Справа № 758/4623/25
Категорія 38
01 жовтня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Войтенко Т. В.,
за участю секретаря судового засідання - Крупина Ю. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 13 381,60 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.06.2021 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №75874578, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором tLS1GGzC0c (28/06/2021 12:58).
Умовами кредитного договору передбачено: сума кредиту становить 4 000, 00 грн., строк кредитування 30 днів, зі сплатою процентів 1, 99 % в день ( базова процентна ставка фіксована), процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,70% за день; орієнтовна річна процента ставка - 3,71%; орієнтовна загальна вартість позики 4012,00 грн.; дата повернення кредиту - 28.07.2021.
На банківську картку позичальника № НОМЕР_1 року 28.06.2021 року було перераховано кредитні кошти у розмірі 4 000,00 грн.
21.12.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» укладено договір відступлення прав вимоги №2112 від 21.12.2021 року, за умовами якого до ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №75874578 від 28 червня 2021 року.
31.03.2023 року ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу №310323 -ФМ від 31.03.2023 р., за умовами якого до ТОВ «Фінпром Маркет» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №75874578 від 28 червня 2021 року.
Позивач зазначає, що відповідач станом на 25.03.2025 має заборгованість перед ТОВ «Фінпром Маркет», яка становить 13 393,60 грн. та складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 4 000,00 грн. та простроченої заборгованості за процентами - 9 393,60 грн., яку не сплачено у позасудовому порядку, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 04 квітня 2025 року відкрито провадження у справі, вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Прохальна частина позовної заяви містила клопотання про витребування доказів про зарахування коштів на банківську карту ОСОБА_1 . Ухвалою від 28 липня 2025 року клопотання представника позивача задоволено.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з підстав викладених у позові.
Відповідач до суду не з'явився, відзиву на позовну заяву чи інших письмових пояснень від нього до суду не надходило.
Зважаючи на відсутність заперечень представника позивача, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача, з можливістю ухвалення заочного рішення по справі (ч. 4 ст. 223 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, у зв'язку з наступним.
28.06.2021 між ТОВ « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №75874578, за умовами кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути кредит Кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим Договором (п. 1.1 договору).
21.12.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» укладено договір відступлення прав вимоги №2112 від 21.12.2021 року, за умовами якого до ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №75874578 від 28 червня 2021 року.
31.03.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу №310323 - ФМ від 31.03.2023 р., за умовами якого до ТОВ «Фінпром Маркет» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №75874578 від 28 червня 2021 року.
На підтвердження позовних вимог ТОВ «Фінпром Маркет» за договором споживчого кредиту надало: кредитний договір №75874578 від 28 червня 2021 року; розрахунок заборгованості за кредитним договором №75874578.
Відповідно до п. 5.2. договору позики №775874578, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, що розміщені на сайті та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгацї, які йому зрозумілі.
Згідно з п. 2.3 договору, процентна ставка за Договором є фіксованою. Датою повернення суми Кредиту є 28.07.2021.
Сторонами визначено умови кредиту: сума кредиту становить 4 000, 00 грн., строк кредитування 30 днів, зі сплатою процентів 1, 99 % в день ( базова процентна ставка фіксована), процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,70% за день; орієнтовна річна процента ставка - 3,71%; орієнтовна загальна вартість позики 4012,00 грн.; дата повернення кредиту - 28.07.2021.
Договір про надання кредиту №75874578 від 28.06.2021 підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором tLS1GGzC0c (28/06/2021 12:58).
28.06.2021 року первісний кредитор перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 4 000, 00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №fdf6aa8a-ea0a-4503-b5d8-bf7dba93af35 від 28.06.2021.
Відповідно до розрахунку заборгованості, проведеного позивачем, сума заборгованості за договором №75874578 від 28.06.2021 за період з 28.06.2021 по 25.03.2025 складає 13 381,60грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 4 000, 00 грн; прострочена заборгованість за процентами - 9 381,60 грн.
Позивач не звертався до відповідача з досудовою вимогою про дострокове стягнення заборгованості.
Доказів того, що відповідач здійснив оплату заборгованості матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
З наявних матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Фінпром Маркет» свої зобов'язання за договором виконало, надало відповідачу кредитні кошти у розмірі 4 000,00 грн.
Факт зарахування коштів у розмірі 4000,00грн. на рахунок відповідача, за яким видано банківську карту № НОМЕР_1 , доводиться: платіжною інструкцією № fdf6aa8a-ea0a-4503-b5d8-bf7dba93af35 від 28.06.2021 на суму 4 000,00 грн.; а також випискою з рахунку в АТ «Ощадбанк», яку отримано на виконання вимог ухвал суду від 28 липня 2025 про витребування доказів.
Судом встановлено, що всупереч умов кредитного договору та норм закону відповідач допустив порушення умов повернення грошових коштів, оскільки не здійснював платежів, передбачених договором для погашення його договірних зобов'язань.
Так, звертаючись до суду із позовом ТОВ «Фінпром Маркет» надало належні та допустимі докази укладення ОСОБА_1 кредитного договору №75874578 від 28.06.2021 року. ОСОБА_1 отримав кредит за договором №75874578 , проте не виконав взяті на себе зобов'язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, кошти не повернув.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 4000 грн.
Позивач також просив стягнути з відповідача 9381,60 грн. відсотків, які нарахував за період з 28.06.2021 по 25.03.2025 (а.с.13-15).
Однак, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 р по справі № 300/438/18.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України».
За умовами договору позики №75874578 від 28.06.2021 кредитні кошти надавалися до 28.07.2021. Отже, ТОВ «Фінпром Маркет» має право на стягнення процентів за користування кредитними коштами у розмірі, передбаченому договором, за період з 28.06.2021 по 28.07.2021 р.
Сума відсотків за період з 28.06.2021 по 28.07.2021 р. становить 2376,80 грн. (а.с.13 зворот). Саме у такому розмірі відсотки можуть бути стягнуті з відповідача.
Посилання позивача на те, що Правилами надання грошових коштів у позику була передбачена пролонгація договору на 90 днів, тобто позивач мав право нараховувати відсотки у встановленому договором розмірі впродовж 90 днів, висновків суду про те, що відсотки у розмірі 1,99% в день можуть нараховуватися лише до 28.07.2021, не спростовують. Суд вважає недоведеними позивачем ті обставини, що позивач був ознайомлений з Правилами на сайті кредитора саме у такій редакції.
Матеріали справи не містять доказів про те, що позивач був ознайомлений саме з цими Правилами надання грошових коштів у позику, з огляду на їх мінливий характер, які долучені позивачем до позовної заяви. Правила не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені у договорі. Факт підписання договору позики не може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому додатковим умов кредитування за Правилами надання грошових коштів у позику.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, врахувавши те, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання за вищезазначеними договорами, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором 4000,00 грн. тіла кредиту та 2376,80 грн. відсотків, а всього 6376,80 грн.
Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов'язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частинами 2-4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження понесення втрат на правову допомогу позивач надав: договір про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01 листопада 2024року, витяг з акту №8-П від 07.03.2025 року про приймання-передачу наданої правничої допомоги; платіжну інструкцію №579933511.1 від 07.03.2025 року.
Суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. На це вказав КЦС Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
З огляду на викладене, витрати на правову допомогу підлягають стягненню у розмірі 3500,00 грн., як просив позивач, однак з урахуванням принципу пропорційності.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією № 579934165.1 від 26.03.2025 року про сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Позивач просив стягнути на його користь 13381,60 грн. Суд визнав доведеними вимоги на суму 6376,80 грн..
Отже, суд задовольняє позов на 47,65 %, відтак, компенсації позивачу підлягають 47,65% від сплаченого судового збору, тобто 1154,36 грн. судового збору, та 47,65% від суми 3500 грн. витрат на правову допомогу, тобто 1667,75 грн.
Керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики №75874578 від 28.06.2021, укладеним з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», у розмірі 6376,80 грн., 1667,75 грн. витрат на правову допомогу та 1154,36 грн. судового збору, а всього стягнути 9 198,91 грн. (дев'ять тисяч сто дев'яносто вісім гривень 91 коп.)
В решті вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», ЄДРПОУ 43311346, місто Ірпінь, Бучанський район Київської області, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Т.В. Войтенко