30.10.2025 Справа № 756/17516/25
Унікальний номер 756/17516/25
Номер провадження 2/756/9432/25
про залишення позовної заяви без руху
30 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Шролик І.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
28 жовтня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 15 листопада 2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Троїцького районного управління юстиції Луганської області, актовий запис № 54.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 жовтня 2025 року справу передано на розгляд судді Шролик І.С.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 175 ЦПК України.
Згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду (ст. 2 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу розмір судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.).
Позивач ОСОБА_1 у поданій до суду позовній заяві просив суд звільнити його, як учасника бойових дій, від сплати судового збору, посилаючись на п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Так, згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Проте, суд звертає увагу на те, що справа про розірвання шлюбу є справою про сімейні правовідносини та не відноситься до категорії справ у розумінні п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
За таких обставин, усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу слід сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.) за наступними реквізитами:
Отримувач ГУК у м.Києві/Оболон.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП),
Код банку МФО 899998 ; рахунок отримувача UA718999980313111206000026006,
Код класифікації доходів бюджету 22030101,
Призначення платежу судовий збір, за позовом ОСОБА_1
Оболонський районний суд міста Києва.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне залишити позов без руху, надавши позивачам строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.С. Шролик