(заочне)
Справа №439/1339/25
Провадження № 2/439/609/25
03 листопада 2025 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області
у складі:
головуючого-судді: Петейчука Б.М.,
за участі: секретаря
судового засідання: Ковальчук Н.І.,
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалив таке рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до Бродівського районного суду Львівської області зі позовними вимогами до відповідача: ОСОБА_1 , в яких просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами позики в розмірі 35 367 (тридцять п'ять тисяч триста шістдесят сім) гривень 50 копійок.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач зазначає, що 10 червня 2023 року між ОСОБА_1 , як позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечним агентством необхідних кредитів», як позикодавцем було укладено кредитний договір за номером: 4427831, відповідно до якого позичальник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставив електронний цифровий підпис, із урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію».
Позивач зазначає, що свої зобов'язання за договором позики позикодавець виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору. Проте відповідач, який зобов'язався повернути кредитні кошти, не надав своєчасно позикодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов'язанням.
Позивач мотивує, що взяті на себе зобов'язання за Договором відповідач належним чином не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 35 367 (тридцять п'ять тисяч триста шістдесят сім) гривень 50 копійок, з яких: 9 600 (дев'ять тисяч шістсот) гривень заборгованості за тілом кредиту, 25 767 (двадцять п'ять тисяч сімсот шістдесят сім) гривень 50 копійок - заборгованості за відсотками.
Позивач акцентує, що право грошової вимоги за договором позики за номером: 4427831 від 10 червня 2023 року за договором факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року та додатковими угодами до нього № 2 від 28 липня 2021 року та №21 від 20.03.2024 року, а також реєстру боржників №20 від 20.03.2024 року, перейшло до позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Отже, саме позивач є належним стягувачем за вищевказаним кредитним договором.
Відтак, позивач із метою належного та повного виконання зобов'язання просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за вказаними кредитними договорами.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
22 липня 2025 року - відкрито провадження у справі.
Відповідачу запропоновано протягом п'ятнадцяти днів, із моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, подати відзив на позовну заяву.
Позивач у судове засідання участь свого представника не забезпечив. Від представника позивача: Какун Анни Станіславівни надійшла до суду заява про розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити. Просила про заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суд, зі згоди позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 Цивільного процесуального кодексу України.
За правилами норми частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Доказами у справі встановлено, що 10 червня 2023 року між ОСОБА_1 , як позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечним агентством необхідних кредитів», як позикодавцем було укладено кредитний договір за номером: 4427831, відповідно до якого позичальник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставив електронний цифровий підпис, із урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію» (а.с.6-9).
Відповідно до договору факторингу № 14/06/2021 від 14 червня 2021 року, та додаткового договору № 2 від 28 липня 2021 року та №21 від 20.03.2024 року, також реєстру боржників №20 від 20.03.2024 року, право вимоги перейшло до позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», що підтверджується наданими суду на дослідження копіями договорів, додаткових угод та актом прийому-передачі Реєстру позичальників, витягом з Реєстру позичальників( а.с.10-18).
Окрім цього, позивачем надано суду на дослідження розрахунок заборгованості за договором позики за №: 4427831 проведений Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». (а.с.19)
Мотиви суду.
Щодо стяґнення заборгованості за тілом кредиту.
За нормативними правилами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Виходячи зі змісту статтей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Разом із цим, нормою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
За змістом статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.
Нормою частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України акцентовано, що позичальник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Імперативними приписами частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).
Нормативними положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Як вбачається із доказів у справі, 10 червня 2023 року між ОСОБА_1 , як позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечним агентством необхідних кредитів», як позикодавцем було укладено кредитний договір за номером: 4427831, відповідно до якого позичальник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставив електронний цифровий підпис, із урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію».
Предметом досліджуваного договору визначено кредитування ОСОБА_1 відповідно:
п. 2.1 договору сума позики у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок,
п. 2.2 договору передбачає строк кредитування - 15 днів
п. 2.3 договору передбачено процентну ставку протягом усього строку кредитування в розмірі - 2.5 %, на умовах, визначених договором, зокрема строковості, зворотності та оплатності.
Разом із цим, позикодавець надав позичальнику кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених кредитним договором, у повному обсязі.
Однак позичальник умови договору не виконував внаслідок чого виникла заборгованість перед позикодавцем.
Водночас, право грошової вимоги за грошовим зобов'язанням, а саме: за кредитним договором за номером: за №: 4427831 відповідно до договору факторингу перейшло до позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», про що свідчать надані суду докази для дослідження.
Отже, саме позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є належним стягувачем за досліджуваним грошовим зобов'язанням.
Загальна заборгованість позичальника: ОСОБА_1 за грошовими зобов'язаннями, у частині повернення суми тіла кредиту, перед правонаступником позикодавця, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», становить 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, підтверджуються належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.
Щодо нарахування процентів за користування грошовими коштами на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України.
Проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом». Тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати позикодавцю борг протягом певного часу.
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від позикодавця грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати позикодавцю борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а позикодавець, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право позикодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина 2 статті 1050 Цивільного кодексу України).
Саме за таке благо: можливість правомірно не повертати позикодавцю борг протягом певного часу, позичальник сплачує позикодавцю плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні (правомірні) очікування щодо належного його виконання. Зокрема позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість позикодавець розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим, зі спливом строку кредитування чи пред'явленням позикодавцем вимоги про дострокове погашення кредиту, кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому позикодавець вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від позикодавця відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення позикодавцем вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
Очікування позикодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати позикодавцю борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору. Отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати позикодавцю борг протягом певного часу, себто та для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
За таких обставин надання позикодавцю можливості нарахування процентів відповідно до вимог статті 1048 Цивільного кодексу України, поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, вочевидь, порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
У свою чергу, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги позикодавця, для з'ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору, в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін, співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (латиною: verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem. Себто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав.
Як вбачається зі змісту проаналізованих судом договорів кредиту, договірні сторони між собою узгодили нарахування процентів за користування грошовими коштами саме на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України. Себто за правомірну поведінку позичальника.
Досліджувані судом зобов'язання сторін за договорами позики не містить у собі умови щодо встановлення нарахування процентів як міри відповідальності позичальника у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
Отже, за досліджуваних обставин справи, нарахування відсотків повинно відбуватися на загальних підставах, визначених статтею 148 Цивільного кодексу України. Тобто під час визначеного договором строку кредитування чи до моменту пред'явлення до позичальника вимоги про повернення коштів за зобов'язанням.
Суд проводить розрахунок нарахованих процентів за користування грошовими коштами на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України за формулою: Розмір нарахованих процентів за договором = (Сума тіла кредиту Х Кількість днів строку кредитування Х Денну відсоткову ставку за користування кредитом).
Як встановлено судом, сума позики становить 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок, строком на - 15 днів, з нарахуванням процентів в розмірі - 2.5 % за день користування.
Отже, розмір нарахованих процентів за договором повинен становити 1 764 (одна тисяча сімсот шістдесят чотири) гривні (10 000 гривень Х 15 днів Х 2,5 %). Отже заборгованість ОСОБА_1 перед позикодавцем, у частині нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, становить: 3 750 (три тисячі сімсот п'ятдесят) гривень.
Право грошової вимоги за грошовим зобов'язанням, а саме: за кредитним договором за номером: за №: 4427831 відповідно до договору факторингу перейшло до позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», про що свідчать надані суду докази для дослідження.
Отже, саме позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є належним стягувачем за досліджуваними грошовими зобов'язаннями.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками за кредитним договором за номером: за №: 4427831 від 10 червня 2023 року, підлягає до часткового задоволення у розмірі 13 750 (тринадцять тисяч сімсот п'ятдесят) гривень.
.
Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
Судом встановлено, що позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок (а.с. 1).
Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ціна позову становила 35 367 (тридцять п'ять тисяч триста шістдесят сім) гривень 50 копійок. Судом задоволено позовні вимоги частково у розмірі 13 750 (тринадцять тисяч сімсот п'ятдесят) гривень, що складає 38, 88 % від ціни позову.
За таких обставин, суд вважає, що з відповідача: ОСОБА_1 необхідно стягнути понесені судові витрати за сплачений судовий збір за подання позовної заяви на рахунок позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1 177 (одна тисяча сто сімдесят сім) гривень 29 копійок, що буде відповідати вимогам чинного цивільного процесуального законодавства України.
На підставі статей 16, 526, 527, 530, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 282-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором в сумі в розмірі 13 750 (тринадцять тисяч сімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 177 (одна тисяча сто сімдесят сім) гривень 29 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: Київська область, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ: 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя Б.М. Петейчук