Справа 303/4623/25
Провадження 1-кс/303/1296/2025
31 жовтня 2025 року місто Мукачево
Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника осіб щодо майна яких вирішувалося
питання про арешт адвоката ОСОБА_3
розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власників майна, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про скасування арешту майна,
До суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 23 червня 2025 року.
На обґрунтування клопотання заявник зазначає, що ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 червня 2025 року було накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: грошові кошти в сумі 18 360 гривень; грошові кошти сумі 1 700 доларів США та 50 Євро; два мобільні телефони марки «IРhone 11», який належить ОСОБА_5 та «iPhone 14РrоМах, який належить ОСОБА_4 .
Адвокат зазначає, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не є у кримінальному провадженні підозрюваними, а є власниками зазначеного вище арештованого майна.
На думку захисника, вказане майно вилучене неправомірно, оскільки воно вилучено в межах досудового розслідування кримінального провадження №12025071040000592 від 21.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, стосовно ОСОБА_6 , відносно якого обвинувальний акт направлено до Рахівського районного суду Закарпатської області. Крім того, органом досудового розслідування до матеріалів кримінального провадження не долучено будь-яких доказів, що належне ОСОБА_4 та ОСОБА_5 майно використовувалося будь-ким із фігурантів кримінального провадження чи було об'єктом протиправних дій, або отримано ними у власність внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, в клопотанні заявник зазначив, що арешт на грошові кошти слідчим було накладено неправомірно, оскільки вони були отримані ОСОБА_4 від покупців в якості фінансової виручки від продажу речей в магазині «Grand style».
Також заявник акцентував увагу слідчого судді на тому, що з моменту вилучення мобільних телефонів марки «iPhone 11» та «iPhone 14 Pro Max», а саме, з 17 червня 2025 року органом досудового розслідування було проведено їхній огляд, оскільки такі слідчі дії являються першочерговими, про що складено відповідний протокол огляду предмета, а тому, на його думку, доцільність арешту на них в органу досудового розслідування відпала.
З метою усунення обмеження на право власності, заявник вважає, що необхідність у вжитих заходах забезпечення кримінального провадження є неправомірною і клопоче про скасування арешту на вищезазначене майно.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах власників майна, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримав клопотання, просив задовольнити.
Слідчий СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи сповіщений належним чином.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення представника власників майна, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Завданням арешту майна у розумінні ч.11 ст. 170 КПК України є заборона або обмеження користування, розпорядження майном, і вони можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Судом встановлено, що у провадженні слідчого відділу Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області перебувало кримінальне провадження №12025071040000592 від 21.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
17.06.2025 слідчим СВ Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_7 було проведено огляд місця події, а саме, в приміщенні магазину «Grand style» на вулиці Спортивна смт. Солотвино Тячівського району Закарпатської області, в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 18 360 гривень, грошові кошти в сумі 1 700 доларів США та 50 Євро, два мобільні телефони марки «iPhone 11» та «iPhone 14 Pro Max», які упаковано та опечатано в спец пакет НПУ WAR1113353.
Вилучені речі визнано речовими доказом по кримінальному провадженні №12025071040000592.
23 червня 2025 року ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області було накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: грошові кошти в сумі 18 360 гривень; грошові кошти сумі 1700 доларів США та 50 Євро,- два мобільні телефони марки «IРhone 11» який належить ОСОБА_5 та «iPhone 14РrоМах, який належить ОСОБА_4 .
Зі змісту ухвали слідчого судді встановлено, що підставою накладення арешту на вказане майно стало визнання речей речовими доказами у провадженні.
Згідно ухвали Рахівського районного суду Закарпатської області від 25.09.2025, призначено судовий розгляд у кримінальному провадженні №12025071040000592 від 21.05.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України. В задоволенні клопотань адвоката ОСОБА_3 в інтересах власників майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про скасування арешту майна відмовлено. Підставою для відмови в задоволенні клопотання про скасування арешту майна, серед іншого, стала не доведеність належності речових доказів, питання про скасування арешту на які ставилося в клопотання, до кримінального провадження №12025071040000592. При цьому, в ході підготовчого судового засідання прокурором зазначено про виділення речових доказів з кримінального провадження №12025071040000592 та приєднання до іншого провадження.
В ході судового розгляду дійсного клопотання слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області знаходиться кримінальне провадження №12025071040000911 від 13.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, в межах якого, згідно пояснень представника власників майна, адвоката ОСОБА_3 , відносно його довірителів проводяться слідчі дії.
Статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції", заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-П).
Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п.50, Series AN 98).
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Під час дослідження матеріалів клопотання про скасування арешту на майно та оцінки всіх доданих до клопотання матеріалів слідчий суддя прийшов до висновку, що заявником не доведено факту доцільності повернення вилучених вході досудового розслідування грошових коштів та не доведено факт отримання їх від покупців в результаті проведення фінансової діяльності в результаті торгівлі в магазині «Grand style».
Таким чином, посилання представника заявника на те, що потреба у застосуванні арешту майна відпала, оскільки з грошовими коштами не проводяться слідчі та процесуальні дії, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду клопотання.
Поряд з цим, враховуючи факт проведення органом досудового розслідування огляду мобільних телефонів марки «iPhone 11» та «iPhone 14 Pro Max» та реалізації органом досудового розслідування повноважень щодо фіксації обставин кримінального правопорушення під час огляду мобільних телефонів, період знаходження вказаного майна під арештом, беручи до уваги принципи розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб, вимоги ч. 4 ст. 173 КПК України про необхідність застосування найменш обтяжливого способу арешту майна, враховуючи продовження досудового розслідування, в ході якого може виникнути необхідність у вчиненні певних слідчих дій з вказаними телефонами, суд вважає необхідним клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити частково шляхом скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 23 червня 2025 року в частині заборони користування власникам та/або користувачам майна мобільними телефонами iPhone11 та iPhone 14 Pro Max, при цьому дозволити користування власникам та/або користувачам майна мобільними телефонами iPhone11 та iPhone 14 Pro Max.
Керуючись ст. 174 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 23 червня 2025 року в частині заборони користування власникам та/або користувачам майна мобільними телефонами iPhone11 та iPhone 14 Pro Max.
Дозволити користування власникам та/або користувачам майна мобільними телефонами iPhone11 та iPhone 14 Pro Max
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 04 листопада 2025 року.
Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1