Справа № 752/11963/25
Провадження № 2/752/6803/25
Іменем України
04 листопада 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Слободянюк А.В.,
за участю секретаря - Пулинець С.Ю.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Києві, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості, -
до Голосіївського районного суду м. Києва надійшла позовна заява АТ «Комерційний Банк «Глобус» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
За результатами проведеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа надійшла до провадження судді Слободянюк А.В. 16.05.2025.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 19.05.2025 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, призначено підготовчий розгляд справи за участю сторін.
У підготовче засідання сторони не з'явились, про судовий розгляд повідомлялись у спосіб, встановлений ст. 128 ЦПК України.
Від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання без його участі.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що справа була прийнята до провадження з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, суд передає справу на розгляд належному суду.
Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним незалежним і неупередженим.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.
Відповідно до ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Тобто, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є безумовною підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Як вбачається із позовної заяви, позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва на підставі ч. 1 ст. 27, зазначивши адресу місця проживання відповідачів як внутрішньо переміщених осіб: АДРЕСА_1 , надавши відповідні довідки від 04.03.2021.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом було здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру, за даними якого відповідач ОСОБА_1 зареєстрований на тимчасово окупований території: АДРЕСА_2 .
Таким чином, за наявності інформації про реєстрацію місця проживання відповідача ОСОБА_1 на тимчасово окупованій території, а також за наданою стороною позивача інформацією про взяття на облік відповідачів як внутрішньо переміщених осіб, суддею Голосіївського районного суду м. Києва було прийнято рішення про відкриття провадження у справі, про що 19.05.2025 було постановлено відповідну ухвалу суду.
Разом з тим, позов у справі пред'явлено до двох відповідачів: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Відповідно до відповіді № 1769745 від 12.09.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_2 зареєстрована з 18.05.2021 за адресою: АДРЕСА_3 , що територіально відноситься до Подільського району міста Києва.
Крім того, за цією ж адресою ( АДРЕСА_3 ) з 26.05.2021 відповідач ОСОБА_1 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа (відповідь № 1966232 від 03.11.2025 з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери).
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).
Пунктом 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування) передбачено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
На період тимчасової окупації територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя положення частини першої статті 4 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (далі - Закон) не поширюється на осіб, місце проживання яких зареєстроване у житлі, що розташоване на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
Особа, місце проживання якої зареєстроване у житлі, що розташоване на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання за межами тимчасово окупованої території України без внесення будь-яких відміток до паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки.
Отже, судом встановлено, що цивільна справа була прийнята судом до свого провадження з порушенням правил підсудності.
Враховуючи, що провадження в справі було відкрито з порушенням правил підсудності, вважаю за необхідне направити її на розгляд за територіальною підсудністю за зареєстрованою адресою місцезнаходження відповідача ОСОБА_2 та місцем обліку відповідача ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеної особи - до Подільського районного суду міста Києва (04071, м. Київ, вул. Хорива, 21).
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 31, 32, 258, 260, 268 ЦПК України, суд, -
Направити матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за підсудністю до Подільського районного суду міста Києва (вул. Хорива, б. 21, м. Київ, 04070).
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя А.В. Слободянюк