Справа № 161/14112/25 Провадження №33/802/710/25 Головуючий у 1 інстанції:Гринь О. М.
Доповідач: Денісов В. П.
03 листопада 2025 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 вересня 2025 року щодо нього,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 01 липня 2025 року, о 00:22 в м. Луцьк по вул. Рівненська 48А керував тз DAF XF460 FT д.нз. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані як порушення вимог п.2.9А Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову судді незаконною. Вказує на те, що дійсно 01 липня 2025 року він припаркував вантажний автомобіль по вулиці Рівненській, оскільки до ранку мав чекати на загрузку товару, і під час стоянки випив близько 150 грам горілки, після чого до його автомобіля під'їхали працівники поліції. Посилається на те, що на пропозицію поліцейських пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, однак з результатом такого огляду він не був згідний, при цьому поліцейський не запропонував йому пройти такий огляд в медичному закладі. Просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином та завчасно повідомлявся про час, дату та місце проведення апеляційного розгляду, що підтверджується телефонограмою від 20.10.2025, яка міститься у матеріалах справи (а.с.22).
Жодних клопотань про відкладення апеляційного розгляду від нього не надходило, а тому відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП, його неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Так, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об'єктивно стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 377604 від 01 липня 2025 року складеного щодо ОСОБА_1 за порушення вимог п.2.9А ПДР (а.с.1), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка що не відповідає обстановці, а також результат огляду: 2,10‰ (а.с.6), роздруківками технічного приладу «Drager», згідно яких у ОСОБА_1 виявлено алкогольне сп'яніння 2,10‰ (а.с.4,5), відеозаписом з відео реєстратора та бодікамери працівника поліції (а.с.10), а також іншими матеріалами справи.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, п.2.9 «а» ПДР забороняє водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає за ч.1 ст.130 КУпАП.
Процедура проведення огляду на визначення в особи стану алкогольного сп'яніння повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання.
Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
А тому, оскільки на місці зупинки транспортного засобу у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка що не відповідає обстановці (а.с.6), працівник поліції мав право запропонувати йому пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп'яніння.
В той час, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, під час проходження проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, або такий огляд проводиться у присутності двох свідків
Згідно приписів частини 3 цієї статті КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п.7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Зазначені нормативно-правові акти дають зробити висновок, що для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров'я є дві підстави, а саме незгода водія на проведення огляду на стан сп'яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та незгода водія з його результатами.
Відеозаписи, які містяться у матеріалах справи та перегляд їх змісту вказують на те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння зафіксовано належним чином (а.с.10).
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що матеріалами справи не зафіксовано факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , а також момент зупинки транспортного засобу, оскільки такі доводи є необґрунтованими та повністю спростовуються наявними в матеріалах доказами.
Як вбачається з відеозапису з відео реєстратора службового автомобіля, працівники поліції рухаються на транспортному засобі за автомобілем марки тз DAF XF460 FT д.н.з. НОМЕР_1 . Після зупинки вказаного автомобіля з місця водія вийшов саме ОСОБА_1 (а.с.10).
Крім того, згідно відеозапису з бодікамери поліцейського, після зупинки транспортного засобу шляхом застосування проблискових маячків, поліцейський підійшов до водія ОСОБА_1 , який вийшов з автомобіля зі сторони водія. В подальшому під час спілкування з ОСОБА_1 поліцейський виявив у нього ознаки алкогольного сп'яніння та запропонував пройти огляд за допомогою технічного приладу, на таку пропозицію ОСОБА_1 погодився, під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 повідомив, що вживав пиво, а також неодноразово просив поліцейських вимкнути бодікамери. Після проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння результат огляду становив 2,10‰, при цьому ОСОБА_1 погодився з результатом огляду (а.с.10).
Також переглядом відеозапису з бодікамер працівників поліції встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння зафіксовано безперервною відео фіксацією (а.с.10).
Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.
Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
При накладенні адміністративного стягнення, місцевий суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 вересня 2025 року щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.П. Денісов