Справа № 146/793/25
"28" жовтня 2025 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Скаковської І.В.,
за участю секретаря судового засідання Іванової Ю.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2
відповідачки ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Томашпіль в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у спілкуванні з онуками та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з онуками,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей Томашпільської селищної ради про усунення перешкод у спілкуванні з онуками та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з онуками, мотивуючи позовну заяву тим, що її син ОСОБА_8 та ОСОБА_7 проживали разом у шлюбі. Від даного шлюбу у них народились діти: ОСОБА_9 27 квітня 2017 року та ОСОБА_10 27 грудня 2022 року, які є її онуками. Спільне життя у відповідачки з її сином не склалося і на даний час вони проживають окремо. Відповідачка почала перешкоджати позивачу у спілкуванні з онуками та займатися їх вихованням. Позивач бажає приймати участь у вихованні та спілкуванні з онуками, тому вона змушена звернутися до суду.
Ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 02 червня 2025 року у справі відкрито провадження за загальними правилами позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 19 серпня 2025 року закрито підготовче провадження по справі.
27 червня 2025 року на адресу суду надійшов відзив від відповідачки ОСОБА_7 , в якому зазначила, що із позовними вимогами не погоджується. З сином позивачки, який на даний час проживає в Польщі з 2020 року вона фактично припинила сімейне життя ще у 2024 році і повернулася з дітьми додому. Офіційно шлюб розірвала 7 березня 2025 року. Позивачка ніколи раніше не брала до себе дітей, їхнім життям не цікавилась і ніякої участі у їх вихованні ніколи не приймала.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ткач Ю.А. позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити. Пояснив, що шлюб між відповідачкою та сином позивачки розірваний. Бабуся бажає спілкуватись з онуками, однак відповідачка перешкоджає в цьому. Просить визначити ОСОБА_1 спосіб її участі у спілкуванні та вихованні з онуками.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_11 пояснила, що не бажає щоб діти спілкувались з позивачкою. Вона до дітей ніколи не телефонувала, не передавала подарунків.
Представник відповідачки ОСОБА_3 - адвокат Щетніцький В.С. позов не визнає, просить в його задоволенні відмовити. Всі обставини викладені у відзиві на позов.
Опитана в ході судового засідання малолітня ОСОБА_9 пояснила, що вона не бажає спілкуватись з бабусею.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до переконання в тому, що позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Судом встановлено, що син позивачки ОСОБА_12 перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_7 , який на даний час розірвано (а.с.8-9).
В шлюбі у відповідачки та сина позивачки народились ІНФОРМАЦІЯ_1 донька ОСОБА_9 та ІНФОРМАЦІЯ_2 донька ОСОБА_10 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження серії (а.с.7).
З характеристики виданої Томашпільської селищної ради видно, що виконавчий комітет Томашпільської селищної ради відносно ОСОБА_1 компроментуючими матеріалами не володіє (а.с.11).
Висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Томашпільської селищної ради «Про встановлення можливих способів участі бабусі, ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з онуками, ОСОБА_9 , 2017 року народження та ОСОБА_10 , 2022 року народження встановлено, що орган опіки та піклування виконавчого комітету Томашпільської селищної ради вважає за доцільне ввстановити можливі способи участі ОСОБА_1 , 1964 року народження, у вихованні та спілкуванні з онуками, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: один раз на тиждень з правом відвідування громадських місць, на території селища Томашпіль Тульчинського району, за попередньою домовленістю з матір'ю, ОСОБА_7 , враховуючи бажання дітей. Рекомендують матері ОСОБА_7 , не чинити перешкод у спілкуванні бабусі з онуками, діючи в інтересах дітей (а.с.43-44).
Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з відповідачкою ОСОБА_7 не можуть досягти згоди щодо способу участі баби у вихованні онуків та у спілкуванні з ними.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України - 27 вересня 1991 року).
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (ч.8 ст. 7 СК України).
Статтею 257 СК України передбачено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Тлумачення ст. 257 СК України свідчить, що законодавець визначив механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: покладенні обов'язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина, не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; закріпленні права баби, діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Спори щодо участі баби, діда, прабаби, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішуються судом відповідно до ст. 59 цього Кодексу (ст. 263 СК України.
Тлумачення ст. 159 СК України свідчить, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права.
Суд визначає способи участі особи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (ч.2 ст. 159 СК України).
Частини п'ята та шоста ст. 19 СК України, передбачають, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ч. 5 та 6 ст. 19 СК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2020 року у справі № 295/13297/18 (провадження № 61-8094св20) вказано, що «законодавцем визначено механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов'язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина, не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби, діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення (ч.2, 3 ст. 257 СК України)
Відповідно до ст. 263 СК України спори щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішуються судом відповідно до ст. 159 цього Кодексу. Виходячи з положень ст. 159 СК України усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права.
Відповідно до ч. 2 ст. 159 СК України, суд визначає способи участі особи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 лютого 2019 року у справі № 607/13092/16-ц (провадження № 61-1713св17) зазначено, що «будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини. Відповідно до ст. 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення».
Відповідно до ст. 263 СК України спір щодо участі баби у вихованні дитини вирішується судом відповідно до ст. 159 СК України.
Встановивши, що права ОСОБА_1 , як бабусі, порушуються відповідачем у справі, суд дійшов висновку про визначення способів участі баби у вихованні онуків та у спілкуванні з ними один раз на тиждень з правом відвідування громадських місць, на території селища Томашпіль, Тульчинського району, враховуючи бажання онуків та за попередньою домовленістю з матір'ю; побачення та спілкування з онуками у день їх народження, враховуючи бажання онуків та за попередньою домовленістю з матір'ю; під час свят, враховуючи бажання онуків та за попередньою домовленістю з матір'ю; проведення з онуками частини канікул, враховуючи бажання онуків та за попередньою домовленістю з матір'ю ; спілкування з онуками за допомогою месенджерів..
Саме такий спосіб та порядок участі у вихованні і спілкуванні позивача з онуками є доцільним способом усунення непорозумінь та перешкод відповідача їхньому спілкуванню з дітьми.
Щодо позовної вимоги про спілкування дітей з батьком, суд вважає, що у ній слід відмовити, оскільки дана особа не є позивачем у справі, тому питання про його права та інтереси суд вирішувати не може.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 7, 19, 159, 257, 263 СК України, Законом України «Про охорону дитинства», Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у спілкуванні з онуками та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з онуками - задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 наступні способи участі у вихованні та спілкуванні з онуками ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме встановити графік спілкування :
-один раз на тиждень з правом відвідування громадських місць, на території селища Томашпіль, Тульчинського району, враховуючи бажання онуків та за попередньою домовленістю з матір'ю;
-побачення та спілкування з онуками у день їх народження, враховуючи бажання онуків та за попередньою домовленістю з матір'ю;
-під час свят, враховуючи бажання онуків та за попередньою домовленістю з матір'ю;
-проведення з онуками частини канікул, враховуючи бажання онуків та за попередньою домовленістю з матір'ю ;
-спілкування з онуками за допомогою месенджерів.
В решті позовних вимог- відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: І. В. Скаковська
Повний текст рішення виготовлено 03 листопада 2025 року.