020, 2021 та 2022 років у відкритих джерелах в мережі Інтернет, однак їх не виявило. Крім того, відсутні такі докази також у матеріалах справи про банкрутство ТОВ «ДТЕК Східенерго» №905/55/24, а іншої можливості ознайомитись із відповідними звітами ПАТ «Донбасенерго» не має.
З огляду на те, що про існування зазначених Звітів аудитора ПАТ «Донбасенерго» дізналося лише в процесі підготовки пояснень, а такі звіти можуть додатково підтверджувати факт перебування ТОВ «ДТЕК Східенерго» у стані загрози неплатоспроможності у відповідні аналізовані періоди та свідчити про обізнаність керівництва товариства щодо цієї ситуації, ПАТ «Донбасенерго» просило суд витребувати у ТОВ «ДТЕК Східенерго» звіти незалежного аудитора щодо фінансової звітності ТОВ «ДТЕК Східенерго» за 2019, 2020, 2021 та 2022 роки.
Відповідно до частини другої статті 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з частиною другою статті 81 ГПК України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу від 22.04.2025 про відмову у задоволенні клопотання ПАТ «Донбасенерго» про витребування у ТОВ «ДТЕК Східенерго» доказів, керувався тим, що обставини щодо фінансового стану Боржника за зазначені роки вже досліджувалися у межах справи №905/55/24, у якій було розглянуто Аудиторський звіт ТОВ «Стандарт-Аудит» (реєстраційний номер у Реєстрі аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності №1259) від 30.05.2024, складений на виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 05.02.2024, та Висновки судових економічних експертиз №008/12/24 від 19.12.2024 та №001/03/25 від 27.03.2025, виконані судовим експертом ОСОБА_4.
Як встановив місцевий господарський суд, зазначені документи охоплюють аналіз господарської діяльності ТОВ «ДТЕК Східенерго» у період 2019- 2022 років, фінансової звітності, а також містять оцінку щодо наявності або відсутності ознак неплатоспроможності, доведення до банкрутства, фіктивного банкрутства тощо.
Вказані докази судом прийняті як належні, допустимі та достовірні, оскільки вони створені без впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, та ґрунтуються на дослідженні первинних бухгалтерських документів та фінансової звітності.
З наведеного суд першої інстанції вважав, що додаткове витребування у ТОВ «ДТЕК Східенерго» аудиторських звітів щодо фінансової звітності, стосовно яких відсутня достовірна інформація про їх існування, є недоцільним та не відповідає вимогам статті 81 ГПК України, оскільки необхідні відомості та обставини вже були встановлені та підтверджені належними доказами в межах зазначеної справи.
Залишаючи без змін ухвалу Господарського суду Донецької області від 22.04.2025, апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові від 09.07.2025 повністю погодився з такими висновками суду першої інстанції щодо розгляду заяви позивача про витребування відповідних доказів.
Більш того, суд апеляційної інстанції з матеріалів справи з'ясував, що позивачем не надано достатніх і належних доказів, які б підтверджували наявність запитуваних документів у володінні Боржника, а також факт вжиття заявником достатніх заходів для самостійного отримання зазначених звітів, як того вимагає процесуальний закон.
Апеляційний суд обґрунтовано зауважив, що клопотання фактично ґрунтується на припущеннях щодо потенційного існування відповідних звітів, що суперечить імперативним вимогам частини першої статті 81 ГПК України, яка передбачає можливість витребування лише конкретного, реально існуючого доказу з відомими характеристиками та місцем знаходження.
Наведені вище висновки судів попередніх інстанцій Верховний Суд вважає цілком обґрунтованими та такими, що у повній мірі узгоджуються з приписами процесуального закону, що регулюють порядок звернення до господарського суду із клопотаннями про витребування доказів та розгляду таких клопотань судом.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, обґрунтовано та відповідно до вимог статті 81 ГПК України відмовив у задоволенні клопотання ПАТ «Донбасенерго» про витребування звітів незалежного аудитора щодо фінансової звітності ТОВ «ДТЕК Східенерго» за 2019- 2022 роки.
При цьому колегія суддів касаційного суду враховує, що у касаційній скарзі ПАТ «Донбасенерго» не зазначено, у чому саме полягає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при відмові у задоволенні клопотання цього Товариства про витребування доказів.
Натомість усі викладені у касаційній скарзі аргументи стосовно необхідності витребування та дослідження звітів незалежного аудитора щодо фінансової звітності ТОВ «ДТЕК Східенерго» за 2019, 2020, 2021 та 2022 роки, спрямовані на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно із частиною першою статті 300 ГПК України.
Щодо розгляду по суті спору про притягнення керівників боржника до солідарної відповідальності
Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
КУзПБ визначає особливі підстави та порядок покладення солідарної відповідальності на виконавчі органи (одноосібний орган - керівника) юридичної особи-боржника, щодо якої здійснюється судова процедура банкрутства.
Так, за приписами абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення неплатоспроможності, зокрема якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами або якщо розмір грошових зобов'язань боржника, строк виконання яких настав, перевищує вартість активів боржника, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з абзацом другим частини шостої статті 34 КУзПБ, якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.
За змістом наведених норм солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно та господарсько-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора, після виявлення такого порушення ухвалою господарського суду.
Сутність солідарної відповідальності полягає у залученні керівника боржника - юридичної особи щодо якої здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов'язку з виконання грошових зобов'язань боржника як правового механізму захисту та відновлення прав кредиторів, які будучи своєчасно необізнаними з його вини про стан неплатоспроможності боржника, а саме про суттєву диспропорцію між обсягом зобов'язань боржника і розміром його активів, вступили з ним у правовідносини (хоча могли б не вступати) внаслідок чого позбавлені можливості задовольнити наявні в них вимоги до боржника.
Підставами покладення на керівника боржника солідарної відповідальності є порушення керівником боржника визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ обов'язку та строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, факт чого за абзацом другим частини шостої вказаної статті встановлюється судом, який здійснює провадження у справі про банкрутство. Будь-яких інших підстав для покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство на керівника боржника КУзПБ не передбачено.
До предмету доказування при вирішенні питання наявності підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності у справі про банкрутство, належить встановлення таких обставин:
- виникнення обставин, визначених абзацом 1 частини 6 статті 34 КУЗПБ щодо загрози неплатоспроможності боржника;
- моменту виникнення загрози неплатоспроможності боржника;
- факту неподання керівником боржника до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника в місячний строк з дня виникнення такого обов'язку;
- обсягу грошових зобов'язань боржника, на момент виникнення загрози неплатоспроможності боржника.
Для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника необхідним є доведення заявником та встановлення судом сукупності таких умов - юридичних фактів:
- порушення визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ місячного строку на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство;
- наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності.
Обов'язок керівника щодо звернення до суду із заявою про банкрутство виникає у момент, коли добросовісний та сумлінний керівник, який перебуває у подібних обставинах, у рамках стандартної управлінської практики, враховуючи масштаб діяльності боржника, мав об'єктивно визначити наявність факту загрози неплатоспроможності останнього.
Бездіяльність керівника, який ухиляється від виконання покладеного на нього КУзПБ обов'язку щодо подання заяви боржника про власне банкрутство, є протиправною, винною, спричинює майнові втрати кредиторів і публічно-правових утворень, порушує як приватні інтереси суб'єктів цивільних правовідносин так і публічні інтереси держави.
Частиною шостою статті 34 КУзПБ закріплено презумпцію вини керівника боржника у недотриманні ним обов'язку визначеного абзацом першим цієї норми, адже положення абзацу першого цієї норми визначають імперативний обов'язок керівника боржника зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Така презумпція полягає в наявності причинно-наслідкового зв'язку між неподанням керівником боржника заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та негативними наслідками для кредиторів у вигляді неможливості погашення збільшеної заборгованості.
Однак, наведена презумпція є спростовною, оскільки керівник боржника, на якого покладено тягар доведення відповідних обставин, може довести відсутність причинного зв'язку між неможливістю задоволення вимог кредиторів і невиконанням ним обов'язку, визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ, щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Для цілей вирішення питання покладення солідарної відповідальності на керівника суттєве значення має встановлення моменту, з якого виникає в керівника боржника визначений абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ обов'язок зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з огляду на наявну загрозу неплатоспроможності, враховуючи, що момент виникнення такого обов'язку в кожному конкретному випадку визначається моментом усвідомлення керівником критичності ситуації, що склалася, яка очевидно свідчить про неможливість продовження нормального режиму господарювання без негативних наслідків для боржника та його кредиторів.
Загроза неплатоспроможності відповідно до КУзПБ настає у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
Отже, умовами/складовими для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту як загроза неплатоспроможності боржника є одночасна (зокрема протягом місячного періоду, визначеного частиною шостою статті 34 КУзПБ) наявність, в свою чергу, таких юридичних фактів:
- існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов'язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);
- розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов'язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов'язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов'язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.
Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.03.2021 у справі №910/3191/20, від 15.06.2021 у справі №910/2971/20, від 09.06.2022 у справі №904/76/21 (на які покликається Кредитор у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі).
Колегія суддів наголошує, що наведені правові висновки щодо застосування норм частини шостої статті 34 КУзПБ є усталеними у практиці Верховного Суду, при чому відступу від таких висновків судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 04.09.2024 у справі №908/3236/21 здійснено не було.
З матеріалів цієї справи судами попередніх інстанцій з'ясовано, що за наслідками проведення судової економічної експертизи від 19.12.2024 №008/12/24 експертом було встановлено, що ознаки загрози неплатоспроможності ТОВ «ДТЕК Східенерго» у період 2018-2022 роки виявлені станом на 31.12.2022 та пов'язані з безпосереднім впливом збройної агресії російської федерації проти України.
Також суди дослідили, що за результатами додаткової судової економічної експертизи від 27.03.2025 №001/03/25 до зазначеного вище Висновку експерта встановлено, що операції з виплати дивідендів учасникам ТОВ «ДТЕК Східенерго» у 2019-2021 роках не призвели до виникнення ознак неплатоспроможності цього Товариства. Крім того, за наслідком дослідження наданих експерту документів останнім не встановлено економічних підстав для звернення керівників ТОВ «ДТЕК Східенерго» до суду із заявою про банкрутство цього Товариства у період з 2018 року по 3-й квартал 2022 року.
Суди першої та апеляційної інстанцій з'ясували, що виконані експертом ОСОБА_4 висновки судової економічної експертизи №008/12/24 від 19.12.2024 та №001/03/25 від 27.03.2025 містять кваліфіковане та детальне дослідження фінансово-економічної діяльності підприємства та відповідає вимогам щодо формулювання обґрунтованих, об'єктивних і науково обґрунтованих висновків. Такі Висновки складені у межах компетенції експерта, з дотриманням норм законодавства та вимог, що стосуються проведення судових експертиз.
Наведене свідчить, що попередні судові інстанції обґрунтовано прийняли висновки судових економічних експертиз №008/12/24 від 19.12.2024 та №001/03/25 від 27.03.2025 як належні, допустимі та достовірні докази, що містять відомості, необхідні для встановлення обставин справи.
Також у питанні оцінки фінансового стану Боржника та виявлення ознак загрози його неплатоспроможності у досліджуваному періоді суди попередніх інстанцій взяли до уваги обставини, встановлені Аудиторським звітом, складеним ТОВ «Стандарт-Аудит» за зверненням розпорядника майна Боржника на виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 05.02.2024 у цій справі про банкрутство ТОВ «ДТЕК Східенерго».
У результаті проведеного аналізу Аудиторського звіту попередні судові інстанції, серед іншого, з'ясували відсутність доказів фіктивного банкрутства ТОВ «ДТЕК Східенерго», доведення його до банкрутства чи ознак дій з приховування банкрутства цього Товариства станом на 05.02.2024.
Крім того, Аудиторським звітом встановлено, що станом на 31.12.2022 сума поточних зобов'язань та забезпечень перевищила загальну суму активів на 167 371 тис. грн, що свідчить про виникнення ознак загрози неплатоспроможності Боржника станом на цю дату. Боржник не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі внаслідок збройної агресії проти України та через перебування єдиного майнового комплексу Боржника на територіях, на яких ведуться бойові дії та які тимчасово окуповані. Дії керівника Боржника є виправданими, оскільки, за таких умов, відсутня можливість належним чином здійснювати аналіз фінансово-господарської діяльності Боржника, провести інвентаризацію його майна та визначити його вартість, продати майно, а також здійснити стягнення дебіторської заборгованості.
Додатково суди попередніх інстанцій врахували встановлені Аудиторським звітом обставини втрати операційного контролю над значною часткою майна підприємства (Відокремленого підрозділу «Зуївська теплова електрична станція» та Відокремленого підрозділу «Луганська теплова електрична станція») у зв'язку з окупацією відповідних територій та приписи пункту 1-6 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ.
Зазначеним пунктом Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, серед іншого, встановлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування, не застосовується відповідальність, передбачена частиною шостою статті 34 цього Кодексу, до органів управління боржника, якщо боржник не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у випадках, передбачених цим Кодексом, внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.
Ураховуючи наведене вище та встановлені судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини цієї справи щодо відсутності у попередньому періоді (до введення воєнного стану) у Боржника стану загрози неплатоспроможності, Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок судів про те, що у колишніх керівників Боржника у зазначеному періоді не виник визначений абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ обов'язок щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника.
За таких обставин, відсутність у досліджуваному періоді ознак загрози неплатоспроможності Боржника (відокремлені підрозділи якого знаходяться на окупованих територіях) та не звернення таким внаслідок збройної агресії проти України із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство унеможливлюють покладення солідарної відповідальності на його колишніх керівників, у зв'язку з чим відповідна заява Кредитора обґрунтовано була залишена без задоволення судами попередніх інстанцій оскарженими судовими рішеннями у цій справі.
Таким чином, у касаційного суду відсутні підстави вважати, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень попередніми судовими інстанціями не було враховано висновків Верховного Суду, викладених у зазначених скаржником постановах, адже зміст таких висновків повністю узгоджується із здійсненим судами правозастосуванням.
Аргументи скаржника наведеного не спростовують, натомість фактично зводяться до намагання здійснити переоцінку доказів та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, що в силу вимог статті 300 ГПК України виходить за межі повноважень Верховного Суду.
Доводи скаржника про те, що в оскаржуваних рішеннях суди першої і апеляційної інстанцій не застосували приписи пункту 2 частини першої статті 27 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» Верховний Суд відхиляє з підстав того, що судами на підставі оцінки наявних у справі доказів, зокрема додаткової судової економічної експертизи від 27.03.2025 №001/03/25, було досліджено відповідні обставини та встановлено, що операції з виплати дивідендів учасникам ТОВ «ДТЕК Східенерго» у 2019-2021 роках не призвели до виникнення ознак неплатоспроможності цього Товариства.
Колегія суддів звертає увагу, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц).
Поряд з цим за касаційним переглядом цієї справи Верховним Судом не встановлено порушення вимог процесуального закону, адже судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку усім наявним у справі доказам, доводам та запереченням учасників справи.
У зв'язку з викладеним, колегією суддів відхиляються доводи касаційної скарги в частині заперечення встановлених апеляційним судом обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, оскільки незгода з наданою судами оцінкою наявних у матеріалах справи доказів, намагання здійснити їх переоцінку згідно вимог статті 300 ГПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
З огляду на викладене вище, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені у відповідності до норм чинного законодавства та на підставі належно встановлених судами попередніх інстанцій обставин і оцінених доказів, тому доводи скаржника про невірне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм підлягають відхиленню з підстав їх необґрунтованості.
Інших порушень норм процесуального права, які є підставами для обов'язкового скасування оскаржених судових рішень, колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржувані судові рішення у справі, Верховний Суд не встановив порушення чи невірного застосування норм права, на які посилався скаржник.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
Ураховуючи наведені вище мотиви та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції в порядку статті 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ПАТ «Донбасенерго» та необхідність залишення оскаржуваних судових рішень у цій справі без змін.
Розподіл судових витрат
У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Донецької області від 22.04.2025, рішення Господарського суду Донецької області від 22.04.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 у справі № 905/55/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К. М. Огороднік
Судді С. В. Жуков
В. І. Картере