Дата документу 30.10.2025
Справа № 334/6139/25
Провадження № 2/334/3403/25
30 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., при секретарі Каряченко А.О., розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
31.07.2025 року до суду через систему «Електронний суд» звернувся представник: адвокат Кеню Д.В. в інтересах ТОВ «Цикл Фінанс» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В позові посилалися на те, що 18.12.2018 року ОСОБА_1 та АТ «Банк Кредит Дніпро» уклали кредитний договір № 22032000101639.
Відповідно Кредитного договору, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро», розміщений на офіційному веб-сайті Банку: https://creditdnepr.com.ua/ та індивідуальної частини, якою є цей Кредитний договір, що разом становлять єдиний Кредитний договір, Банк зобов'язується надати Клієнту грошові кошти у тимчасове платне користування, а Клієнт зобов'язується повернути наданий Кредит, сплатити плату за Кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов'язання у порядку, встановленому Договором.
Кредит надається у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій (зняття коштів з Рахунку, платежі з Рахунку тощо) за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком Клієнта, що відкритий в Банку (далі - Рахунок). Операції використання ліміту кредитної лінії можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (далі - Картка).
Відповідно умов Кредитного договору цільове призначення Кредиту: на споживчі потреби, процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за Кредитом.
Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, внаслідок чого 28.03.2024 року згідно умов Договору факторингу № 28/03/24 АТ «Банк Кредит Дніпро» відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 22032000101639 від 18.12.2018 року на користь ТОВ «Цикл Фінанс», а відповідно ТОВ «Цикл Фінанс» набуто право вимоги до Відповідача.
Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 71903,17 грн., із яких: заборгованість по тілу кредиту: 44640,81 грн., заборгованість по відсотках: 4694,36 грн., заборгованість по комісії: 22568 грн.
Прохали стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 22032000101639 від 18.12.2018 року у розмірі 71903,17 грн., стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5000 грн.; розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без участі позивача, не заперечували проти заочного розгляду справи.
04.08.2025 року ухвалою судді відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду по суті в судове засідання з викликом сторін.
30.10.2025 року представник позивача в судове засідання не з'явився, в тексті позовної заяви прохали розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без участі позивача, не заперечували проти заочного розгляду справи.
30.10.2025 року відповідач в судове засідання не з'явилася повторно, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, заяву про розгляд справи у свою відсутність не надала, відзив на позов не подала.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України якщо відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
У зв'язку з наведеним, суд на підставі ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.
Виходячи з положень ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася відповідач - ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю №1627746 від 01.08.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, фактично мешкає як ВПО з 31.05.2022 року за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповіддю Мінсоцполітики від 11.09.2025 року.
18.12.2018 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №22032000101639, згідно умов якого розмір кредиту складає 49600 грн. на споживчі цілі, процентна ставка фіксована 0,001% річних, щомісячна комісія 1736 грн. (3,5%), на строк 60 місяців, кінцева дата повернення кредиту 15.12.2023 року.
Аналогічні умови зазначено у Паспорті споживчого кредиту, який також підписано відповідачем.
АТ «Банк Кредит Дніпро» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором №22032000101639 від 18.12.2018 року виконало та надало їй кредит, що підтверджується копією виписки по особовому рахунку за період з 18.12.2018 року по 27.03.2024 року.
Відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту не виконала.
28.03.2024 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено Договір факторингу №28/03/24, згідно якого АТ «Банк Кредит Дніпро» відступив ТОВ «Цикл Фінанс» права грошової вимоги за Кредитними договорами.
Згідно Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №28/03/24 від 28.03.2024 року до ТОВ «Цикл Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №22032000101639 від 18.12.2018 року на загальну суму 71903,17 грн., з якої: тіло кредиту - 44640,81 грн., відсотки за кредитом - 4694,36 грн., комісія - 22568 грн.
Станом на 27.03.2024 року заборгованість відповідача за кредитним договором №22032000101639 від 18.12.2018 року склала в сумі 71903,17 грн., з якої: тіло кредиту - 44640,81 грн., відсотки за кредитом - 4694,36 грн., комісія - 22568 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за період з 18.12.2018 року по 27.03.2024 року.
20.03.2025 року представник позивача: адвокат Дорошенко М.А. направила на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором №22032000101639 від 18.12.2018 року на загальну суму 71903,17 грн., яка залишена відповідачем без виконання.
Суд, задовольняючи позов в повному обсязі, виходить з наступного.
В статті 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч.1, ч.2 п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.
Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, як це передбачено ч.1 ст.1048 ЦК України.
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Відповідно ст.530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись в строк, що передбачений умовами Договору.
У ст.599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, відповідач, уклавши 18.12.2018 року з АТ «Банк Кредит Дніпро»кредитний договір №22032000101639, отримала кредит в сумі 49600 грн. зі сплатою відсотків 0,001% річних, щомісячна комісія 1736 грн. (3,5%), на строк 60 місяців, кінцева дата повернення кредиту 15.12.2023 року, однак свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту не виконала.
В подальшому, згідно укладеного Договору факторингу №28/03/24 від 28.03.2024 року право вимоги за кредитним договором №22032000101639 від 18.12.2018 року перейшло від АТ «Банк Кредит Дніпро»до ТОВ «Цикл Фінанс».
Частиною 1 ст.512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Таким чином, до позивача перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконав належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним між ним та АТ «Банк Кредит Дніпро» в обумовлені договором строки, кредитний договір залишається невиконаним, позивач, який отримав право вимоги до відповідача за договором факторингу, внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти, відсотки та комісію, на що він розраховував при укладенні договору факторингу, а тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 71903,17 грн.
Доказів того, що борг повернуто суду не надано, не спростовано це і відповідачем, отже сума боргу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, відповідно ч.1,8 ст.178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Так як відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання не з'явився, будь-яких заперечень суду не надав, то суд вирішив справу за наявними матеріалами.
Тому суд вважає, що за наявними матеріалами справи позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно ст.264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
А тому судовий збір у сумі 2422,40 грн., який був сплачений позивачем при подачі позовної заяви, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката.
За змістом ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позивачем надано суду докази на підтвердження понесених витрат: копію Договору про надання правової допомоги №43453613 від 02.01.2025 року між адвокатом Кеню Д.В. та ТОВ «Цикл Фінанс»; копію Додаткової угоди №22032000101639 від 21.07.2025 року до Договору про надання правової допомоги №43453613 від 02.01.2025 року; копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю серії КС №10682/10 від 25.07.2022 року на ім'я Кеню Д.В.; копію ордеру на надання правничої допомоги від 21.07.2025 року; копію Акту №22032000101639 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 21.07.2025 року; копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 21.07.2025 року.
Так, згідно копії Акту №22032000101639 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 21.07.2025 року визначено склад, обсяг та види наданої правової допомоги: 1) правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Цикл Фінанс» - 1 година на суму 1500 грн.; 2) складення позовної заяви, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи - 3 години на суму 3000 грн.; 3) формування додатків до позовної заяви (письмові докази) - 1 година на суму 500 грн.; всього 5000 грн.
Таким чином, позивачем підтверджено витрати на правничу допомогу на суму 5000 грн.
У правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15 зазначено «При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір».
Також, згідно правового висновку у Постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року у справі № 362/3912/18 «Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час».
Суд, дослідивши документи на підтвердження надання позивачу правничої допомоги, враховуючи складність справи, розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без явки сторін та їх представників, з урахуванням вимог розумності та справедливості, реальності адвокатських витрат, дійшов висновку, що позивач має право на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн., при цьому, відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката не подано.
Оскільки відповідач зареєстрована на тимчасово окупованій території України в м. Енергодар Запорізької області, то відповідно ч.2 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», остання має бути повідомлена про ухвалення судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 137, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 280-283 ЦПК України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (код ЄДРПОУ 43453613, адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського буд.8, НОМЕР_2 у АТ «Сенс Банк», код банку (МФО) 300346) заборгованість за кредитним договором №22032000101639 від 18.12.2018 року в розмірі 71903,17 грн. (сімдесят одна тисяча дев'ятсот три гривні 17 копійок), з якої: тіло кредиту - 44640,81 грн., відсотки за кредитом - 4694,36 грн., комісія - 22568 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (код ЄДРПОУ 43453613, адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського буд.8, НОМЕР_2 у АТ «Сенс Банк», код банку (МФО) 300346) витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повідомити відповідача про ухвалення судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади.
Повний текст рішення складено 04 листопада 2025 року.
Суддя: С.М. Телегуз