Справа №2-3802/11
Провадження №4-с/333/27/25
29 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Холода Р.С.,
за участю секретаря судового засідання Лузанової А.Д.,
представника особи, яка подала скаргу Говіної Л.В.,
представника заінтересованої особи Железняк-Кранг І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, скаргу ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на дії посадових осіб Комунарського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (юридична адреса: 69104, м. Запоріжжя, вул. Європейська, буд. 16), заінтересовані особи: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ТАСКОМБАНК» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Куренівська, буд.15а, код ЄДРПОУ: 09806443), Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району (місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 32, код ЄДРПОУ:37573541), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), -
29.08.2025 року ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Комунарського районного суду м. Запоріжжя зі скаргою на бездіяльність Комунарського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Скарга обґрунтована тим, що відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачки накладено арешт на підставі:
- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер:38774295, виданої 09.07.2013 року Комунарським ВДВС у м. Запоріжжі;
- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер:50561370, виданої 22.04.2016 року Комунарським ВДВС у м. Запоріжжі.
Згідно з відповіддю Комунарського ВДВС м. Запоріжжі на примусовому виконанні у відділі перебували виконавчі провадження:
-№ 38774295, відкрите з примусового виконання виконавчого листа №2-3802/11, виданого 14.03.2013 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя, про звернення стягнення на предмет договору іпотеки № ЗФ (15) 2-08 від 06.08.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського округу Савицькою О.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1827, а саме: квартиру, загальною площею 66,54 кв.м, житловою площею 40,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та належить по 1/2 частині ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, видане Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради 26.05.2008 року, шляхом продажу Публічним акціонерним товариством «ТАСкомбанк», вказаної квартири на підставі договору іпотеки № ЗФ (15) 2-08 від 06.08.2008 року, за початковою ціною, розмір якої буде визначено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Вказане виконавче провадження завершене на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»;
-№50561370, відкрите з примусового виконання виконавчого листа №2-802/11, виданого 14.05.2014 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя про звернення стягнення на предмет договору іпотеки № ЗФ (15) 2-08 від 06.08.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського округу Савицькою О.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1827, а саме: квартиру, загальною площею 66,54 кв.м, житловою площею 40,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та належить по 1/2 частині ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, видане Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради 26.05.2008 року, шляхом проведення прилюдних торгів вказаної квартири за початковою ціною, розмір якої буде визначено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Вказане виконавче провадження завершене 07.12.2018 року на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Виконавче провадження №38774295 було відкрито на підставі виконавчого документа, який не має примусового характеру виконання та передбачає спосіб його реалізації шляхом продажу іпотечного майна іпотекодержателем на підставі договору іпотеки. Отже, відкриття виконавчого провадження на підставі такого документа є неправомірним, як і накладення арешту на нерухоме майно в межах цього провадження.
Виконавче провадження №50561370 було відкрито на підставі виконавчого документа, який ухвалою суду визнано таким, що не підлягає виконанню.
16.06.2025 року ОСОБА_5 звернулася до Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі із заявою про скасування вищевказаних арештів.
Водночас, 27.08.2025 року від органу ДВС надійшла відповідь про відмову у задоволенні заяви.
Скаржник вважає відмову органу державної виконавчої служби у задоволенні заяви про зняття арештів протиправною у зв'язку з тим, що немає підстав для їх збереження.
11.09.2025 року на адресу суду від представника Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі Копач Я.М. надійшов відзив на скаргу, в якій остання просила відмовити у задоволенні скарги. У запереченнях зазначено, що під час перевірки в автоматизованій системі виконавчого провадження (АСВП) було встановлено наявність низки виконавчих проваджень щодо боржника ОСОБА_6 , в тому числі:
-№ 38774295, відкрите з примусового виконання виконавчого листа №2-3802/11, виданого 14.03.2013 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя, про звернення стягнення на предмет договору іпотеки № ЗФ (15) 2-08 від 06.08.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського округу Савицькою О.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1827, а саме: квартиру, загальною площею 66,54 кв.м, житловою площею 40,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та належить по 1/2 частині ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, видане Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради 26.05.2008 року, шляхом продажу Публічним акціонерним товариством «ТАСкомбанк», вказаної квартири на підставі договору іпотеки № ЗФ (15) 2-08 від 06.08.2008 року, за початковою ціною, розмір якої буде визначено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
19.12.2013 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у зв'язку з тим, що стягувач не здійснив авансування витрат на проведення виконавчих дій;
-№50561370, відкрите з примусового виконання виконавчого листа №2-802/11, виданого 12.05.2014 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя про звернення стягнення на предмет договору іпотеки № ЗФ (15) 2-08 від 06.08.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського округу Савицькою О.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1827, а саме: квартиру, загальною площею 66,54 кв.м, житловою площею 40,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та належить по 1/2 частині ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, видане Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради 26.05.2008 року, шляхом проведення прилюдних торгів вказаної квартири за початковою ціною, розмір якої буде визначено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
07.12.2018 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у зв'язку з тим, що неможливо встановити місце проживання/перебування боржника - фізичної особи. Крім того, враховуючи, що за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрована неповнолітня дитина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а Запорізька міська рада по Комунарському району не надала дозволу на реалізацію зазначеної квартири, звернення стягнення на 1/2 частину квартири є неможливим.
Відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом № 2274/5 від 25.12.2008 р. Міністерством юстиції України п. 9.9. «строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Після чого вони підлягають знищенню згідно наказом № 2274/5 від 25.12.2008 р. Міністерством юстиції України п.9.10.2 документи органу виконавчої служби через закінчення строків їх зберігання підлягають знищенню». Вся надана інформація надана виключно на основі даних, взятих з АСВП у зв'язку із знищенням архіву.
Представник ОСОБА_3 зверталась до відділу з заявою про зняття арешту з боржника ОСОБА_6 . В доданих до матеріалів заяви наявна ухвала Комунарського районного суду від 05.08.2020, згідно якої виконавчий лист № 2/812/4043/12 від 12.05.2014, що виданий Комунарським районним судом м. Запоріжжя по справі № 2-3802/11, визнано таким що не підлягає виконанню.
Водночас, згідно інформації, яка міститься у АСВП скасований виконавчий лист на виконанні у відділі не перебував, виконавчі дії проводились по виконавчому листу № 2-3802/2011.
Крім того, стаття59 Закону України «Про виконавче провадження» містить вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, а відповідно до частини п'ятої вказаної статті Закону у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Станом на 10.09.2025 року борг по виконавчому документу, виконавчий збір та витрати боржником не сплачено. Також повідомлень про погашення заборгованості від стягувачів не надходило.
Таким чином, підстав для зняття арештів у Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - відсутні.
02.10.2025 року на адресу суду від заінтересованої особи ОСОБА_2 надійшов відзив на скаргу, в якому остання заперечувала проти задоволення скарги. У відзиві зазначено, що скаржницею пропущено встановлений законом строк для подання скарги на дії/бездіяльність державного виконавця, оскільки ОСОБА_5 була обізнана про стан розгляду всіх позовів та скарг у справі № 2-3802/11 ще з 2022 року.
ОСОБА_2 погоджується із запереченнями органу державної виконавчої служби щодо відсутності судового рішення про визнання виконавчого документа № 2-3802/2011, виданого 14.03.2013 Комунарським районним судом м. Запоріжжя. Ані скаржниця, ані інші особи не зверталися до суду з відповідними вимогами, а докази такого звернення відсутні в матеріалах справи.
Скаржницею наведено неповний перелік арештів та виконавчих проваджень, у межах яких вони накладалися. Зокрема, арешти накладалися також постановами Шевченківського ВДВС та Комунарського ВДВС на підставі виконавчого документа № 2/812/4043/12 від 12.05.2020 року. У межах заборгованості за кредитним договором, щодо якої були видані виконавчі документи та накладені арешти, власники житлової нерухомості уклали договір іпотеки, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Наявність зареєстрованого обтяження на спірну квартиру з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором вже обмежує право розпорядження майном і не може бути скасована шляхом подання скарги про часткове зняття арешту.
Також, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», дії з примусового виконання судового рішення можуть вчинятися державним виконавцем виключно у межах відкритого виконавчого провадження. Отже, звернення до суду з вимогою зобов'язати орган державної виконавчої служби зняти арешти у виконавчих провадженнях, які вже закінчені, не відповідає вимогам зазначеного Закону
Скаржниця не конкретизувала, які саме її права порушено діями або бездіяльністю державного виконавця, не довела факту порушення та неможливості реалізації своїх прав, з урахуванням існуючих обмежень, встановлених іпотечним договором.
На підставі викладеного ОСОБА_2 вважає, що скаржницею обрано спосіб захисту, який не передбачений чинним законодавством України та є неефективним, що саме по собі є підставою для відмови у задоволенні скарги.
В судовому засіданні представник ОСОБА_5 - ОСОБА_8 підтримала скаргу, просила задовольнити з підстав, зазначених у ній.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_9 заперечувала проти задоволення скарги, посилаючись на доводи, аналогічні викладеним у відзиві на скаргу.
Представник Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі Копач Я.М. до зали судового засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, надала відзив на скаргу, в якій просила розглянута справу за її відсутності.
Представники АТ «ТАСКОМБАНК» та Районної адміністрації ЗМР по Комунарському району до зали судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Дослідивши матеріали справи та наявній в ній письмові докази, суд дійшов до висновку про задоволення скарги, виходячи з такого.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_10 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого повторно 08.07.2021 року Шевченківським районним у місті Запоріжжі відділом ДРАЦС ПСМУ МЮ (м. Дніпро).
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29.05.2012 року позов задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «ТАСкомбанк» за кредитним договором № КФ (15) 2-08 від 06.08.2008 року в розмірі 75 673 доларів 17 центів США еквівалентом 603 190 грн. 84 коп. (з яких: 33 600,00 доларів США або 267 825,60 грн. - заборгованість за кредитом, 11 600,00 доларів США або 92 463,60 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 512,49 доларів США або 40 885,06 грн. - нараховані відсотки за період з 21.07.2011 року по 15.08.2011 року; 17 347,54 доларів США або 138 277,24 грн. - прострочені відсотки за період з 01.04.2009 року по 01.08.2011 року; 12 613, 14 доларів США або 100 539, 34 грн. - пеня за період з 09.10.2008 року по 15.08.2011 року) - звернуто стягнення на предмет договору іпотеки № ЗФ (15) 2-08 від 06.08.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського округу Савицькою О.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1827, а саме: квартиру, загальною площею 66,54 кв.м, житловою площею 40,7 кв.м, що знаходиться за адресою: . АДРЕСА_3 , та належить по 1/2 частині ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, видане Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради 26.05.2008 року, шляхом продажу ПАТ «ТАСкомбанк», вказаної квартири на підставі договору іпотеки № ЗФ (15) 2-08 від 06.08.2008 року, за початковою ціною, розмір якої буде визначено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «ТАСкомбанк» 1 700 грн. по сплаті позивачем судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. У задоволенні інших позовних вимог первісного позову - відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «ТАСкомбанк» про визнання кредитного договору та іпотечного договору недійсними відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 15.10.2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29.05.2012 року в частині визначення розміру заборгованості змінено, зменшено суму пені з 100 539 грн. 34 коп. до 11 755 грн. 88 коп., загальну суму боргу зменшено з 1 000 853 грн. 03 коп. до 912 062 грн. 57 коп. В решті рішення залишено без змін.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 24.12.2012 року заяву ПАТ «ТАСкомбанк» про виправлення описки в рішенні суду апеляційної інстанції задоволено. Внесено виправлення до мотивувальної та резолютивної частині рішення апеляційного суду Запорізької області від 15 жовтня 2012 року та визнано правильним розмір загальної суми боргу 591 434 грн. 96 коп. замість 912 062 грн. 57 коп.
14.03.2013 року представником АТ «ТАСкомбанк» Косатим Д.А. отримано 4 виконавчих листа та копію судового рішення.
Ухвалою Комунарського районного суду м, Запоріжжя від 05.05.2014 року заяву ПАТ «Таскомбанк» про виправлення описки у виконавчих листах та судовому рішення та поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання задоволено. Вказано у резолютивній частині рішення та у виконавчих листах: «шляхом проведення прилюдних торгів вказаної квартири за початковою ціною, розмір якої буде визначено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій» замість «шляхом продажу ПАТ «ТАСкомбанк», вказаної квартири на підставі договору іпотеки № ЗФ (15) 2-08 від 06.08.2008 року, за початковою ціною, розмір якої буде визначено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій». Поновлено ПАТ «ТАСкомбанк» пропущений строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання за рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29.05.2012 року по цивільній справі № 2-3802/2011 (2/812/4043/12), строком - до 05.05.2015 року.
12.05.2014 року представником АТ «ТАСкомбанк» Костенком І.С. отримано 2 виконавчих листа (по одному на кожного боржника) та копію ухвали суду від 05.05.2014 року.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 17.06.2020 року ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05.05.2014 року скасовано, прийнято постанову наступного змісту: у задоволенні заяви ПАТ «ТАСкомбанк» про виправлення описки у виконавчих листах та у судовому рішенні Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29.05.2012 року по цивільній справі № 2-3802/11 відмовити.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05.08.2020 року задоволено заяву ОСОБА_2 ; визнано виконавчий лист № 2/812/4043/12 від 12.05.2014 року, що виданий Комунарським районним судом м. Запоріжжя по справі № 2-3802/11 на підставі рішення суду по справі за позовом ПАТ «ТАСкомбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа: районна адміністрація ЗМР по Комунарському району як орган опіки та піклування про звернення стягнення на нерухоме майно та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «ТАСкомбанк» про визнання кредитного договору та іпотечного договору недійсним таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31.05.2022 року залишено без задоволення заяву АТ «ТАСКОМБАНК» про зміну способу виконання рішення по цивільній справі за позовом ПАТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа: районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування про звернення стягнення на нерухоме майно та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «ТАСКОМБАНК» про визнання кредитного та іпотечного договорів недійсними.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 03.08.2022 року цивільну справу із апеляційною скаргою АТ «ТАСКОМБАНК» на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31.05.2022 року про відмову у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення у цій справі повернуто до Комунарського районного суду м. Запоріжжя для вирішення питання судом першої інстанції про повернення апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду у цій справі, скаржнику.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.08.2022 року повернуто заявнику АТ «ТАСКОМБАНК» апеляційну скаргу від 18.07.2022 року на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31.05.2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 19.10.2022 року касаційну скаргу АТ«Таскомбанк» задоволено; Ухвалу Запорізького апеляційного суду від 03.08.2022 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 14.12.2022 року апеляційну скаргу АТ «ТАСКОМБАНК» залишено без задоволення; ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31.05.2022 року у цій справі залишено без змін.
22.04.2021 року на адресу суду від АТ «ТАСКОМБАНК» надійшла заява про видачу виконавчих листів на виконання рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29.05.2012 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.05.2021 року Комунарським районим судом м. Запоріжжя на адресу АТ «ТАСКОМБАНК» направлено два виконавчих листа по справі №2-3802/11.
07.06.2021 року АТ «ТАСКОМБАНК» звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули А.М. з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчих листів від 24.05.2021 року по справі №2-3802/2011.
Відповідно до повідомлень приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули А.М. від 15.06.2021 року №№0129/4761, 0129/4762, виконавчі листи від 24.05.2021 року по справі №2-3802/2011 повернуто АТ «ТАСКОМБАНК» без прийняття до виконання на підставі п. 7 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.
Згідно з відповіддю Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі №_82861_ від 26.08.2025 року, у відділі стосовно ОСОБА_1 перебували наступні виконавчі провадження:
-№38774285, з примусового виконання виконавчого листа №2-3802/11, виданого 14.03.2013 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ТАСКомбанк» суми боргу у розмірі 1 820,00 грн. 19.12.2013 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у зв'язку з тим, що стягувач не здійснив авансування витрат на проведення виконавчих дій;
-№38774295, з примусового виконання виконавчого листа №2-3802/11, виданого 14.03.2013 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя, про звернення стягнення на предмет договору іпотеки № ЗФ (15) 2-08 від 06.08.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського округу Савицькою О.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1827, а саме: квартиру, загальною площею 66,54 кв.м, житловою площею 40,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та належить по 1/2 частині ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, видане Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради 26.05.2008 року, шляхом продажу Публічним акціонерним товариством «ТАСкомбанк», вказаної квартири на підставі договору іпотеки № ЗФ (15) 2-08 від 06.08.2008 року, за початковою ціною, розмір якої буде визначено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. 19.12.2013 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у зв'язку з тим, що стягувач не здійснив авансування витрат на проведення виконавчих дій;
-№42222618, з примусового виконання виконавчого листа №2-3802/11, виданого 14.03.2013 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ТАСКомбанк» суми боргу у розмірі 1 820,00 грн. (надійшов повторно). 03.06.2014 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у зв'язку з тим, що неможливо встановити особу та місце проживання боржника;
-№44623663, з примусового виконання виконавчого листа №2-3802/11, виданого 12.05.2014 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя, про звернення стягнення на предмет договору іпотеки, а саме: 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_4 24.04.2015 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у зв'язку з тим, що стягувач не здійснив авансування витрат на проведення виконавчих дій;
-№48255461, відкрите з примусового виконання виконавчого листа №2-802/11, виданого 12.05.2014 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя про звернення стягнення на предмет договору іпотеки № ЗФ (15) 2-08 від 06.08.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського округу Савицькою О.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1827, а саме: квартиру, загальною площею 66,54 кв.м, житловою площею 40,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та належить по 1/2 частині ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, видане Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради 26.05.2008 року, шляхом проведення прилюдних торгів вказаної квартири за початковою ціною, розмір якої буде визначено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. 29.12.2015 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у зв'язку з тим, що в квартирі зареєстровані неповнолітні;
-№50561370, відкрите з примусового виконання виконавчого листа №2-802/11, виданого 12.05.2014 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя про звернення стягнення на предмет договору іпотеки № ЗФ (15) 2-08 від 06.08.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського округу Савицькою О.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1827, а саме: квартиру, загальною площею 66,54 кв.м, житловою площею 40,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та належить по 1/2 частині ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, видане Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради 26.05.2008 року, шляхом проведення прилюдних торгів вказаної квартири за початковою ціною, розмір якої буде визначено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. 07.12.2018 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у зв'язку з тим, що неможливо встановити місце проживання/перебування боржника - фізичної особи. Крім того, враховуючи, що за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрована неповнолітня дитина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а Запорізька міська рада по Комунарському району не надала дозволу на реалізацію зазначеної квартири, звернення стягнення на 1/2 частину квартири є неможливим.
Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №441317788 від 28.08.2025 року та №430936277 від 11.06.2025 року, на майно, що належить ОСОБА_5 накладено чотири обтяження, а саме:
-№13430543; вид обтяження: заборона на нерухоме майно; документи, подані для державної реєстрації: іпотечний договір №92520011005006, серія та номер:11, виданий 10.02.2009, видавник: приватний нотаріус ЗМНО Савицька О.В.; об'єкт обтяження: квартира за адресою: АДРЕСА_1 ;
-№2073092 (спеціальний розділ); вид обтяження: арешт нерухомого майна; документи, подані для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 38774295, видавник: Комунарський ВДВС ЗМУЮ; об'єкт обтяження: квартира за адресою: АДРЕСА_2 ;
-№14364471 (спеціальний розділ); вид обтяження: арешт нерухомого майна; документи, подані для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 50561370, видавник: старший державний виконавець Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Нєдєльська О.Г., об'єкт обтяження: квартира за адресою: АДРЕСА_2 ;
-№7698812; вид обтяження: заборона на нерухоме майно; підстава обтяження: іпотечний договір №ЗФ (15) 2-08, 1827, 06.08.2008, приватний нотаріус ЗМНО Савицька О.В.; об'єкт обтяження: квартира за адресою: АДРЕСА_2 .
16.06.2025 року ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_5 , звернулася до Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі із заявою про проведення перевірки виконавчих проваджень №38774295 та №50561370, скасування арештів нерухомого майна, накладених у межах вказаних виконавчих проваджень, а також про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.
Листом Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі від 26.08.2025 року №_82861_ адвокату Черненко Т.Ю. повідомлено, що на виконанні у відділі перебували виконавчі провадження №38774285, №38774295, №42222618, з примусового виконання виконавчих листів №2-1102/10, виданих Комунарським районним судом м. Запоріжжя 14.03.2013 року, та №44623663, №48255461, №50561370, з примусового виконання виконавчого листа №2-1102/10, виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя 12.05.2014 року. Згідно інформації, яка міститься у АСВП скасований виконавчий лист №2/812/4043/12 від 12.05.2014 року на виконанні у відділі не перебував, виконавчі дії проводились по виконавчому листу №2-3802/2011. Відповідно до Розділу ІІХ Про затвердження інструкції з організації примусового виконання рішень та ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу має право перевірити законність виконавчого провадження. Водночас, така перевірка проводиться на підставі матеріалів виконавчого провадження або їх копій. Таким чином, у зв'язку із знищенням архіву та відсутності матеріалів виконавчих проваджень, провести перевірку вказаних виконавчих проваджень є неможливим. Стаття59 Закону України «Про виконавче провадження» містить вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника, у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Умови і порядок виконання судових рішень, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх в добровільному порядку, на час видачі виконавчого листа №2-3802/11, пред'явлення його до виконання та накладення арешту на майно боржника, були врегульовані Законом № 606-XIV, який втратив чинність 05.10.2016 року.
Відповідно до частини першої статті 52 Закону № 606-XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Аналогічна за змістом норма закріплена у частині першій статті 48 Закону № 1404-VIII, який набрав чинності з 05.10.2016 року.
Отже, арешт є початковою стадією виконавчого провадження щодо звернення стягнення на майно боржника.
Згідно із частиною другою статті 57 Закону № 606-XIV (у редакції, чинній на момент накладення арешту на майно боржника) арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Схожі за змістом приписи містяться у статті 56 Закону № 1404-VIII.
Виконавче провадження як сукупність дій, спрямованих на примусове виконання рішень, передбачає застосування арешту майна боржника як засобу, що обмежує можливість відчуження майна боржником із метою його подальшої реалізації у спосіб, передбачений законом.
Отже, правовою метою накладення державним (приватним) виконавцем арешту на майно боржника є забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.
Термін «завершення виконавчого провадження» застосовувався у нормі статті 30 Закону №606-XIV як узагальнююче поняття процесуальної стадії виконавчого провадження.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону № 606-XIV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно з статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно з статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно з статтею 48 цього Закону.
У Законі № 1404-VIII (чинний на момент розгляду справи судом) відсутня норма, аналогічна нормі частини першої статті 30 Закону № 606-XIV. Закон № 1404-VIII не містить такого поняття, як «завершення виконавчого провадження», водночас окремо врегульовує виконавчі дії щодо закінчення виконавчого провадження у статті 39 та щодо повернення виконавчого документа стягувачу в статті 37.
Частина перша статті 47 Закону № 606-XIV визначала, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: 1) є письмова заява стягувача; 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення; 4) стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа; 5) у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника); 6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами Національної поліції, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку; 8) коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно; 9) наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Аналогічні підстави для повернення виконавчого документа стягувачу визначені і в подальшому в частині першій статті 37 Закону № 1404-VIII, який набрав чинності з 05.10.2016 року.
Правові підстави для повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, у статті 48 Закону № 606-XIV визначались так: виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню) (частина перша цієї статті); виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягувачем є держава, у випадках, передбачених частиною першою статті 47 цього Закону, повертається до органу, який пред'явив виконавчий документ до виконання (частина друга цієї статті).
У Законі № 1404-VIII на відміну від Закону № 606-XIV повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, не визначається як окрема підстава завершення виконавчого провадження, а є правовою підставою для закінчення виконавчого провадження (пункт 10 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII).
Виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; 2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; 3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 3-1) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі; 6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; 7) визнання боржника банкрутом; 8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; 11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону; 14) списання згідно із Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа. У випадках, передбачених пунктами 1-6, 8, 9, 11-13 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав (частини перша та друга статті 49 Закону № 606-XIV).
Підстави для закінчення виконавчого провадження на момент розгляду цієї справи у судах визначені у частині першій статті 39 Закону № 1404-VIII.
Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного (приватного) виконавця не проводяться (див. подібні висновки у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 817/928/17, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 569/6234/22).
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчого документа стягувачу є формами завершення виконавчого провадження, проте вони мають різні правові підстави та відповідно різні правові наслідки.
Закінчення виконавчого провадження є стадією виконавчого провадження і передбачає завершення вчинення виконавчих дій щодо примусового виконання рішення в межах відповідного виконавчого провадження. Зміст правових підстав для закінчення виконавчого провадження, визначених частиною першою статті 49 Закону № 606-XIV (частиною першою статті 39 Закону № 1404-VIII), свідчить про об'єктивну неможливість виконати відповідне рішення у примусовому порядку. На відміну від обставин, що зумовлюють повернення виконавчого документа стягувачу, обставини, які є підставою для закінчення виконавчого провадження, не перестануть існувати в майбутньому.
З наведеного слідує і формування наслідків закінченого виконавчого провадження, зокрема, виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочато знову, крім випадків передбачених законом (частина перша статті 40 Закону № 1404-VIII).
Водночас, частиною п'ятою статті 47 Закону № 606-XIV визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (аналогічна норма міститься в частині п'ятій статті 37 Закону № 1404-VIII).
Повернення виконавчого документа стягувачу є процесуальною дією державного (приватного) виконавця, яка вчиняється останнім у випадку, коли внаслідок існування певних обставин або дій чи бездіяльності учасників виконавчого провадження неможливо у примусовому порядку виконати відповідне рішення. Разом з цим повернення виконавчого документа стягувачу не свідчить про неможливість примусового виконання рішення взагалі, а лише про таку неможливість у певний момент. Тобто якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення виконавчого документа стягувачу, то останній може повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення.
Наслідки завершення виконавчого провадження визначені статтею 50 Закону № 606-XIV.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 50 Закону № 606-XIV у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Схожі за змістом норми містяться у частинах першій, другій статті 40 Закону № 1404-VIII.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавець чітко передбачив два випадки, коли державний (приватний) виконавець зобов'язаний зняти арешт з майна боржника, та зазначити про це у відповідній постанові, а саме:
- у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій);
- у разі повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
Законодавством не передбачено обов'язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження й у такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано, протягом встановлених законом строків.
Водночас, суд звертає увагу, що законодавець у Законі №1404-VIII, який набрав чинності з 05.10.2016 року, передбачив випадки, за яких арешт з майна знімається одночасно із поверненням виконавчого документа стягувачу, а саме: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру (частина третя статті 37 Закону № 1404-VIII).
Враховуючи наведене, повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для зняття арешту з майна боржника (за винятком випадків, передбачених у частині третій статті 37 Закону № 1404-VIII).
З наведеного вище вбачається, що законодавство про виконавче провадження передбачає зняття арешту майна боржника, накладеного у виконавчому провадженні: 1) виконавцем; 2) начальником відділу державної виконавчої служби; 3) судом.
Виконавець знімає арешт з майна боржника у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав (частина перша статті 40 Закону № 1404-VIII). Подібні положення містяться у частині першій статті 50 Закону № 606-XIV. Також виконавець знімає арешт з майна боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII.
У незакінченому виконавчому провадженні виконавець знімає арешт з майна боржника у випадках, визначених частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII, з-поміж яких: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно тощо.
Щодо арешту, накладеного постановою від 09.07.2013 року у виконавчому провадженні №38774295
Судом встановлено, що 09.07.2013 року у виконавчому провадженні №38774295 державним виконавцем Комунарського ВДВС ЗМУЮ винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належать боржнику ОСОБА_5 .
Зазначений арешт майна є чинними на час розгляду даної скарги. При цьому матеріали виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-3802/11, виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя 14.03.2013 року, знищені, оскільки їх строк зберігання закінчено.
У вказаному виконавчому документі резолютивна частина рішення викладена таким чином: «В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ТАСкомбанк» за кредитним договором № КФ (15) 2-08 від 06.08.2008 року в розмірі 75 673 (сімдесят п'ять тисяч шістсот сімдесят три) долари 17 центів США еквівалентом 603 190 (шістсот три тисячі сто дев'яносто) грн. 84 коп. (з яких: 33 600,00 доларів США або 267 825,60 грн. - заборгованість за кредитом, 11 600,00 доларів США або 92 463,60 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 512,49 доларів США або 40885,06 грн. - нараховані відсотки за період з 21.07.2011 року по 15.08.2011 року; 17 347,54 доларів США або 138 277,24 грн. - прострочені відсотки за період з 01.04.2009 року по 01.08.2011 року; 12 613, 14 доларів США або 100 539, 34 грн. - пеня за період з 09.10.2008 року по 15.08.2011 року) -звернути стягнення на предмет договору іпотеки № ЗФ (15) 2-08 від 06.08.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського округу Савицькою О.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1827, а саме: квартиру, загальною площею 66,54 кв.м, житловою площею 40,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та належить по Ѕ частині ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, видане Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради 26.05.2008 року, шляхом продажу Публічним акціонерним товариством «ТАСкомбанк», вказаної квартири на підставі договору іпотеки № ЗФ (15) 2-08 від 06.08.2008 року, за початковою ціною, розмір якої буде визначено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.»
Тобто, виконавче провадження №38774295 було відкрито на підставі виконавчого документа, який не містить ознак примусового характеру стягнення та визначає спосіб виконання рішення шляхом продажу іпотечного майна кредитором.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 04.06.2025 року у справі №756/8592/24 зауважив, що застосування арешту майна боржника як обмежувального заходу не повинно призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права
Згідно з положеннями статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Указані норми визначають непорушність права власності (зокрема приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.
Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов'язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб'єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов'язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.
У постановах Верховного Суду від 18.01.2023 року у справі № 127/1547/14-ц, від 09.01.2023 року у справі № 2-3600/09, від 07.08.2024 року в справі № 14-7238/2009 сформульовано правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
У цій справі з моменту винесення судового рішення минуло більше 13 років, а з моменту завершення виконавчого провадження минуло більше 12 років, виконавче провадження вже знищено у зв'язку із закінченням строку його зберігання.
В матеріалах справи відсутні, та представником АТ «ТАСКОМБАНК» не надано, відомостей щодо вжиття заходів для виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, наявність арешту, накладеного у межах виконавчого провадження № 38774295, яке було відкрито на підставі виконавчого документа, що не має ознак примусового характеру стягнення, а також те, що зазначене провадження завершено понад 12 років тому та знищено у зв'язку із закінченням строку його зберігання, відсутні будь-які підстави для подальшого обмеження права власності боржника.
Щодо арешту, накладеного постановою від 22.04.2016 року у виконавчому провадженні №50561370
Виконавець знімає арешт з майна боржника, якщо після повернення виконавчого документа стягувачу встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню (частина четверта статті 40 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до частини третьої статті 60 Закону № 606-XIV з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом (аналогічні положення містить частина третя статті 59 Закону № 1404-VIII).
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина п'ята статті 60 Закону № 606-XIV; частина п'ята статті 59 Закону № 1404-VIII).
Отже, визначення посадової особи, яка має повноваження зняти арешт з майна боржника, накладеного у виконавчому провадженні, залежить від конкретних обставин і підстав зняття такого арешту.
Судом встановлено, що 22.04.2016 року у виконавчому провадженні №50561370 державним виконавцем Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належать боржнику ОСОБА_6 .
Зазначений арешт майна є чинним на час розгляду даної скарги. При цьому матеріали виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/812/4043/12 (2-3802/11), виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя 12.05.2014 року, знищені, оскільки їх строк зберігання закінчено.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05.08.2020 року визнано виконавчий лист № 2/812/4043/12 від 12.05.2014 року таким, що не підлягає виконанню.
16.06.2025 ОСОБА_5 , в інтересах якого діяла адвокат Черненко Т.Ю., звернулася до Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі із заявою про скасування вказаного арешту.
Листом Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі від 26.08.2025 року №_82861_адвокату ОСОБА_3 повідомлено, що згідно інформації, яка міститься у АСВП скасований виконавчий лист №2/812/4043/12 від 12.05.2014 року на виконанні у відділі не перебував, виконавчі дії проводились по виконавчому листу №2-3802/2011. Крім того, стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження» містить вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника, у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Разом з цим, абз. 5 п. 16 Інструкції з організації примусового виконання рішень (надалі - Інструкція) визначено, що постанова про зняття арешту з майна боржника, постанова про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України, постанова про зняття майна з розшуку або скасування інших заходів примусового виконання рішення виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження, за заявою боржника у разі, якщо після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі: скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з п. 7. ст. 27 Закону №1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню (аналогічна норма міститься в частині п'ятій статті 28 Закону № 606-XIV).
Абзацами 13, 14 п. 16 Інструкції визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви боржника перевіряє викладені у цій заяві обставини та додані до неї документи, у тому числі за допомогою автоматизованої системи (щодо стану відповідного виконавчого документа; відомостей про орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, у якого перебував на виконанні виконавчий документ, тощо), Єдиного державного реєстру судових рішень (щодо наявності відповідного судового рішення). Постанова про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення виноситься не пізніше наступного робочого дня з дня отримання виконавцем підтвердження наявності обставин для винесення такої постанови.
Відповідно до абз. 17 п. 16 Інструкції, у разі якщо виконавче провадження, за яким подано заяву про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення знищено у зв'язку із закінченням строку його зберігання, а також у випадку, коли таке виконавче провадження перебувало на виконанні у приватного виконавця, діяльність якого припинена або яким змінено виконавчий округ, виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи та інших документів, інформації, одержаних ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.
Отже, отримавши заяву адвоката Черненко Т.Ю., яка діяла в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту, накладеного у межах знищеного виконавчого провадження, Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) повинен був вжити заходів з відновлення матеріалів виконавчого провадження, за результатами їх розгляду встановити конкретні підстави завершення цього провадження та після цього прийняти рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 .
Аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2025 року у справі №2/1522/11652/11.
Враховуючи викладене, оскільки після повернення виконавчого документу №2-3802/11 стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону №1404-VIII, а саме: судове рішення, на підставі якого виданий вказаний виконавчий лист, скасовано, суд дійшов до висновку, що збереження арешту, накладеного державним виконавцем з метою виконання судового рішення, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном ОСОБА_5 .
Суд звертає увагу, що представник Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі у своєму відзиві зазначив, що у відділі на виконанні не перебував скасований виконавчий лист №2/812/4043/12 від 12.05.2014 року. Виконавчі дії проводились по виконавчому листу №2-3802/2011.
Водночас, 12.05.2014 року судом не видавалися виконавчі документи під №2-3802/2011.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що скарга ОСОБА_5 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Суд не погоджується з доводами ОСОБА_2 про те що ОСОБА_5 пропущений строк звернення з даної скарги з огляду на таке.
Як встановлено судом, 26.08.2025 року ОСОБА_5 було відмовлено у скасуванні арештів та рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання у судовому порядку. Представник ОСОБА_5 звернулася до суду зі скаргою 29.08.2025 року, тобто через три дні після отримання відповідної відмови.
Таким чином, суд дійшов висновку, що строк звернення зі скаргою не пропущено, оскільки скарга подана в межах строків, визначених статтею 449 ЦПК України.
Доводи ОСОБА_11 про пропуск строку звернення є безпідставними та не підтверджені належними й допустимими доказами.
Також суд не погоджується з доводами ОСОБА_2 , що ОСОБА_5 обрано неналежний спосіб захисту.
Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду, у випадках, коли опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарги сторін виконавчого провадження підлягають розгляду в порядку, передбаченому розділом VII Цивільного процесуального кодексу України. Водночас інші особи, які не є сторонами виконавчого провадження, але вважають, що арештоване майно належить їм, а не боржнику, мають право звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно та про зняття арешту, що прямо передбачено положеннями Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи, що ОСОБА_5 є боржником у виконавчих провадженнях № 38774295 та № 50561370, її звернення до суду зі скаргою в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, є належним та ефективним способом судового захисту, а тому доводи ОСОБА_2 щодо обрання неналежного способу захисту - є необґрунтованими та підлягають відхиленню.
Керуючись ст.ст. 12, 258-260, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на дії посадових осіб Комунарського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (юридична адреса: 69104, м. Запоріжжя, вул. Європейська, буд. 16), заінтересовані особи: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ТАСКОМБАНК» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Куренівська, буд.15а, код ЄДРПОУ: 09806443), Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району (місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 32, код ЄДРПОУ:37573541), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) - задовольнити.
Визнати неправомірними дії посадових осіб Комунарського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арештів з майна ОСОБА_5 , накладених постановою від 09.07.2013 року у виконавчому провадженні №38774295, та постановою від 22.04.2016 року у виконавчому провадженні №50561370.
Зобов'язати посадових осіб Комунарського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти (скасувати) арешт на все майно боржника ОСОБА_5 , за наступними обтяженнями:
-накладений постановою державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.07.2013 року у виконавчому провадженні №38774295 (номер запису про обтяження: 2073092 (спеціальний розділ));
-накладений постановою державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Нєдєльської О.Г. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.04.2016 року у виконавчому провадженні №50561370 (номер запису про обтяження: 14364471 (спеціальний розділ)).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 03.11.2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя Р.С.Холод