Єдиний унікальний номер №943/1715/25
Провадження №1-кп/943/177/2025
04 листопада 2025 року м. Буськ
Буський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
за участю обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Буську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141210000385 від 22 серпня 2025 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чаниж Буського району Львівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , пенсіонера за віком, раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, -
22.08.2025 року близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в кварталі №13, виділу №14, неподалік села Гаївське Золочівського району Львівської області Буського ДЛГП «Галсільліс», що відноситься до території природно-заповідного фонду, а саме заказник місцевого значення «Гаївське», умисно, за допомогою ручної сокири із руків'ям чорного та зеленого кольорів, без маркувань, шляхом зрубування, відокремив від кореня одне дерево породи «Граб звичайний», загальною кубомасою 0,042 кубічних метри, вартістю 4 424,00 грн., не маючи на це жодних дозвільних документів, внаслідок чого Буській міській раді Золочівського району Львівської області та навколишньому природному середовищу завдано істотну шкоду в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив незаконну порубку дерев на території природно-заповідного фонду, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 246 КК У країни.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердивши розуміння ним пред'явленого обвинувачення та не оспорив наведених в обвинувальному акті фактичних обставин правопорушення, пояснивши, що він дійсно близько обіду, точної дати та години не пригадує, в серпні 2025 року, взявши із собою сокиру, пішов до лісового масиву «Гаївське» між населеними пунктами: с. Заводське - с. Чаниж, де є знак «заповідне урочище», де він сокирою зрубав на корені одне дерево породи «Граб», де його відразу затримав працівник лісу та викликав працівників поліції на місце події. У вчиненому він щиро розкаюється та просить суд його суворо не карати, оскільки він добровільно відшкодував завдані збитки, зробив для себе відповідні висновки та запевнив суд, що більше такого не повториться.
Ураховуючи те, що обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, ним, як і іншими учасниками судового провадження не оспорюються обставини, викладені в обвинувальному акті та судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення його у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.
Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, повністю та об'єктивно доведена. Відтак, суд вважає, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 246 КК України, оскільки він вищевказаними своїми діями вчинив незаконну порубку дерев на території природно-заповідного фонду, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 246 КК України.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим (ч. 3 ст. 246 КК України), згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним діяння, яке є нетяжким злочином, його наслідки, фактичні обставини кримінального провадження, мотиви та форму вини, обстановку вчинення злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий та посередньо характеризується за місцем свого проживання. У вчиненому щиро розкаявся та добровільно відшкодував завдані збитки, що їх суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання відповідно до вимог ст. 66 КК України. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , у відповідності до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відтак, ураховуючи наведене, суд вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід обрати у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 246 КК України, що буде необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових правопорушень.
Частиною другою статті 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності та є пенсіонером за віком, повністю визнав свою вину, наявність двох пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що він може виправитись без відбування покарання, а тому слід застосувати ст. 75 КК України, згідно якої ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
Процесуальних витрат на залучення експерта в указаному кримінальному провадженні не має, цивільний позов не заявлено.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області від 26.08.2025 року на речові докази, слід скасувати.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 100, 124, 174, 349, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 246 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України, у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення цього вироку.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області від 26.08.2025 року.
Речові докази:
- одне зрубане сокирою дерево з гіллям породи «Граб звичайний», довжиною 12 м., товщиною в старшій (нижній) частині 11 см., що передано на відповідальне зберігання в Буське ДЛГП «Галсільліс» (Львівська область, Золочівський район, смт Олесько, вул. Замкова, 10А), - конфіскувати в дохід держави;
- одна ручна сокира із руків?ям чорного та зеленого кольорів без маркувань, яка упакована в сейф пакет №RAW0027294, яку передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів ВП №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області (Львівська область, Золочівський район, м. Буськ, вул. Київська, 3) - конфіскувати в дохід держави;
- один зріз пня (відземок), діаметром 13 см. (в верхній частині), висотою 17 см. та один зріз (старішої) нижньої частини стовбура дерева породи «Граб звичайний», діаметром 11 см. (в нижній частині), висотою 18 см., які передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів ВП №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області (Львівська область, Золочівський район, м. Буськ, вул. Київська, 3), - знищити.
Копію цього вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1