Справа № 331/3441/25
Провадження № 2-а/331/64/2025
03 листопада 2025 року місто Запоріжжя
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Скользнєвої Н.Г.,
за участю секретаря Постарнак М.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (адреса: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 31) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
17 червня 2025 року до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради, в якому позивач просить: скасувати постанову інспектора з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Казакова Віктора Вікторовича серія 2КІ № 0000315053 від 04.06.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою інспектора з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Казакова В.В. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія 2КІ № 0000315053 від 04.06.2025, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Притягнення до адміністративної відповідальності обґрунтовано порушенням пункту 15.9 и), а саме зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду. Місцем правопорушення зазначається: м. Київ, вулиця Казимира Малевича, 107.
Разом з тим, від місця, де знаходився автомобіль ОСОБА_1 до виїзду з прилеглої території понад 80 метрів.
Незважаючи на це, інспектором з паркування здійснено тимчасове затримання транспортного засобу і належний на праві власності Соколову М.О. автомобіль було тимчасово затримано та доставлено для зберігання на спеціальний майданчик за адресою: Залізничне шосе, 9, м. Київ.
Вважає, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
28 липня 2025 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов.
Відповідач заперечує проти задоволення позову, виходячи з такого.
Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження протиправності дій відповідача чи у спростуванні підстав притягнення його до адміністративної відповідальності. Винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП підтверджена належними і допустимими доказами. Інспектор не на власний розсуд або суб'єктивне уявлення визначив, що транспортний засіб відповідальної особи розміщено таким чином, що він створював перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху. Інспектор в своїх діях керувався виключно приписами законодавства, в даному випадку ст. 265-4 КУпАП. Саме ч. 3 ст. 265-4 КУпАП містить вичерпний перелік випадків, коли розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху. Акт огляду і тимчасового затримання транспортного засобу є належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 03 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного провадження з викликом сторін. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву. (а.с. 21-22)
Позивач ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає.
Представник відповідача Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради надав суду заяву, в який просить проводити розгляд справи у його відсутність.
Вивчивши матеріали справи, відзив на позов, суд приходить до такого.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що постановою інспектора з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Казакова В.В. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія 2КІ № 0000315053 від 04.06.2025 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 обґрунтовано порушенням пункту 15.9 и), а саме транспортний засіб зупинено ближче 10 м від виїзду з прилеглої території.
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі по тексту - Правила), КАС України, КУпАП, Законом України «Про Національну поліцію».
У відповідності до ст. 219 КУпАП виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 44-3, частиною другою статті 52, статтями 53, 53-1, 54, частиною першою статті 56, статтями 92, 99 (якщо правопорушення вчинено громадянином), статтею 104, частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), статтями 127-2, 141, 142, 152, частинами першою - п'ятою та восьмою статті 152-1, статтею 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 188-56, 197, 198 цього Кодексу.
Від імені виконавчих комітетів (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 197, 198 цього Кодексу (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження в центрі надання адміністративних послуг), мають право адміністратори центрів надання адміністративних послуг.
Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.
Від імені виконавчих комітетів (виконавчих органів) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 52, статтями 53, 53-1, 54, частиною першою статті 56, статтею 188-56, та накладати адміністративні стягнення мають право посадові особи виконавчих комітетів (виконавчих органів), уповноважені здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель, - державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель сільських, селищних, міських рад.
Частиною 3 ст. 122 КУпАП встановлено, що ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 15.9.и Правил дорожнього руху України передбачено, що зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Згідно ч.1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст.9 КпАП України, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна /умисна або необережна/ дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були прокладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1.ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідач не долучив до відзиву беззаперечних доказів на підтвердження скоєння позивачем правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП України, я саме порушення п. 15.9.и ПДР України, як зазначено в постанові.
Відповідачем не надано фото- або відеозапису з якого вбачалось би, що ОСОБА_1 здійснив зупинку належного йому транспортного засобу ближче 10 м. від виїзду з прилеглої території.
За викладених обставин у даній справі відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та як наслідок обґрунтовували б правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності.
Дії суб'єкта владних повноважень щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності при відсутності належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували наявність чи відсутність події адміністративного правопорушення і винність особи у його вчиненні, не можуть вважатися правомірними та порушують принцип презумпції невинуватості, визначений статтею 62 Конституції України. Будь-які сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
У рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. (п. 4.1)
Відповідачем під час прийняття вказаної постанови не враховано відсутність достатніх даних та доказів, що підтверджують вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не перевірено наявність підстав для визнання винним позивача у вчиненні правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність порушення позивачем вимог п. 19.9.и Правил дорожнього руху України, що свідчить про необґрунтованість винесення постанови серії 2КІ № 0000315053 від 04 червня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст.ст. 151, 247 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п.2 ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн. (а.с. 18).
Керуючись ст.ст. 5, 6, 10, 19, 90, 241-246, 286 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) - задовольнити.
Скасувати постанову інспектора з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Казакова Віктора Вікторовича серія 2КІ № 0000315053 від 04.06.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. за ч. 3 ст. 122 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 31, ЄДРПОУ 34926981) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Повний текст рішення складено 03 листопада 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня проголошення.
На підставі ч.2 ст. 271 КАС України копію судового рішення невідкладно надіслати учасникам справи.
Суддя: Н.Г.Скользнєва