4 листопада 2025 року м. Мукачево Справа №303/8626/25 2-а/303/108/25
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі: головуючого - судді Кость В.В.
секретар судового засідання Варваринець Н.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Мукачево адміністративну справу
за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )
до відповідача громадянина Народної республіки Бангладеш ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
про затримання іноземця з метою забезпечення примусового видворення за межі території України,
За участю:
представника позивача - Соколовської Ю.О.;
відповідача - ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 );
перекладача - Гарапка П.А.;
ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до громадянина Народної республіки Бангладеш ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 про його затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України.
Позовні вимоги обґрунтовуються доводами про те, що відповідач був виявлений та затриманий 02.11.202 близько 11.10 прикордонним нарядом «Група реагування» від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) в межах прикордонної смуги, на напрямку 224 прикордонного знаку, на відстані 700 метрів від державного кордону України (територія Великобийганської об'єднаної територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) під час спроби незаконного перетинання державного кордону з України в Угорщину, поза пунктами пропуску через державний кордон України, у складі групи осіб.
За доводами позивача, своїми діями відповідач порушив вимоги статей 9,12 Закону України «Про державний кордон України», чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України» (далі - КУпАП).
Представник позивача, прийнявши участь у судовому розгляді справи, просила позов задоволити, посилаючись на його обґрунтованість поданими суду доказами.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Заслухавши доводи та заперечення учасників сторін, дослідивши матеріали справи, суд констатує наступне.
02.11.202 близько 11.10 прикордонним нарядом «Група реагування» від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) в межах прикордонної смуги, на напрямку 224 прикордонного знаку, на відстані 700 метрів від державного кордону України (територія Великобийганської об'єднаної територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) було виявлено та затримано громадянина Народної республіки Бангладеш ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час спроби незаконного перетину державного кордону з України в Угорщину, поза пунктами пропуску через державний кордон України, у складі групи осіб.
У переданому на розгляд суду позові позивач посилається на те, що в ході проведення перевірочних заходів було встановлено, що громадянин Народної республіки Бангладеш ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , в'їхав на територію України 08.10.2025 через пункт пропуску «Могилів-Подільський» на підставі паспорта громадянина Народної Республіки Бангладеш НОМЕР_2 , виданого 27.08.2024, DIP/DHAKA, дійсного до 26.08.2034 та візи НОМЕР_3 , дійсної до 08.12.2025, з метою працевлаштування (приймаюча сторона - ТОВ «Вінницька птахофабрика».
Однак, незважаючи на наявність законних підстав для перебування на території України, маючи намір потрапити до країн Європейського Союзу, відповідач 02.11.2025 здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону з України в Угорщину, яку не вдалось довести до завершення з незалежних від нього причин, оскільки був затриманий прикордонним нарядом відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б).
У відповідності до вимог статей 260, 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідача було затримано в адміністративному порядку на термін до трьох діб з метою з'ясування обставин правопорушення.
Постановою Берегівського районного суду Закарпатської області від 04.11.2025 відповідача визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною другою статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
04.11.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 прийнято рішення про примусове видворення відповідача за межі території України.
По відношенню до фактичних обставин справи суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, на підставі поданої органом охорони державного кордону до іноземця або особи без громадянства суд може застосувати такий захід як затримання з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.
Відповідно до частини першої ст. 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» в'їзд в Україну та виїзд іноземців та осіб без громадянства з України здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.
Абзац третій частини другої статті 12 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначає, що у випадку прийняття відносно іноземця або особи без громадянства рішення про примусове видворення за межі території України, іноземцю або особі без громадянства скасовується віза (згідно з п. 2 частини першої статті 1 цього Закону дозвіл, наданий уповноваженим органом України в установленій законодавством формі, необхідний для в'їзду на територію України або для транзитного проїзду через її територію та перебування на території України протягом відповідного строку).
Відповідно до частини четвертої статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців..
Судом встановлено, що відповідач перебуває на території України незаконно, оскільки йому було скасовано візу на підставі абзацу третього частини другої статті 12 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», у зв'язку з чим відповідач втратив підстави для законного перебування на території України, передбачені частиною 16 статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
По відношенню до цього слід констатувати фактичну наявність підстав вважати щодо можливості ухилення відповідача від виконання рішення про його примусове видворення, та про необхідність затримання відповідача із поміщенням його до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Отже, затримання відповідача не зважаючи на серйозність такого заходу, з огляду на встановлені судом фактичні обставини, є цілком виправданим та належним, тому як в даному випадку застосування інших, менш суворих заходів, буде недостатніми для гарантування виконання такою особою певних обов'язків пов'язаних із залишенням території України.
Беручи до уваги те, що відповідач знаходиться на території України без законних підстав та може ухилятися від виконання рішення про його примусове видворення, з метою забезпечення його примусового видворення за межі території України, позов слід задовольнити та затримати відповідача з метою забезпечення примусового видворення за межі території України, строком на шість місяців.
З урахуванням вищевказаних фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 194, 211, 217, 288, 289, 373 Кодексу адміністративного судочинства України Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області,
1. Позов задовольнити.
2. Затримати громадянина Народної республіки Бангладеш ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою забезпечення примусового видворення за межі території України строком 6 (шість) місяців, а саме до 04.05.2024 (включно).
3. Копію рішення невідкладно видати учасникам справи.
4. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Позивач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Відповідач: громадянин Народної республіки Бангладеш ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце перебування: пункт тимчасового тримання НОМЕР_5 прикордонного загону ( АДРЕСА_1 )
Суддя В. В. Кость