Справа № 752/19655/25
Провадження № 2-о/752/442/25
іменем України
07.10.2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Данілової Т.М.
присяжних Басун О.П. та Кущ О.В.
з участю секретаря Моркотун О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи - Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , -
заявник ОСОБА_1 звернулася у суд з заявою про оголошення фізичної особи померлою.
В обгрунтування своїх вимог зазначає, що вона з 29 жовтня 2016 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 . Відповідно до сповіщення сім'ї ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № Г/4994 від 08.08.2023 року, солдат ОСОБА_4 , відданий військовій присязі на вірність українському народу, в бою за Україну, її свободу і незалежність, 08.08.2023 року зник безвісти, при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Кліщіївка, Донецької області.
Зважаючи, що на даний момент відсутні документально підтверджені відомості про смерть солдата ОСОБА_4 , а також відсутні відомості про його місцеперебування, вбачається обгрунтованим вважати солдата ОСОБА_4 безвісти зниклим у зв'язку із збройним конфліктом під час виконання бойового завдання.
Як вбачається з фактів, викладених в акті службового розслідування наявні обставини, що загрожували смертю фізичній особі та дають підставу припускати загибель військовослужбовця ОСОБА_4 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Крім того, очевидці бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_3 - військовослужбовці, а саме: навідник 2 штурмового взводу штурмової роти солдат ОСОБА_5 , кулеметник відділення вогневого ураження 2 штурмового взводу штурмової роти солдат ОСОБА_6 , стрілець - номер обслуги відділення вогневого ураження 2 штурмового взводу штурмової роти солдат ОСОБА_7 підтвердили, що були наявні обставини, що загрожували смертю ОСОБА_4 та підтверджують його загибель під час бою.
Необхідність оголошення ОСОБА_4 померлим в судовому порядку пов'язана із неможливістю у позасудовому порядку встановити (підтвердити) факт загибелі (смерті) військового.
З моменту вказаної події 07.08.2023 до моменту звернення до суду з цією заявою минуло більше двох років.
Від встановлення факту загибелі військовослужбовця під час виконання бойового завдання внаслідок збройної агресії держави-окупанта проти України залежить виникнення та реалізація спадкових прав, а також особистих майнових та немайнових прав заявника як члена сім'ї загиблого військовослужбовця.
За таких підстав, заявник просить оголосити громадянина України ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Кліщіївка, Донецької області під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 19 серпня 2025 року відкрито провадження у даній справі.
В судове засідання представник заявника надіслав клопотання про судовий розгляд без учасі заявника, просить задовольнити заяву.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 29.10.2016 року, підтверджується, що ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) є чоловіком заявниці, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
Відміткою у військовому квитку серії НОМЕР_4 від 12.07.2023 року, підтверджується, що ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), 17.03.2022 року був призваний на військову службу під час мобілізації в період дії воєнного стану.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 4 від 17.03.2022 року, солдат ОСОБА_4 - стрілець 2 взводу охорони 2 роти охорони 1 батальйону охорони з 17.03.2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до сповіщення сім'ї ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № Г/4994 від 08.08.2023 року, солдат ОСОБА_4 , відданий військовій присязі на вірність українському народу, в бою за Україну, її свободу і незалежність, 08.08.2023 року зник безвісти, при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Кліщіївка, Донецької області.
Витягом з ЄРДР від 31.01.2025 року підтверджується, що 09.08.2023 року до ЧЧ ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області з письмовою заявою звернулась ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) про те, що її син ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), який 17.03.2022 року призваний за мобілізацією до ЗСУ, відповідно до сповіщення сім'ї ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № Г/4994 від 08.08.2023 року вважається зниклим безвісти з 08.08.2023 року при виконанні бойового завдання у населеному пункті Кліщіївка, Донецької області. (ЄО 15668 від 09.08.2023 року).
На підставі вищевказаної письмової заяви було відкрито кримінальне провадження № 12023041730001133 від 09.08.2023 року, яке перебуває в СВ Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області.
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно господарської діяльності) № 902 від 18.08.2023 року, по випадку зникнення солдата ОСОБА_4 під час виконання обов'язків військової служби було призначено спеціальне розслідування.
Актом службового розслідування № 2271 від 09 вересня 2023 року було встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 240 від 24.07.2023 року, солдат ОСОБА_4 вибув у відрядження під оперативне підпорядкування ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » до військової частини НОМЕР_6 .
Відповідно до рапорту командира штурмової роти військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 приблизно о 22 годині 30 хвилин солдат ОСОБА_4 отримав вогнепально-осколкові поранення несумісні з життям. Евакуювати тіло не було можливості через щільний ворожий обстріл.
Відповідно до витягу з журналу бойових дій штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 о 22 годині 30 хвилин солдат ОСОБА_4 отримав вогнепально-осколкові поранення несумісні з життям. Тіло загиблого не вдалося забрати з позиції, так як і особисту зброю НОМЕР_7 .
З пояснень навідника 2 штурмового взводу штурмової роти солдата ОСОБА_5 , кулеметника відділення вогневого ураження 2 штурмового взводу штурмової роти солдата ОСОБА_6 , стрільця номера обслуги відділення вогневого ураження 2 штурмового взводу штурмової роти солдата ОСОБА_7 вбачається наступне. ІНФОРМАЦІЯ_3 вони були свідками того, як під час штурму на позиції «Краб», солдат ОСОБА_4 отримав вогнепально-осколкове поранення, несумісне з життям. Через щільний обстріл противника евакуювати тіло не було можливості.
Звертаючись у суд з даною заявою, ОСОБА_1 зазначає, що на даний момент відсутні документально підтверджені відомості про смерть солдата ОСОБА_4 , а також відсутні відомості про його місцеперебування, вбачається обгрунтованим вважати солдата ОСОБА_4 безвісти зниклим у зв'язку із збройним конфліктом під час виконання бойового завдання.
Від встановлення факту загибелі військовослужбовця під час виконання бойового завдання внаслідок збройної агресії держави-окупанта проти України залежить виникнення та реалізація спадкових прав, а також особистих майнових та немайнових прав заявника як члена сім'ї загиблого військовослужбовця.
Суд погоджується з доводами заявника та вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з частинами першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третя статті 46 ЦК України).
Район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).
Бойові дії - це форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).
Основними видами бойових дій є оборона та наступ.
Відповідно до ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.
У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.
Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.
Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).
При зверненні із заявою про визнання ОСОБА_4 померлим заявниця зазначала, що від рішення суду залежить виникнення та реалізація спадкових прав, а також особистих майнових та немайнових прав заявника як члена сім'ї загиблого військовослужбовця.
При цьому, суд наголошує, що суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою.
Водночас частиною другою статті 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.
За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Під час вирішення цієї справи судом встановлено, що матеріалами службового розслідування містять пояснення навідника 2 штурмового взводу штурмової роти солдата ОСОБА_5 , кулеметника відділення вогневого ураження 2 штурмового взводу штурмової роти солдата ОСОБА_6 , стрільця номера обслуги відділення вогневого ураження 2 штурмового взводу штурмової роти солдата ОСОБА_7 , з яких вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 вони були свідками того, як під час штурму на позиції «Краб», солдат ОСОБА_4 отримав вогнепально-осколкове поранення, несумісне з життям. Через щільний обстріл противника евакуювати тіло не було можливості.
Відповідно до сповіщення сім'ї ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № Г/4994 від 08.08.2023 року, солдат ОСОБА_4 , відданий військовій присязі на вірність українському народу, в бою за Україну, її свободу і незалежність, 08.08.2023 року зник безвісти, при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Кліщіївка, Донецької області.
Вказані обставини з достатньою вірогідністю підтверджують загибель у бою ОСОБА_4 у вказаному районі воєнних (бойових) ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Суд, керуючись положеннями статті 46 ЦК України, з урахуванням конкретних обставин справи, вважає, що оголошення фізичної особи померлою можливе після спливу шести місяців з дня настання відповідної події - загибелі у бою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Кліщіївка Донецької області, під час проведення яких ОСОБА_4 отримав поранення, несумісне з життям, що підтверджується належними та допустимими доказами, неведеними вище.
За відсутності лише тіла загиблого військовослужбовця, при наявності достатніх доказів його загибелі при проведенні бойових дій, відмова у позові про визнання такого військовослужбовця померлим не може вважатися такою, що відповідає завданням цивільного судочинства та узгоджується з принципом правової визначеності.
Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, висловленим у постанові від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23 (провадження № 61-15733св23), від 25 квітня 2024 року у справі № 278/970/23 (провадження № 61-16074св23)
Водночас, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою (частина перша статті 48 ЦК України).
З огляду на викладене, суд надходить до висновку про задоволення заяви.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи - Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , - задовольнити.
Оголосити громадянина України ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Кліщіївка Донецької області під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя
Присяжні: