31.10.2025 Справа № 756/15462/25
Унікальний номер 756/15462/25
Номер провадження 2/756/8408/25
29 жовтня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретаря судового засідання - Лисенко Д.О.,
за участю: позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
30 вересня 2025 року засобами поштового зв'язку позивач ОСОБА_1 через звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить: розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 27 лютого 2016 року Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 240; стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що 27 лютого 2016 року зареєструвала шлюб з відповідачем. Від спільного шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивач вказує, що наразі офіційно зареєстрований шлюб між сторонами має формальний характер. Причиною розпаду сім'ї стало відчуження один від одного, яке вин7икло на підставі кардинальної різниц в поглядах на сімейне життя, суттєві розбіжності в характерах, що не дають зберегти сім'ю. Сторони вже тривалий час проживають окремо, не ведуть спільне господарство та спільний бюджет, в таких стосунках вже немає спільної участі подружжя у вирішенні сімейних питань.
Зазначає, що малолітні діти проживають з позивачкою та перебувають на її повному утриманні. Відповідач участі у вихованні дітей не приймає, всі клопоти лягли виключно на позивача. Позивач і відповідач не змогли дійти згоди щодо розміру аліментів, які відповідач має сплачувати на дітей.
У зв'язку з наведеним вище, позивач звернулась до суду з цим позовом про розірвання шлюбу і стягнення аліментів.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 вересня 2025 року справу передано на розгляд судді Шролик І.С.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи призначено на 29 жовтня 2025 року.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, позов просила задовольнити, наполягала на розірванні шлюбу та стягненні аліментів.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував проти розірвання шлюбу та стягнення з нього аліментів.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду. Оскільки, визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону і не порушує прав та інтересів будь-яких осіб, суд його приймає.
Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27 лютого 2016 року між відповідачем ОСОБА_2 та позивачкою ОСОБА_1 , було укладено шлюб, зареєстрований Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 240, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Як вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 3851, від спільного шлюбу у сторін народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та як слідує зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1327, від спільного шлюбу у сторін народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
На теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, сторонни проживають окремо, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, сторони не бажають зберегти шлюб, позивач на розірванні шлюбу наполягає, відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує.
Клопотань про надання терміну для примирення сторони не заявляли.
Відповідно до ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї суперечитиме інтересам одного з них.
Згідно ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
На підставі ст. 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Із змісту ст. 112 СК України вбачається, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно зі ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Отже, суд вважає, що позовні вимоги про розірвання шлюбу є обґрунтованими, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, а тому шлюб між сторонами необхідно розірвати.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Статтею 184 Сімейного кодексу України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їхнього основного піклування.
Підсумовуючи все зазначене вище, з урахуванням того, що відповідач визнав позовні вимоги, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та обов'язку обох батьків по утриманню дитини, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги про стягнення аліментів, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та неповнолітнього сина сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до платіжної інструкції № 2.331258889.1 ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за позовну вимогу про розірвання шлюбу.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд на підставі положення ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд на підставі положення ст. 141 ЦПК України, стягує судові витрати за розгляд справи з відповідача на користь держави, за по позовні вимоги про стягнення аліментів, у розмірі 1211,20 грн., оскільки згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» при зверненні до суду із відповідним позовом позивач була звільнена від його сплати.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 104, 112, 113, 114, 115, 181-182, 184, 191, 192 СК України, ст.ст. 12, 19, 81, 141, 206, 223, 258, 265, 274, 279 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений 27 лютого 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , Печерським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 240.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП- НОМЕР_5 аліменти на утримання неповнолітнтіх дітей в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду 30 вересня 2025 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП- НОМЕР_5 витрати зі сплати судовго збору у розмірі 1211,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 31 жовтня 2025 року.
Суддя І.С. Шролик