Дата документу 03.11.2025
Справа № 334/1848/25
Провадження № 2/334/1627/25
03 листопада 2025 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Коломаренко К.А., за участі секретаря судового засідання Цілінко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 / до ОСОБА_2 / АДРЕСА_2 / про стягнення заборгованості,
за участі: представника позивача - адвоката Ведмедовської Г.О. (діє на підставі Ордеру серії АР №1226410 від 05.03.2025), представника відповідача - адвоката Железняк В.К. (діє на піставі Ордеру Серії АР №1130013 від 23.05.2024 р.),-
06 березня 2025 року до Ленінського районного суду міста Запоріжжя надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 , сформована в системі «Електронний суд» представником позивача - адвокатом Ведмедовською Г.О. (діє на підставі Ордеру серії АР №1226410 від 05.03.2025 р.), до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якій, з урахуванням поданої 08.07.2025 року заяви про збільшення позовних вимог, просить: стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , заборгованість у розмірі 188 610,31 грн., що складається із основної суми - 150 382,5 грн., 3 % річних в розмірі 8 812,83 грн. та 29 414,98 грн. індексу інфляції.
В обґрунтування свого позову позивач зазначала, що ОСОБА_1 (у дівоцтві - ОСОБА_3 ) є донькою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 . В подальшому ОСОБА_5 змінила прізвище на ОСОБА_6 у зв'язку із укладенням шлюбу, який у подальшому був розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 11.06.2015 серії НОМЕР_4 . 12 серпня 2015 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , у зв'язку з чим взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_8 ». За заявою позивача про прийняття спадщини приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамулою Н.Г. відкрита спадкова справа № 1/2012 після померлої ОСОБА_4 . Комунарським районним судом м. Запоріжжя 15.06.2004 винесена ухвала у справі №2-163/04 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на 5/8 частин житлового будинку, якою затверджена мирова угода між сторонами. За умовами мирової угоди ОСОБА_4 згодна з тим, щоб право приватної власності на спадковий будинок по АДРЕСА_3 було визнано за ОСОБА_2 . У свою чергу, ОСОБА_2 згодна, щоб ОСОБА_4 проживала у будинку по АДРЕСА_3 та користувалася усім житловим будинком до продажу і отримання нею коштів за половину будинку. ОСОБА_2 зобов'язується: - протягом 15 днів після набрання законної сили ухвали суду про затвердження мирової угоди зареєструвати житловий будинок АДРЕСА_3 на своє ім'я в БТІ; - продати вказаний житловий будинок за ринковою вартістю, що діє на момент продажу, завчасно довести до відома про ціну на будинок ОСОБА_4 ; - вести переговори з покупцями житлового будинку у присутності ОСОБА_4 ; - оформити договір купівлі-продажу житлового будинку у нотаріуса в присутності ОСОБА_4 і при отриманні коштів від покупця передати ОСОБА_4 половину (1/2 частину) отриманих від продажу житлового будинку коштів за умови, що за час проживання у будинку ОСОБА_4 не виникла заборгованість з оплати комунальних послуг та інших обов'язкових платежів. Якщо ж заборгованість буде мати місце на момент продажу, то від вартості половини будинку, що передається ОСОБА_4 , вираховується сума заборгованості. ОСОБА_9 зобов'язується: - не перешкоджати ОСОБА_2 у продажу будинку та прийняти участь у розшуку можливих варіантів продажу будинку і покупців найближчим часом; - після узгодження ціни продажу житлового будинку написати про це розписку і передати її ОСОБА_2 ; - погасити заборгованість з оплати комунальних ті інших обов'язкових платежів за житловим будинком, яка виникла за час її проживання; - після отримання від ОСОБА_2 коштів написати про це розписку і передати її ОСОБА_2 ; - звільнити житловий будинок після отримання коштів за 1/2 частину будинку протягом 10 днів. Ухвала Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2004 про затвердження мирової угоди у справі № 2-163 04 не оскаржувалася сторонами, набрала законної сили. ОСОБА_2 у подальшому зареєструвала за собою право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.09.2019 №181572435. У 2021 році ОСОБА_2 без повідомлення ОСОБА_1 намагалася продати спірний житловий будинок, для чого звернулася до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Єдемської-Фастовець О.О., однак, у посвідченні договору купівлі-продажу цього житлового будинку нотаріус відмовила, склавши постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.01.2021 № 62/02-31. У постанові приватний нотаріус зазначила, що ОСОБА_2 на підтвердження права власності на будинок була надана ухвала Комунарського районного суду м. Запоріжжя у справі № 2-163/04 від 15.06.2004 про затвердження мирової угоди між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 . Згідно з даною угодою, серед іншого, ОСОБА_4 має бути присутньою під час оформлення договору купівлі-продажу житлового будинку у нотаріуса і при отриманні половини (1/2 частини) коштів від покупця за умови, що за час проживання у будинку ОСОБА_4 не виникла заборгованість з оплати комунальних послуг та інших обов'язкових платежів. Якщо ж заборгованість буде мати місце на момент продажу, то від вартості половини будинку, що передається ОСОБА_4 , вираховується сума заборгованості. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 померла. За вказаних обставин, як вказує нотаріус, він не має права вчиняти нотаріальну дію, оскільки це може спричинити за собою новий спір зі спадкоємцями ОСОБА_4 ОСОБА_2 оскаржила дану відмову нотаріуса до суду. Під час розгляду справи за ініціативою суду ОСОБА_1 була залучена до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2023 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Єдемської-Фастовець О.О., треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_11 , ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування постанови приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії відмовлено у задоволенні позову. Постановою Запорізького апеляційного суду від 31.05.2023 року апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволена, рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2023 у справі № 335/1641/21 скасовано, постановлено нове рішення, яким позовні вимоги задоволені, визнана незаконною та скасована постанова приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Єдемської-Фастовець О.О. від 29.01.2021 №62/02-31. Запорізький апеляційний суд, скасувавши рішення Комунарського суду м. Запоріжжя від 18.01.2023, таким чином визнав, що права та обов'язки, які належали ОСОБА_4 за мировою угодою, затвердженою ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2004 у справі № 2-163/04, не в повному обсязі перейшли до її спадкоємиці - дочки ОСОБА_1 . Апеляційний суд визнав існування за ОСОБА_1 як спадкоємиці ОСОБА_4 лише права на отримання коштів за проданий будинок. Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 29.05.2024 року постанову Запорізького апеляційного суду залишив без змін. З інформаційної довідки від 08.12.2023 № 357715494 ОСОБА_1 стало відомо, що право власності на будинок АДРЕСА_3 , зареєстровано 25 липня 2023 року за ОСОБА_12 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 739, виданого 25.07.2023 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Якіб'юк Юлією Арсенівною. У квітні 2024 року звернулася до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_2 про спонукання ОСОБА_2 виконати умови мирової угоди, затвердженої ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 15.06.2004 у справі № 2-163/04. Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08.07.2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Запорізького апеляційного суду від 18.12.2024 року рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя у цій справі змінено в частини мотивування. У постанові від 18.12.2024 року Запорізький апеляційний суд зазначив, що «Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної від 27.09.2012 року приватного нотаріуса Хамула Н.Г., а саме: у видачі ОСОБА_13 свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері - гр. ОСОБА_4 , сама по собі при вищевикладених правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставинах з урахуванням уточнених висновків апеляційного суду, не спростовує права ОСОБА_1 як спадкоємиці ОСОБА_4 на отримання коштів за проданий при вищевикладених обставинах у подальшому ОСОБА_2 вищезазначений будинок у вигляді 1/2 частині його вартості, але не у вищезазначений помилково обраний позивачем у цій справі спосіб «шляхом спонукання ОСОБА_2 виконати вищезазначену мирову» угоду в іншій справі, укладену ще з її матір'ю ОСОБА_4 , а шляхом - саме вже «стягнення з ОСОБА_2 на свою користь половини отриманих (ціна договору 300765,00 грн.) від продажу 25 липня 2023 року житлового будинку по АДРЕСА_3 коштів». Зазначає, що Запорізький апеляційний суд вказав ОСОБА_1 на належний спосіб захисту свого права, а саме, стягнення з ОСОБА_2 на свою користь половини отриманих від продажу житлового будинку по АДРЕСА_3 коштів, у зв'язку з чим позивач звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 10.03.2025 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків.
11.03.2025 року до суду надійшла заява, сформована в системі «Електронний суд» представником позивача - адвокатом Ведмедовською Г.О., про усунення недоліків.
Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі.
20 березня 2025 року до суду надійшла відповідь на запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі.
Ухвалою Ленінського районного суду від 21.03.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання, визначено сторонам строк для подачі заяв по суті спору.
10.04.2025 року до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, сформований в системі «Електронний суд» представником - адвокатом Железняк В.К., в якому просять відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що за життя ОСОБА_4 ОСОБА_14 всі можливі зобов'язання, визначені мировою угодою, затвердженою ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.04.2004 р. у справі № 2-163/04, зокрема: забезпечила безперешкодне проживання ОСОБА_4 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , до її смерті, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_4 ; зареєструвала на своє ім'я право особистої приватної власності на вказаний житловий будинок в ОП Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 10.08.2004 р. Саме внаслідок смерті ОСОБА_4 , яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_15 неспроможна була виконати інші зобов'язання, викладені в судовому рішенні та в мировій угоді, а саме: попередити ОСОБА_4 про продаж житлового будинку і про узгоджену з покупцем ціну; вести перемови з покупцем в присутності ОСОБА_4 ; оформити договір купівлі-продажу житлового будинку в нотаріальній конторі за участю ОСОБА_4 ; при оформленні договору купівлі-продажу житлового будинку передати ОСОБА_16 половину виручених від продажу житлового будинку грошей за вирахуванням заборгованості по житловому будинку, яка виникли під час проживання в житловому будинку ОСОБА_4 . Наявні документи у спадковій справі ОСОБА_4 , які свідчать, що ОСОБА_1 не набула спадкових прав за ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2004 р. у цивільній справі № 2-163/04, оскільки свідоцтво про право на спадщину їй не видане до цього часу. Постановою приватного нотаріуса від 27.09.2012 р. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після померлої ОСОБА_4 з посиланням на те, що ухвала Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2004 р. у цивільній справі № 2-163/04 не містить ознак спадкового майна, а відноситься до боргу, внаслідок чого рекомендовано звернутися до суду з вимогою про одержання від гр. ОСОБА_2 грошових коштів. Таким чином, постановою приватного нотаріуса від 27.09.2012 р., яка не скасована та діє, встановлено, що за мировою угодою та ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2004 р. у цивільній справі № 2-163/04 про затвердження мирової угоди ОСОБА_1 не набула спадкових прав, в т.ч. на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 чи його частку, на грошову компенсацію у разі продажу зазначеного житлового будинку, на проживання в житловому будинку, на інші будь-які права щодо житлового будинку, які належали ОСОБА_4 .. Викладене доводить, що продаж ОСОБА_2 (одноособовим власником) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 не порушило права та інтереси ОСОБА_1 .. Наразі відсутні будь-які договірні зобов'язання, а також відсутні судові рішення, за змістом яких відповідач має сплатити саме ОСОБА_1 грошові кошти розміром 1/2 частини з проданого житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Внаслідок відсутності правовідносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з приводу поділу грошових коштів, виручених від продажу належного ОСОБА_2 житлового будинку, а також внаслідок відсутності у ОСОБА_2 заснованого на договорі обов'язку сплатити ОСОБА_1 грошові кошти, у ОСОБА_2 не виникло обов'язку сплатити ОСОБА_1 половину грошових коштів від продажу житлового будинку.
22.04.2025 року від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, сформовані в системі «Електронний суд» представником позивача - адвокатом Ведмедовською Г.О., в яких зазначено, що згідно спадкової справи, заведеної після ОСОБА_4 , Відповідачка не є її спадкоємницею. Таким чином ОСОБА_2 безпідставно утримує у себе іншу половину коштів (150 382,5 грн.) за продаж будинку. Відповідачка будучи добре обізнаною, що після покійної ОСОБА_4 єдиною її спадкоємницею є позивачка, продаючи вищевказаний будинок не тільки не сповістила її про факт продажу нерухомого майна та суму отриманих коштів, а й після отримання вимоги про сплату позивачці половини отриманих коштів, відмовляється виконувати свої зобов'язання. Позовні вимоги ОСОБА_1 є цілком обґрунтованими, а тому просить їх задовольнити повністю.
22.04.2025 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання, сформоване в системі «Електронний суд» представником позивача - адвокатом Ведмедовською Г.О., в якому просить долучити до матеріалів справи копію спадкової справи , заведеної після смерті ОСОБА_4 .
На підставі Закону України № 4273-IX від 26.02.2025 року «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», який набрав чинності 25.04.2025 року, відбулася зміна найменування Ленінського районного суду міста Запоріжжя на Дніпровський районний суд міста Запоріжжя.
08.07.2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення позовних вимог, сформована в системі «Електронний суд» представником позивача - адвокатом Ведмедовською Г.О., в якій зазначила, що у своїй первісній позовній заяві від 05.03.2025 позивачка просила суд: 1. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , заборгованість у розмірі 179485,32 грн., що складається із основної суми - 150 382,5 грн., 7211,97 грн. 3 % річних та 21 890,85 грн. індексу інфляції. Враховуючи те, що з дня подачі позовної заяви минуло вже чотири місяці, то позивачка бажає скористатися своїм правом на збільшення позовних вимог в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції. У зв'язку з викладеним просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , заборгованість у розмірі 188610,31 грн., що складається із основної суми - 150 382,5 грн., 8 812,83 грн. 3 % річних та 29 414,98 грн. індексу інфляції.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Ведмедовська Г.О. просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог.
В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення учасників справи, покази свідків, дослідивши письмові докази, висновок експерта, надавши належну юридичну оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами по справі, суд доходить наступного висновку.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Судом встановлено, що ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2004 року по справі №2-163/04 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на 5/8 частин житлового будинку, була затверджена мирова угода між сторонами (а.с. 11 зворот-12, 118-119), за умовами якої: «… ОСОБА_4 згодна з тим, щоб право приватної власності на спадковий будинок по АДРЕСА_3 було визнано за ОСОБА_2 . У свою чергу, ОСОБА_2 згодна, щоб ОСОБА_4 проживала у будинку по АДРЕСА_3 та користувалася усім житловим будинком до продажу і отримання нею коштів за половину будинку. ОСОБА_2 зобов'язується: - протягом 15 днів після набрання законної сили ухвали суду про затвердження мирової угоди зареєструвати житловий будинок АДРЕСА_3 на своє ім'я в БТІ; - продати вказаний житловий будинок за ринковою вартістю, що діє на момент продажу, завчасно довести до відома про ціну на будинок ОСОБА_4 ; - вести переговори з покупцями житлового будинку у присутності ОСОБА_4 ; - оформити договір купівлі-продажу житлового будинку у нотаріуса в присутності ОСОБА_4 і при отриманні коштів від покупця передати ОСОБА_4 половину (1/2 частину) отриманих від продажу житлового будинку коштів за умови, що за час проживання у будинку ОСОБА_4 не виникла заборгованість з оплати комунальних послуг та інших обов'язкових платежів. Якщо ж заборгованість буде мати місце на момент продажу, то від вартості половини будинку, що передається ОСОБА_4 , вираховується сума заборгованості. ОСОБА_9 зобов'язується:- не перешкоджати ОСОБА_2 у продажу будинку та прийняти участь у розшуку можливих варіантів продажу будинку і покупців найближчим часом; - після узгодження ціни продажу житлового будинку написати про це розписку і передати її ОСОБА_2 ; - погасити заборгованість з оплати комунальних ті інших обов'язкових платежів за житловим будинком, яка виникла за час її проживання; - після отримання від ОСОБА_2 коштів написати про це розписку і передати її ОСОБА_2 ;- звільнити житловий будинок після отримання коштів за 1/2 частину будинку протягом 10 днів…».
ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (копія а.с. 10 зворот).
Позивач - ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_4 (свідоцтво про народження (а.с. 10), зміна прізвища з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_17 » у зв'язку із укладенням шлюбу із ОСОБА_18 , який у подальшому розірвано 05.04.2011 року, залишено прізвище « ОСОБА_17 » (а.с.11); з « ОСОБА_17 » на « ОСОБА_8 » у зв'язку із укладенням шлюбу з ОСОБА_7 12.08.2015 року ( а.с. 15).
Постановою від 27.09.2012 року приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Хамулою Н.Г. відмовлено ОСОБА_19 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, після померлої ОСОБА_4 (а.с. 123). Вказана постанова вмотивована тим, що у заявника відсутні документи, які підтверджують право власності на спадкове майно, а ухвала Комунарського міського суду м. Запоріжжя від 15 червня 2012 року по справі №2-163/04 не містить ознак спадкового майна, а відноситься до боргу.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2023 року по справі ЄУН 335/1641/21 за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Єдемської-Фастовець О.О., треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_11 , ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування постанови приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії відмовлено у задоволенні позову (копія а.с. 48-52).
Постановою Запорізького апеляційного суду від 31.05.2023 року апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволена, рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2023 у справі № 335/1641/21 скасовано, постановлено нове рішення, яким позовні вимоги задоволені, визнана незаконною та скасована постанова приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Єдемської - Фастовець О.О. від 29.01.2021 №62/02-31. Як встановлено вказаним рішенням суду, та не оспорюється сторонами, ОСОБА_2 зареєструвала за собою право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . У 2021 році ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Єдемської-Фастовець О.О. з метою посвідчення договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_3 . Постановою від 29.01.2021 № 62/02-31 нотаріус відмовила у вчиненні нотаріальної дії, та мотивувала свої дії тим, що ОСОБА_2 на підтвердження права власності на будинок надана ухвала Комунарського районного суду м. Запоріжжя у справі № 2-163/04 від 15.06.2004 про затвердження мирової угоди між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 . Згідно з даною угодою, серед іншого, ОСОБА_4 має бути присутньою під час оформлення договору купівлі- продажу житлового будинку у нотаріуса і при отриманні половини (1/2 частини) коштів від покупця за умови, що за час проживання у будинку ОСОБА_4 не виникла заборгованість з оплати комунальних послуг та інших обов'язкових платежів. Якщо ж заборгованість буде мати місце на момент продажу, то від вартості половини будинку, що передається ОСОБА_4 , вираховується сума заборгованості. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 померла. За вказаних обставин, як вказує нотаріус, він не має права вчиняти нотаріальну дію, оскільки це може спричинити за собою новий спір зі спадкоємцями ОСОБА_4 ОСОБА_2 оскаржила дану відмову нотаріуса до суду. Крім того з рішення суду вбачається, що під час розгляду справи за ініціативою суду ОСОБА_1 залучена до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Запорізький апеляційний суд, скасувавши рішення Комунарського суду м. Запоріжжя від 18.01.2023, таким чином визнав, що права та обов'язки, які належали ОСОБА_4 за мировою угодою, затвердженою ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2004 у справі № 2-163/04, не в повному обсязі перейшли до її спадкоємиці - дочки ОСОБА_1 . Апеляційний суд визнав існування за ОСОБА_1 , як спадкоємиці ОСОБА_4 , лише права на отримання коштів за проданий будинок (а.с. 58-62). Постанова Запорізького апеляційного суду від 31.05.2023 у справі № 335/1641/21 оскаржена ОСОБА_1 до Верховного Суду.
Постановою Верховного Суду від 29.05.2024 року в іншій справі № 335/1641/21 відмовлено у задоволені касаційної скарги ОСОБА_1 , постанова Запорізького апеляційного суду від 31.05.2023 у справі № 335/1641/21 залишена без змін (а.с.53-57).
25 липня 2023 року між ОСОБА_2 , в інтересах якої діяв ОСОБА_20 , та ОСОБА_12 , в інтересах якої діяла законний представник - мати ОСОБА_21 , уклали договір купівлі-продажу будинку по АДРЕСА_3 , який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Якіб'юк Юлією Арсенівною. Ціна договору 300765,00 грн. (копія а.с. 33-42).
04.03.2024 року ОСОБА_1 зверталася до Відповідачки з вимогою про виконання зобов'язань за мировою угодою, затвердженого ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2004 у справі № 2-163/04. В даній вимозі Позивачка просила сплатити їй половину коштів від проданого будинку (а.с. 12 зворот - 14).
Відповідачем дана вимога проігнорована, що не заперечувалось сторонами в ходу розгляду справи.
У зв'язку з невиконанням відповідачем досудової вимоги, позивач ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про спонукання до виконання мирової угоди, проте рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя по справі №334/3284/24 від 08.07.2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 18.12.2024 року у справі №334/3284/24 рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя змінено в частині мотивувальної частини (а.с.43-47).
У постанові від 18.12.2024 Запорізький апеляційний суд зазначив наступне: «…суд першої інстанції помилково у тому, що сумнівався та достовірно не встановив у цій справі те, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті своєї матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки ОСОБА_1 своєчасно 01.02.2012 року, тобто з додержанням 6-місячного строку, передбаченого ст. 1270 ЦК України, звернулась до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Хамула Н.Г. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері згідно із ст. 1261 ЦК України.», «Запорізький апеляційний суд, скасувавши рішення Комунарського суду м. Запоріжжя від 18.01.2023, таким чином визнав, що права та обов'язки, які належали ОСОБА_4 за мировою угодою, затвердженою ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2004 у справі № 2-163/04, не в повному обсязі перейшли до її спадкоємиці - дочки ОСОБА_1 ; апеляційний суд визнав існування за ОСОБА_1 , як спадкоємиці ОСОБА_4 , лише права на отримання коштів за проданий будинок.», «Таким чином, постанова про відмову у вчиненні нотаріальної від 27.09.2012 року приватного нотаріуса Хамула Н.Г., а саме: у видачі ОСОБА_13 свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері - гр. ОСОБА_4 , сама по собі при вищевикладених правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставинах з урахуванням уточнених висновків апеляційного суду, не спростовує права ОСОБА_1 як спадкоємиці ОСОБА_4 на отримання коштів за проданий при вищевикладених обставинах у подальшому ОСОБА_2 вищезазначений будинок у вигляді 1/2 частині його вартості, але не у вищезазначений помилково обраний позивачем у цій справі спосіб «шляхом спонукання ОСОБА_2 виконати вищезазначену мирову» угоду в іншій справі, укладену ще з її матір'ю ОСОБА_4 , а шляхом - саме вже «стягнення з ОСОБА_2 на свою користь половини отриманих (ціна договору 300765,00 грн.) від продажу 25 липня 2023 року житлового будинку по АДРЕСА_3 коштів».
Відповідно до положень ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
При цьому, згідно вимог ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (згідно вимог чч. 1,2 ст. 1269 ЦК України).
З копії спадкової справи, яку надано приватним представником позивача (а.с. 105-151), вбачається, що ОСОБА_22 як донька ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернулась з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Хамули Н.Г. За заявою ОСОБА_19 про прийняття спадщини приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамулою Н.Г. відкрита спадкова справа №1/2012 після померлої ОСОБА_4 .
Постановою приватного нотаріуса від 27.09.2012р. ОСОБА_19 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після померлої ОСОБА_4 з посиланням на те, що вищевказана ухвала суду по справі № 2-163/04 про затвердження мирової угоди не містить ознак спадкового майна, а відноситься до боргу, внаслідок чого рекомендовано звернутися до суду з вимогою про одержання від гр. ОСОБА_2 грошових коштів.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті. За приписами ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Як визначено ст. 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Серед іншого, в цій статті визначені особисті немайнові права, які не можуть бути об'єктом спадкування.
Відповідно до ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою. Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора.
В основі зазначеної статті лежить принцип неможливості передачі особистих немайнових прав і інших нематеріальних благ через те, що особисті немайнові права тісно пов?язані з фізичною особою.
Отже, із наявних у ОСОБА_4 прав за мировою угодою такі з них як право приймати участь у перемовинах з покупцем, знати про ціну продажу будинку, приймати участь у оформленні договору є немайновими правами, які нерозривно пов'зані із її особою, а тому не можуть бути успадковані.
Разом з тим, інше право ОСОБА_4 за мировою угодою - на отримання половини вартості будинку, за яку він буде проданий, є майновим, а тому є таким, що спадкується її спадкоємцями. Тобто ОСОБА_1 мала право на спадкування замість померлої матері половини суми грошових коштів, які будуть отримані від продажу будинку.
Таким чином, проаналізувавши надані суду докази та обставини, встановлені рішеннями Запорізького апеляційного суду від 31.05.2023 у справі 335/1641/25 та від 18.12.2024 у справі 334/3284/24, з урахуванням вимог законодавства, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , до складу якої входить, зокрема, право майнової вимоги - на отримання половини вартості будинку по АДРЕСА_3 , у випадку його продажу.
Тобто, між сторонами виникли правовідносини, щодо неналежного виконання відповідачами рішення суду про стягнення грошових коштів.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За змістом цієї норми правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана сплатити на користь другої сторони гроші, є грошовим зобов'язанням.
Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою. Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора.
Отже, зобов'язання сторін мирової угоди, затвердженої ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2004 у справі № 2-163/04, не припинилися у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 , а тому в силу ст. 1218 ЦК України до ОСОБА_1 як спадкоємиці ОСОБА_4 перейшли права за указаною вище мировою угодою.
Таким чином, суд вважає підставними вимоги ОСОБА_1 (як спадкоємиці ОСОБА_4 ) про стягнення з ОСОБА_2 половини отриманих від продажу 25 липня 2023 року житлового будинку по АДРЕСА_3 коштів, тобто 150 382,50 грн.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд виходить з такого.
Згідно з нормою частини другої статті 625 ЦК України, визначено, що у разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України входить до розділу I «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Верховний Суд України у постанові від 26.04.2017р. у справі № 3-1522гс16 зробив висновок, що стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову. За змістом статей 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №758/1303/15-ц. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі №910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі №3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.
Згідно ухвали Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2004 про затвердження мирової угоди у справі № 2-163/04 міститься інформація про те, що ОСОБА_2 зобов'язується при отриманні коштів від покупця передати ОСОБА_4 половину (1/2 частину) отриманих від продажу житлового будинку коштів.
При цьому, суд дійшов висновку, що зобов'язання сторін мирової угоди, затвердженої ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2004 у справі № 2-163/04, не припинилися у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 , а тому в силу ст. 1218 ЦК України до ОСОБА_1 як спадкоємиці ОСОБА_4 перейшли права за указаною вище мировою угодою, а отже вимоги ОСОБА_1 (як спадкоємиці ОСОБА_4 ) про стягнення з ОСОБА_2 половини отриманих від продажу 25 липня 2023 року житлового будинку по АДРЕСА_3 коштів, тобто 150 382,50 грн. є підставними.
Відповідно до п. 2.1 Договору купівлі-продажу житлового будинку від 27.07.2023 зазначено, що за домовленістю сторін купівля-продаж здійснюється за 300 765,00 грн. Зазначену суму Продавець одержав від Покупця повністю до підписання цього договору.
Отже, у Позивачки виникло право на стягнення з Відповідачки 3 % річних та індекс інфляції за період з 27.07.2023 по 07.07.2025 з урахуванням розрахунку, наданого стороною позивача, а саме : 3 % річних у розмірі 8 812,83 грн. та індексу інфляції у розмірі - 29 414,98 грн.
При цьому, суд враховує, що стороною відповідача контррозрахунку 3% річних та інфляційних втрат не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки вимоги позивача задоволено у повному обсязі, то з відповідача підлягає стягненню сума сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1 508,88 грн.
Враховуючи вищевикладене та керуючись вимогами ст.ст. 12, 81, 89, 133, 140, 141, 247, 263, 265, ЦПК України, суд,
Позовні вимоги позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) заборгованість у розмірі 179 485,32 гривень (сто сімдесят дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять гривень 32 коп.), що складається із основної суми - 150 382,5 грн., 3 % річних - 7211,97 грн. та індексу інфляції - 21 890,85 грн..
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1 508,88 гривень (одна тисяча п'ятсот вісім гривень 88 коп.).
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя: Коломаренко К. А.