Справа № 761/43816/25
Провадження № 1-кс/761/27902/2025
21 жовтня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 22024070000000129 від 10.09.2024, -
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 22024070000000129 від 10.09.2024.
В обгрунтування клопотання вказано, що Головним слідчим управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024070000000129 від 10.09.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
22.05.2025 проведено обшук в приміщенні нотаріальної контори за адресою: АДРЕСА_1 , де проводить свою діяльність колишня дружина підозрюваного - приватний нотаріус ОСОБА_4 , в ході якого вилучено кошти на загальну суму 147 795 Євро та 208 733 Доларів США.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.06.2025 у справі № 761/21362/25 накладено арешт на вилучені в ході вказаного обшуку грошові кошти.
Адвокат вказує, що частина грошових коштів, а саме в сумі 84 329 Євро та 158 733 Доларів США, належать особисто ОСОБА_4 , на підтвердження чого надав матеріали, якими підтверджується джерело їх походження, відтак безпідставно визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки вона не є підозрюваною та не має будь-якого відношення до кримінального правопорушення, що розслідується у кримінальному провадженні №22024070000000129 від 10.09.2024, а накладений арешт перешкоджає їй вільно розпоряджатися власними накопиченнями, які формувалися тривалий час.
Крім того зазначено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.10.2025 у справі № 761/40629/25 задоволено клопотання представника ОСОБА_4 та скасовано арешт з належних їй грошових коштів, однак, при поданні до суду клопотання про часткове скасування арешту було допущено помилку в сумі грошей, які належать ОСОБА_4 , внаслідок чого було скасовано арешт з 158 733 Доларів США та 81 329 Євро, а не 84 329 Євро, які зберігалися у сейфі.
На підставі викладеного, адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 просив скасувати арешт накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13.06.2025 у справі №761/21362/25, а саме на гроші в сумі 3 000 Євро, які належать ОСОБА_4 та були вилучені в ході обшуку приміщення нотаріальної контори за адресою: АДРЕСА_1 .
У судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив здійснювати розгляд клопотання без його участі.
Прокурор Офісу Генерального прокурора за клопотанням якого було накладено арешт, у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що ч. 2 ст. 174 КПК України встановлені скорочені строки розгляду клопотання про скасування арешту майна, зважаючи на те, що учасники були належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалося.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13.06.2025 у справі №761/21362/25, накладено, зокрема, на гроші в сумі 3 000 Євро, які були вилучені в ході обшуку приміщення нотаріальної контори за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.
Згідно положень ч. 1 та 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини, в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення ЄСПЛ у справі «Іатрідіс проти Греції» від 25 березня 1999 року). Вимога щодо законності, у розумінні Конвенції, вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення ЄСПЛ у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, «Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року).
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року).
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до переконання, що будь-яких відомостей чи обставин, які б виправдовували таке вручення у право власника на мирне володіння своїм майном, не вбачається.
Суд вважає слушними доводи заявника про те, що прокурором необґрунтовано зв'язок арештованого майна з кримінальним провадженням.
Крім цього, відсутні відомості того, що накладений у даному кримінальному провадженні арешт на аркуші паперу, зовні схожі на грошові кошти, сприяє швидкому, повному та неупередженому розслідуванню у кримінальному провадженні.
При цьому суд враховує, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.10.2025 у справі № 761/40629/25 задоволено клопотання представника ОСОБА_4 та скасовано арешт з грошових коштів у сумі 81 329 Євро та 158 733 Доларів США.
Таким чином, жодних доказів, які б спростовували доводи клопотання адвоката та підтверджували обставини, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, прокурором надано не було, у зв'язку із чим слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, дійшов до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні, є обґрунтованими.
Аналіз наявних у розпорядженні слідчого судді матеріалів свідчить про відсутність на даний час підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту такого майна.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що подальше збереження арешту майна не виправдовується потребами досудового розслідування на даній стадії, у зв'язку з чим арешт підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 132, 169, 170-174, 309, 372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання - задовольнити.
Частково скасувати арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13.06.2025 у справі №761/21362/25 у кримінальному провадженні № 22024070000000129 від 10.09.2024, а саме на грошові кошти у сумі 3 000,00 Євро.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1