Міжгірський районний суд Закарпатської області
Справа № 302/1456/25
1-кп/302/193/25
(в повному обсязі)
04.11.2025селище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області в особі суддя ОСОБА_1 ,
з участю : секретарка судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорка ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження ЄРДР № 12025071110000184 від 25.09.2025 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Нижній Студений Міжгірського району Закарпатської області, зареєстрований і проживає в будинку АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, не одруженого, пенсіонера, особи з інвалідністю третьої групи, раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 , засіб мобільного зв'язку номер НОМЕР_2 ,
про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 ч.1 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_4 , відповідно до постанови Міжгірського районного суду Закарпатської області від 10.03.2025 у справі №302/108/25, яка набрала законної сили 21.03.2025, будучи визнаним винним у вчиненні 10.01.2025 та 23.01.2025 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за яке судом на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік; відповідно до постанови Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24.03.2025 у справі №302/325/25, яка набрала законної сили 04.04.2025, будучи визнаним винним у вчиненні 22.02.2025, адміністративного правопорушення, передбаченого, ч.1 ст. 130 КУпАП, за яке судом на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік; відповідно до постанови Міжгірського районного суду Закарпатської області від 31.03.2025 у справі №302/379/25, яка набрала законної сили 16.04.2025, будучи визнаним винним у вчиненні 08.03.2025 адміністративного правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 130 КУпАП, за яке судом на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, всупереч ст. 129 та ст. 129-1 Конституції України, ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», був позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 рік, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер свої дій, а також те, що судове рішення (постанова), набрало законної сили та є обов'язковим до виконання всіма фізичними особами на всій території України, 07.08.2025, близько 15.45 годин у селищі Міжгір'я, вул.Борканюка, Хустського району Закарпатської області, керував транспортним засобом марки «Nissan» моделі «Almera» іноземної реєстрації з д.н.з. НОМЕР_3 без посвідчення водія, всупереч діючому законодавству з явними ознаками алкогольного сп'яніння, внаслідок чого стосовно останнього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП та постанову про вчинення адміністративного правопорушення ч.4 ст.126 КУпАП, за якою на ОСОБА_4 накладено грошове стягнення у сумі 20 400 гривень.
Окрім цього, 12.09.2025 біля 21.05 години у селищі Міжгір'я, вул.Верховинська, Хустського району Закарпатської області, ОСОБА_4 керував транспортним засобом марки «Nissan» моделі «Almera» іноземної реєстрації з д.н.3. НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, без посвідчення водія, всупереч діючому законодавству та вищезазначеним постановам суду, внаслідок чого відносно ОСОБА_4 складено протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП від 12.09.2025.
Суд також бере до уваги, що у програмі Діловодство суду є відомості про притягнення ОСОБА_4 до адмінвідповідальності:
- за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення на підставі частини 3 статті 30 КУпАП у виді штрафу в розмірі 34 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки вісім місяців і сім днів та без оплатного вилучення транспортного засобу згідно з постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 19.09.2025 (справа № 302/1161/25);
- за вчинення правопорушень, передбачених статтями 126 ч.5, 130 ч.2 КУпАП, накладено на нього стягнення із застосуванням положень частини третьої статті 30, частини другої статті 36 КУпАП у виді адміністративного арешту на строк 10 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки 11 місяців і 22 дні з оплатним вилученням транспортного засобу марки «Нісан Алмера» номерний знак іноземної реєстрації НОМЕР_3 згідно з постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 13.10.2025 (справа № 302/1343/25), ця постанова набрала законної сили 24.10.2025.
Обвинувачений ОСОБА_4 визнав повністю встановлені вище обставини, які відповідають формулюванню обвинувачення за змістом обвинувального акта, а також повністю визнав свою вину в учиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 статті 382 КК України. Свою поведінку обвинувачений пояснив таким. У стані алкогольного сп'яніння у вищезазначений період він керував транспортним засобом тільки один раз, в інших випадках не вживав алкоголь, але відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, бо вважав, що має право їздити в магазини та в аптеку. Обвинувачений також підтвердив, що не з'являвся в судові засідання на розгляд зазначених вище справ про адмінправопорушення, не сплачував штрафи, бо отримує пенсію у розмірі 2900 грн.
Обвинувачений розкаявся, запевнив, що не допустить подібного в майбутньому і просить не застосовувати до нього суворе покарання.
Згідно з положеннями, передбаченими ч.3 статті 349 КПК України суд, за згодою сторін кримінального провадження, постановив визнати недоцільним дослідження доказів щодо встановлених вище обставин, бо вони ніким не оспорюються, роз'яснивши сторонам наслідки застосування цієї процесуальної норми.
Оцінивши встановлені обставини, позицію обвинуваченого і його покази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 є винуватим в учинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 статті 382 КК України, за такими кваліфікуючими ознаками: умисне не виконання постанови суду, що набрала законної сили.
Цей висновок суду ґрунтується на встановлених обставинах, а також на застосуванні судом статей 68, 124, 129 Конституції України, за якими до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду і його виконання на всій території України; обов'язком кожного громадянина України є неухильне додержання Конституції України і законів України.
За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений підлягає покаранню.
Обираючи вид і розмір покарання, який альтернативно передбачений санкцією ч.1 статті 382 КК України, суд зважає на таке.
Вчинене кримінальне правопорушення згідно з статтею 12 КК України класифікується як нетяжкий злочин. Це діяння характеризується умисною формою вини. Злочин посягає на дотримання положень законів у сфері забезпечення дорожнього руху, тобто на суспільну безпеку.
Суд бере до уваги особу обвинуваченого, який вперше засуджується, тобто не є судимим і раніше не допускав вчинення кримінальних правопорушень. ОСОБА_4 є особою похилого віку з інвалідністю третьої групи безстроково. З місця проживання ОСОБА_4 Міжгірською селищною радою характеризується позитивно. Обвинувачений не має утриманців, не працює і забезпечується своє побутове життя від доходу з пенсії в розмірі 2900 щомісячно.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, у справі не має.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає повне визнання ним вини і розкаяння.
Суд вважає, що покарання у виді штрафу до обвинуваченого недоцільно застосовувати, бо це покарання за розміром відповідає сумі від 8500 до 17 тисяч гривень. Натомість обвинувачений ОСОБА_4 за відомостями в програмі «Діловодство суду» не виконав постанови суддів Міжгірського районного суду Закарпатської області (реквізити зазначені вище), за якими він притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених статтями 130, 126 ч.5 КУпАП з накладенням стягнень у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Зокрема, не сплатив визначені цими судовими рішеннями штрафи, судові збори. Отже, виконання кримінального покарання у виді штрафу може бути утруднено. Окрім цього, це покарання суд визнає занадто м'яким з урахуванням обставин справи.
Статтею 50 ч.2 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Суд дійшов переконання, що покарання, яке запропоновано стороною обвинувачення у виді позбавлення волі на строк один рік із застосуванням положень статі 75 КК України, відповідає як обставинам справи так і відомостям про особу обвинуваченого, який має фізичні вади і є особою похилого віку з інвалідністю. Отже, ізоляція ОСОБА_4 від суспільства з відбуттям покарання в ув'язненні є занадто суворим і передчасним покаранням. Суд також бере до уваги, що згідно з досудової доповіді складеної стосовно ОСОБА_4 рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та рівень ризику небезпеки для суспільства є середнім. Окрім того, орган пробації зазначив, що виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства можливе.
Строк покарання у виді позбавлення волі доцільно призначити один рік. Натомість є підстави з урахування ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, того, що особа вперше вчинила кримінальне правопорушення визначити іспитовий строк для випробування обвинуваченого в розмірі один рік і шість місяців. Покладення на обвинуваченого обов'язків, передбачених ч.1 статті 76 КК України, у період іспитового строку є обов'язковим.
Цивільного позову, судових витрат і речових доказів у справі не має. Запобіжний захід на досудовому розслідуванні не обирався. Прокуроркою не заявлялось клопотання про застосування такого до набрання вироком законної сили.
Керуючись статтями 373, 374 Кримінально-процесуального кодексу України, суд
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 статті 382 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.
Згідно з статтею 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку одного року і шість місяців не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно з статтею 76 КК України покласти на ОСОБА_4 під час відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку такі обов'язки :
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Апеляційну скаргу на вирок суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня проголошення вироку суду.
Оскарження вироку з питань не дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались, згідно з ч.3 статті 349 КПК України, не допускається.
Вирок набирає законної сили після спливу строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після винесення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.
Вирок у повному обсязі складено 04.11.2025.
Суддя ОСОБА_1