Постанова від 01.10.2025 по справі 920/1061/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2025 року

м. Київ

cправа № 920/1061/23(920/656/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.,

за участю секретаря судового засідання Сулім А.В.,

за участю представників:

ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" - Смітюх І.І., Шаматріна Є.М., Шила О.В.,

Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - Дикань О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"

на рішення Господарського суду Сумської області від 29.10.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2025

у справі № 920/1061/23(920/656/24)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"

до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним та скасування рішення.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Сумської області перебуває справа №920/1061/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт", провадження у якій відкрито ухвалою суду від 05.10.2023 року за заявою боржника.

В межах справи про банкрутство ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" (далі- Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення, відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії відповідача від 28.03.2024 №70/20-р/к (далі - Рішення).

Позивач зазначав, що за результатами розгляду справи №1/02-221-21 адміністративна колегія Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення №70/20-р/к, яким постановила:

1. Визнати, що ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" протягом 2019-2020 років займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуги з централізованого опалення в межах території міста Шостка Сумської області, на якій розташовані теплові мережі, що перебувають у користуванні Товариства, із часткою 100%, оскільки на цьому ринку у нього не було жодного конкурента.

2. Визнати бездіяльність ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт", яка полягає у нездійснені споживачам категорії "Населення" перерахунків розміру нарахувань на послугу з централізованого опалення за січень - квітень опалювального періоду 2019/2020 років у зв'язку зі зміною ціни на природний газ, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13 пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуги з централізованого опалення, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, яка була б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку.

3. За порушення, наведене в пункті 2 резолютивної частини рішення, накласти на ТОВ " Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" штраф у розмірі 68000 грн.

4. Зобов'язати ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" припинити порушення наведене в пункті 2 резолютивної частини рішення, про що в 2-місячний строк з дня отримання рішення повідомити Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України із наданням копій підтверджуючих документів.

За твердженням позивача, вказане рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи та не доведено обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими.

Позивач наголошує, що не має правових підстав самостійно приймати рішення про зменшення розміру нарахувань за послуги з централізованого опалення, оскільки тарифи на комунальні послуги, зокрема на послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії встановлювалися НКРЕКП як державні регульовані ціни, а відтак Товариство не могло реалізувати надане йому право самостійно змінити розмір нарахувань за теплову енергію для споживачів у зв'язку зі зміною ціни природного газу, оскільки відповідно до законодавства воно зобов'язане визначати розмір таких нарахувань виключно за державною регульованою ціною (тарифом), встановленою НКРЕКП, а самостійна зміна розміру нарахувань Товариством була б порушенням Ліцензійних умов.

Короткий зміст рішення та постанови судів першої та апеляційної інстанції

За наслідками розгляду заявлених позовних вимог рішенням Господарського суду Сумської області від 29.10.2024 у справі №920/1061/23 (920/656/24) у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції перевіривши юридичну оцінку обставин справи Відділенням та повноту їх встановлення в оскаржуваному Рішенні, висновку про дотримання відповідачем вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду справ, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.09.1994 № 5.

Зазначив, що позивач постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1082 (далі - Постанова № 1082) був наділений повноваженнями та зобов'язаний прийняти рішення щодо зменшення розміру плати теплової енергії відповідно до різниці цін на природній газ, враховуючи, що паливна складова є значною у структурі тарифу, тобто повинен був формувати ціну теплової енергії у рахунках споживачам згідно з діючим тарифом, зменшуючи його на відповідну суму перерахунку.

Бездіяльність ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт", яка полягала у не здійсненні перерахунків розміру нарахувань за послугу з централізованого опалення за січень-квітень опалювального періоду 2019/2020 років споживачам категорії "Населення" у зв'язку зі зміною ціни природного газу могла призвести до ущемлення інтересів зазначеної категорії споживачів, оскільки ці споживачі були позбавлені можливості розраховуватись за отриману теплову енергію за обґрунтованими цінами.

При цьому, суд звернув увагу на те, що у січні 2020 року ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" було здійснено перерахунок відносно категорії споживачів теплової енергії населення за надану у грудні 2019 року послугу, однак лише за один місяць опалювального періоду 2019/2020 років.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2025 рішення Господарського суду Сумської області від 29.10.2024 залишено без змін.

Апеляційний суд підтримав висновки місцевого суду, вказавши, що у даному випадку позивача було притягнуто до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а не законодавства у сфері енергетики та комунальних послуг та/або за недотримання суб'єктами господарювання умов ліцензійної діяльності.

За висновками суду, здійснення перерахунку розміру плати за Послугу, розрахованої відповідно до встановленого НКРЕКП тарифу на Послугу, не порушило б норми чинного законодавства, зокрема Ліцензійні умови провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання.

Встановлені судами обставини

ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" є ліцензіатом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, і відповідно до Законів України "Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", «Про теплопостачання" підприємству встановлює тариф на теплову енергію НКРЕКП.

ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" за результатами господарської діяльності протягом 2019-2020 років займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуги в межах території Шостка Сумської області, на якій розташовані теплові мережі, що перебувають у користуванні Товариства із часткою 100%, оскільки на цьому ринку у нього не було жодного конкурента.

У результаті проведення дослідження діяльності Товариства позивача було з'ясовано, що останнє не здійснило споживачам категорії "Населення" перерахунків розміру нарахувань плати за послугу за січень-квітень опалювального періоду 2019/2020 років у зв'язку із зміною ціни на природний газ, що призвело до ущемлення їх інтересів в частині оплати за послугу з урахуванням її справедливої вартості.

ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" Адміністративною колегією Відділення надавались рекомендації від 19.03.2021 №70/8-рк/к щодо припинення бездіяльності, яка полягає у нездійсненні споживачам перерахунків нарахувань плати за послуги з централізованого опалення у зв'язку із зміною ціни природного газу протягом січня - квітня опалювального періоду 2019/2020 років.

На Рекомендації Товариство листом від 30.04.2021 № 581 повідомило Відділення, що не має правових підстав та фінансової можливості самостійно здійснити перерахунок плати за теплову енергію у зв'язку із зміною ціни на природний газ протягом січня - квітня 2020 року, тарифи на послугу встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП).

За наданою Товариством листом від 08.02.2021 №200 інформацією протягом опалювального періоду 2019/2020 років діяли наступні тарифи на Послугу: для населення, у період з 01.04.2019 до 01.02.2020 - 1602,52 грн/Гкал (з ПДВ) (Постанова НКРЕКП від 05.02.2019 №143); для населення, у період з 01.02.2020 до 01.04.2020 - 1700,46 грн/Гкал (з ПДВ) (Постанова НКРЕКП від 14.01.2020 №96).

Згідно з Розрахунком річної вартості природного газу на виробництво теплової енергії, включеної до складу тарифу по ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" наданим Товариством листом від 08.02.2021 №200, ціна природного газу, яка була закладена до вищевказаних тарифів на Послугу, складає 6235,51 грн/тис.м 3 (без ПДВ).

Аналізом структур тарифів на Послугу, що є додатками до Постанов НКРЕКП від 05.02.2019 №143 і від 14.01.2020 №96, встановлено, що паливна складова у тарифі 1602,52 грн/Гкал складає 81,9%, а у тарифі 1700,46 грн/Гкал -80,1%.

Таким чином, газова складова у структурі вищезазначених тарифів на Послугу є найбільшою, а отже, зміна вартості природного газу має вирішальний вплив на розмір тарифів на таку послугу.

Відповідно до інформації ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт", наданої листом від 08.02.2021 № 200, Товариство протягом опалювального періоду 2019/2020 років здійснювало закупівлю природного газу за наступними цінами, що підтверджується договорами постачання природного газу, укладеними ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" з АТ "НАК "Нафтогаз України".

Ціна природного газу за 1 тис.м3 :

- за жовтень 2019 року - 4272,76 грн (без ПДВ);

- за листопад 2019 року - 4899,00 грн (без ПДВ);

- за грудень 2019 року - 4276,70 грн (без ПДВ);

- за січень 2020 року - 4650,00 грн (без ПДВ);

- за березень 2020 року - 3396,00 грн (без ПДВ);

- за квітень 2020 року - 2897,00 грн (без ПДВ).

Таким чином, з урахуванням викладеного середня ціна закупівлі природного газу протягом опалювального періоду 2019/2020 років склала 4048,49 грн/тис.м3 (без ПДВ), що на 2187,02 грн або на 35,07% менше за ціну, що закладена до вищезазначених тарифів на Послугу.

31.01.2020 ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" прийняло розпорядження № 2 "Щодо проведення перерахунку нарахувань за послуги з теплопостачання згідно постанови КМУ від 24.12.2019 № 1082". Пунктом 1 розпорядження визначено: "Відділу збуту у січні 2020 року виконати перерахунок нарахування за наданні споживачам послуги з теплопостачання для централізованого опалення у грудні 2019 року для категорії споживачів "Населення" із застосуванням знижувальних коефіцієнтів до нарахувань по особових рахунках споживачів за грудень 2019 року на 10,6 відсотків".

У січні 2020 року Товариство здійснило перерахунок розміру нарахувань за надану у грудні 2019 року споживачам категорії "Населення" послугу на суму 3648 590,48 грн.

Таким чином, перерахунок за послугу у зв'язку із зміною ціни природного газу Товариство здійснило лише за один місяць опалювального періоду 2019/2020 років - грудень 2019 року. В інші місяці, а саме, за січень - квітень опалювального періоду 2019/2020 років, ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" у зв'язку із зміною вартості природного газу не здійснювало перерахунки розміру нарахувань за надану послугу.

У ході розгляду справи відповідачем було здійснено аналіз складових тарифів ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" на послугу та встановлено наступне.

Згідно з інформацією ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт", наданою листом 17.02.2023 №70-01/163, для забезпечення населення Послугою протягом опалювального періоду 2019/2020 років Товариством вироблено теплової енергії 132,449 тис. Гкал. При цьому в тарифі на Послугу врахований обсяг виробництва теплової енергії 204,866 тис. Гкал. Таким чином, різниця складає 72,417 тис. Гкал, а це означає, що обсяг фактично виробленої теплової енергії на 35,35 % менше запланованого або на 54,68% більше від фактично виробленої.

Для виробництва теплової енергії ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" використовує природний газ. Так, відповідно до інформації Товариства, викладеної у листі 17.02.2023 №70-01/163, для виробництва теплової енергії, необхідної для забезпечення потреб населення у Послузі протягом опалювального періоду 2019/2020 років, Товариство використало 17333,901 тис. куб.м. газу, тоді як планові витрати природнього газу склали 28076,257 тис.куб.м. Відповідно порівняння планових та фактичних обсягів природного газу для виробництва теплової енергії, необхідної для забезпечення потреб населення у Послузі протягом опалювального періоду 2019/2020 років, абсолютне відхилення становить - 10742,356 тис. куб.м., відносне значення становить 38,2%.

Таким чином, ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" не врахувало положення Постанови № 1082 і не здійснило у січні - квітні опалювального періоду 2019/2020 року перерахунків розміру нарахувань за надану Послугу споживачам категорії "Населення" у зв'язку із зміною ціни природного газу, хоча і мало для цього можливість, враховуючи наступні факти: включення до складу тарифу на Послугу планових обсягів виробництва теплової енергії, які перевищують їх фактичний обсяг за опалювальний період 2019/2020 років; включення до складу тарифу на Послугу планових обсягів витрат природного газу, які є вищими ніж фактичні витрати природного газу в опалювальному періоді 2019/2020 років.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 29.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2025, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами для касаційного оскарження зазначено обставини, визначені:

- пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України - судами попередніх інстанцій не було взято до уваги правову позицію (висновки) Верховного Суду, які викладені у постанові від 20.03.2023 у справі № 904/2888/22 щодо питання застосування постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1082 «Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію та послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води для споживачів у зв'язку із зміною ціни природного газу» (далі - Постанова КМУ № 1082);

- пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України - необхідно здійснити відступлення (шляхом уточнення) від правової позиції (висновку) Верховного Суду, який викладений у постанові від 20.06.2023 у справі № 904/2888/22;

- пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України - відсутній правовий висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування законодавства (спеціальних нормативно-правових актів Національну комісію, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП як Регулятора) чи норми антимонопольного законодавства) під час розгляду питання про перерахунок на підставі Постанови № 1082, тарифу на оплату послуги за постачання тепла;

- пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України в поєднанні з пунктом 4 частини третьої статті 310 ГПК України, оскільки суди повинні були перевірити не тільки текст оскаржуваного рішення відповідача, а й всі документи антимонопольної справи, документи щодо результатів перевірки діяльності позивача з боку НКРЕКП (та надати їм вичерпну та обґрунтовану оцінку), а також інші документи, якими підтверджується розмір фактичних витрат, які були понесені позивачем для забезпечення надання послуги з постачання тепла.

ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" подало клопотання про передачу справи на розгляд об'єднаної палати Верховного Суду, обґрунтоване необхідністю відступити від правових позицій (висновку) Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.06.2023 у справі № 904/2888/22 щодо питання застосування Постанови КМУ № 1082.

Доводи інших учасників справи

Відділення заперечує проти доводів касаційної скарги з підстав, викладених у відзиві, вважає, що оскаржувані рішення та постанова є законними та обґрунтованими, ухваленими відповідно до норм матеріального та при дотриманні норм процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Керуючись вимогами статей 14, 300 ГПК України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.

Предметом позову у даній справі є визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.03.2024 №70/20-р/к щодо визнання бездіяльності ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт", яке протягом 2019-2020 років займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуги з централізованого опалення в межах території міста Шостка Сумської області, та накладення на ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" штрафу у розмірі 68 000 грн.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон № 2210) суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він (суб'єкт господарювання) не доведе, що зазнає значної конкуренції.

Згідно з положеннями статті 13 Закону № 2210 зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до частини третьої статті 13 вказаного Закону зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 2 частини першої статті 50 Закону №2210).

Верховний Суд неодноразово зазначав, що на АМК або його територіальне відділення, яке є стороною у справі, крім того, що покладено обов'язок з доведення у суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку, також покладено обов'язок доведення наявності у діях суб'єкта господарювання зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, оскільки саме по собі зайняття монопольного (домінуючого) становища суб'єктом господарювання на ринку не підтверджує його зловживання та не може бути підставою для притягнення до відповідальності, зокрема у вигляді накладення штрафу відповідно до статті 52 Закону №2210.

ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" є суб'єктом господарювання, який надавав послугу з централізованого опалення.

Під час розгляду справи Відділенням було визначено монопольне (домінуюче) становище на ринку послуги в межах території міста Шостка Сумської області, на якій розташовані теплові мережі, що перебувають у користуванні Товариства із часткою 100%, оскільки на цьому ринку у нього не було жодного конкурента.

У результаті проведення дослідження діяльності Товариства було з'ясовано, що останнє не здійснило споживачам категорії «Населення» перерахунків розміру нарахувань плати за послугу за січень-квітень опалювального періоду 2019/2020 років у зв'язку із зміною ціни на природний газ у відповідності до Постанови №1082 та Правилам №1198, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону №2210, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку постачання теплової енергії, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, яка була б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку.

З 01.05.2019 у повному обсязі введено в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (далі - Закон № 2189, на підставі якого аналогічний Закон № 1875-IV втратив чинність), який істотно змінює принципи відносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, зокрема запроваджує нову класифікацію комунальних послуг, вносить зміни в організацію надання комунальних послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, передбачає різні моделі договірних відносин у сфері комунальних послуг, а також визначає особливості укладення, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку.

У Прикінцевих та перехідних положеннях Закону № 2189 передбачено, що від моменту введення в дію цього Закону до моменту укладення між виконавцями комунальних послуг та споживачами договорів про надання відповідних комунальних послуг (01.05.2019) діючі договори, укладені до введення в дію цього Закону, тобто до 01.05.2019, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорів про надання відповідних комунальних послуг, укладених відповідно до нового Закону №2189.

Тобто договори про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води мали бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію Закону № 2189 - до 01.05.2020.

Разом з цим Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ внесені зміни у Закон № 2189, у зв'язку з чим обов'язок укладення між виконавцем комунальної послуги та споживачем нових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води було відтерміновано до завершення заходів щодо запобігання та поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

З огляду на викладене, до моменту укладення нових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії споживачам, зокрема категорії «Населення» нарахування плати за послуги з централізованого опалення здійснюється відповідно до договорів, укладених до 01.05.2019, а, отже, до таких споживачів застосовуються тарифи на послуги з централізованого опалення, встановлені уповноваженими органами до 01.05.2019.

Враховуючи зміни у законодавстві, встановлення тарифів на комунальні послуги, зокрема у сфері теплопостачання, суб'єктам природних монополій та на суміжних ринках належить до повноважень як НКРЕКП, так і органів місцевого самоврядування, які у зв'язку з набранням чинності Закону № 2189 отримали повноваження щодо встановлення тарифів на комунальні послуги, зокрема послуги з постачання теплової енергії, за договорами, які були укладені після введення Закону № 2189, тобто після 01.05.2019, водночас втратили свої повноваження здійснювати встановлення тарифів шляхом коригування (перегляду), зокрема послуг з централізованого опалення за договорами, укладеними до 01.05.2019.

Як зазначалось вище, з початком опалювального періоду 2019/2020 років для підприємств теплопостачання було знижено ціну природного газу у порівнянні з тією, що діяла в опалювальному періоді 2018/2019 років та яку було враховано у діючих протягом опалювального періоду 2019/2020 років тарифів, встановлених НКРЕКП для ТОВ "ШП "Харківенергоремонт".

Зміна вартості природного газу має вирішальний вплив на розмір тарифів на послуги з постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води для споживачів, оскільки газова складова у структурі собівартості послуг з теплопостачання є досить значною, відповідно, зміна її ціни у бік зменшення має вирішальний вплив на кінцеву вартість відповідних послуг для споживачів.

Оскільки з 01.05.2019 НКРЕКП вже не мала права встановлювати, у тому числі за результатами коригування, інші тарифи на послуги, що надаються споживачам за договорами про надання послуг з централізованого опалення, укладеними до 01.05.2019, Кабінет Міністрів України з метою забезпечення захисту прав споживачів послуг з постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в частині оплати ними справедливої вартості комунальних послуг 24.12.2019 прийняв постанову № 1082.

У пункту 1 постанови № 1082 Кабінет Міністрів України ухвалив внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», а також до Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198 (далі - Правила 1198), відповідно до яких теплопостачальним організаціям надано право змінювати розмір нарахованої споживачам плати за послуги з постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення та постачання гарячої води у разі зміни для них ціни природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії та надання відповідних комунальних послуг.

При цьому уряд передбачив, що підставою для зміни розміру нарахувань за вказані послуги є умова, коли ціна природного газу (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки [націнки] постачальника), придбана виконавцем у відповідному місяці опалювального сезону, є нижчою від ціни природного газу (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки [націнки] постачальника), врахованої у структурі тарифів на послуги з постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення та постачання гарячої води, встановлених уповноваженими органами.

Згідно з пунктом 2 Постанови КМУ № 1082 у разі прийняття теплопостачальною організацію (виконавцем послуг із централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води) рішення щодо зміни розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, споживачам у зв'язку із зміною для них ціни природного газу протягом опалювального періоду 2019/2020 року відповідні зміни (починаючи із нарахувань за грудень 2019 року) мають відображатися щомісяця у платіжних документах споживачів, надісланих у місяці, що є наступним за розрахунковим періодом; про прийняте рішення щодо зміни розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води теплопостачальна організація інформує споживачів шляхом розміщення інформаційного повідомлення (з наведенням відповідних обґрунтувань) на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на власному сайті.

Запропонований Постановою КМУ № 1082 механізм зміни розміру нарахувань плати за теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у разі зміни ціни природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії та надання відповідних комунальних послуг, передбачає здійснення таких нарахувань для всіх категорій споживачів.

Відповідно до Постанови КМУ № 1082 різниця в нарахуваннях спрямовується в оплату майбутніх платежів, а за наявності заборгованості у споживачів сума перерахунку зараховується в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

Отже, Кабінет Міністрів України у Постанові № 1082 передбачив для теплопостачальних організацій правові підстави самостійно приймати рішення щодо зміни (потенційного зменшення) розміру нарахувань споживачам плати за послуги з централізованого опалення у зв'язку зі зміною ціни природного газу протягом опалюваного періоду 2019/2020 без зміни тарифу на зазначені послуги.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 01.07.2025 у справі № 910/1599/23

Відтак, встановлені у цій справі обставини дають підстави для висновку, що позивач був наділений повноваженнями здійснити у період опалювального періоду 2019-2020 років перерахунки розміру нарахувань плати за послугу з централізованого опалення для категорії споживачів «Населення» у зв'язку із зміною ціни на природний газ відповідно до Постанови № 1082.

Водночас, як встановили суди, ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" у січні 2020 року здійснило перерахунок розміру нарахувань за надану у грудні 2019 року споживачам категорії "Населення" Послугу на суму 3 648 590,48 грн.

Тобто, перерахунок за Послугу у зв'язку із зміною ціни природного газу Товариство здійснило лише за один місяць опалювального періоду 2019/2020 років - грудень 2019 року.

В інші місяці, а саме, за січень - квітень опалювального періоду 2019/2020 років, Товариство у зв'язку із зміною вартості природного газу не здійснювало перерахунки розміру нарахувань за надану Послугу.

Бездіяльність ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт", яка полягає у нездійсненні споживачам категорії «Населення» перерахунків розміру нарахувань за послугу з централізованого опалення за січень - квітень опалюваного періоду 2019/2020 років у зв'язку із зміною ціни на природний газ, правомірно була кваліфікована адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуги з централізованого опалення, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, яка була б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку.

За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновками попередніх судів, що ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт", яке займає монопольне становище на ринку постачання теплової енергії в межах території міста Шостка Сумської області, на якій розташовані теплові мережі, що перебувають у користуванні Товариства, допустило занадто широке й довільне розуміння (тлумачення) дискреції у питанні здійснення перерахунків розміру нарахувань за теплову енергію у період січень 2019 - квітень 2020 таким категоріям споживачів, як населення, у зв'язку зі зміною ціни природного газу протягом опалювального періоду 2019-2020 років.

Щодо підстави касаційного оскарження за пунктами 1, 2 частини другої статті 287 ГПК України, колегія суддів зазначає таке.

За доводами касаційної скарги в цій частині судами попередніх інстанцій не було взято до уваги правову позицію (висновки) Верховного Суду, які викладені у постанові від 20.03.2023 у справі № 904/2888/22 щодо питання застосування Постанова КМУ № 1082 та необхідність відступлення (шляхом уточнення) від правової позиції (висновку) Верховного Суду, який викладений у постанові від 20.06.2023 у справі № 904/2888/22.

Апеляційний суд вказав, що положення Постанови КМУ № 1082 зобов'язують позивача як теплопостачальну організацію (суб'єкта ліцензійної діяльності) самостійно ухвалити рішення про зміну нарахувань за спожиту послугу у разі зменшення ціни природного газу, а згідно з висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 20.06.2023 зі справи № 904/2888/22, відсутність будь-яких правил, положення чи методики такого перерахунку у спірному питанні не може ставити споживачів теплової енергії/послуг з централізованого опалення у залежність не від верховенства права, а від волі монополіста (позивача), яка з огляду на норми законодавства про захист економічної конкуренції не може бути абсолютною.

Водночас, на переконання позивача, такі висновки Верховного Суду щодо обов'язку здійснення позивачем перерахунку відповідно до Постанови КМУ №1082 зроблені без дослідження та без врахування співвідношення повноважень щодо регулювання державних цін (тарифів) на послуги з централізованого опалення між НКРЕКП та Кабінетом Міністрів України, який не наділений такими повноваженнями стосовно суб'єктів, ліцензування діяльності яких здійснює НКРЕКП, як і не наділений повноваженнями зобов'язувати теплопостачальні організації відступити від встановленого НКРЕКП тарифу чи провести перерахування без наявності на те правових підстав, а в Постанові № 1082 передбачив лише відповідне право теплопостачальної організації, однак не обов'язок, а, отже, наявні підстави для відступу від висновку суду касаційної інстанції у названій постанові щодо питання застосування Постанови КМУ № 1082.

Проаналізувавши постанову Верховного Суду, від висновків у якій просить відступити позивач, колегія суддів встановила, що у справі № 904/2888/22 суд касаційної інстанції залишив без змін судові рішення, в яких суди попередніх інстанцій, зокрема зазначили, що відсутність будь-яких правил, положення чи методики перерахунку плати за послуги з централізованого опалення у зв'язку зі зниженням ціни природного газу не може ставити споживачів у залежність не від верховенства права, а від волі монополіста, яка з огляду на норми законодавства про захист економічної конкуренції не може бути абсолютною, на що звернув увагу Верховний Суд, ухвалюючи постанову від 18.01.2024 у справі, яка розглядається (скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд), однак не в контексті обов'язковості застосування ТОВ «Євро-Реконструкція» Постанови КМУ № 1082, а в розрізі відхилення його посилань на ліцензійній умови та доводи про неможливість реалізувати надане Постановою КМУ № 1082 право самостійно змінити розмір нарахувань, оскільки ухвалення такого рішення було б порушенням ним ліцензійних умов.

Наведеним спростовуються протилежні доводи скаржника, які без належного на те обґрунтування зводяться до спонукання Верховного Суду до відступу від висновків про застосування положень Постанови КМУ № 1082 у постанові Верховного Суду у справі № 904/2888/22.

При цьому колегія суддів зауважує, що висновків щодо обов'язку здійснення позивачем перерахунку відповідно до Постанови КМУ № 1082, на які вказує ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт", постанова суду касаційної інстанції безпосередньо не містить, враховуючи доводи касаційної скарги та визначені нею підстави касаційного оскарження у справі № 904/2888/22.

Водночас такі висновки за результатами аналізу, зокрема Закону України «Про теплопостачання», Закону України «Про ціни та ціноутворення» та Законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» в аспекті повноважень НКРЕКП та Кабінету Міністрів України у спірних правовідносинах (до договорів, укладених до 01.05.2019) прямо наведені у постановах Верховного Суду від 18.01.2024 та від 01.07.2025 у справі № 910/1599/23, в якій суд касаційної інстанції виснував, що у Постанові № 1082 Кабінет Міністрів України як уповноважений орган у розумінні положень Закону України «Про ціни і ціноутворення» в межах, визначених статтею 15 Закону України «Про теплопостачання» (діяльність у сфері теплопостачання підлягає державному регулюванню), вчинив прямі конкретно-визначені дії щодо державного регулювання, які полягають в обов'язковому коригуванні ціни (грошового виразу планованих економічно обґрунтованих витрат ліцензіатів НКРЕКП), у зв'язку зі зміною для них ціни природного газу протягом опалювального періоду 2019/2020 як паливно-енергетичного ресурсу, що входить до цих витрат.

Вказана правова позиція врахована судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду даної справи № 920/1061/23(920/656/24). Отже, підстави касаційного оскарження, обґрунтовані скаржником з посиланням на пункти 1 та 2 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження.

У зв'язку з цим колегія суддів відхиляє, як необґрунтоване, клопотання скаржника про передачу справи на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в порядку статті 302 ГПК України, оскільки передумовою для його задоволення могла би бути наявність підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати, тоді як відповідна підстава касаційного оскарження не підтвердилася

В контексті доводів скаржника, Верховний Суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно зі статтею 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Постанова КМУ № 1082 є чинною і підлягає виконанню всіма органами державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Щодо підстави касаційного оскарження за пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, колегія суддів зазначає таке.

Як свідчить зміст пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України ця норма процесуального права спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики, шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

Верховний Суд виходить з того, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен обґрунтувати, в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовано неправильно). Верховний Суд здійснює тлумачення норм права, а не індивідуальних особливостей конкретної справи або фактів, встановлених судами попередніх інстанцій.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Позивач в цій частині вказує, що НКРЕКП, як Регулятор та орган, який уповноважений державою здійснювати державний нагляд на відповідному суміжному ринку, провела планову перевірку Товариства з питань дотримання вимог законодавства та ліцензійних умов. Акт перевірки від 13.12.2021 №722, висновком якого встановлено, що Товариство додатково отримало дохід від здійснення ліцензованої діяльності з виробництва теплової енергії за 2019 рік та за 2020 рік у сумі 45 637,90 тис. гривень без ПДВ.

Постановами НКРЕКП від 22.02.2022 № 330.20 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 22 грудня 2021 №2735», від 27.12.2023 № 2600 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 22 грудня 2021 року № 2735» було вилучено зі структури діючих тарифів обсяг економії коштів, отриманої за результатами діяльності з виробництва теплової енергії у 2019 - 2020 роках у розмірі 45 637,90 тис.грн без ПДВ.

З огляду на викладене, позивач зазначає про необхідність формування висновку Верховного Суду щодо питання як має бути застосовано законодавство під час розгляду питання про перерахунок, на підставі Постанови КМУ № 1082, тарифу на оплату послуги за постачання тепла (тобто на суміжних ринках): спеціальні нормативно-правові акти НКРЕКП (як Регулятора) щодо дотримання ліцензіатами Ліцензійних умов чи загальні норми антимонопольного законодавства (законодавства із захисту конкуренції)?

Разом з тим колегія суддів вважає, що у справі, яка розглядається, відсутні підстави для формування висновку Верховного Суду із зазначеного скаржником питання, оскільки предметом розгляду у цій справі є вимоги про визнання недійсним та скасування Рішення Відділення про порушення ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" законодавства про захист економічної конкуренції, що полягало у його бездіяльності з самостійного ухвалення рішення щодо зміни розміру нарахувань за послуги з централізованого опалення, у зв'язку зі зміною у бік зменшення для споживачів ціни природного газу протягом опалюваного періоду 2019/2020, незважаючи на наявність у позивача правових підстав здійснити перерахунки за попередні періоди відповідно до Постанови КМУ № 1082.

Тобто, у даному випадку позивача було притягнуто до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а не законодавства у сфері енергетики та комунальних послуг та/або за недотримання суб'єктами господарювання умов ліцензійної діяльності, що було підставою наведених вище постанов НКРЕКП, що передбачає використання НКРЕКП та Антимонопольним комітетом різних повноважень для відповідних перевірок та досліджень.

Отже, підстава касаційного оскарження, обґрунтована скаржником з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження.

Щодо підстави касаційного оскарження за пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, колегія суддів зазначає таке.

Скаржник в цій частині зазначає, що суди обмеживши свої висновки виключно перевіркою тексту оскаржуваного рішення відповідача, вказуючи про необхідність дослідження всіх документів антимонопольної справи, документів щодо результатів перевірки діяльності позивача з боку НКРЕКП (зазначене за своїм змістом відповідає пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, яка за вказаних обставин є відсилочною до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України).

Верховний Суд зауважує, що відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Проте, як було зазначено вище, під час здійснення касаційного провадження у цій справі Верховним Судом встановлено необґрунтованість підстав касаційного оскарження, визначених у пунктах 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що суд у розгляді спору про визнання недійсним/скасування/зміну рішення Антимонопольного комітету, не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) Антимонопольного комітету з'ясовує і визначає наявність/відсутність, а відтак доведеність/недоведеність, обґрунтованість/необґрунтованість передбачених статтею 59 Закону підстав для визнання недійсним його рішень через призму/критерії, зокрема, неповноти з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведеності обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; неправильності застосування норм матеріального і процесуального права тощо. Саме таким чином, суд і здійснює перевірку на відповідність реалізації дискреції закону (праву), так і на узгодженість рішень/дій, прийнятих на підставі дискреції, з правами особи, загальними принципами публічної адміністрації, процедурними нормами, обставинами справи тощо.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій на виконання припису статті 59 Закону 2120 проаналізували зміст оскаржуваного Рішення, перевірили дотримання Відділенням вимог законодавства, дослідили та оцінили наведені сторонами доводи та аргументи, докази, з дотриманням статті 86 ГПК України дійшли висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 59 Закону 2120 для визнання недійсним Рішення Відділення, що стосується позивача.

Зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про те, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій містять належні висновки щодо дослідження, оцінки та перевірки відповідності змісту Рішення Відділення викладеним вимогам в контексті інкримінованого позивачу порушення антимонопольного законодавства, що відповідає вимогам статей 86, 237, 238 ГПК України.

Водночас, аргументи касаційної скарги у переважній більшості спрямовані на необхідність переоцінки доказів і встановлення інших обставин у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішення та постанови попередніх судів, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи доводи касаційної скарги, межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, у зв'язку з чим підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Судові витрати

Судовий збір, сплачений у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладається на скаржника, оскільки Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 29.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2025 у справі №920/1061/23(920/656/24) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Огороднік К. М.

Судді Жуков С.В.

Картере В. І.