Справа № 459/2462/25
Провадження № 2/459/716/2025
(заочне)
03 листопада 2025 року Шептицький міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Новосада М.Д.
з участю секретаря судового засідання Штибель А. Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-
23.07.2025 року представник АТ «Перший український міжнародний банк» звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з останньої на користь позивача заборгованість за кредитним договором №100682449601 від 12.07.2016 в розмірі 26530,56 грн., з яких заборгованість за кредитом 14069,38 грн, заборгованість за процентами 10381,4 грн, заборгованість за комісією 2079,78 грн; заборгованість за кредитним договором №100695925701 від 15.08.2016 в розмірі 25756,22 грн., з яких заборгованість за кредитом 10774,01 грн, заборгованість за процентами 9161,05 грн, заборгованість за комісією 5821,16 грн; заборгованість за кредитним договором №100697753501 від 19.08.2016 в розмірі 25755,16 грн., з яких заборгованість за кредитом 10774,25 грн, заборгованість за процентами 9159,75 грн, заборгованість за комісією 5821,16 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та відповідачем 12.07.2016 на підставі кредитного договору № 100682449601 видано кредит у сумі 19999,66 грн; 15.08.2016 на підставі кредитного договору №100695925701 видано кредит у сумі 13199,68 грн; 19.08.2016 на підставі кредитного договору №100697753501 видано кредит у сумі 13199,68 грн. Позивач повністю виконав свої зобов'язання згідно з кредитними договорами. Проте, відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 03.03.2025 складає 78041,94 грн. Позивач направив письмові вимоги (Повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була. Наполягає на правомірності позовних вимог до відповідача по стягненню комісії, оскільки підписавши вказану заяву позичальник беззастережно підтвердив, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» pumb.ua. Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.
Ухвалою від 08.09.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд.
Представник позивача у позовній заяві просив справу розглядати у його відсутності.
Відповідач у судові засідання, призначені на 25.09.2025, 30.10.2025 не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про розгляд даної справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (судових повісток), які містяться в матеріалах справи та які повернулися на адресу суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, а також оголошенням через веб-портал судової влади. Заяв чи клопотань про розгляд справи за її відсутності не подавала, про причини неявки не повідомляла. Також відповідачем не було подано відзиву на позов.
Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, суд вважає, що відповідач є повідомленою про розгляд справи належним чином.
Як передбачено ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
У відповідності положень ст. 247, ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до такого висновку.
Між сторонами укладено кредитний договір, шляхом підписання заяви №100682449601 від 12.07.2016 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до якого сума кредиту 19999,66 грн, строк складає 12 місяців, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 1,30%, розмір процентної ставки 17% річних (а.с.26)
Крім цього, 15.08.2016 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 було підписано Заяву №100695925701 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до якого сума кредиту 13199,68 грн, строк складає 24 місяці, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,45%, розмір процентної ставки 18% річних (а.с.30).
Як встановлено судом, 19.08.2016 між сторонами було підписано Заяву №100697753501 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до якого сума кредиту 13199,68 грн, строк складає 24 місяці, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,45%, розмір процентної ставки 18% річних (а.с.31).
До матеріалів справи позивачем долучено Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (редакція з 01.10.2016) (а.с. 32-43).
Пунктом 2.2.5 Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб передбачено, що підписанням Заяви на приєднання до Договору, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору.
Відповідно до п.5.1.4. Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов'язаний своєчасно та повністю відшкодовувати Банку сплачені ним кошти.
Згідно п.5.1.7. Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов'язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов'язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.
03.03.2025 року за вих. №КНО-44.2.2/80 позивачем на адресу відповідача скеровувалась письмова вимога (повідомлення), щодо негайного погашення заборгованості за кредитними договорми протягом тридцяти днів з моменту отримання цього листа. Однак, станом на день розгляду справи, вказана вимога відповідачем була проігнорована, зобов'язання за спірними договорами належним чином не виконано (а.с.44-45).
З розрахунків заборгованостей відповідача вбачається, що така користувалася отриманими кредитними коштами, однак своєчасно такі банку не повертала тривалий час, в зв'язку з чим, станом на 03.03.2025 заборгованість за кредитним договором №100682449601 від 12.07.2016 становить 26530,56 грн., з яких заборгованість за кредитом 14069,38 грн, заборгованість за процентами 10381,4 грн, заборгованість за комісією 2079,78 грн; заборгованість за кредитним договором №100695925701 від 15.08.2016 в розмірі 25756,22 грн., з яких заборгованість за кредитом 10774,01 грн, заборгованість за процентами 9161,05 грн, заборгованість за комісією 5821,16 грн; заборгованість за кредитним договором №100697753501 від 19.08.2016 в розмірі 25755,16 грн., з яких заборгованість за кредитом 10774,25 грн, заборгованість за процентами 9159,75 грн, заборгованість за комісією 5821,16 грн (а.с.52-54, 55-58, 59-62).
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно зі ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Стаття 1049 ЦК України зобов'язує позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ч. 2 вказаної статті, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу щодо позики.
АТ «Перший Український Міжнародний Банк» умови договорів виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на суму 19999,66 грн, 13199,68 грн та 13199,68 грн, що стверджується платіжними інструкціями від 12.07.2016, 15.08.2016 та 19.08.2016 відповідно (а.с. 49, 50, 51).
З виписки по рахунку, відкритого на ім'я ОСОБА_1 , а також з розрахунків заборгованості вбачається, що відповідачка активно користувалась кредитними коштами та вносила кошти на погашення кредиту, чим підтвердила отримання нею кредитних коштів, проте не виконала взятих на себе обов'язків зі своєчасного повернення таких коштів.
Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу, що у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору. Адже без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати заборгованість. З огляду на викладене, волевиявлення позичальника може підтверджуватись як підписанням договору, так і його діями (заповнення формуляра (заявки) на отримання кредиту, часткова або повна сплата заборгованості тощо). Така правова позиція висловлена Верховним Судом у справі № 127/23910/14-ц від 23.12.2020.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитними договорами, що становить тіло кредитів, слід задовольнити.
Пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За положеннями статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, згідно приписів абзацу 2 частини першої ст. 1048 ЦК України щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/95/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст.1050 ЦК України.
Також, Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що в охоронних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочки виконання грошового зобов'язання. Отже, період правомірного користування коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування супроводжується нарахуванням процентів у порядку та розмірі, що визначені у кредитному договору, а у разі прострочки позичальником виконання зобов'язань зі своєчасного повернення кредиту права кредитора захищаються шляхом нарахування процентів річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Як передбачено заявою №100682449601 від 12.07.2016 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, строк кредитування складає 12 місяців, з 12.07.2016 по 12.07.2017. Відповідно до умов заяви №100695925701 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, строк кредитування складає 24 місяці, з 15.08.2016 по 15.08.2018. Згідно заяви №100697753501 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, строк кредитування складає 24 місяці, з 19.08.2016 по 19.08.2018.
З долучених АТ «Перший Український Міжнародний Банк» розрахунків заборгованості за спірними договорами встановлено, що нарахування відсотків відбувалося з дня укладення договорів по 01.03.2025 включно, тобто таке здійснювалося поза межами встановлених строків кредитування.
При цьому, доказів на підтвердження пролонгації спірних договорів матеріали справи не містять. Вимог про стягнення відсотків у відповідності до статті 625 ЦК України позивачем не заявлено.
Таким чином, суд дійшов висновку про стягнення відсотків за користування кредитними коштами в межах строку дії кожного з договорів, з врахуванням часткового погашення процентів відповідачем, що становить 894,1 грн за кредитним договором №100682449601 від 12.07.2016, 1888,67 грн за кредитним договором №100695925701 від 15.08.2016, та 1887,44 грн за кредитним договором №100697753501 від 19.08.2016.
Щодо нарахування та стягнення з відповідача на користь позивача комісії за обслуговування кредитної заборгованості, слід зазначити таке.
Умовами Заяв на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб передбачено сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості, яка за кредитним договором №100682449601 від 12.07.2016 становить 1,30 %, за кредитним договором №100695925701 від 15.08.2016 та №100697753501 від 19.08.2016 становить 2,45%.
Відповідно до ч. ч. 1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 виснувала, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які АТ «Перший український міжнародний банк» нараховувалася комісія за обслуговування кредиту позивачем не надано.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту.
Враховуючи часткове задоволення позову, керуючись положенням ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1250,44 грн. судового збору згідно з таким розрахунком: 40287,85 (сума задоволених позовних вимог)*100/78041,94 (сума заявлених позовних вимог) = 51,62% (частина задоволених позовних вимог); 2422,4*51,62%/100%= 1250,44 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, 4, м. Київ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Перший український міжнародний банк» суму заборгованості за кредитним договором №100682449601 від 12.07.2016 в розмірі 14963,48 грн., з яких заборгованість за кредитом 14069,38 грн, заборгованість за процентами 894,1 грн; заборгованість за кредитним договором №100695925701 від 15.08.2016 в розмірі 12662,68 грн., з яких заборгованість за кредитом 10774,01 грн, заборгованість за процентами 1888,67 грн,; заборгованість за кредитним договором №100697753501 від 19.08.2016 в розмірі 12661,69 грн., з яких заборгованість за кредитом 10774,25 грн, заборгованість за процентами 1887,44 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Перший український міжнародний банк» 1250,44 грн судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 03.11.2025.
Суддя: М. Д. Новосад