Справа №461/7495/25
27 жовтня 2025 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді - Романюка В.Ф.,
з участю: секретаря судового засідання - Салика С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 19390819, адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу за кредитним договором, -
Позивач Акціонерне товариство «Ідея Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 158871,91 грн., а також 3028 грн. судового збору.
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 02.02.2024 р. між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та відповідачем було укладено договір кредиту №М75.33973.010695639.
Згідно кредитного договору відповідач отримав кредит в розмірі 132700 грн. зі сплатою 74,99% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів. Позивач повність виконав свої зобов'язання згідно Кредитного договору, що підтверджується видатковими касовими (меморіальними) ордерами.
Проте, відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані інші платежі за кредитним договором. Останній платіж відповідачем здійснено 30.06.2025 р.
Сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 16.07.2025 р. становить 158871,91 грн. Вказана заборгованість відповідача підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_2 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 16.07.2025 р.
Відтак, у зв'язку із невиконанням умов кредитного договору, на адресу відповідача банком направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань від 04 червня 2025 року. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов'язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги Банком будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора.
Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 15 вересня 2025 року у справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 08 жовтня 2025 р. на 09 год. 10 хв.
07 жовтня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Романової Л.В. надійшла заява про передачу цивільної справи за підсудністю, тобто за місцем реєстрації відповідача. Мотивуючи тим, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , тому дана справа повинна розглядатися Кам'янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області.
Ухвалою від 08 жовтня 2025 року у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Романової Л.В. про передачу за підсудністю цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором відмовлено.
Ухвалою суду від 08 жовтня 2025 року через неявку осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи відкладено на 27 жовтня 2025 року на 14 год. 00 хв.
24 жовтня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Романової Л.В. через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення. Зазначає, що відповідач сплачувала грошові кошти на погашення отриманого кредиту протягом певного періоду, в подальшому сплачувати грошові кошти не мала можливості. Як вбачається із виписки розрахунку оплати заборгованості по кредиту за період з 01.01.2000 по 16.07.2025 року, ОСОБА_1 за період з 02.02.2024 року по 30.06.2025 року проведено оплату на погашення кредиту в сумі 87885,93 гривень. Однак, із зазначеної суми оплати відповідачем, на погашення простроченої суми кредиту (тіла кредиту) позивачем зараховано лише 27126,14 гривень, решту суми - 60759,79 гривень зараховано на оплату процентів, що практично майже втричі перевищує суму погашеної заборгованості по кредиту. Відповідач вважає, що встановлюючи для неї фіксовану відсоткову ставку 74,99 % річних, позивачем були порушені її права як споживача. Вважає, що зазначений позивачем розмір простроченої заборгованості за сумою відсотків у розмірі 53298,05 гривень
може бути зменшений судом до розміру 10000,00 гривень.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, оскільки згідно позовної заяви просить суд проводити розгляд справи у його відсутності, позов підтримує та просить задоволити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце проведення судового засідання, що стверджується наявним матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд встановив, що 02.02.2024 р. між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та відповідачем було укладено договір кредиту №М75.33973.010695639, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 132700 грн., зі сплатою 74,99% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
За змістом статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов'язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності).
Статтями 2, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», передбачена така форма витрат, як плата за обслуговування кредиту, яка визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким із моменту укладення договору.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання згідно умов кредитного договору, що підтверджується копіями меморіальних ордерів. Однак, відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки та комісію, та інші платежі за кредитним договором.
Як вбачається із наявної у матеріалах справи виписки з особового рахунку по кредитному договору, останній платіж ОСОБА_1 по кредитному договору здійснено 30.06.2025 р.
У зв'язку із невиконанням умов кредитного договору утворилась заборгованість за договором №М75.33973.010695639 від 02.02.2024 року, яка згідно довідки - розрахунку заборгованості станом на 16.07.2025 року становить 158871,91 грн. та складається із наступного: прострочений борг 105573,86 грн. та прострочені проценти 53298,05 грн.
У зв'язку із невиконанням умов кредитного договору, 04 червня 2025 року на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями списків про згрупування поштових відправлень. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов'язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги до ОСОБА_1 будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора. Однак, ОСОБА_1 належним чином не відреагувала на вимогу та зобов'язання за вищезгаданим договором кредиту не виконала.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до вимог ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Враховуючи, що між сторонами було досягнуто згоди за істотними умовами спірного кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим цей договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч. ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).
Згідно з положеннями ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Порушенням зобов'язання, згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За приписами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Кредитним договором між банком та позичальником чітко визначені умови відповідальності за повне або часткове невиконання сторонами умов договору.
У відповідності до вимог ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, на підтвердження своїх вимог позивачем долучено до матеріалів справи: договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Ідея Банк», що розміщений на офіційному веб-сайті банку; належним чином засвідчену копію договору кредиту та страхування №М75.33973.010695639 від 02.02.2024 року з додатками; паспорт споживчого кредиту №М75.33973.010695639 від 02.02.2024 року, належним чином засвідчені копії меморіальних договорів по видачі кредиту; виписку з особового рахунку по кредитному договору відповідача; довідку-розрахунок кредитної заборгованості; належним чином засвідчену копію вимоги про усунення порушень кредитних зобов'язань; докази направлення вимоги ОСОБА_1 .
Згідно п. 1.2. - 1.4. вказаного кредитного договору, банк надає відповідачу кредит у розмірі 132700,00 грн. із фіксованою процентною ставкою у розмірі 74,99% річних строком кредиту на 24 місяців.
Щодо стягнення заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 53298,05 грн. за період користування кредитними коштами на користь Позивача, суд зазначає, що ці проценти нараховані відповідно до умов кредитного договору за фактичний час користування кредитними коштами в межах встановленого строку кредитування та не є штрафними санкціями.
Підписуючи договір, відповідач погоджувалася на укладання договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів. У даному випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку.
Відтак, суд вважає, що позов є підставним, оскільки встановлено, що дійсно ОСОБА_1 прострочив погашення поточних платежів кредиту та нарахованих відсотків, належним чином не повертає отриманий кредит, не виконує взятих на себе за договором зобов'язань, відповідач не надав суду жодних доказів на спростування вимог позивача, а тому позов необхідно задоволити.
Також, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 3028 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 4, 526, 530, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 81, 128, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 280, 351-355 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 19390819, адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу за кредитним договором, - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 19390819, адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11) заборгованість за кредитним договором в розмірі 158871,91 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 19390819, адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11) судовий збір у розмірі 3028 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Романюк В. Ф.