Справа №127/32846/25
Провадження №1-кс/127/12914/25
27 жовтня 2025 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, підполковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,
Старший слідчий в особливо важливих справах Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, підполковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням, яке погоджене з прокурором ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивоване тим, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42024020000000096 від 01.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, у зв'язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.
Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що у ході здійснення моніторингу та аналізу інформаційного простору у засобах масової інформації, з метою встановлення підстав для вжиття заходів прокурорського реагування, встановлено факти вчинення кримінальних правопорушень службовими особами навчального закладу спеціальної освіти, призначеного для підготовки водіїв з метою отримання посвідчення водія.
Зокрема, період з 2022 по 2024 року директор приватного закладу з підготовки водіїв- автошколи ТОВ «АВТОПЛЮС-К», маючи офіційно наданий йому у зв'язку з посадовими обов'язками доступ до автоматизованої інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України (далі - АІС МВС), діючи умисно, за попередньою змовою з іншими особами, з корисливою метою, вчинив несанкціоновані дії з інформацією, що обробляється в АІС МВС, які спричинили її зміну.
Зокрема, діючи всупереч інтересам служби та встановленому порядку внесення відомостей до реєстрів МВС, директор особисто ініціював виготовлення та придбав завідомо підроблені документи, які мали підтверджувати професійну підготовку, кваліфікацію та наявність дозвільних документів на викладання для осіб, які фактично в даний період не працювали інструкторами в автошколі та не мали права на здійснення освітньої діяльності у сфері підготовки водіїв.
Надалі, з метою створення передумов для незаконної видачі посвідчень водія, було внесено до АІС МВС недостовірні відомості щодо проходження підготовки кандидатами у водії, у тому числі неправдиву інформацію про призначення інструкторами осіб, які насправді не перебували у трудових відносинах із автошколою, не проводили відповідних занять та не мали передбаченої законом кваліфікації.
Таким чином, директор автошколи, зловживаючи правом доступу до захищеної інформації в автоматизованій системі МВС, особисто вносив неправдиві дані про осіб, які нібито працювали інструкторами та брали участь у підготовці водіїв, що спотворювало офіційну інформацію в АІС МВС та надалі створювало підстави для незаконної видачі посвідчень водія особам, які не проходили навчання та іспити належним чином.
В межах даного кримінального провадження, проведені наступні слідчі дії:
Допитаний 16.01.2025 в якості свідка ОСОБА_5 , повідомив, що він у 2021 та 2022 роках отримував атестат, який надає право здійснювати підготовку водії, однак він ніколи не працював у навчальному закладі «АВТОПЛЮС-К» та у трудових відносинах з вказаним закладом не перебував.
Допитаний 21.01.2025 в якості свідка ОСОБА_6 , повідомив, що він у навчальному закладі з підготовки водії «АВТОПЛЮС-К», ніколи не працював і підготовку водіїв не здійснював. У трудових відносинах з закладом «АВТОПЛЮС-К» не перебував, однак у 2023 році надавав свої документи представникам навчального закладу «АВТОПЛЮС-К», з метою отримання атестату для здійснення підготовки водіїв.
Допитаний 26.05.2025 в якості свідка ОСОБА_7 , повідомив, що він у місті Вінниця, отримав атестат, який надає право здійснювати підготовку водіїв. Вказаний атестат був дійсний до 2018 року. У навчальному закладі «АВТОПЛЮС-К» ОСОБА_7 працював в період часу з 2014 по 2015 рік та здійснював практичне навчання водіїв. З 2018 року до закладу «АВТОПЛЮС-К» ніякого відношення не має.
Допитаний 26.05.2025 в якості свідка ОСОБА_8 , повідомив, що він у 2014 році в місті Вінниця, отримав атестат, який надає право здійснювати підготовку водіїв. Вказаний атестат був дійсний до 2019 року. У навчальному закладі «АВТОПЛЮС-К» ОСОБА_8 працював в період часу з 2014 по 2016 рік та здійснював практичне навчання водіїв. В період з 2023 по 2024 роки підготовку водіїв у навчальному закладі «АВТОПЛЮС-К» не здійснював.
Отримано інформацію із сервісного центру щодо внесених відомостей стосовно навчальних груп автошколи із неіснуючими інструкторами.
Разом з тим, отримано оперативну інформацію, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення може бути причетний директор автошколи «Автоплюс К» ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
16.10.2025 старшим слідчим в ОВС ТУ ДБР у м. Хмельницькому ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_10 від 23.09.2025 (справа №127/29957/25, провадження №1-кс/127/11854/25), проведено обшук автомобіля «TOYOTA CAMRY», 2004 року виробництва, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час обшуку виявлено та вилучено наступні об'єкти: посадову інструкцію керівника Учбово - виробничого комбінату автошкола «Автолюкс К» від 05.04.2023, лист Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС від 01.05.2024 31/31-2465, лист голові акредитаційної комісії РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Кіровоградській областях від 07.05.2024, лист голові акредитаційної комісії РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Кіровоградській областях від 07.05.2024.
16.10.2025 вилучені документи під час обшуку автомобіля «TOYOTA CAMRY», 2004 року виробництва, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано речовими доказами.
Старший слідчий в клопотанні зазначив, що з метою забезпечення збереження речових доказів, у зв'язку із наявними підставами вважати, що вилучене майно містить відомості щодо обставин, які досліджуються в ході кримінального провадження, та може бути використане, як доказ у суді, з врахуванням того, що не забезпечення його схоронності може призвести до його зникнення, втрати, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, необхідно накласти арешт на зазначене вище майно.
Враховуючи вищевикладене, старший слідчий просив клопотання задовольнити.
Старший слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився. На адресу суду слідчий ОСОБА_11 , який входить до групи слідчих у даному кримінальному провадженні подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги клопотання підтримав у повному обсязі, попередньо суду було надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.
Власник майна в судове засідання не з'явився.
Відповідно до частини 1 статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої статті 172 КПК України.
Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 ч. 1 статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 1 статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42024020000000096 від 01.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.
Наведені в клопотанні обставини підтверджуються витягом з ЄРДР №42024020000000096 від 01.05.2024 року та іншими документами, доданими на обґрунтування клопотання.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницького області у справі №127/29957/25 від 23.09.2025 надано дозвіл на проведену 16.10.2025 слідчу дію - обшук.
Постановою старшого слідчого від 16.10.2025 про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів, вилучені речі визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42024020000000096 від 01.05.2024.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Наведене свідчить про те, що вищевказане майно, яке було вилучене під час обшуку є тимчасовим вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України має значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на дане майно слід накласти арешт.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що старшим слідчим доведено необхідність накладення арешту на майно, вилучене 16.10.2025 в ході обшуку автомобіля «TOYOTA CAMRY», 2004 року виробництва, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , оскільки дані речі мають значення речових доказів, при цьому старшим слідчим доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а тому клопотання про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання старшого слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 16.10.2025 в ході обшуку автомобіля «TOYOTA CAMRY», 2004 року виробництва, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме на: посадову інструкцію керівника Учбово - виробничого комбінату автошкола «Автолюкс К» від 05.04.2023, лист Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС від 01.05.2024 31/31-2465, лист голові акредитаційної комісії РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Кіровоградській областях від 07.05.2024, лист голові акредитаційної комісії РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Кіровоградській областях від 07.05.2024, шляхом заборони їх використання іншими особами, окрім, як для цілей кримінального провадження, до моменту закінчення усіх необхідних слідчих та процесуальних дій.
Виконання та контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого в особливо важливих справах Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, підполковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 .
Зобов'язати старшого слідчого в особливо важливих справах Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, підполковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя