Справа № 303/6889/25
2/303/2576/25
04 листопада 2025 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої-судді Гутій О.В.
за участю секретаря судового засідання Зарева А.Ю.
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення юридичних фактів,-
09 вересня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Осташук О.В. звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт родинних відносин між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , як родичами першого ступеня кровного споріднення, а саме, шо померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 являвся батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити факт належності померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 про право особистої власності на домоволодіння АДРЕСА_1 виданого 15.08.1990 року на підставі рішення виконавчого комітету Мукачівської районної ради народних депутатів № 180 від 08.08.1990 року на ім'я ОСОБА_8 ; визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю у три місяці з моменту набрання рішенням законної сили.
Заяву обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється сином ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . Батькові позивача ОСОБА_6 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 15.08.1990 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Мукачівської районної ради народних депутатів №180 від 08.08.1990 року, належало домоволодіння АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 батько позивача ОСОБА_6 помер, що підверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 03.08.2020 року в м. Нюрнберг Федеративної Республіки Німеччина. Після його смерті відкрилася спадщина на все належне батькові позивача майно, зокрема, на домоволодіння АДРЕСА_1 .
На випадок своєї смерті ОСОБА_6 залишив заповіт, посвідчений 01.10.2009 року секретарем Шенборнської сільської ради, згідно якого ОСОБА_6 все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що належатиме йому на день його смерті, і на що він взагалі матиме право, заповідає своїм дітям: сину - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньці - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в рівних частках.
Відтак, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється спадкоємцем за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_6 .
Позивач ОСОБА_5 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак 12 червня 2025 року державним нотаріусом Другої Мукачівської державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було пропущено строк для подання до нотаріальної контори заяви на прийняття спадщини за заповітом після смерті батька - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Даний строк позивач пропустив з поважних причин, оскільки про існування заповіту не знав, дізнався випадково від своєї матері вже після спливу встановленого законом 6-ти місячного строку. Оскільки, про існування заповіту позивач дізнався вже після закінчення строку встановленого для прийняття спадщини, він й не мав змогу вчасно звернутися до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини.
Зазначає, що вказана підстава є поважною причиною для продовження строку для прийняття спадщини.
Інші спадкоємці: дружина померлого - мати позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 , оскільки фактично постійно проживала разом з померлим на день його смерті, та донька померлого, ОСОБА_11 , яка також зазначена в заповіті померлого, відмовились від прийняття спадщини на користь позивача.
Також, дружина померлого - мати позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та донька померлого, ОСОБА_11 не заперечують проти поновлення позивачу строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6 .
Окрім того, державним нотаріусом під час огляду документів що посвідчують особу та правовстановлюючих документів на майно виявлено розбіжності у написані прізвища та імені як позивача та і його померлого батька як у документах, що посвідчують родинні відносини, так і в правовстановлюючих документах на спадкове майно.
Враховуючи вищезазначене позивач змушений звернутися до суду з вказаним позовом, який просить задовольнити.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 19.09.2025 року провадження у справі відкрито та призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час і місце його проведення повідомлялася належними чином, представник відповідача подав заяву, в якій позовні вимоги визнав.
Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про час і місце його проведення повідомлялася належними чином, однак її представник подав заяву, в якій не заперечив проти задоволення позовної заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до такого висновку.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється сином ОСОБА_6 та ОСОБА_3 (а.с. 13).
ОСОБА_6 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 15.08.1990 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Мукачівської районної ради народних депутатів №180 від 08.08.1990 року, належало домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 26).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 03.08.2020 року в м. Нюрнберг Федеративної Республіки Німеччина (а.с. 14-15).
На випадок своєї смерті ОСОБА_6 залишив заповіт, посвідчений 01.10.2009 року секретарем Шенборнської сільської ради, згідно якого ОСОБА_6 все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що належатиме йому на день його смерті, і на що він взагалі матиме право, заповідає своїм дітям: сину - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньці - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в рівних частках (а.с. 18).
Позивач ОСОБА_5 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак 12 червня 2025 року державним нотаріусом Другої Мукачівської державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було пропущено строк для подання до нотаріальної контори заяви на прийняття спадщини за заповітом після смерті батька - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 21).
Відповідно до заяви ОСОБА_12 від 14.05.2025 року остання відмовилася від прийняття спадщини як спадкоємець за заповітом спадкового майна після смерті батька ОСОБА_6 на користь ОСОБА_13 (а.с.38-40).
Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 14.05.2025 року остання відмовилася від прийняття спадщини як спадкоємець за законом щодо спадкового майна після смерті чоловіка ОСОБА_6 на користь ОСОБА_13 (а.с.42-46).
Щодо встановлення факту родинних відносин та факту належності документів, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Згідно з ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно із ч.2 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Згідно пункту 7 Постанови Пленуму Верховного суду України N 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення " суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Так, згідно свідоцтва про смерть реєстраційний номер: НОМЕР_2 , виданого 03.08.2020 року в м.Нюрнберг Федеративної Республіки Німеччина прізвище та ім'я батька позивача записані як « ОСОБА_6 », по батькові не вказано.
Однак у свідоцтві про народження позивача серія НОМЕР_3 від 21 вересня 1974 року прізвище та ім'я батька позивача записані як « ОСОБА_14 », тобто з однією літерою «т» у прізвищі та однією літерою «н» у імені.
Також згідно закордонного паспорта громадянина Федеративної Республіки Німеччина тип Р код D № СFТVНМWZХ, виданого 13.01.2022 року в м.Іллшванг Федеративної Республіки Німеччина, а також в посвідченні особи позивача серія НОМЕР_4 виданого 13.01.2022 року прізвище та ім'я позивача записані як « ОСОБА_5 ».
Проте, у свідоцтві про народження позивача серія НОМЕР_3 від 21 вересня 1974 року його прізвище, ім'я та по батькові записані як « ОСОБА_9 ».
У зв'язку з тим, що вказані обставини позбавляють можливості заявника оформити спадщину, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви та встановлення факту родинних відносин між цими особами, а саме встановити факт родинних відносин між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , як родичами першого ступеня кровного споріднення, а саме, шо померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 являвся батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також, така ж розбіжність у написанні імені померлого батька позивача була допущена під час видачі йому Свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 15.08.1990 року.
Так, згідно з Свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 15.08.1990 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Мукачівської районної ради народних депутатів №180 від 08.08.1990 року, на домоволодіння АДРЕСА_1 , прізвище батька позивача було записано як « ОСОБА_8 », що також містить розбіжності у написанні імені батька позивача з свідоцтвом про смерть, де такий зазначений ОСОБА_6 .
Вказані обставини свідчать про факт належності померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 про право особистої власності на домоволодіння АДРЕСА_1 виданого 15.08.1990 року на підставі рішення виконавчого комітету Мукачівської районної ради народних депутатів №180 від 08.08.1990 року на ім'я ОСОБА_8 .
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви та встановити факт належності померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 про право особистої власності на домоволодіння АДРЕСА_1 виданого 15.08.1990 року на підставі рішення виконавчого комітету Мукачівської районної ради народних депутатів № 180 від 08.08.1990 року на ім'я ОСОБА_8 .
Щодо заявленої вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суд виходить з наступного.
Як вбачається із положень ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Згідно ч.3 ст.1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно із п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Верховний Суд в постанові від 20 жовтня 2021 року в справі № 405/7111/19-ц (провадження № 61-10591св21) виклав правовий висновок, згідно якого при оцінці наявності поважних причин для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, суди повинні розмежовувати два періоди та оцінювати наявність об'єктивних, непереборних перешкод для реалізації особою права на прийняття спадщини. Перший період це період визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), а другий період від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом при визначенні додаткового строку для прийняття спадщини.
Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Таким чином судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_5 у період встановлений для прийняття спадщини проживав у м.Біргланд, разом із спадкодавцем він не проживав.
Батько позивач на день своєї смерті проживав у іншому АДРЕСА_2 .
Відтак про існування заповіту позивач не знав, оскільки, ні спадкодавець, ні нотаріус не повідомили його про складання свого часу батьком позивача ОСОБА_15 заповіту на користь позивача. Відповідно позивач не мав жодних правомірних очікувань на отримання спадщини після смерті свого батька ОСОБА_6 .
Оскільки, про існування заповіту позивачу набуло відомо, а спадкова справа після смерті ОСОБА_6 не заводилася, й відповідно нотаріусом не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, тому поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини є доведеною, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, для подання заяви про прийняття спадщини.
Крім того, інші спадкоємці: дружина померлого - мати позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 , оскільки фактично постійно проживала разом з померлим на день його смерті, та донька померлого, ОСОБА_11 , уроджена ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка також зазначена в заповіті померлого, відмовились від прийняття спадщини на користь позивача.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що наведені позивачем підстави пропуску строку на прийняття спадщини є поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки такі є переконливими і заслуговують довіри щодо правдивості таких тверджень.
Отже, проаналізувавши встановлені обставини, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про визнання причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними та вважає необхідним визначити позивачу додатковий строк, тривалістю три місяці, для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст.293, 315, 317, 319, 1265, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення юридичних фактів задовольнити.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , як родичами першого ступеня кровного споріднення, а саме, шо померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 являвся батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити факт належності померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 про право особистої власності на домоволодіння АДРЕСА_1 виданого 15.08.1990 року на підставі рішення виконавчого комітету Мукачівської районної ради народних депутатів № 180 від 08.08.1990 року на ім'я ОСОБА_8 .
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилася після смерті ОСОБА_6 який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю 3 (три ) місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 .
Треті особи: ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 .
Рішення суду виготовлено 04 листопада 2025 року.
Головуюча О.В.Гутій