Житомирський апеляційний суд
Справа №289/408/25 Головуючий у 1-й інст. Мельник О. В.
Категорія 39 Доповідач Павицька Т. М.
03 листопада 2025 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого Павицької Т.М.,
суддів Талько О.Б., Шевчук А.М.,
за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №289/408/25 за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Клименюка Андрія Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 13 серпня 2025 року, постановлену під головуванням судді Мельника О.В. в м. Радомишль,
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Клименюк А.М. та просила визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 24.07.2025 ВП № 78691106. Скаргу обґрунтовано тим, що на примусовому виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження № 78691106, відкрите на підставі виконавчого листа № 289/408/25, виданого 09 липня 2025 року Радомишльським районним судом Житомирської області. Постановою приватного виконавця від 24.07.2025 накладено арешт на кошти боржника, внаслідок чого, арештовано рахунок боржника, відкритий в АТ «Ощадбанк», на який надходить її заробітна плата. Вважає, що рахунки які передбачені для виплати заробітної плати, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається. Заявник зверталася до приватного виконавця із заявою про скасування арешту, проте письмової відповіді не отримала. Приватний виконавець повідомив лише в телефонному режимі про відмову в задоволенні скарги. У зв'язку із викладеним просила визнати неправомірними дії приватного виконавця та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 24.07.2025 у ВП № 78691106.
Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 13 серпня 2025 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати, скаргу задовольнити. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ухвала є незаконною, необґрунтованою, постановлена з порушенням норм матеріального права та процесуального права, є частково не обґрунтованою і є не об'єктивною, висновки суду такими, що не відповідають обставинам справи та наданим суду доказам, ці докази не перевірені, не досліджені і даремно прийняті як підставу для прийняття незаконних рішень. Зазначає, що в обґрунтування вимог скарги скаржник вказував, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Клименюка А.М. знаходиться виконавче провадження № 7861106 по примусовому виконанню виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансової компанії «Фінтраст Капітал» коштів. Приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Клименюком А.М. винесено постанову про арешт коштів боржника від 27.07.2025 ВП № 78691106. ОСОБА_1 просила приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Клименюка А.М. зняти арешти з її рахунку № НОМЕР_1 у Житомирському обласному управлінні АТ «Ощадбанк», у виконавчому провадженні № 7861106 на виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансової компанії «Фінтраст Капітал» коштів, у зв'язку з надходженням на цей рахунок коштів із заробітної плати та на підставі виконавчого провадження накладено арешт на банківський рахунок на який зараховується заробітна плата. Належним чином завірена копія повідомлення № 93 від 25.07.2025 Житомирського обласного управління АТ «Ощадбанк» про надходження заробітної платні на вказаний рахунок міститься в матеріалах справи та надавалася суду. Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 13.08.2025 № 289/408/25, вказано, що повідомлень від банківських установ про наявність у боржника рахунків зі спеціальним режимом використання у матеріалах справи відсутні. Також, ОСОБА_1 доказів на підтвердження того, що її рахунок, на який було накладено арешт, має спеціальний режим використання, не надано. Хоча, арешт накладеного на всі рахунки приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Клименюком А.М. Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 916/73/19. При цьому, п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту є військовий стан в Україні та виконання боржником військового зобов'язання перед державою шляхом проходження військової служби. За змістом ч. 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Накладення арешту на грошові кошти, за рахунок яких здійснюється виплата заробітної плати, є неправомірним. У відповідності до заяви від 27.07.2025 р. (направленої у мережі вайбер на адресу приватного виконавця по його вимозі) просили приватного виконавця Клименюка А.М. зняти арешт з банківського рахунку НОМЕР_1 відкритого у Житомирському обласному управлінні АТ «Ощадбанк» на який надходить заробітна плата. Приватний виконавець Клименюк А.М. повідомив, що не буде знімати арешти з зарплатного рахунку у телефонному режимі та повідомить зазначене суд у разі необхідності. Також, наполіг у знятті вказаного арешту в судовому порядку.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Встановлено, що заочним рішенням Радомишльського районного суду від 15.05.2025 року у справі № 289/408/25 стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 66550,35 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн та судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
На підставі вищевказаного судового рішення, Радомишльським районним судом Житомирської області 09 липня 2025 року видано виконавчий лист № 289/408/25.
Приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Клименюк А.М. відкрито виконавче провадження № 78691106.
Постановою приватного виконавця від 24.07.2025 накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_1 .
Із довідки, виданої АТ «Ощадбанк» № 93 від 25.07.2025 року вбачається, що станом на 25.07.2025 року ОСОБА_1 має відкритий в ТВБВ № 10005/01 філії Житомирського обласного управління АТ «Ощадбанк» зарплатний рахунок. Картку реквізитів для проведення операцій поповнення карткового рахунку АТ «Ощадбанк».
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції дійшов висновку, що приватний виконавець у постанові від 24.07.2025 року зазначив, що арешт накладається на грошові кошти, які містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 87370,02 грн. Отже, державним виконавцем при винесенні вказаної постанови не було порушено вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Перевіряючи законність оскаржуваної ухвали, колегія суддів враховує наступне.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
В порядку визначеному ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (стаття 447-1 ЦПК України).
У відповідності до пункту «а» частини першої статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Згідно ст.448 ЦПК скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Скарга повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається скарга;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
4) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
У відповідності до ч.1 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.
Пунктом 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз'яснено, що згідно зі ст. 26 ЦПК України сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, - як заінтересовані особи. Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 386 ЦПК України, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі як заінтересованої особи залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.
Близьких за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 09 лютого 2022 року у справі №569/18319/20 (провадження №61-13694св21) та від 20 липня 2022 року у справі №213/3685/20 (провадження №61-2074св22).
Згідно з частинами першою, другою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь, чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Звертаючись до суду зі скаргою ОСОБА_1 , як заінтересовану особу залучила приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Клименюка А.М
Проте, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», як стягувача та як учасника виконавчого провадження не було залучено до участі у даній справі.
За змістом висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16 (провадження №11-377апп18), пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Отже, вказані обставини свідчать про необхідність надання стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» можливість прийняти участь у розгляді даної справи в суді першої інстанції. Інакший підхід міг би розцінюватись як обмеження особи у доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Проте, під час розгляду скарги у суді першої інстанції ОСОБА_1 та її представник не зверталися до суду з клопотанням щодо залучення до участі у справі, стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», а суд першої інстанції фактично прийняв рішення про права, свободи, інтереси та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі.
За нормами ЦПК України, апеляційний суд не наділений повноваженнями щодо залучення до участі у справі осіб, які не брали в ній участь в суді першої інстанції.
Відповідно до приписів частини 4 статті 367 ЦПК України, яка регламентує межі розгляду справи судом апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У зв'язку із тим, що за відсутності залучення до участі у розгляді справи стягувача, як це передбачено приписами частини 1 статті 450 ЦПК України, вона не може бути вирішена по суті, відповідно до норм права, які регламентують спірні правовідносини, незалежно від того, якими фактичними обставинами та правовими нормами вона обґрунтовувалась.
Роз'яснити скаржниці, що відмова у задоволенні скарги не позбавляє ОСОБА_1 права повторно звернутися до суду з аналогічною скаргою, але із залученням до участі у справі всіх зацікавлених осіб.
При скасуванні ухвали суду із зазначених вище підстав, робити аналіз іншим доводам апеляційної скарги, колегія суддів вважає недоцільним, так як вони можуть стати предметом розгляду скарги при зверненні ОСОБА_1 до суду з аналогічною скаргою, але із залученням до участі у справі всіх зацікавлених осіб.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Оскільки ст. 374 ЦПК України не передбачено такого права апеляційного суду, як скасування ухвали з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, а тому ухвала підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення - про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 .
У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржуване рішення змінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
Судові витрати залишити за сторонами, оскільки судом апеляційної інстанції змінено лише мотиви відмови у задоволенні позову, тому питання перерозподілу судових витрат не вирішується апеляційним судом.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 13 серпня 2025 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04 листопада 2025 року.
Головуючий
Судді