Справа № 752/21262/25
Провадження № 1-кп/752/2279/25
03 листопада 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100010001452 від 16 квітня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
перекладача ОСОБА_11 ,
представника потерпілої ОСОБА_12 ,
встановив:
Голосіївським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10 вересня 2025 року продовжено строки дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до 07 листопада 2025 року включно.
Прокурор звернулася з клопотаннями про продовження відносно обвинувачених запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що останні обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме обвинувачені можуть переховуватись від суду, втому числі шляхом перетину кордону, впливати на потерпілу та свідків з метою зміни показів. При цьому, застосування більш м'яких запобіжних заходів не здатне запобігти вищевказаним ризикам.
Представник потерпілої підтримала прокурора.
Захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 заперечив проти задоволення клопотання прокурора. Вказав на невинуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Наявність ризиків у кримінальному провадженні не підтверджена належними доказами. У обвинуваченого на праві оренди є житло у місті Києві. Належне виконання ним процесуальних обов'язків можливо забезпечити шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу. Просив змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_7 на інший, не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав захисника. Повідомив, що потерпіла добровільно вступила з ним в статеві стосунки. Просив змінити запобіжний захід на більш легкий, не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання прокурора. Вказала на необґрунтованість зазначених прокурором ризиків. Обвинувачений законно перебуває на території України, наміру переховуватись від суду, впливати на потерпілу чи свідків не має. Вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину не доведена, він буде просити ухвалення виправдувального вироку. Клопотання прокурором подано без додатків, що є порушенням вимог КПК України. Застосування більш легкого запобіжного заходу здатне забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків. Просила змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав захисника. Просив змінити запобіжний захід на більш легкий. Зобов'язався належним чином виконувати свої процесуальні обов'язки.
Захисник ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання прокурора. Вказав, що клопотання не відповідає вимогам процесуального закону. До клопотання не долучено документи, якими прокурор обґрунтовує свої доводи. Клопотання подано пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали та вручено обвинуваченим прокурором менш ніж за три години до початку судового засідання. Наведені у клопотанні прокурора ризики є необґрунтованими. З часом ризики зменшуються. Наміру переховуватись від суду, впливати на потерпілу та свідків обвинувачений не має. Належне виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків можливо забезпечити шляхом застосування іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою. Просив змінити запобіжний захід на більш легкий або визначити альтернативу у вигляді застави.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав захисника. Повідомив, що докази його винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення відсутні. Наміру переховуватись від суду, впливати на потерпілу чи свідків у нього немає. Просив змінити запобіжний захід на більш легкий. Зобов'язався належним чином виконувати свої процесуальні обов'язки.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність продовження відносно обвинувачених запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою з наступних підстав.
Відповідно до приписів ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується ;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ст. 199 КПК України суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 бвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітньої особи.
Про обґрунтованість підозри обвинувачених свідчить зміст обвинувального акта, реєстр матеріалів досудового розслідування, а також частково досліджені в судовому засіданні документи.
При цьому оцінка обґрунтованості підозри в даному випадку здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості обвинувачених. За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у ст. 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Судом не закінчено з'ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами, не досліджено всі документи сторони обвинувачення, не допитано свідків та обвинувачених.
Обвинувачені є іноземцями, не мають в Україні міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи та проживання.
Враховуючи характер інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке їм загрожує у разі визнання винуватими, дані про особу обвинувачених, суд дійшов висновку про продовження існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшились, зокрема у випадку звільнення з-під варти обвинувачені з обґрунтованою ймовірністю можуть переховуватись від суду, в тому числі шляхом виїзду за межі України, незаконно впливати на потерпілу та свідків з метою зміни показань.
Наявність в обвинуваченого ОСОБА_7 на праві оренди житла у Київській області не зменшує існування вищевказаних ризиків.
Більш м'які запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, на даній стадії кримінального провадження, будуть недостатніми для запобігання вказаним ризикам, не забезпечать дієвості кримінального провадження та належного виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків.
Застосування відносно обвинувачених запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, в даному випадку, виправдано наявністю справжніх інтересів суспільства, що не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.
Клопотання прокурора датовані 31 жовтня 2025 року, при цьому до суду надійшли 03 листопада 2025 року.
Копії клопотань прокурор завчасно направила захисникам, а обвинуваченим вручила безпосередньо на початку судового засідання в присутності перекладача.
За клопотанням сторони захисту у розгляді вказаних клопотань судом робилася перерва з метою надання обвинуваченим достатнього часу для ознайомитись з їх змістом та підготовки до захисту.
Після ознайомлення з клопотаннями прокурора, обвинувачені не заперечували проти їх розгляду 03 листопада 2025 року, про надання їм більшого часу для підготовки до захисту не просили.
За таких обставин, суд розглянув клопотання прокурора 03 листопада 2025 року.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону під час подання прокурором відповідних клопотань, що мало б наслідком залишення їх без розгляду чи відмову у задоволенні, судом не встановлено.
Кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду. Стороною обвинувачення раніше було долучено до матеріалів судової справи зібрані під час досудового розслідування в якості доказів документи, суд розпочав їх дослідження, а тому долучення до клопотань прокурора додаткових матеріалів не є обов'язковим.
Враховуючи викладене, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою підлягають задоволенню.
В силу приписів п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України підстав для визначення обвинуваченим розміру застави суд не вбачає.
Керуючись статтями 177, 183, 199, 331, 369-372, 376 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, до 01 січня 2026 року включно.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 днів, до 01 січня 2026 року включно.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 60 днів, до 01 січня 2026 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1