Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/12460/25
03 листопада 2025 року Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_2 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження №12025100070001487, відомості про яке внесено до ЄРДР 20.06.2025 року, стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Очамчири, Грузія, громадянина Грузії, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Кагарлик, Обухівського району, Київської області, громадянки України, офіційно не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
обвинувачених за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
15 серпня 2025 року до Подільського районного суду міста Києва від прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_2 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обвинуваченій ОСОБА_3 , запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби в період часу з 23:00 год. до 06:00 год. із забороною залишати місце проживання, обрано до 10.11.2025.
Відповідно до вимог КПК України, судом 04.09.2025 постановлено ухвалу про призначення судового розгляду. В судове засідання, 03.11.2025, з'явилися прокурор і обвинувачена ОСОБА_3 . Від прокурора надійшло клопотання про продовження стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , в період часу з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. строком на 2 місяці. Клопотання обґрунтовано тим, що ризики зазначені в ухвалі про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту на разі продовжують існувати, строк обраного запобіжного заходу закінчується 10.11.2025, до того часу відсутня об'єктивна можливість розглянути кримінальне провадження, а тому є необхідність у продовженні строку запобіжного заходу на 2 місяці. Обвинувачена ОСОБА_3 проти задоволення клопотання не заперечувала.
Заслухавши думку прокурора, який просив продовжити обвинуваченій запобіжний захід, обвинуваченої, яка просила задовольнити клопотання прокурора, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, судом встановлено наступне.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Враховуючи зазначені вимоги чинного законодавства до спливу продовженого строку суд саме зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 , якщо судове провадження не завершене до його спливу.
Так, при розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу мають враховуватись обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу.
Прокурор при обґрунтуванні заявленого клопотання посилається на те, що заявлені при обранні запобіжного заходу ОСОБА_3 ризики для запобігання яким ОСОБА_3 , обраний запобіжний захід, не зменшились та продовжують існувати і надалі.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 176 та ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт є одним із видів запобіжних заходів та полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження стаття 194 КПК України визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Оцінюючи наявність на даний час ризиків у кримінальному провадженні, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Як зазначено у клопотанні про застосування запобіжного заходу встановлено наявність наступних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_3 може вчинити спробу переховуватися від суду, незаконно впливати на іншого обвинуваченого.
В судовому засіданні прокурором доведено, що заявлені ризики наявні та виправдовують необхідність застосування до особи запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Також, суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України враховує відомості щодо особи ОСОБА_3 , яка є громадянкою України, має вищу освіту, офіційно не працевлаштована, не заміжня, дітей на утримані не має, проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судима.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби на даному етапі судового розгляду є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження, а також зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_3 . Також, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 27, 31, 34, 128, 177, 178, 369-372, 384 КПК України,
Клопотання сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_3 залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , в період часу з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. - задовольнити.
Продовжити стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , в період часу з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. строком на 2 місяці.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_3 , наступні обов'язки:
- прибувати за першою вимогою до суду у визначений час;
- не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_3 , в період часу з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. щоденно, без дозволу суду за виключенням часу прямування до укриття та перебування в укритті на період оголошення повітряної тривоги;
- утримуватись від спілкування з іншим обвинуваченим у кримінальному провадженні ОСОБА_4 .
Строк дії ухвали та обов'язків визначити до 03.01.2026 включно.
Копію даної ухвали передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_3 .
Роз'яснити, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою особи, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду впродовж п'яти днів з дня її проголошення.
Cуддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1