Справа № 302/1446/25
Провадження № 2/302/566/25
04.11.2025 селище Міжгір'я Закарпатської області
Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого, судді Пухальського С. В.,
за участю секретаря судового засідання Сита Л. М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Рішко Сергій Іванович до Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області, Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області, про визнання права на земельну частку (пай),
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай), посилаючись на те, що він був членом колгоспу ім. Кірова с. Нижній Студений Міжгірського району Закарпатської області, який у 1993 році був реорганізований у КСП «Бескид».
Розпорядженням Міжгірської районної державної адміністрації від 07.04.1997 року №197 за позивачем було визнано право на земельну частку (пай) розміром 0,71 умовних кадастрових гектарів у землях колективної власності КСП «Бескид», вартістю 621,00 грн, що підтверджувалося сертифікатом серії ЗК №010462, зареєстрованим 23.02.1999 року за №641.
Оригінал зазначеного сертифіката позивачем втрачено, про що ним було опубліковано оголошення у газеті «Верховина» із зазначенням про визнання сертифіката недійсним.
Позивач звертався до Пилипецької сільської ради та Хустської районної державної адміністрації із заявою про видачу нового сертифіката взамін втраченого, проте отримав роз'яснення про відсутність бланків і необхідність звернення до суду.
Позивач зазначив, що підтвердження права на земельну частку (пай) необхідне для подальшої реалізації свого права на земельну ділянку шляхом розроблення проекту землеустрою та оформлення права власності.
У зв'язку з цим він звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалою суду від 09 жовтня 2025 року по справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до вимог частини 5 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачам було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотань про виклик сторін у судове засідання не надходило.
Відзивів від відповідачів не надійшло.
Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, розглядаючи справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази, дійшов наступних висновків.
Судом установлено, що ОСОБА_1 був членом колгоспу ім. Кірова с. Нижній Студений Міжгірського району Закарпатської області (а.с. 11-13).
Згідно розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області від 25.02.1993 року №74 колгосп ім. Кірова с. Нижній Студений було реорганізовано у колективне сільськогосподарське підприємство «Бескид» (а.с. 14).
На підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрація Закарпатської області від 07.04.1997 року №197 за ОСОБА_1 було визнано право на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності КСП «Бескид» розміром 0,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) вартістю 621,00 грн. На підтвердження цього права ОСОБА_1 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК №010462, зареєстрований 23.02.1999 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №641 (далі - Сертифікат №010462), що підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 06.10.2025 року №29-7-0.31-4980/2-25 (а.с. 15).
Як зазначає позивач, на даний час він втратив оригінал Сертифікату №010462, про що в газеті «Верховина» було опубліковано відповідне оголошення про те, що загублений сертифікат на земельну частку (пай) серії ЗК №010462, виданий на ім'я ОСОБА_1 вважати недійсним (а.с. 30-31).
З метою відновлення оригіналу сертифікату на земельну частку (пай) позивач звертався до Пилипецької сільради та Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області. Однак йому було роз'яснено, що у зв'язку із відсутністю бланків сертифікатів на право на земельну частку (пай) адміністрація не може видати новий бланк сертифіката взамін втраченого та рекомендувала звернутися до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай) (а.с. 17).
Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.
Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Згідно положень статті 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай) також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
У пункті 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено, що вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджено, що за ОСОБА_1 у встановленому законом порядку було визнано право на земельну частку (пай) та видано Сертифікат серії ЗК №010462, зареєстрований у встановленому реєстрі. Оригінал зазначеного сертифіката втрачено, а отримання його дубліката є неможливим у зв'язку з відсутністю бланків та припиненням їх видачі. Таким чином, позивач позбавлений можливості реалізувати своє право на виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) без судового захисту.
Оцінивши подані докази в їх сукупності, беручи до уваги положення статей 321, 328, 392 Цивільного кодексу України та статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, спрямовані на захист порушеного права та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2, 3, 10-13, 19, 76-81, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позовну заяву задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право на земельну частку (пай) у майні колективного сільськогосподарського підприємства «Бескид» села Нижній Студений Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області площею 0,71 в умовних кадастрових гектарах, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗК №010462, виданого на підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області від 07.04.1997 року №197, зареєстрованого 23.02.1999 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №641.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через Міжгірський районний суд Закарпатської області з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст судового рішення складено 04 листопада 2025 року.
Суддя Пухальський С. В.