Справа № 308/4401/25
1-кс/308/6320/25
04 листопада 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород заяву ОСОБА_3 про відвід дізнавача Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області - ОСОБА_4 , в кримінальному провадженні № 12024078030001206 від 18.12.2024 року, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про відвід дізнавача Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області - ОСОБА_4 , в кримінальному провадженні № 12024078030001206 від 18.12.2024 року, яку мотивує тим, що кримінальне провадження розпочато 18.12.2024 року Ужгородським РУП ГУНП в Закарпатській області, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 182 (порушення недоторканності приватного життя) та 357 (викрадення, привласнення, вимагання документів) КК України.
Дізнавачем у вказаному кримінальному провадженні є капітан поліції ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 , як потерпілий, неодноразово звертався до дізнавача з клопотаннями про проведення необхідних слідчих (розшукових) дій, передбачених КПК України, а саме:
1. Проведення його допиту як потерпілого для з'ясування обставин справи (стаття 224 КПК України).
2. Проведення його допиту з використанням поліграфа для підтвердження правдивості його показань (стаття 242 КПК України).
3. Проведення обшуку квартири за адресою, де проживає ОСОБА_6 , з метою вилучення ноутбука та телефону для подальшої експертизи (статті 234, 236 КПК України).
Крім того, заявник звертався з клопотанням про перекваліфікацію діяння ОСОБА_6 , яка умисно включила відеоматеріал, що спричинив у нього напад фотосенситивної епілепсії, підтвердженої результатами електроенцефалограми (ЕЕГ), яка встановила його схильність до епілепсії (медична довідка додається).
Скаржник вважає, що такі дії можуть бути кваліфіковані за статтями 121 (умисне тяжке тілесне ушкодження) або 126 (побої і мордування) КК України.
Проте дізнавач ОСОБА_7 відмовляється розглядати можливість перекваліфікації діяння за цими статтями, чим порушує його права як потерпілого та принципи повноти й об'єктивності розслідування.
Дізнавач ОСОБА_7 також вчинив грубе порушення процесуальних норм, закривши кримінальне провадження не провівши його допит як потерпілого, що є порушенням статті 224 КПК України та його прав, передбачених статтею 55 КПК України.
Постанову про закриття провадження було скасовано прокурором Закарпатської області ОСОБА_8 , який також надав письмову вказівку дізнавачу про необхідність повного та всебічного розслідування, а також виконання всіх його клопотань.
Незважаючи на скасування постанови про закриття та вказівки прокурора, дізнавач ОСОБА_7 продовжує ігнорувати його клопотання, видаючи постанови про відмову в їх задоволенні з необґрунтованими причинами, такими як: «відсутність підстав для обшуку» або «недостатність доказів».
Зокрема, кожного тижня ОСОБА_3 змушений оскаржувати ці постанови в порядку статті 303 КПК України, що призводить до затягування розслідування, порушення його прав як потерпілого та погіршення його стану здоров'я через стрес.
Загалом, дії дізнавача суперечать статті 214 КПК України (негайне розслідування після внесення відомостей до ЄРДР) та статті 40 КПК України (обов'язок вчиняти всі необхідні дії для встановлення обставин).
Систематичність порушень створює обґрунтовані сумніви в неупередженості дізнавача, як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України.
З огляду на вказані обставини, заявник недовіряє дізнавачу ОСОБА_9 і у нього наявні обґрунтовані сумніви в неупередженості дізнавача.
ОСОБА_3 у судове засідання подав заяву, в якій просив розглянути заяву про відвід дізнавача у його відсутності.
Прокурор у судове засідання надала заяву у якій просила відмовити у задоволенні поданої заяви про відвід дізнавача та розглянути таку у її відсутності.
Дослідивши заяву про відвід та додані до неї матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до наступного.
Обставини, що виключають участь прокурора, слідчого та дізнавача в кримінальному провадженні викладені у ст.77 КПК України і їх перелік є вичерпним, а саме: прокурор, слідчий, діхнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Згідно ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, дізнавач зобов'язаний заявити самовідвід. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Відвід повинен бути вмотивованим.
Частина 2, 3 ст. 81 КПК України визначає, що усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює. При розгляді відводи має бути вислухана особа, якій заявлено відвід якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Встановлено, що дізнавачем Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області - ОСОБА_10 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024078030001206 від 18.12.2024 року, за кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182, ч. 1 та ч. 3 ст. 357 КК України.
Як слідує з поданої ОСОБА_3 заяви про відвід дізнавача, заявник як на підставу для заявлення такого, посилається на недовіру дізнавачу, яка викликана тим, що дізнавач вчасно не проводить процесуальні дії у порушеному кримінальному провадженні, відмовляє у задоволенні поданих заявником клопотань.
Між тим, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені зазначеними нормами КПК України, подана заява фактично зводиться до незгоди заявника з процесуальним рішенням, ухваленими дізнавачем при здійсненні досудового розслідування, що відповідно до вимог КПК України не є підставами для відводу дізнавача.
Частиною 5 ст. 40 КПК України визначено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Таким чином, на даний час, відсутні будь-які порушення вимог КПК України, що могли б свідчити про необ'єктивність та упередженість дізнавача ОСОБА_4 , передбачені п. 3 ч. 1 ст.77 КПК України, а відтак заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 77, 81, 309 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід дізнавача Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області - ОСОБА_4 , в кримінальному провадженні № 12024078030001206 від 18.12.2024 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1