465/9732/25
2-н/465/2951/25
про відмову у видачі судового наказу
04.11.2025 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Баран О.І., перевіривши матеріали заяви Львівського комунального підприємства «Магістральне» (код ЄДРПОУ: 20806797, електронна пошта: magistralne@ukr.net, місцезнаходження: м. Львів, вул. Наукова, буд. 32А) про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за отримані житлово-комунальні послуги,
30 жовтня 2024 року уповноважений представник Львівського комунального підприємства «Магістральне» Спринь Ю.М. звернувся до Франківського районного суду м. Львова із письмовою заявою про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за отримані житлово-комунальні послуги у розмірі 5 346,43 грн та суми сплаченого судового збору.
Перевіривши письмову заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, а також дослідивши відповідь на запит суду щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому порядку місце проживання фізичної особи боржника, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з таких підстав.
У заяві про видачу судового наказу вказана адреса проживання боржників: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Позови до фізичних осіб пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (ч.1 ст. 27 ЦПК України).
Відповідно до ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Як роз'яснено у п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Із відповіді №1959832 від 31.10.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 08.12.2022 року знятий з реєстрації за адресою АДРЕСА_1 .
Із відповіді №1959833 від 31.10.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 22.04.2014 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Разом з тим, у прохальній частині заяви про видачу судового наказу заявник просить стягнути солідарно з боржників заборгованість за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, з отриманої судом інформації вбачається, що жоден із боржників не зареєстрований за адресою, яка зазначена в заяві про видачу судового наказу.
Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги, що ЛКП «Магістральне» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про солідарне стягнення заборгованості з боржників, а не до кожного з них окремо, приходжу до висновку, що у зв'язку з отриманням судом інформації, згідно якої один з боржників за зазначеною в заяві адресою не зареєстрований, суд позбавлений права видати судовий наказ про стягнення заборгованості з боржників солідарно.
Отже, із заяви не вбачається виникнення грошової вимоги до боржників, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу за заявою Львівського комунального підприємства «Магістральне» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за отримані житлово-комунальні послуги.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
При цьому, необхідно роз'яснити стягувачу, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків, а також не позбавляє можливості стягувача звернутись із вказаними вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Керуючись ст. ст. 161-167, 258, 260, 353, 354 ЦПК України,-
У видачі судового наказу за заявою Львівського комунального підприємства «Магістральне» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за отримані житлово-комунальні послуги - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Роз'яснити учасникам справи, що у разі невручення ухвали суду у день її складення, вони мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення учаснику. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).
Суддя: Баран О.І.