Справа № 152/1292/25
Іменем України
04 листопада 2025 року м. Шаргород
Суддя Шаргородського районного суду Вінницької області Войнаровський І.В.
за участі: ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , працюючого в ТЦК та СП,
- за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 22 вересня 2025 року серії ВАД №031992, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, а саме: 22 вересня 2025 року близько 14 години 37 хвилин в м. Шаргород по вул. Г. Майдану, ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, а саме відмовився пройти до службового автомобіля.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчинені адміністративного правопорушення, не визнав.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 185 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення полягає у злісній непокорі, тобто відмові виконати законне розпорядження або вимогу працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчиненні таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов'язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з абз. 3 п. 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставляння призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що працівником поліції 22 вересня 2025 року затримано ОСОБА_1 та складено протокол АЗ №157160 про адміністративне затримання за ст. 185 КУпАП та ОСОБА_1 було доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 для складення протоколу за ст. 210 КУпАП.
Однак, матеріали справи не містять доказів скоєння ОСОБА_1 як призовником, військовозобов'язаним чи резервістом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 210, 210-1 КУпАП, а у разі вчинення такого правопорушення - звернення відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України на здійснення адміністративне затримання та доставляння ОСОБА_1 до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ.
Тобто, у матеріалах справи немає доказів на підтвердження законності вимоги поліцейських, а отже немає доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 злісної непокори законній вимозі поліцейських, про яку зазначається у вищезазначеному протоколі.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАПобов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення позбавлений доказової сили, а тому підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП немає.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення здійснюється судом лише в межах фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та на підставі наданих доказів, вихід за вказані межі є недопустимим.
Виходячи з наведеного, вважаю, що не доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, а тому не вбачаю підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Крім того, суд враховує вимоги ч. 1 ст. 284 КУпАП, відповідно до якої за наслідками розгляду по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Отже, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у даній справі підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 185, ст. 247, п. 1 ч. 1 ст. 247, статтями 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження в справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 КУпАП, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 КУпАП.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим.
Скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І.В. Войнаровський