Справа №752/25310/23
Провадження №2/752/809/25
03 листопада 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Кордюкової Ж.І.,
за участю секретаря Дураєвої А.О.,
представника позивача ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», ОСОБА_2 про стягнення несплаченої частини страхового відшкодування та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
Адвокат Конюшко Денис Борисович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (далі - ТДВ «СГ «Оберіг»), ОСОБА_2 про стягнення несплаченої частини страхового відшкодування та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 23.07.2023 о 14-45 год. в м. Києві по вул. Академіка Туполєва, 1А, відбулася ДТП за участю транспортного засобу Renault Megane Scenic, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та транспортного засобу Chevrolet Tacuma, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 (є власністю ОСОБА_1 ).
У зв'язку із ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, відтак позивачу було заподіяно майнову шкоду.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 25.08.2023 у справі №759/14952/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що призвело до вищевказаної ДТП.
Цивільно-правова відповідальність винної особи за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу Renault Megane Scenic, д.н.з. НОМЕР_1 , на момент настання ДТП була застрахована відповідно до полісу ОСЦІВВТЗ №213208747, виданого ТДВ «СГ «Оберіг», дійсного на дату ДТП.
Франшиза за полісом ОСЦПВВНТЗ №213208747 становить 2500 грн.
15.08.2023 позивач звернулася до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування, за результатами якої страховик здійснив на її користь виплату у розмірі 34000 грн., зменшену на розмір визначеної полісом франшизи.
ТДВ «СГ «Оберіг» направив представника для огляду транспортного засобу для визначення матеріального збитку, однак огляд транспортного засобу проводився без дефектування та детального розбору задля встановлення наявності чи відсутності прихованих пошкоджень. За результатами огляду було складено акт (протокол) огляду, яким зафіксовано перелік пошкоджень та способи їх усунення, після чого позивач з ТДВ «СГ «Оберіг» узгодили відшкодування у розмірі 34000 грн.
У процесі ремонту автомобіля з розбиранням пошкоджених частин було виявлено додаткові пошкодження, які неможливо було виявити при попередньому огляді представником страхової компанії.
Позивач 29.08.2023 подала ТДВ «СГ «Оберіг» звернення про анулювання попередньої заяви про страхове відшкодування від 15.08.2023, проте страхова компанія 01.09.2023 здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 34000 грн.
Позивач звернулася до ТОВ «Клевер Експерт», який здійснив оцінку та склав звіт №335/09-23 від 15.09.2023, який враховує наявність виявлених прихованих пошкоджень.
Згідно зі звітом ТОВ «Клевер Експерт» №335/09-23 від 15.09.2023 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Chevrolet Tacuma, д.н.з. НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу вказаного автомобіля складає 101389,15 грн.
06.10.2023 представником позивача направлено ТДВ «СГ «Оберіг» звернення про здійснення повторного розрахунку (перегляд) розміру страхового відшкодування з урахуванням змісту звіту №335/09-23 від 15.09.2023 та нову заяву про страхове відшкодування.
ТДВ «СГ «Оберіг» листом №0111-09 від 01.11.2023 повідомив, що жодних звернень від 29.08.2023 до моменту здійснення виплати на його адресу не надходило, а погоджений розмір страхового відшкодування був сплачений на реквізити позивача, обов'язок по виплаті страхового відшкодування виконаний в повному обсязі.
Оскільки узгоджена сторонами сума страхового відшкодування є меншою від оціненої майнової шкоди, позивач не позбавлена права на реальне відшкодування збитків, заподіяних внаслідок ДТП.
Позивач дізналась про приховані пошкодження, які не були помилково встановлені представником ТДВ «СГ «Оберіг» при огляді і які суттєво збільшили вартість матеріального збитку, після погодження розміру страхового відшкодування, про що вона одразу повідомила страховика.
Однак, останній неправомірно відмовив у доплаті належного страхового відшкодування, чим порушив законні права та інтереси позивача.
Станом на день пред'явлення цього позову ТДВ «СГ «Оберіг» не здійснило повну виплату належного страхового відшкодування на користь позивача.
З ТДВ «СГ «Оберіг» підлягає стягненню різниця між дійсною вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та виплаченим страховим відшкодуванням, вирахуванням визначеної полісом франшизи, що становить 64889,15 грн. (101389,15 грн. - 34000 грн. - 2500 грн. = 64889,15 грн.).
Згідно з актом виконаних робіт від 15.08.2023 та чеком №1304797798 від 06.09.2023 вартість витрат позивача на евакуацію пошкодженого автомобіля складає 1450 грн., яка підлягає стягненню з відповідача ТДВ «СГ «Оберіг».
Отже, на користь позивача підлягає стягненню недоплачене страхове відшкодування у розмірі 66339,15 грн. (64889,15 грн. + 1450 грн.= 66339,15 грн.).
У зв'язку з необхідністю здійснення оцінки заподіяного матеріального збитку позивач понесла витрати в розмірі 4700 грн., які підлягають стягненню з відповідачів у порядку розподілу судових витрат між сторонами.
З ОСОБА_2 підлягає стягненню різниця між фактичним розміром заподіяної шкоди і належним страховим відшкодуванням у розмірі 95214,98 грн. (194104,13 грн. (фактичний розмір заподіяної шкоди, що становить повну вартість відновлювального ремонту пошкодженого Т3) - 101389,15 грн. (належний розмір страхового відшкодування, що становить вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу) + 2 500 грн.(франшиза) = 95214,98 грн.).
Належний позивачці автомобіль Chevrolet Tacuma, д.н.з. НОМЕР_2 , був основним засобом пересування для неї та її родини. Пошкодження автомобіля в ДТП завдало позивачці сильних душевних страждань та негативно вплинуло на її моральний стан у зв'язку з перенесеним стресом щодо пошкодження майна, їй довелось на певний час відмовитися від запланованих сімейний поїздок. Окрім пригніченого стану, пошкодження автомобіля спричинило ряд труднощів, пов'язаних із пересуванням родини, оскільки чоловік позивачки має інвалідність другої групи з пошкодженням опорно-рухового апарату, а тому вказаний автомобіль слугував фактично єдиним засобом мобільного пересування для нього на великі відстані. Відсутність транспортного засобу негативно вплинуло на плани подружжя щодо поїздок за місто, де у них наявне нерухоме майно, та й загалом щодо вирішення будь-яких питань сімейного й побутового характеру. Розмір моральної шкоди оцінений у 10000 грн.
Розмір витрат на правову допомогу становить 10000 грн., розмір витрат по оплаті судового збору - 2674,65 грн.
Просив:
стягнути з ТДВ «СГ «Оберіг» на користь ОСОБА_1 невиплачену частину страхового відшкодування у розмірі 66339,15 грн.;
стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 95214,98 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000 грн.;
вирішити питання про розподіл судових витрат, зокрема витрат по сплаті судового збору у розмірі 2674,65 грн., витрат на отримання правничої допомоги у розмірі 10000 грн., витрат на складання оцінки збитку у розмірі 4700 грн.
16.01.2024 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
21.10.2024 постановлено ухвалу про призначення судової автотоварозначої експертизи.
27.02.2025 постановлено ухвалу про задоволення клопотання судового експерта.
05.05.2025 постановлено ухвалу повторно направити матеріали цивільної справи до Рівненського НДКЦЕ МВС України для проведення судової автотоварознавчої експертизи.
04.03.2024 представник відповідача Микитюк Д.О., який діє в інтересах ТДВ «СК «Оберіг», надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог.
Зазначив, що між позивачем та ТДВ «СГ «Оберіг» був узгоджений розмір страхового відшкодування (за вирахуванням суми франшизи у розмірі 2500 грн.) в розмірі 34000 грн.
Також вищевказаною заявою погоджено, що здійснення страховиком виплати страхового відшкодування згідно цієї заяви в зазначеному в ній розмірі є повним виконанням страховиком своїх зобов'язань перед заявником щодо означеного страхового випадку та підтверджує, що страховий випадок вважається повністю врегульованим та заявник не матиме жодних претензій до страховика стосовно означеного страхового випадку. Розмір (сума) страхового відшкодування страховиком та заявником взаємно погоджено. Страховик і заявник досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи.
Отже, позивач, підписавши та подавши заяву на виплату страхового відшкодування від 16.08.2023 погодилася із розміром та способом здійснення страхового відшкодування.
Підписавши заяву на виплату страхового відшкодування від 16.08.2023, позивач за особистою згодою визначила розмір страхового відшкодування, тобто погодилася на відшкодування страховою компанією збитків саме у розмірі 34000 грн. та при цьому також відмовилася від можливості отримати відшкодування у можливому більшому розмірі.
Більш того, даною заявою позивач також засвідчила, що вона не наполягає на проведенні оцінки/експертизи.
На підставі заяви на виплату страхового відшкодування від 16.08.2023, а також враховуючи інші матеріали страхової справи, ТДВ «СГ «Оберіг» здійснило виплату страхового відшкодування на користь потерпілої особи в розмірі 34000 грн.
Таким чином, відповідач виконав свій обов'язок по виплаті страхового відшкодування в повному обсязі та у відповідності до положень Закону № 1961-IV.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява є безпідставною та необґрунтованою, оскільки відповідач жодним чином не порушував чинне законодавство, зокрема, положення спеціального Закону № 1961-IV, а також права та свободи позивача.
Текстове повідомлення від 29.08.2023, направлене на електронну пошту ТДВ «СГ «Оберіг» не може вважатись належним відкликом раніше поданої заяви на виплату страхового відшкодування від 16.08.2023, оскільки визнається анонімним і розгляду не підлягає у зв'язку з порушеннями вимог ст. 8 Закону України «Про звернення громадян», т.я. письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство.
Оскільки сторони вчинили правочин у вигляді укладення договору, предметом якого було узгодження належної до виплати однією стороною на користь іншої особи страхового відшкодування, сторони погодили також і припинення цивільних обов'язків між сторони за результатами виконання умов договору.
Зважаючи на вищенаведене, правочин являється правомірним, в судовому порядку такий правочин не визнано недійсним, а відтак, виконавши умови цього правочину між сторонами припинились будь-які взаємні права та обов'язки.
ТДВ «СГ «Оберіг» не може погодитись з результатами звіту №335/09-23 від 15.09.2023 та вважає, що даний звіт не може бути прийнятий судом до уваги в цілому з огляду на те, що вихідні дані, використані суб'єктом оціночної діяльності, не відповідають дійсності та використані з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Національного стандарту «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 10.09.2003 №1440.
Звіт №335/09-23 від 15.09.2023 містить недоліки, які суттєво вплинули на достовірність його висновків: 1) розрахунок проведено станом на 06.09.2023, а не на дату ДТП, яка мала місце 23.07.2023 (арк. №3 ремонтної калькуляції); 2) безпідставне збільшення вартості матеріалів на 120% (арк. № 2 ремонтної калькуляції); 3) безпідставне збільшення вартості запасних частин на розмір ПДВ (арк. № 3 ремонтної калькуляції).
В поясненнях на арк. № 3 ремонтної калькуляції міститься інформація, що ціни збільшено на 2 %, можна припустити, що це збільшення на розмір ПДВ.
Позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження факту оплати проведеного відновлювального ремонту транспортного засобу Chevrolet Tacuma, д.н.з. НОМЕР_2 .
В позовній заяві зазначено вимоги щодо стягнення вартості витрат на евакуацію пошкодженого транспортного засобу в розмірі 1450 грн.
Відповідно до акту виконаних робіт ФОП ОСОБА_4 15.08.2023 надавав послуги щодо евакуації транспортного засобу Chevrolet Tacuma, д.н.з. НОМЕР_2 , з вул. Волоської в м. Києві до с. Княжичі Київскої області.
Однак, позивач та водій ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом в момент ДТП, проживають в м. Києві, що підтверджується позовною заявою та схемою місця ДТП.
Таким чином, с. Княжичі Київської області не є адресою місця проживання позивача чи водія ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом в момент ДТП.
До матеріалів справи потерпілою особою не було надано жодних документів на підтвердження проведення ремонту пошкодженого транспортного засобу або перебування на місці стоянки. Таким чином, с. Княжичі Київської області також не є місцем здійснення ремонту пошкодженого транспортного засобу або стоянки.
Крім того, акт виконаних робіт складений між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , а не позивачем.
Таким чином, витрати на послуги щодо евакуації транспортного засобу в розмірі 1450 грн. не підлягають компенсації відповідно до положень ст. 29 Закону № 1961-IV.
Також у ТДВ «СГ «Оберіг» відсутні підстави для відшкодування витрат на проведення експертизи (дослідження).
З огляду на складність справи та наданий адвокатом обсяг послуг, затрачений ним час на підготовку письмових пояснень не вимагає значного обсягу юридичної і технічної роботи, тому в даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000 грн. не відповідає критеріям реальності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів ст. 137 ЦПК України, а їх стягнення становитиме надмірний тягар, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат.
Адвокат Попченкова І.М., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 , надала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Зазначила, що експертний звіт від 15.09.2023 здійснено виключно на замовлення позивача без будь-якого узгодження та/або повідомлення відповідачів про намір здійснити власну оцінку пошкодженого транспортного засобу шляхом звернення до будь-якої експертної установи/експерта, у тому числі, до ТОВ «Клевер експерт».
Експертом не зазначено, що відповідні висновки готуються для подальшого використання як доказу у судовій справі про стягнення майнової шкоди. Більше того, відсутня відмітка/розписка про те, що експерта повідомлено про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих висновків.
В основу звіту від 15.09.2023 покладено фото пошкодженого транспортного засобу, які за вказаних обставин неможливо ідентифікувати як пошкодження транспортного засобу Chevrolet Tacuma, д.н.з. НОМЕР_2 , в ДТП, що мала місце 23.07.2023
З невідомих підстав позивач пред'являє вимоги до компенсації вартості послуги вантажного автомобільного перевезення (евакуатор) не з місця ДТП, а як такі, що здійснюються з місця фактичного проживання позивача з АДРЕСА_1 до місця розвантаження у Київській області.
Стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 10000 грн. не відповідає критерію розумності та пропорційності.
На одноособовому утримані відповідача перебувають його непрацездатні батьки, які є пенсіонерами та в силу погіршення фізичного здоров'я потребують витрат на систематичне медичне лікування, а також його неповнолітній син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Адвокат Попченкова І.М. у відзиві заявила клопотання про витребування у Святошинського районного суду міста Києва матеріалів судової справи №759/14952/23 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.
Суд прийшов до висновку про залишення клопотання про витребування доказів без задоволення з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Представником відповідача жодним чином не обґрунтовано, які обставини справи можуть підтвердити або спростувати зазначені докази, також представником відповідача не надано доказів неможливості самостійно отримати копію справи №759/14952/23 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності шляхом ознайомлення з матеріалам адміністративної справи та зняття їх копій.
Також представник відповідача адвокат Попченкова І.М. заявила клопотання, в якому просила виключити із числа доказів у справі звіт №335/09-23 від 15.09.2023 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Chevrolet Tacuma, д.н.з. НОМЕР_2 , яке суд залишає без задоволення, оскільки відсутніпідстави, передбачені ч. 11 ст. 83 ЦПК України, які дають суду можливість виключити вищевказаний документ із числа доказів.
Представник позивача в судовому засіданні частково підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з ТДВ «СГ «Оберіг» на користь ОСОБА_1 невиплачену частину страхового відшкодування у розмірі 46677,64 грн.; в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнової шкоди у розмірі 54077,44 грн. та моральної шкоди в розмірі 10000 грн. Вирішити питання розподілу судових витрат, в тому числі з урахуванням вартості експертизи, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
ОСОБА_1 є власницею транспортного засобу Chevrolet Tacuma, д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
23.07.2023 в м. Києві на перехресті вул. Туполєва та вул. Салютна, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Renault Megane Scenic, д.н.з. НОМЕР_1 , порушив Правила дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем Chevrolet Tacuma, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засобі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 25.08.2023 у справі №759/14952/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Renault Megane Scenic, д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована в ТДВ «СГ «Оберіг» на підставі полісу №213208747.
27.07.2023 представником ТДВ «СГ «Оберіг» було проведено огляд транспортного засобу Chevrolet Tacuma, д.н.з. НОМЕР_2 за адресою: м. Київ, вул. Волоська, б. 32-34, та складено акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість).
15.08.2023 ОСОБА_1 особисто звернулася до ТДВ «СГ «Оберіг» з заявою на виплату страхового відшкодування, в якій просила перерахувати на відповідні реквізити, належне їй страхове відшкодування у розмір 34000 грн., у зв'язку з настанням страхового випадку 23.07.2023 за договором страхування №ЕР-213208747 від 03.02.2023.
Також ОСОБА_1 , особисто підписавши вищезазначену заяву, погодилася, що заявник бере на себе відповідальність за правильність вказаних реквізитів. Здійснення страховиком виплати страхового відшкодування згідно цієї заяви в зазначеному в ній розмірі є повним виконанням Страховиком своїх зобов'язань перед заявником щодо означеного страхового випадку та підтверджує, що страховий випадок вважається повністю врегульованим та заявник не матиме жодних претензій до страховика стосовно означеного страхового випадку. Розмір (сума) страхового відшкодування страховиком та заявником взаємно погоджено. Страховик і заявник досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи. Страховик надав заявнику всі роз'яснення про його права та обов'язки. Будь-які інші договори за іншими видами страхування інших страховиків за якими можуть бути задоволені/відшкодовані вимоги за цією заявою, відсутні. Відшкодування збитку у зв'язку із випадком описаним цією Заявою від третіх осіб не отримував. Цією заявою заявник просить страховика залишити без розгляду та вважати неподаними усі попередні заяви про страхове відшкодування (в т.ч. за формою затвердженою МТСБУ або в довільній формі) щодо вищевказаного страхового випадку, за якими страховиком ще не було здійснено виплат страхового відшкодування на дату подання цієї заяви та в подальшому розглядати і здійснювати виплат страхового відшкодування виключно згідно даної заяви.
Відповідно до акту виконаних робіт від 15.08.2023 ФОП ОСОБА_4 надав ОСОБА_3 послугу вантажного автомобільного перевезення (евакуатор), місце завантаження: м. Київ, вул. Волоська, місце розвантаження: с. Княжичі. Вартість зазначених послуг становить 1450 грн.
29.08.2023 ОСОБА_6 за допомогою електронної пошти направив на електроні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_2 та ta@ oberig-sg.com лист, в якому зазначив (пряма мова) «Після огляду автомобіля фахівцем страхової компанії та складання переліку пошкоджень, на підставі яких було здійснено розрахунок відшкодування, авто було відправлено на ремонт. Але в процесу ремонту (розборки пошкоджених частин) були виявлені додаткові пошкодження, які не можливо було побачити візуально при попередньому огляді представником страхової компанії. А саме: пошкоджено …. (фото додається). Ремонт даного пошкодження пов'язане з додатковими роботами по зняттю двигуна та коробки передач та потребує додаткових витрат, які не увійшли в розрахунок страхового відшкодування. У зв'язку з цим прошу анулювати погодження на виплату в сумі 34000 грн. і здійснити перерахунок страхового відшкодування з урахуванням виявлених додаткових пошкоджень.»
01.09.2023 ТДВ «СГ «Оберіг» виплатило позивачу страхове відшкодування без ПДВ в розмірі 34000 грн.
Відповідно до звіту №335/09-23 від 15.09.2023, зробленого на замовлення ОСОБА_1 , вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу Chevrolet Tacuma, д.н.з. НОМЕР_2 , становить 101389,15 грн., а вартість відновлюваного ремонту транспортному засобу Chevrolet Tacuma, д.н.з. НОМЕР_2 , без урахування фізичного зносу вузлів і деталей складає 194104,13 грн.
06.09.2023 ОСОБА_1 перерахувала на користь ТОВ «Клевер експерт» 4700 грн., призначення платежу: оплата оцінки вартості матеріального збитку, завданого транспортному засобу Chevrolet Tacuma, д.н.з. НОМЕР_2 .
06.10.2023 представник ОСОБА_1 адвокат Конюшко Д.Б. звернувся до ТДВ «СГ «Оберіг» з заявою про виплату належного страхового відшкодування (з урахуванням фактично отриманої частини страхового відшкодування у розмірі 34000 грн.), заподіяного пошкодженням транспортного засобу матеріального збитку та інших витрат.
06.10.2023 представник ОСОБА_1 адвокат Конюшко Д.Б. звернувся до ТДВ «СГ «Оберіг» з заявою про здійснення повторного розрахунку (перегляд) розміру страхового відшкодування з урахуванням змісту звіту №335/09-23 від 15.09.2023, платіжної інструкції №96725 від 06.09.2023, акта виконаних робіт від 15.08.2023 та чеку №1304797798 від 06.09.2023.
01.11.2023 ТДВ «СГ «Оберіг» відмовило у здійсненні доплати страхового відшкодування з тих підстав, що 15.08.2023 між ОСОБА_1 та ТДВ «СГ «Оберіг» було узгоджено розмір страхового відшкодування (за вирахуванням суми франшизи 2500 грн.) в розмірі 34000 грн. Погоджений розмір страхового відшкодування було сплачено на реквізити зазначені у заяві про страхове відшкодування в порядку ст. 36 Закону №1961-IV. Таким чином, ТДВ «СГ «Оберіг» виконало свій обов'язок по виплаті страхового відшкодування у повному обсязі. Жодних звернень від 29.08.2023 до моменту здійснення виплати страхового відшкодування на адресу ТДВ «СГ «Оберіг» не надходило.
Відповідно до висновку судового експерта Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 11.07.2025 №СЕ-19/118-25/8192-АВ, виконаного на виконання ухвали від 21.10.2024, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу колісного транспортного засобу Chevrolet Tacuma, д.н.з. НОМЕР_2 , який зазнав аварійних пошкоджень внаслідок ДТП, яка сталася 23.07.2023, станом на дату цієї пригоди, зменшена на суму податку на додану вартість, становить 83177,64 грн. Вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу Chevrolet Tacuma, д.н.з. НОМЕР_2 , який зазнав аварійних пошкоджень внаслідок ДТП, яка сталася 23.07.2023, станом на дату цієї пригоди, зменшена на суму податку на додану вартість, становить 134755,08 грн.
Частиною 6 ст. 82 ЦПК України встановлено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 202 ЦК України).
Пунктом 2 частини другої статті 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
При цьому згідно з частиною першої статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2- 383/2010 було встановлено, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Крім того, постановою Верховного Суду від 11.08.2021 у справі №344/2483/18 було висловлено, що презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі №147/66/17 зазначено, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов'язки, пов'язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов'язок виплатити відповідне відшкодування за Законом №1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом №1961-IV випадках - МТСБУ) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом №1961-IV не має обов'язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15, провадження № 14-176цс18, зроблений висновок, відповідно до якого відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди, що перевищує ліміт відповідальності страховика, і сумою виплаченого страхового відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18), від 14 грудня 2021 року у справі №147/66/17 (провадження № 14-95цс20) виснувала, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом №1961-IV у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).
Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з ч.1 п. 1 ч. 2, 3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно з пунктом 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Відповідно до правової позиції Верховною Суду, викладеної в постанові від 16.10.2019 року по справі №320/9174/15-ц за змістом статей 9, 22-31, 35, 36 Закону №1961-IV настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
При визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК України. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).
За ст. 29 та п. 32.7 ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом і договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе лише за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
У постанові Верховного суду від 06.07.2018 у справі №924/675/17 зроблено висновок, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Судом встановлено, що 23.07.2023 в м. Києві на перехресті вул. Туполєва та вул. Салютна, з вини відповідача ОСОБА_2 , сталася ДТП, в якій транспортний Chevrolet Tacuma, д.н.з. НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_1 , зазнав механічних пошкоджень.
15.08.2023 ОСОБА_1 особисто звернулася до ТДВ «СГ «Оберіг» з заявою на виплату страхового відшкодування, в якій просила перерахувати на відповідні реквізити, належне їй страхове відшкодування у розмір 34000 грн., у зв'язку з настанням страхового випадку 23.07.2023 за договором страхування №ЕР-213208747 від 03.02.2023.
Також ОСОБА_1 , особисто підписавши вищезазначену заяву, погодилася, що здійснення страховиком виплати страхового відшкодування згідно цієї заяви в зазначеному в ній розмірі є повним виконанням страховиком своїх зобов'язань перед нею щодо означеного страхового випадку та підтверджує, що страховий випадок вважається повністю врегульованим та заявник не матиме жодних претензій до страховика стосовно означеного страхового випадку. Розмір (сума) страхового відшкодування між нею страховиком взаємно погоджений, вони досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування, не наполягають на проведенні оцінки, експертизи.
У постанові Верховного Суду від 10 червня 2020 року по справі №333/2096/17 зазаначено, що факт перерахування страховиком на користь потерпілої особи страхового відшкодування у розмірі, погодженому між ними, свідчить про виконання страховиком свого зобов'язання з виплати страхового відшкодування та про відмову потерпілого від одержання відшкодування вбільшому розмірі.страхова компанія під час вирішення питання про виплату страхового відшкодування у першу чергу керується Законом № 1961-IV. Звертаючись із заявою до страховика про виплату страхового відшкодування, позивач визначив розмір такого відшкодування, вказавши його у заяві, тобто погодився на відшкодування страховою компанією збитків саме у заявленому розмірі.
У справі № 569/13697/15-ц Верховний Суд у постанові від 21 березня 2018 року, залишаючи без змін рішення апеляційного суду, звернув увагу, що позивач підписав заяву про виплату страхового відшкодування і погодився із розміром та способом здійснення страхового відшкодування, який був визначений на той час страховиком відповідно до положень пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV. Однак суд першої інстанції, стягуючи зі страховика на користь позивача різницю між страховою виплатою та розміром шкоди, з огляду на наявність заяви про страхове відшкодування із погодженим сторонами розміром страхового відшкодування, дійшов необґрунтованого висновку про покладення на страховика обов'язку такої виплати.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що для приватного права властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм.
Крім того, для приватного права притаманна диспозитивність, яка проявляється, зокрема і в тому, що особа, з урахуванням принципу свободи правочину, сама вирішує вчиняти чи не вчиняти певний правочин.
Тобто, за змістом заяви від 15.08.2023 ОСОБА_1 , діючи добровільно, на власний розсуд погодилася із розміром страхового відшкодування ТДВ «СГ «Оберіг» у сумі 34000 грн. та правовими наслідками такої виплати, а заявлена в подальшому вимога до страхової компанії суперечить як попередній поведінці позивача, так і засадам розумності та диспозитивності.
В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення доплати страхового відшкодування позивач зазначила, що 29.08.2023 вона подала до ТДВ «СГ «Оберіг» звернення про анулювання попередньої заяви про погодження суми страхового відшкодування від 15.08.2023.
Разом з тим, належних та достатніх доказів на підтвердження цих обставин суду не надано.
Як вбачається з копії електронного листа від 29.08.2023 невідома особа на ім'я ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) за допомогою електронної пошти направив на електронні адреси doc@oberig-sg.com та ta@ oberig-sg.com лист, в якому зазначив (пряма мова) «Після огляду автомобіля фахівцем страхової компанії та складання переліку пошкоджень, на підставі яких було здійснено розрахунок відшкодування, авто було відправлено на ремонт. Але в процесу ремонту (розборки пошкоджених частин) були виявлені додаткові пошкодження, які не можливо було побачити візуально при попередньому огляді представником страхової компанії. А саме: пошкоджено …. (фото додається). Ремонт даного пошкодження пов'язане з додатковими роботами по зняттю двигуна та коробки передач та потребує додаткових витрат, які не увійшли в розрахунок страхового відшкодування. У зв'язку з цим прошу анулювати погодження на виплату в сумі 34000 грн. і здійснити перерахунок страхового відшкодування з урахуванням виявлених додаткових пошкоджень».
Однак, суд звертає увагу, що зазначений вище доказ, наданий стороною позивача на підтвердження своїх доводів про анулювання заяви про погодження суми страхового відшкодування від 15.08.2023, судом до уваги не приймається, оскільки він був направлений невідомою особою, шляхом надсилання електронного листа без використання кваліфікованого електронного підпису, передбаченого Законом України «Про електронні довірчі послуги», тобто у формі, яка не встановлена актами чинного законодавства України.
Доказів того, що ОСОБА_1 особисто або через її уповноваженого представника звернулася до ТДВ «СГ «Оберіг» з заявою про анулювання заяви про погодження суми страхового відшкодування від 15.08.2023 матеріали справи не містять.
Таким чином, схвалена позивачем заява і погоджений розмір відшкодування створив підстави для випалти страхового відшкодування згідно зі ст. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в зазначеному обсязі.
Суд вважає, що саме в погодженому між страховиком та потерпілим розмірі було здійснено фактично страхове відшкодування у сумі 34000 грн. на рахунок, зазначений в заяві про страхове відшкодування, яке було прийнято позивачем без пред'явлення страховій компанії будь-яких зауважень в позасудовому порядку. Дані обставини свідчать про схвалення позивачем змісту підписаної ним заяви про страхове відшкодування, тим самим здійснено волевиявлення, спрямоване на одержання компенсації від страховика у вказаному розмірі.
Наведені обставини вказують на те, що позивач заява від 15.08.2023 в силу частини першої статті 202 ЦК України є правочином, що був реалізований шляхом фактичної виплати за прийнятим страховиком рішенням, тобто дією особи, спрямованої на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому згідно з частиною першої статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).
Натомість, в контексті доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), що застосовується як засіб недопущення недійсності правочину, поведінка позивачки суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, бо не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони.
Доктрина заборони суперечливої поведінки, базується зокрема на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності.
Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 зазначав, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Аналогічна позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 13 грудня 2023 року у справі № 759/28079/21.
З урахуванням вищезазначеного, ТДВ «СГ «Оберіг» виконало свій обов'язок по виплаті страхового відшкодування в повному обсязі та у відповідності до положень Закону, а страховий випадок був повністю врегульований.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з ТДВ «СГ «Оберіг» на користь позивача недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 46677,64 грн. не підлягають задоволенню.
З урахуванням вищезазначеного, а також з урахуванням того, що виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом і договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе лише за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Оскільки судом встановлено, що страховий випадок був повністю врегульований за участю позивачки та стараховика, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 майнової шкоди у розмірі 54077,44 грн. (тобто у розмірі в якому представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги) також не підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд звертає увагу, що пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Як встановлено з матеріалів цивільної справи, та не оспорюється сторонами, розмір франшизи за полісом №213208747 становить 2500 грн.
Доказів, що ОСОБА_2 виконав свій обов'язок в добровільному порядку та сплатив на користь позивача розмір франшизи матеріали справи не містять.
Таким чином, з ОСОБА_2 підлягає стягненню франшиза у розмірі 2500 грн.
У постанові Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 924/675/17 зроблено висновок, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Судом не приймаються як докази висновок судового експерта від 11.07.2025 №СЕ-19/118-25/8192-АВ та звіт ТОВ "Клєвєр" №335/09-23 від 15.09.2023 оскільки вони не спростовують необхідність застосування наведених вище норм права і не вказують на те, що позивач відмовилася від своєї заяви від 16.08.2023, яка в силу частини першої статті 202 ЦК України є правочином, тобто дією особи, спрямованої на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Виходячи з цього відсутні підстави для стягнення з відповідачів витрат на складання звіту та на проведення судовгої експертизи.
Щодо вимог про стягнення з ТДВ «СГ «Оберіг» витрат на евакуацію пошкодженого автомобіля у розмірі 1450 грн., суд зазначає наступне.
27.07.2023 представником ТДВ «СГ «Оберіг» було проведено огляд транспортного засобу Chevrolet Tacuma, д.н.з. НОМЕР_2 за адресою: м. Київ, вул. Волоська, б. 32-34, та складено акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість).
Відповідно до акту виконаних робіт від 15.08.2023 ФОП ОСОБА_4 надав ОСОБА_3 послугу вантажного автомобільного перевезення (евакуатор), місце завантаження: м. Київ, вул. Волоська, місце розвантаження: с. Княжичі. Вартість зазначених послуг становить 1450 грн.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) … відшкодовуються витрати, пов'язані … з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Однак, як встановлено судом, ДТП за участю пошкодженого транспортного засобу Chevrolet Tacuma, д.н.з. НОМЕР_2 , відбулася в м. Києві на перехресті вул. Туполєва та вул. Салютна. Позивач проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, за встанолвених обставин відсутні підстави для стягнення витрат на евакуацію пошкодженого автомобіля у розмірі 1450 грн., оскільки евакуація транспортного засобу відбулася не з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди.
Також матеріали справи не містять доказів, що транспортний засіб Chevrolet Tacuma, д.н.з. НОМЕР_2 , було евакуйовано до с. Княжичі, де відбувався ремонт транспортного засобу або транспортний засіб знаходився на стоянці.
Крім того, особисто позивач не понесла жодних витрат на евакуацію транспортного засобу.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 10000 грн. суд відзначає наступне.
Частиною 1 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна (п.3 ч.2 ст. 23 ЦК України).
За приписами ч.3-5 ст. 23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі №752/17832/14-ц міститься висновок про те, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Оцінюючи доводи, якими позивач обґрунтував стягнення моральної шкоди, суд відзначає, що дійсно в ДТП, яка сталась з вини відповідача ОСОБА_2 був пошкоджений транспортний засіб, належний позивачу на праві власності. Через пошкодження автомобіля остання дійсно був позбавлена можливості ним користуватись, що призвело до вимушених змін у її житті. Відтак, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10000 грн., що, на думку суду, відповідає критеріям розумності, справедливості, співмірності та є достатнім для розумного задоволення моральних страждань позивача.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Беручи до уваги положення ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з ТДВ «СГ «Оберіг» на користь позивача не підлягають стягненню судові витрати, оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
З ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (12,99%) у сумі 229,57 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 1299 грн., у зв'язку з документальним підтвердженням їх понесення
Загалом розмір судових витрат, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 становить 1528,57 грн. (229,57 грн. + 1299 грн. = 1528,57 грн.).
Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп., франшизу у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. та судові витрати в розмірі 1528 (одна тисяча п'ятсот двадцять вісім) грн. 57 коп.
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», місцезнаходження: м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14, код ЄДРПОУ 39433769.
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: невідомий.
Рішення в повному обсязі складене 03.11.2025.
Суддя Ж. І. Кордюкова