Справа № 936/1442/25
Провадження №2-о/936/63/2025
03.11.2025 року селище Воловець
Воловецький районний суд Закарпатської області в складі судді Софілканич О.А., з участю секретаря судового засідання Тереля А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду в селищі Воловець цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Воловецька державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення,
09.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, яку мотивував тим, що між його батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 21 червня 1980 року у смт. Поляна Свалявського району Закарпатської області було укладено шлюб і після укладення шлюбу присвоєно прізвища: чоловікові ОСОБА_2 та дружині ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 народився заявник і свідоцтво про народження було оформлене на російській мові на ім'я « ОСОБА_1 ». Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 07 жовтня 1996 року квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної спільної сумісної власності належить моїм батькам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та заявнику - ОСОБА_1 , проте під час видачі вищезазначеного свідоцтва було зроблено помилки в прізвищах власників: замість правильного ОСОБА_1 записано « ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ». Зазначена невідповідність унеможливлює оформлення спадщини, яка відкрилась після смерті батька заявника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Із урахуванням наведеного, заявник просить суд встановити факт, що має для нього юридичне значення- факт належності правовстановлюючого документа, а саме те, що Свідоцтво про право власності на житло, видане 07.10.1996 року Воловецькою селищною радою народних депутатів на ім'я « ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 » дійсно належить ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканцям АДРЕСА_1 .
Заявник у судове засідання не з'явився, надав письмове клопотання про слухання справи за її відсутності, заяву підтримує та просить таку задовольнити.
Представник заінтересованої особи Воловецької державної нотаріальної контори- державний нотаріус Дідренцел В.Т. у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, щодо задоволення заяви не заперечує.
У зв'язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у відповідності до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина третя статті 124 Конституції України).
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України однією з категорій справ окремого провадження є справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.10.2024 року справа № 148/524/23провадження № 61-12982св23, від 21.02.2024 справа №369/8687/22.
Пунктом 12 Постанови пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" передбачено, що суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу.
Судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 21.06.1980 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 21 червня 1980 року у смт. Поляна Свалявського району Закарпатської області уклали шлюб і після укладення шлюбу їм присвоєно прізвища: чоловікові ОСОБА_2 , дружині ОСОБА_3 .
Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим 02 червня 1981 року відділом ЗАГСу Воловецького райвиконкому Закарпатської області, заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і свідоцтво про народження було оформлене на російській мові на ім'я « ОСОБА_1 ». Батьки зазначені також на російській мові " ОСОБА_12 " та " ОСОБА_12 " відповідно.
Відповідно до копії Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 04.05.2022, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , і після його смерті відкрилась спадщина на належне йому на праві приватної власності майно, в тому числі й на частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , однак через розбіжності у прізвищах власників у Свідоцтві про право власності на житло від 07 жовтня 1996 року, виданому Воловецькою селищною радою народних депутатів, а саме: « ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 », заявник не може оформити спадщину у встановленому законом порядку.
Той факт, що Свідоцтво про право власності на житло, видане 07.10.1996 року Воловецькою селищною радою народних депутатів, на ім'я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 », дійсно належить ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , підтверджується вищезазначеними письмовими доказами, які є достовірними, допустимими та належними.
Перевіривши обґрунтованість вимог заявника, встановивши обставини справи та правовідносини, які з них випливають, а також норми, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, оцінивши кожен доказ окремо на предмет його достовірності, допустимості та належності, а також всі докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає доведеним факт належності правовстановлюючого документа- Свідоцтва про право власності на житло, видане 07.10.1996 року Воловецькою селищною радою народних депутатів, саме ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканцям АДРЕСА_1 .
На переконання суду, вказані розбіжності у написанні їх прізвищ викликані різним перекладом з російської мови на українську і навпаки, у зв'язку з чим суд погоджується із слушністю доводів поданої в порядку окремого провадження заяви.
При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються (ч. 7 ст. 294 ЦПК України).
Таким чином, заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 315-319 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Воловецька державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення -задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення- факт належності правовстановлюючого документа, а саме те, що Свідоцтво про право власності на житло, видане 07.10.1996 року Воловецькою селищною радою народних депутатів на ім'я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , дійсно належить ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканцям АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з часу його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін: заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
заінтересована особа: Воловецька державна нотаріальна контора, місцезнаходження: Закарпатська область, Мукачівський район, селище Воловець, вул.Карпатська, 68, код 02883937.
Повне рішення буде складено 4 листопада 2025 року.
Суддя Софілканич О. А.