Справа № 946/1995/25
Провадження №2/151/301/25
іменем України
03 листопада 2025 року селище Чечельник
Чечельницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Токарчук Л.Г.
за участю секретаря судових засідань Добровольської М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чечельник Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Ейс'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача ТОВ "ФК "Ейс" Тараненко А.І. через систему "Електронний суд" звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на їх користь 12 667 гривень 10 копійок заборгованості за кредитним договором № 142613 від 05.06.2024, суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422 гривні 40 копійок та 7 000 гривень витрат на оплату правової допомоги. В обґрунтування позову зазначив, що 05.06.2024 між ТОВ "ФК "Кредіплюс" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 142613 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір складається з індивідуальної частини договору про споживчий кредит (далі індивідуальна частина), графіку(ів) платежів, які містять персональні умови кредитування Позичальника та загальної для всіх клієнтів Кредитодавця, публічної частини про споживчий кредит (далі публічна частина), що розміщена на веб-сайті Кредитодавця https://finx.com.ua (далі сайт Кредитодавця) за посиланням: https://finx.com.ua/docs. Позичальник уклав Договір, приєднавшись до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку(ів) платежів, як невід'ємних частин (складових) Кредитного договору, шляхом підписання індивідуальної частини/акцепту, відповідно до розділу V цієї індивідуальної частини. Відповідач добровільно без примусу чи тиску заявив про бажання отримання коштів, зареєструвався на Сайті, під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту Кредитодавця, тобто вказав свої особисті персональні ідентифікаційні дані. ТОВ "ФК "Кредіплюс", перед прийняттям рішення щодо видачі кредитних коштів та укладання Договору, перевірило не лише особисті дані Відповідача з метою ідентифікації, а і платіжну картку, а саме: приналежність платіжної картки Позичальнику. Відповідно до умов договору сума кредиту становить 6 945 гривень, надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 5 000 гривень на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 1 944 гривні 60 копійок шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини. Комісія за надання кредиту складає 1 944,60 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 28,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено. Отже, відразу після вчинених дій відповідача, 05.06.2024 ТОВ "ФК "Кредіплюс" ініціювало переказ коштів згідно договору на платіжну картку № НОМЕР_1 . Всупереч умов Договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі - 12 667 гривень 10 копійок, яка складається з 6 945 гривень - заборгованість по кредиту, 401 гривня - комісія за кредитним договором.
10 жовтня 2024 року ТОВ "ФК "Кредіплюс" та ТОВ "ФК "Ейс" уклали договір факторингу №10102024, у відповідності до умов якого ТОВ "ФК "Кредіплюс" передає (відступає) ТОВ ФК "Ейс" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК "Ейс" приймає належні ТОВ "ФК "Кредіплюс" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 10102024 від 10.10.2024 ТОВ ФК "Ейс" набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №142613 від 05.06.2024 в сумі 12 667 гривень 10 копійок. Відповідач належним чином умови договору не виконував, тому має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК "Ейс" в сумі 12 667 гривень 10 копійок, з яких: 6 945 гривень - заборгованість за кредитом, 5 321 гривня 10 копійок - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом та 401 гривня - комісія за кредитним договором. Просять стягнути з відповідача на користь позивача вищевказану заборгованість та судові витрати.
Ухвалою судді від 10 вересня 2025 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві зазначив про розгляд справи за відсутності позивача та його представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 у судові засідання 09 жовтня 2025 року та 03 листопада 2025 року не з'явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялася шляхом направлення повісток за адресою місця проживання зазначеною позивачем у позовній заяві та адресою зареєстрованого місця проживання, згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1757115 від 10.09.2025, конверти з рекомендованими повідомленнями повернулися без вручення адресату з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Крім того, ОСОБА_1 про час, дату та місце розгляду справи на 03 листопада 2025 року повідомлялася, також через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.
За таких підстав відповідачка вважається належно повідомленою про дату, час і місце судового засідання.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною 4 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки належним чином повідомлений відповідач повторно не з'явився у судове засідання, а позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Норми статтей 509, 623, 625 ЦК України зазначають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки, і він не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Також статтями 526, 530, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Судом встановлено, що 05 червня 2024 року між ТОВ "ФК Кредіплюс" та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №142613 (індивідуальна частина) шляхом підписання його відповідачем власноручним підписом.
Відповідно до п. 2.1. кредитного договору кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 2.6. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 2.2.1. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно з п. 2.6. договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
Згідно із п. 2.2.1. кредитного договору сума (загальний розмір) кредиту становить 6 945,00 гривень; надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 5000,40 гривень на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 1944,60 гривень шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно з п. 2.5. кредитного договору.
Пунктом 2.3. кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 586,00% річних; тип процентної ставки фіксована; проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту позичальником протягом строку кредитування, зазначеного у п. 2.6. цього кредитного договору та/або графіком платежів; розмір процентної ставки незмінний.
У п. 2.4. кредитного договору вказано, що знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень; стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень; розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.
Відповідно до п. 2.5. кредитного договору комісія за надання кредиту складає 1944,60 гривень, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 28,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1. цього кредитного договору.
У п. 2.6. кредитного договору закріплено загальний строк кредитування за цим договором, що складає 70 днів з 05.06.2024 (дата надання кредиту) по 14.08.2024.
Отже, відразу після вчинених дій відповідача, 05.06.2024 ТОВ "ФК "Кредіплюс" ініціювало переказ коштів згідно договору на платіжну картку № НОМЕР_1 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідачка прийняла пропозицію кредитодавця.
10.10.2024 ТОВ "ФК "Кредіплюс" та позивач уклали Договір факторингу № 10102024 згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 142613 від 05.06.2025. Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу № 10102024 від 10 жовтня 2024 року від ТОВ "Фінансова компанія "Кредіплюс" до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 12 667 гривень 10 копійок.
Відповідно до наданого позивачем виписки з особового рахунка за кредитним договором № 142613 від 05.06.2024 заборгованість становить 12 667 гривень 10 копійок, з яких: 6 945 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 401 гривня - прострочена заборгованість за комісією та 5 321 гривня 10 копійок - прострочена заборгованість за процентами. Станом на 21.02.2025 ТОВ "ФК "Ейс" повідомляє, що заборгованість за кредитним договором не погашена. (а.с. 43)
Крім того, як вбачається із інформації АТ КБ "Приват Банк" від 25.09.2025 № 20.1.0.0.0/7-250922/75334-БТ на ім'я ОСОБА_1 в банку емітована картка № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ). Також додатково направлено виписку по рахунку №б/н за період 05.06.2024 - 10.06.2024 яка містить зарахування на суму 5 000 гривень 40 копійок.
Судом встановлено укладення між сторонами кредитного договору, матеріали справи містять достатньо доказів отримання відповідачем кредитних коштів та їх використання. Разом з тим, відповідачка неналежно виконує умови кредитного договору.
Згідно з ч.2. ст. 1050, ч.2 ст. 1054 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15,«боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК "Кредіплюс", ні на рахунки ТОВ "ФК "Ейс".
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другоюстатті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями ст. 611 ЦК України визначено правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Цивільно - правова відповідальність - це покладення на правопорушника передбачених законом невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно з ч.1 ст. 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у ст. 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Таким чином, стороною позивача доведено, укладення кредитного договору між сторонами та наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором № 142613 від 05.06.2024 у розмірі 12 667 гривень 10 копійок, з яких: 6 945 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 401 гривня - прострочена заборгованість за комісією та 5 321 гривня 10 копійок - прострочена заборгованість за процентами.
Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вказана сума заборгованості.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу суд приходить до наступного.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Вимоги до форми та змісту договору про надання правової допомоги, закріплено статтею 27 зазначеного Закону.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами з наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості кожної окремо наданої послуги, з урахуванням її складності та обсягу, а не лише визначення загальної вартості наданої правової допомоги.
Згідно положень п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 7 000 гривень, які підтверджуються: Договором про надання правничої допомоги №04/02/25-01 від 04 лютого 2025 року (а.с.12-13), додатковою угодою № 2 до Договору про надання правничої допомоги № 04/02/25-01 від 04 лютого 2025 року (а.с. 14-15), витягом з акту прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід'ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 04/02/25-01 від 04.02.2025 (а.с. 16), протоколом погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 04/02/25-01 від 04.02.2025 (а.с. 13 зворотня сторона), копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4956 (а.с. 17) та ордером серія АА № 1539888. (а.с. 39)
Крім того, при зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції № 8772 від 13 березня 2025 року в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, який відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Керуючись вищевикладеним та статтями 259, 263-265, 268, 273, 280, 354-355 ЦПК України,
Позовну заяву - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Ейс'' заборгованість за кредитним договором № 142613 від 05 червня 2024 року в сумі 12 667 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят сім) гривень 10 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Ейс'' судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Ейс'' понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 (сім тисяч) гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом.
Повне найменування (ім'я) сторін та їх місцезнаходження:
Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" (код ЄДРПОУ 42986956, адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе буд. 19 офіс 2005).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків : НОМЕР_4 , місце реєстрації : АДРЕСА_1 ) .
Суддя Людмила ТОКАРЧУК