Справа № 761/44361/25
Провадження № 1-кс/761/28255/2025
23 жовтня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22024000000000752 від 21.08.2024, -
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
В обґрунтування клопотання вказано, що слідчими 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000752 від 21.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
У ході проведення досудового розслідування встановлено, що група осіб у складі, зокрема, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом 2024-2025 років вчиняють умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні, шляхом передачі із використанням платіжних систем, матеріальних ресурсів чи інших активів (грошових коштів, віртуальних електронних коштів) представникам держави-агресора.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.10.2025 надано дозвіл на проведення обшуку, на виконання якої 18.10.2025 було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено речі та документи, які мають значення для досудового розслідування, зокрема: мобільний телефон Iphone 15 ProMax серійний номер НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 ; ноутбук Apple, модель А2941, серійний номер C5HHX9T92V; мобільний телефон Iphone сірого кольору; мобільний телефон Iphone 13 серійний номер НОМЕР_3 , IMEI НОМЕР_4 ; планшет Іpad PRO серійний номер HkFPP2G4VV.
Посилаючись на встановлені в ході досудового розслідування обставини, з метою забезпечення збереження речових доказів, враховуючи, що вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, прокурор просив накласти арешт на вилучене майно.
Учасники у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду клопотання про арешт майна повідомлялися належним чином.
Прокурор подав заяву, в якій просив здійснювати розгляд клопотання без його участі.
Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття прокурора та власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя ухвали здійснювати розгляд справи без їх участі.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов до висновку про наступне.
Встановлено, що слідчими 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000752 від 21.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
На підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 16.10.2025 у справі 761/43955/25 18.10.2025 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а саме у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено речі та документи, згідно опису вище.
18.10.2025 слідчим винесено постанову про визнання вказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні.
Дане клопотання направлене засобами поштового зв'язку 18.10.2025, а отже прокурором не пропущено строк звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вилучене майно, може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.
Як постанова про визнання вказаного майна речовим доказом так і клопотання про арешт майна, з посиланням на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, містять відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність такого майна ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема посилання на те, що вилучене майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
Керуючись ст. ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, суд, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 18.10.2025 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а саме у квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які належать останнім, із забороною відчуження, розпорядження, користування таким майном, зокрема:
- мобільний телефон Iphone 15 ProMax, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 ;
- ноутбук Apple, модель А2941, серійний номер C5HHX9T92V;
- мобільний телефон Iphone сірого кольору;
- мобільний телефон Iphone 13, серійний номер НОМЕР_3 , IMEI НОМЕР_4 ;
- планшет Іpad PRO серійний номер HkFPP2G4VV.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1