(заочне)
Справа №439/1634/25
Провадження № 2/439/711/25
04 листопада 2025 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Войтюк Т.Л.,
секретар судового засідання Полінчук С.-Е.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Броди цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (позивач), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитними договорами в сумі 35 886,46 грн.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що19.04.2021 року між ТОВ «ФК «Центр Фінансових Рішень» та відповідачем було укладено кредитний договір №1745361109. 20.09.2021 року між ТОВ «ФК «Центр Фінансових Рішень» та АТ «Таскомбанк» укладено договір факторингу №200921 від 20.09.2021 року, згідно якого ТОВ «ФК Центр Фінансових Рішень» передало АТ «Таскомбанк», а останній прийняв на умовах зазначених в договорі право вимоги до боржників. 26.06.2024 року між АТ «Таскомбанк» та позивачем укладено договір факторингу №НІ/11/20-Ф, згідно якого позивач отримав право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1745361109 на загальну суму 12 416,61 грн, з яких: 6702,02 грн - заборгованість по тілу кредиту; 1421,15 грн - заборгованість по відсоткам; 4293,44 грн - заборгованість по комісії; 0,00 грн - пеня/штрафи.
Окрім цього, між АТ «Таскомбанк» та відповідачем 26.06.2019 року було укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №002/6589359-СК. 26.06.2024 року між АТ «Таскомбанк» та позивачем укладено договір факторингу №НІ/11/20-Ф, згідно якого позивач отримав право грошової вимоги до відповідача за договором комплексного банківського обслуговування №002/6589359-СК на загальну суму 7115,38 грн, з яких: 4177,86 грн - заборгованість по тілу кредиту; 2937,52 грн - заборгованість по відсоткам; 0,00 грн - заборгованість по комісії; 0,00 грн - пеня/штрафи.
Також, 10.01.2022 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем укладено кредитний договір №211059. 29.02.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та позивачем укладено договір факторингу №29022024 згідно якого позивач отримав право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №211059 в розмірі 8901,47 грн, з яких: 4040,38 заборгованість за основною сумою боргу; 4861,09 грн - заборгованість за відсотками.
28.12.2021 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір позики №74562154. 14.06.2021 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу №14/06/21 згідно якого позивач отримав право грошової вимоги до відповідача на суму 7453,00 грн згідно реєстру боржників №11 від 27.10.2023 року, з яких 2947,29 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 4505,71 грн - заборгованість за відсотками.
Позивач зазначає, що всупереч умовам договорів відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попередніх кредиторів. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Бродівського районного суду Львівської області від 27.08.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначене судове засідання у справі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак у позовній заяві зазначив, що просить розгляд справи здійснювати у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
В судове засідання відповідач повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав і представник позивача не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, таким чином суд проводить розгляд справи згідно ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою представника позивача.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 19.04.2021 року ТОВ «ФК «Центр Фінансових Рішень» та відповідачем було укладено кредитний договір №1745361109. Згідно п.1.2 кредит надається позичальнику в сумі 17 949,00 грн строком на 18 днів. Пунктом 1.4. встановлено, що позичальник доручає кредитодавцю сплатити, за рахунок отриманого кредиту: 15000,00 грн - надання кредиту ОСОБА_1 ; 600,00 грн - страховий платіж; 1350,00 грн - оплата страхового платежу за договором страхування; 600,00 грн -оплата за електронний ключ доступу до додатку «Support.UA»; 399,00 грн - оплата за електронний ключ доступу до додатку «Radar.Sereen».
Згідно паспортну кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» №5361109, вбачається, що згідно п.4. тип кредиту - кредит, сума кредиту - 17949,00 грн, строк кредиту - 18 днів. Пунктом 5 встановлено, що процентна ставка при наданні кредиту - 0,00%, щомісячні проценти - 2,99%, загальні проценти - 9,99%, загальні витрати за кредитом - 11136,62 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк користування - 29085,62 грн, реальна річна процентна ставка - 91,21%.
Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 власноручним підписом.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №1745361109 від 19.04.2021 року за період з 26.06.2024 року по 31.07.2025 року, загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 12416,61 грн, з яких: 6702,02 грн - заборгованість по тілу кредиту; 1421,15 грн - заборгованість по відсоткам; 4293,44 грн - заборгованість по комісії; 0,00 грн - пеня/штрафи.
20.09.2021 року ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «Таскомбанк» уклали договір факторингу №200921, згідно з яким АТ «Таскомбанк» за грошову суму отримав право вимоги до боржників.
Відповідно до п. 2.1. договору факторингу №200921 від 20.09.2021, перелік позичальників, підстави виникнення Права вимоги до позичальників, сума боргу на дату відступлення прав вимоги та інші дані зазначаються в Реєстрі прав вимогн, який формується згідно з додатком № 1 та є невід'ємною частиною цього договору.
Пункт 2.3. цього договору регламентує, що відступлення прав вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за кредитними договорами, договорами поруким та їх перехід від клієнта до фактора відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру пав вимог згідно додатку № 2 до цього договору, але не раніше оплати фактором суми зазначеної в п. 3.1. договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно боргу та набуває всі права вимоги визначені цим договором та всі права вимоги за договором поруки. Сторони підписують Акт прийому-передачі Реєстру прав вимог в день здійснення оплати суми фінансування згідно п. 3.1. цього договору. Підписаний сторонами та скіплений їх печатками Акт прийому передачі Реєстру прав вимог - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимог та є невід'ємною частиною цього договору.
Окрім цього, ОСОБА_1 заповнив заяву договір про приєднання до Публічної позиції АТ «Таскомбанка» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №002/6589359-СК.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту за карткою «Велика П'ятірка» встановлено наступне: тип кредиту - кредитна лінія, сума/ліміт кредиту - від 0 грн до 100 000,00 грн, строк кредитування - 12 місяців, пільгова процента ставка - 0,00001%, базова процентна ставка - 43,2% річних, загальні витрати за кредитом - 2307,95 грн впродовж 12 місяців на прикладі 10000,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк - 12307,95 грн впродовж 12 місяців на прикладі 10000,00 грн.
Кредитний договір підписний відповідачем власноручним підписом.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №002/6589359-СК від 26.06.2019 року за період 26.06.2024 року по 31.07.2025 року, загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить7115,38 грн, з яких: 4177,86 грн - заборгованість по тілу кредиту; 2937,52 грн - заборгованість по відсоткам; 0,00 грн - заборгованість по комісії; 0,00 грн - пеня/штрафи.
26.06.2024 року між АТ «Таскомбанк» та позивачем укладено договір факторингу №НІ/11/20-Ф, відповідно до якого позивачу перейшло право вимоги до відповідача за кредитними договорами. Факт укладення договору підтверджується актом прийому-передачі Реєстру прав вимоги від 26.06.2024 року та платіжною інструкцією №21522 від 26.06.2024 року призначення: оплата за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу №НІ/11/20-Ф від 26.06.2024 року.
Відповідно до реєстру прав вимоги до договору факторингу №НІ/11/20-Ф від 26.06.2024, позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №1745361109 на загальну суму 12416,61 грн, з яких: 6702,02 грн - заборгованість по тілу кредиту; 1421,15 грн - заборгованість по відсоткам; 4293,44 грн - заборгованість по комісії; 0,00 грн - пеня/штрафи.
Згідно з реєстром прав вимоги до договору факторингу №НІ/11/20-Ф від 26.06.2024, позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №002/6589359-СК на загальну суму 7115,38 грн, з яких: 4177,86 грн - заборгованість по тілу кредиту; 2937,52 грн - заборгованість по відсоткам; 0,00 грн - заборгованість по комісії; 0,00 грн - пеня/штрафи.
10.01.2022 року ТОВ «Селфі Кредит» та відповідач уклали договір №211059 про надання споживчого кредиту. Відповідно до умов договору п.1.1. укладення договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС. П.1.2. Товариство надає кредит у гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування, ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Пунктами 1.3.-1.8. тип кредиту - кредит, сума кредиту - 5555,56 грн, строк кредиту - 22 тижні, процентна ставка - 10% одноразова від загальної суми кредиту, та 0,70% - в день та застосовується з другого дня, мета кредиту - споживчі потреби, орієнтовна реальні річна процентна ставка - 6194,28% річних, орієнтовна загальна вартість кредиту - 12061,08 грн. П.2.1. встановлено, що кошти надаються в сумі 5000.00грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем та в сумі 555,56 грн на користь Товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом.
Відповідно до Таблиці обчислення вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору № 211059, вартість кредиту становить 12061,08 грн, процентна ставка за рік становить 6194,28%.
Кредитний договір, додаток № 1 до договору, паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором К553 10.01.2021
Згідно з довідкою №1-0807 від 08.07.2025 року ТОВ «Універсальні платіжні рішення»встановлено, що 10.01.2022 09:11:03 на карту НОМЕР_2 зараховано 5000,00грн, номер транзакції в системі iPay.ua - 130216708 .
Відповідач умови кредитного договору не виконував, у нього утворилася заборгованість, яка відповідно до розрахунку заборгованості за договором №211059 від 10.01.2022 року станом на 29.02.2024 року, становить 8901,47 грн, з яких: 4040,38 грн заборгованість за тілом кредиту, 4861,09 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом.
29.02.2024 року між позивачем та ТОВ «Селфі Кредит» укладено договір факторингу №29022024, згідно з яким позивач отримав право вимоги до боржників.
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу № 29022024 від 29.02.2024, укладеного між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», останній прийняв Реєстр боржників, та став кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
Згідно Реєстру боржників №2 до договору факторингу №29022024 від 29.02.2024 року Позивач набув право вимоги до Відповідача по кредитному договору № 211059 на суму 8901,47 грн, з яких: 4040,38,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргі, 4861,09 грн - сума заборгованості за відсотками.
Платіжною інструкцією № 20972 від 05.03.2024, підтверджується оплата за відступлення права вимоги по договору факторингу № 29022024 від 29.02.2024.
26.12.2021 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики №74562154.
Відповідно до умов договору, позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строку, для задоволення власних потреб, шляхом їх власного перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики протягом строку позики. Згідно з п.2. сума позики становить 8650,00 грн, строком на 64 дні,процентна ставка на день становить 1,50%(протягом строку дії договору), процентна ставка за понадстрокове користування становить 2,70%, пеня становить 2,70% на день, орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 20975,84%, орієнтовна загальна вартість позики становить 14807,88 грн.
Кредитний договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
14.06.2021 року між позивачем та ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір факторингу №14/06/21, згідно якого до позивача перейшло право вимоги до боржників. Окрім цього, між позивачем та ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» укладено додаткову угоду №2 від 28.07.2021 року, додаткову угоду №7 від 13.06.2022 року, додаткову угоду №12 від 27.10.2023 року.
На підтвердження виконання п. 1.2. Договору факторингу№14/06/21 вказує акт прийому-передачі реєстру боржників №11 від 27 жовтня 2023 року за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року.
На підтвердження оплати за договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року позивач надав платіжну інструкцію №20397 від 31.10.2023 року призначення платежу: плата за відступлення права вимоги згідно додаткової угоди №12 від 27.10.2023 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року.
Відповідно до реєстру боржників №11 від 27.10.2023 року встановлено, що позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором позики №74562154 на суму 7453,00 грн, з яких 2947,29 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 4505,71 грн - заборгованість за відсотками.
Заборгованість відповідача, згідно з Розрахунком заборгованості за договором позики №74562154 від 28.12.2021 року за період з 27.10.2023 року по 31.07.2025 року становить 7453,00 грн, з яких 2947,29 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 4505,71 грн - заборгованість за відсотками.
У зв'язку із невиконанням відповідачем узятих на себе зобов'язань, позивач звернувся до суду. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд встановив, що між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань, які регулюються такими нормами законодавства.
Згідно з ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовій формі (ст.205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, щодоговір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ч.1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст.1055ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У ст.3Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 Закону).
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно із п.6 ст.11 вищезазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про електрону комерцію»якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За правилами ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно з ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Водночас, статтею 13 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Положеннями ч. 2 ст. 41, ст. 49 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом: 1) надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок; 2) надання надавачем платіжних послуг з ініціювання платіжної операції платіжної інструкції платника надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника на підставі наданої платником цьому надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції; 3) надання платником платіжної інструкції та готівкових коштів для виконання платіжної операції, у тому числі за допомогою платіжного пристрою; 4) використання користувачем платіжного інструменту для виконання платіжної операції; 5) надання платником, що є власником електронних грошей, платіжної інструкції, у тому числі шляхом використання платіжного інструменту, емітенту електронних грошей щодо виконання платіжної операції з використанням електронних грошей; 6) надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту, в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи. Платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі. Платіжна операція з використанням електронних грошей вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на електронний гаманець отримувача.
За статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно з частиною 2 статті 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.
Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з частиною першою статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Застосовуючи до правовідносин зазначені норми права, суд дійшов такого висновку.
10.01.2022 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем виникли договірні відносини у зв'язку з укладенням договору про надання споживчого кредиту №211059.
Відповідач будучи вільним в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписав кредитні документи. Отже, сторонами договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом. Кредитодавець за вказаним договором виконав взяті на себе зобов'язання, натомість відповідач умови кредитного договору належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість.
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги по вказаному договору до відповідача ОСОБА_1 на підставі договору факторингу. Вказаний договір не визнаний недійсним, а тому до позивача перейшло право вимоги до відповідача на законних підставах.
Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань перед позивачем суду не надано, факт отримання кредиту не спростовано належними та допустимими доказами.
З наданого позивачем розрахунку заборгованість за кредитним договором №211059 від 28.12.2021 року, заборгованість відповідача за цим договором становить 8901,47 грн, з яких: 4040,38 грн заборгованість за основною сумою боргу; 4861,09 грн - заборгованість за відсотками.
Отже, в частині стягнення заборгованості за договором №211059 про надання споживчого кредиту у сумі 8901,47 грн позов підлягає до задоволення.
Щодо укладання кредитного договору №1745361109 від 19.04.2021 року між ТОВ «ФК «Центр Фінансових Рішень» та відповідачем, позивачем на підтвердження виникнення зобов'язань між сторонами до суду було надано: кредитний договір №1745361109 від 19.04.2021 року; паспорт кредиту №5361109; розрахунок заборгованості за кредитним договором №1745361109.
Кредитний договір, як і договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до умов кредитного договору №1745361109 від 19.04.2021, відповідач повинен був отримати у первісного кредитора кредит у безготівковій формі у загальному розмірі 17949,00 грн.
Суд зауважує, що у кредитному договорі не зазначено номер банківської картки або номер рахунку на який перераховуються кредитні кошти.
Доказів перерахування суми кредиту первісним кредитором за кредитним договором суду не надано.
З наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналогічні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц.
Окрім цього, позивач не підтвердив перехід права вимоги від первісного кредитора ТОВ «ФК «Центр Фінансових Рішень» до фактора АТ «ТАСКОМБАНК» по договору факторингу №200921 від 20.09.2021 року.
Доказів переходу прав вимоги по договору факторингу № 2009621 від 20.09.2021, а саме Акту прийому передачі реєстру прав вимоги, самого Реєстру прав вимоги до договору факторингу позивачем не надано.
Позивач не довів перехід до нього права вимоги до відповідача за кредитним договором № 1745361109 від 19.04.2021, оскільки не доведено перехід прав вимоги до відповідача від первісного кредитора до АТ «ТАСКОМБАНК».
Щодо укладання договору комплексного банківського обслуговування №002/6589359-СК від 26.09.2019 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та відповідачем, позивачем на підтвердження виникнення зобов'язань між сторонами справи до суду було надано: заяву-договір на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування №002/6589359-СК; паспорт споживчого кредиту «Велика П'ятірка»; розрахунок заборгованості за кредитним договором№002/6589359-СК.
Первинних документів, які б підтверджували надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів за договором комплексного банківського обслуговування №002/6589359-СК від 26.09.2019 позивач не надав, що позбавляє суд можливості оцінити докази на підтвердження заявлених позовних вимог, а розрахунок заборгованості за договором, складений позивачем не є підтвердженням такого.
При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Щодо укладання договору позики №74562154 від 28.12.2021 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем, позивачем на підтвердження виникнення зобов'язань між сторонами до суду було надано: договір позики №74562154 від 28.12.2021 року; договір факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року; укладено додаткову угоду №2 від 28.07.2021 року; додаткову угоду №7 від 13.06.2022 року; додаткову угоду №12 від 27.10.2023 року; акт прийому передачі реєстру боржників №11 від 27.10.2023 року; платіжна інструкція призначення: відступлення прав вимоги згідно додаткової угоди №12; реєстр боржників №11 від 27.10.2023 року; розрахунок заборгованості за договором позики №74562154 від 28.12.2021 року.
Як суд зазначав вище, кредитний договір, як і договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до умов договору позики №74562154 від 28.12.2021 відповідач повинен був отримати від первісного кредитора позику в сумі 8650,00 грн, шляхом перерахування на банківський картковий рахунок позичальника.
Доказів перерахування суми позики відповідачу первісним кредитором за договором позики суду не надано.
Доданий до позовної заяви розрахунки заборгованостей за договором позики №74562154 від 28.12.2021 року, не є належним доказом надання відповідачеві коштів оскільки є внутрішнім документом фінансової установи та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти у позику.
Вказані висновки суду ґрунтуються на правових позиціях викладених Верховним Судом у постановах від 29 січня 2020 року у справі № 755/18920/18 та від 13 травня 2020 року у справі №219/1704/17.
А тому, суд відмовляє у стягненні з відповідача заборгованості за кредитним договором №1745361109 від 19.04.2021 року, договором комплексного банківського обслуговування №002/6589359-СК від 26.09.2019 року, договором позики №74562154 від 28.12.2021 року.
Під час вирішення питання розподілу тягаря доведення судом підлягають до застосування правила частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, згідно з якими кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням наведеного, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд зобов'язаний власні процесуальні дії належним чином обґрунтувати (мотивувати), враховуючи при цьому, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Процес доведення полягає в обґрунтуванні того, що певні дії або події неодмінно мають своїми наслідками настання інших дій або подій, при цьому обставини вважатимуться встановленими за умови, що настання таких наслідків не є вірогідним, а є обов'язковим за таких обставин та за таких умов.
У постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 вказано, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.
Тобто, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
У підсумку суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за кредитним договором №211059 від 28.12.2021 року в сумі 8901,47 грн, з яких: 4040,38 грн заборгованість за основною сумою боргу; 4861,09 грн - заборгованість за відсотками.
Отже, позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов майнового характеру задоволено на 24,80 % (8901,47 /35886,46 х 100), то судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 750,94 грн (24,80 % від 3028,00 грн).
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №211059 від 28.12.2021 року в сумі 8901,47 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати пов'язані з оплатою судового збору, у розмірі 750,94 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Бродівським районним судом Львівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул.. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032, ЄРДПОУ:35625014.
Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 04 листопада 2025 року.
Суддя Т.Л. Войтюк