"04" листопада 2025 р.
Справа №150/813/25
Провадження по справі №3/150/446/25
04 листопада 2025 року с. Мазурівка
Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Цимбалюк Л.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Могилів - Подільського РВП Головного управління національної поліції України у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, непрацюючої,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, -
18.09.2025 близько 14 години в АДРЕСА_1 малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проник до будинку, пошкодив майно, чим вчинив дрібне хуліганство, причиною чого стало невиконання ОСОБА_1 , як маттір'ю, обов'язків по вихованню дитини.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП - ухилення матері від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП ОСОБА_1 визнала повністю. Зауважила, що на даний час намагається виправити становище з метою належного виконання батьківських обов'язків щодо малолітнього сина.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серій ВАД №679220, складеним 29.09.2025 ПОГ Могилів - Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Качинським М.В.; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, складеним 29.09.2025 ПОГ СПОГ ВВГ Могилів - Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Антонюком В.А.
Конституцією України та Сімейним кодексом України визначено, що батьки зобовязані виховувати своїх дітей піклуватися про їх здоров'я, фізичний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001, №2402-III, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
В силу ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів правил України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а за змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом (ст.245 КУпАП).
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом враховується, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення: відсутність тяжких наслідків, дані характеризуючі особу винної, те, що ОСОБА_1 у судове засідання за викликом суду з'явилася, вперше притягується до адміністративної відповідальності, повністю переосмислила свої вчинки, кається у вчиненому, зауваживши, що в подальшому відповідальніше буде ставитися до своїх батьківських обов'язків, а тому оцінюючи в сукупності викладене, керуючись законом та правосвідомістю, ґрунтуючись на засадах справедливості та виваженості, приходжу до висновку, що єдино вірним та правильним буде застосування відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
При цьому, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, при призначенні покарання, для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Згідно п.5 Підрозділу 1 Розділу XX «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюються законом.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року, №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.4 вище зазначеного Закону у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлена - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» від 19.11.2024 року, №4059-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень 00 копійок.
Виходячи із положень Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року, №3674-VI, приходжу до висновку про стягнення із ОСОБА_1 , на яку накладається адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, судового збору.
На підставі Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року, №3674-VI та керуючись ст., ст.184 ч.1, 280, 283, 284 КУпАП, -
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та застосувати відносно неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена згідно статей 287-289 КУпАП особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, потерпілим, протягом десяти днів з дня її винесення.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк може бути поновлено органом, правомочним розглядати дану справу.
Відповідно до ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений правопорушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
У разі несплати штрафу у визначений законодавством термін в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до ст.308 ч.2 КУпАП.
Платіжні документи, що свідчать про сплату штрафу, подаються до суду до набрання постанови законної сили.
СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК