Справа № 761/42660/25
Провадження № 3/761/8482/2025
04 листопада 2025 року м. Київ
Суддя Шевченківського районного суду м. Києва Глянь О.С., розглянувши матеріал, якій надійшов з Головного управління ДПС у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , дата народження, адреси зареєстрованого та фактичного місця проживання у протоколі не вказані, головного бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю «Медичні індивідуально оптимальні технології» (ЄДРПОУ 41983577), РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 4305/Апр/26-15-07-04-01 від 22.09.2025 за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Медичні індивідуально оптимальні технології» встановлено, головний бухгалтер ОСОБА_1 вчинила порушення ведення податкового обліку, а саме ТОВ «Медичні індивідуально оптимальні технології» порушено вимоги п. 4 та п. 5 наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Положеннями частини другої статті 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з положеннями статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Однак, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , у ньому відсутні відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, які є необхідними для встановлення особи, а саме дата його народження, місце реєстрації та проживання.
У протоколі також зазначено, що ОСОБА_1 є головним бухгалтером ТОВ «Медичні індивідуально оптимальні технології».
Разом із цим, матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження повноважень ОСОБА_1 , що, відповідно, позбавляє можливості суд перевірити чи є остання суб'єктом відповідальності за інкриміноване їй правопорушення, зокрема, чи несе вона відповідальність за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а з огляду на санкцію ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - стягнення якого саме розміру має бути щодо неї застосовано.
За змістом частини першої статті 163-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, в тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у відсутності податкового обліку; порушенні керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподанні або несвоєчасному поданні аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Всупереч вказаним вимогам чинного законодавства України, у складеному відносно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено у чому конкретно полягає порушення, яке йому інкримінується, а посилання на наказ Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» не розкриває суті конкретного порушення, яке ставиться у вину, чим порушується право останнього на захист.
Уповноважена особа, що складала протокол, обмежилась лише загальними фразами, не зазначивши обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, суть самого правопорушення (дії або бездіяльність та в чому полягають) з посиланням на норму спеціального Закону.
З огляду на встановлені вище обставини протокол про адміністративне правопорушення не містить викладення об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, із викладом фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку суд може встановити наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, його винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, суд звертає увагу на те, що дані про подію є істотними складовими формулювання обставин правопорушення, що ставляться у вину особі та є частинами складу адміністративного правопорушення, що відповідно, підлягає обов'язковому доказуванню.
Незважаючи на те, що в силу положень статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення підлягає оцінці в якості одного з джерел доказів у справі про адміністративне правопорушення, за своєю юридичною природою цей процесуальний документ є єдиною підставою для розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення (за винятком визначених законом випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається), за аналогією з обвинувальним актом у кримінальному провадженні.
Вбачається, що складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення містить посилання на акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки.
Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків.
Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
З урахуванням викладеного, у суду відсутні підстави зробити висновок про те, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а саме порушила порядок ведення податкового обліку,.
Відповідно до положень частини третьої статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на обставини, встановлені під час судового розгляду, за відсутності переконливих доказів про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, дослідивши всі зібрані докази, що містяться у справі, керуючись ст.ст. 33-35, 163-1, 247, 251, 252 КУпАП, суд, -
Закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.С. Глянь