Справа № 752/19722/25
Провадження №: 3/752/6966/25
17 жовтня 2025 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Вдовиченко О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
25 липня 2025 року о 00 год. 34 хв., у м. Києві, по просп. Науки 37, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Suzuki Skywave н. з. НОМЕР_1 не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом рок, постанова ЕНА 3405284 від 03.11.2024, чим порушив п. 2.1.а) ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В судові засідання, призначені на 22.09.2025 та 15.10.2025 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 не з'явився, хоча повідомлявся про розгляд справи шляхом надіслання судової повістки рекомендованим повідомленням про розгляд справи за місцем його проживання, вказаному в протоколі. Однак повістки поверталися на адресу суду з довідкою поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки «адресат відсутній за вказаною адресою», що свідчить про належне повідомлення ОСОБА_1 про дату судового розгляду, оскільки у суду є підстави вважати, що останній умисно не отримує дані повістки.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, на офіційному сайті Голосіївського районного суду м. Києва, в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду були зазначені дата, час та місце розгляду справи.
При цьому, ОСОБА_1 клопотання про відкладення судового засідання не подано, причини неявки не повідомлені.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 належно сповіщався про час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не подавав письмових заперечень проти протоколу, до суду не з'явився, його поведінка свідчить про свідоме затягування та не бажання брати участь у розгляді справи.
Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумі строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (ст. 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Таким чином, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст. 1, 245 КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 38 КУпАП.
Дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про таке.
Частина 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).
Відповідно до п. 2.1.а) ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП встановлена дослідженими доказами, зокрема:
- протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №401794 від 25 липня 2025 року, в якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;
- довідкою щодо проведених заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення, відповідно до якої проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 постановою Святошинського районного суду міста Києва від 10.03.2025 р. визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік, а також 03.11.2024 працівниками поліції за невиконання вимоги п.п. 2.1.а) ПДР України, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожного руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3405284, відповідальність за яке передбачено ч. 4 ст. 126 КУпАП.;
- формами адмінпрактики відосно ОСОБА_1 за скоєння адміністративних правопорушень за ч. 3 ст. 130 та ч. 4 ст. 126 КУпАП;
- відеозаписом, долученим до матеріалів справи.
Таким чином, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
При призначенні стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи правопорушника, ступеню його вини, відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення в межах санкції, передбаченої ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Підстав для призначення правопорушнику будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд не вбачає.
На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 23, 33, ч. 5 ст. 126, 284, 287, 294, 303, 307, 308 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Суддя О.О. Вдовиченко