Справа № 752/17122/25
Провадження № 2/752/8606/25
іменем України
04.11.2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Данілової Т.М.
з участю секретаря Моркотун О.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Сенс банк", третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та повернення стягнутих за виконавичим написом коштів, -
позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та повернення стягнутих за виконавичим написом коштів.
В обгрунтування своїх вимог зазначає, що 24 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 32636, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість у розмірі 26 937,06 грн. На думку позивача, оспорюваний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки позивач не укладав з АТ "Сенс банк"кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису.
Позивач не визнає суму заборгованості за кредитним договором у повному обсязі, вважає вимоги АТ «Сенс Банк» спірними. Будь-яких листів чи повідомлень від АТ «Сенс Банк» та/або приватного нотаріуса позивач не отримував. При вчиненні виконавчого напису нотаріус не перевірив подані документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
За таких підстав, позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 32636, вчинений 24 вересня 2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованості у розмірі 26 937,06 грн. Також просить стягнути з АТ "Сенс банк" безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 26 937,06 грн.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16 липня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.
Відповідач АТ «Сенс Банк» відзив на позовну заяву не надсилав.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
24 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 32636, яким запропоновано звернути стягнення на користь АТ « Сенс Банк» заборгованості у розмірі 26 937,06 грн.
Постановою від 10.11.2020 року приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. відкрито виконавче првадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого напису № 32636 від 24.09.2020 року.
Постановою від 29 квітня 2021 року приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. вказане виконавче провадження закінчено у зв"язку з тим, що заборгованість, основна винагорода та витрати на проведення виконаий дій сплачено боржником у повному обсязі.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.
Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення. з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 24 вересня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Звертаючись у суд з даним позовом, ОСОБА_1 посилається на те, що наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису він не укладав, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, у зв'язку з чим, оспорювальний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням діючого законодавства.
Крім цього, перед вчиненням виконавчого напису, стягувач зобов'язаний був на адресу боржника надіслати письмове повідомлення про порушення зобов'язання.
Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідачем не було направлено жодних листві позивачу з вимогою про усунення порушення стосовно зобов'язання із зазначенням у листі вимоги стислого змісту порушення зобов'язань, у зв'язку з чим, останній був позбавлений можливості бути вчасно проінформований про наявність заборгованості по ньому та можливості оспорити вимоги відповідача, що не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення.
Відповідачем не надано суду даних про те, що АТ «Сенс Банк» на адресу ОСОБА_1 було надіслано письмове повідомлення про порушення зобов'язання та повідомлення боржником було отримане.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Також підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з АТ «Сенс банк" 26 937,06 грн. безпідставно отриманих коштів, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зі змісту статті 1212 ЦК України вбачається, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов'язана повернути безпідставно набуте майно цій особі.
Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права а збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнута, або з очікуванням, яке не справдилося.
Частинами 2, 3 ст. 1212 ЦУ України встановлено, що положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Для виникнення зобов'язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.
Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.
Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).
Верховний Суд у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20 (провадження № 61-88св21) зазначив, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов'язана повернути таке майно цій особі на підставі ст.1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.
Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов'язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до ст. 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов'язаний повернути потерпілому все отримане майно.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18 та від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання виконавчого напису нотаріуса № 32636 від 24.09.2020 року приватним виконавцем у межах виконавчого провадження № 63573447 стягнуто кошти у сумі 26 937,06 грн.
З вказаного вбачається, що правові підстави набуття банком грошових коштів, що стягнені з ОСОБА_1 , на підставі виконавчого напису нотаріуса, який у подальшому визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, відпали, а відтак, суд вважає, що такі кошти підлягають поверненню позивачу відповідно до ст.1212 ЦК України.
На підставі ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір.
Керуючисьстаттями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133-142, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Сенс банк", третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та повернення стягнутих за виконавичим написом коштів - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 24 вересня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 32636, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованості в розмірі 26 937,06 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150 м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ 23494714) на користь ОСОБА_1 26 937,06 грн. безпдставно отриманих коштів.
Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150 м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ 23494714) в дохід держави судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: